1 хроніки 14
1 А Хіра́м, цар тирський, послав до Давида послів, і ке́дрового дерева, каменярі́в та теслярі́в, щоб збудувати йому дім.
And Huram king of Tyre sendeth messengers unto David, and cedar-wood, and artificers of walls, and artificers of wood, to build to him a house.
2 І пізнав Дави́д, що Госпо́дь міцно поставив його́ царем над Ізраїлем, бо царство його було підне́сене ви́соко ради народу його, Ізраїля.
And David knoweth that Jehovah hath established him for king over Israel, because of the lifting up on high of his kingdom, for the sake of His people Israel.
3 І взяв Давид іще жіно́к в Єрусалимі, — і Давид породив іще сині́в та дочо́к.
And David taketh again wives in Jerusalem, and David begetteth again sons and daughters;
4 А оце імена́ наро́джених йому в Єрусалимі: Шаммуа і Шовав, Натан і Соломон,
and these [are] the names of the children whom he hath in Jerusalem: Shammua, and Shobab, Nathan, and Solomon,
5 і Ївхар, і Елішуя, і Елпелет,
and Ibhar, and Elishua, and Elpalet,
6 і Ноґах, і Нефеґ, і Яфія,
and Nogah, and Nepheg, and Japhia,
7 і Елішама, і Ел'яда, і Еліфелет.
and Elishama, and Beeliada, and Eliphalet.
8 І почули филисти́мляни, що Давид був пома́заний на царя над усім Ізраїлем, — і підняли́ся всі филисти́мляни, щоб шукати Давида. А Давид почув про це, і вийшов проти них.
And the Philistines hear that David hath been anointed for king over all Israel, and all the Philistines go up to seek David, and David heareth, and goeth out before them.
9 А филисти́мляни прийшли й стали табо́рами в долині Рефаїм.
And the Philistines have come, and rush into the valley of Rephaim,
10 І питався Давид у Бога, говорячи: „Чи вихо́дити на филисти́млян, і чи даси Ти їх в руку мою?“І відказав йому Господь: „Вийди, — і Я дам їх у руку твою“.
and David asketh of God, saying, 'Do I go up against the Philistines — and hast Thou given them into my hand?' And Jehovah saith to him, 'Go up, and I have given them into thy hand.'
11 І зійшли́ вони до Баал-Пераціму, — і Давид побив їх там. І сказав Давид: „Розбив Бог ворогів моїх рукою моєю, як прори́в води!“Тому назвали ім'я́ того місця: Баал-Перацім!
And they go up into Baal-Perazim, and David smiteth them there, and David saith, 'God hath broken up mine enemies by my hand, like the breaking up of waters;' therefore they have called the name of that place Baal-Perazim.
12 А вони позоста́вили там богів своїх, і Давид наказав, — і вони були спа́лені в огні.
And they leave there their gods, and David speaketh, and they are burnt with fire.
13 А филисти́мляни ще ота́борилися в долині.
And the Philistines add again, and rush into the valley,
14 А Давид іще питався Бога, і Бог йому сказав: „Не пі́деш за ними, а поверни́ від них, і прибу́деш до них з-навпроти бальза́мового ліска́.
and David asketh again of God, and God saith to him, 'Do not go up after them, turn round from them, and thou hast come to them from over-against the mulberries;
15 І станеться, як ти почуєш шелест ніби кроків на верхові́ттях бальза́мових дерев, тоді ви́йдеш на бій, бо то вийшов Бог перед тебе, щоб побити филисти́мський та́бір“.
and it cometh to pass, when thou hearest the sound of the stepping at the heads of the mulberries, then thou goest out into battle, for God hath gone out before thee to smite the camp of the Philistines.'
16 І зробив Давид так, як наказав йому Бог, і вони побили филисти́мський та́бір від Ґів'ону аж до Ґезеру.
And David doth as God commanded him, and they smite the camp of the Philistines from Gibeon even unto Gazer;
17 І не́слося Дави́дове ім'я́ по всіх края́х, а Госпо́дь дав, що всі наро́ди боялись його́.
and the name of David goeth out into all the lands, and Jehovah hath put his fear on all the nations.
