1 хроніки 13
1 І ра́дився Давид із тисячниками та з сотниками, зо всіма́ значни́ми.
David consulted with the commanders of thousands and of hundreds, with every leader.
2 І сказав Давид до всієї Ізраїлевої грома́ди: „Якщо вам це добре, а від Господа, Бога нашого вподо́бане, пошлі́мо до наших братів, позосталих по всіх Ізраїлевих края́х, а з ними до священиків та Левитів, по містах та по їхніх пасовиськах, і нехай зберу́ться до нас.
David said to all the assembly of Israel, “If it seems good to you, and if this comes from Yahweh our God, let us send messengers everywhere to our brothers who remain in all the regions of Israel, and to the priests and Levites who are in their cities. Let them be told to join us.
3 І вернімо ковчега нашого Бога до нас, бо не зверта́лися ми до нього за Саулових днів“.
Let us bring the ark of our God back to ourselves, for we did not seek his will in the days of Saul's reign.”
4 І сказала вся громада, щоб зробити так, бо слу́шна була та річ в оча́х усього народу.
The whole assembly agreed to do these things, because they seemed right in the eyes of all the people.
5 І зібрав Давид усього Ізраїля від єгипетського Шіхору й аж туди, де йде́ться до Хамату, щоб спрова́дити Божого ковчега з Кір'ят-Єаріму.
So David assembled all Israel together, from the Shihor River in Egypt to Lebo Hamath, to bring the ark of God from Kiriath Jearim.
6 І пішов Давид та ввесь Ізра́їль у Баалу, в Юдин Кір'ят-Єарім, щоб ви́нести звідти ковчега Бога, Господа, що сидить на херувимах, що ім'я́ Його приклика́ється.
David and all Israel went up to Baalah, that is, Kiriath Jearim, which belongs to Judah, to bring up from there the ark of God, which is called by Yahweh's name, Yahweh, who sits enthroned over the cherubim.
7 І пове́зли Божого ковчега на ново́му возі з Авінадавового дому, а Узза та Ахйо прова́дили того воза.
So they set the ark of God on a new cart. They brought it out of Abinadab's house. Uzzah and Ahio were guiding the cart.
8 А Давид та ввесь Ізраїль грали перед Божим лицем з усієї сили, — із пісня́ми, і на ци́трах, і на а́рфах, і на бу́бнах, і на цимба́лах, і на су́рмах.
David and all Israel were celebrating before God with all their might. They were singing with stringed instruments, tambourines, cymbals, and trumpets.
9 І прийшли вони аж до Кідонового то́ку, і простяг Узза свою руку, щоб підхопи́ти ковчега, бо воли нахили́ли його.
When they came to the threshing floor of Kidon, Uzzah reached out with his hand to grab the ark, because the oxen stumbled.
10 І запалився на Уззу гнів Господній, і Він убив його за те, що простяг руку свою до ковчега. І помер він там перед Господнім лицем...
Then the anger of Yahweh burned against Uzzah, and Yahweh killed him because Uzzah had reached out with his hand to the ark. He died there before God.
11 І зажури́вся Давид тим, що Господь убив Уззу, і він назвав ім'я тому місцю: Перец-Узза, і так воно зветься аж до цього дня.
David was angry because Yahweh had attacked Uzzah. That place is called Perez Uzzah to this day.
12 І того дня Давид злякався Бога, говорячи: „Як я внесу́ до се́бе Божого ковчега?“
David was afraid of God that day. He said, “How can I bring the ark of God home to me?”
13 І не повіз Давид ковчега до се́бе, до Давидового Міста, а напра́вив його до дому гатянина Овед-Едома.
So David did not move the ark to the city of David, but put it aside in the house of Obed Edom the Gittite.
14 І пробува́в Божий ковчег із домом Овед-Едома в його домі три місяці. А Господь поблагослови́в дім Овед-Едома, та все, що було його́.
The ark of God remained in Obed Edom's household in his house for three months. So Yahweh blessed his house and all that he possessed.
