1 хроніки 12
1 А це ті, що поприхо́дили до Давида в Ціклаґ, коли він ще ховався перед Саулом, сином Кішевим, і вони були серед ли́царів, що допомагали в війні,
Torej ti so tisti, ki so prišli k Davidu v Ciklág, medtem ko se je še vedno skrival zaradi Kiševega sina Savla in bili so med mogočnimi možmi, pomočniki vojne.
2 що були озбро́єні лу́ком, що кидали правицею та лівицею камі́ння та стріли з лука, з Саулових братів, від Веніямина:
Oboroženi so bili z loki in uporabljali so lahko tako desno kakor levo roko v metanju kamnov in streljanju puščic iz loka, celó Savlovi bratje iz Benjamina.
3 голова Ахіезер та Йоаш, сини ґів'янина Шемаї, і Єзіїл та Пелет, Азмаветові сини, і Бераха, і аннетотянин Єгу,
Vodja je bil Ahiézer, potem Joáš, sinova Gíbejčana Šemaája, Jeziél in Pelet, Azmávetova sinova, Berahá, Anatóčan Jehú,
4 і ґів'онянин Їшмая, ли́цар серед тридцятьох та старши́й над тридцятьма́, і Їрмея, і Яхазіїл, і Йоханан, і ґедерянин Йозавад,
Gibeónec Jišmajá, mogočen mož med tridesetimi in nad tridesetimi: Jeremija, Jahaziél, Johanán, Géderčan Jozabád,
5 Ел'узай, і Єрімот, і Беал'я, і Шемарія, і гаріф'янин Шефатія,
Eluzáj, Jerimót, Bealjá, Šemarjá, Harúfčan Šefatjá,
6 Елкана, і Їшшійя, і Азареїл, і Йоезер, і Яхов'ам, хорх'яни,
Elkaná, Jišijá, Azarél, Joézer, Jašobám, Kórahovci ter
7 і Йоїла та Зевадія, сини Єрохамові, з Ґедору.
Joelá in Zebadjá, Jerohámova sinova iz Gedórja.
8 А з ґадян відділилися до Давида до твердині в пустиню лицарі вояки́, мужі відважні, на війні, озбро́єні великим щито́м та списо́м. А їхні обличчя — то обличчя ле́в'ячі, а щодо швидкости — вони були, як са́рни на гора́х.
Izmed Gádovcev so se k Davidu, v utrjen kraj, v divjini, ločili mogočni možje in možje vojne, primerni za boj, ki so lahko ravnali s ščitom in sulico, katerih obrazi so bili podobni obrazom levov in so bili tako nagli kakor srne po gorah:
9 Голова — Езер, другий — Овадія, третій — Еліав,
prvi Ecer, drugi Obadjá, tretji Eliáb,
10 четвертий — Мішманна, п'ятий — Їрмея,
četrti Mišmaná, peti Jeremija,
11 шо́стий — Аттай, сьо́мий — Еліїл,
šesti Atáj, sedmi Eliél,
12 во́сьмий — Йоханан, дев'ятий — Елзавад,
osmi Johanán, deveti Elzabád,
13 десятий — Єремія, одина́дцятий — Махбанай.
deseti Jeremija in enajsti Mahbanáj.
14 Оці були з Ґадових синів, голови військо́вих відділів, мали́й — один на сотню, а великий — на тисячу.
Ti so bili Gadovi sinovi, poveljniki vojske; eden izmed najmanjših je bil nad stotimi in največji nad tisočimi.
15 Це ті, що перейшли Йорда́н першого місяця, коли він був перепо́внений понад усі береги свої, і порозганя́ли всіх ме́шканців долин на схід та на за́хід.
Ti so tisti, ki so šli čez Jordan v prvem mesecu, ko je ta poplavil vse svoje bregove, in zapodili so v beg vse tiste iz dolin, tako proti vzhodu kot proti zahodu.
16 І прийшли з синів Веніяминових та Юдиних аж до твердині до Давида.
In prišli so izmed Benjaminovih in Judovih otrok k utrjenemu kraju, k Davidu.
17 А Давид вийшов перед них, і, відповіда́ючи, сказав їм: „Якщо ви прийшли до мене з миром, щоб допомагати мені, буде моє серце з вами за одне, а якщо зрадите мене супроти ворогів моїх, коли нема обмани в руках моїх, то побачить це Бог наших батьків, і покарає!“
David je odšel ven, da jih sreča, jim odgovoril in jim rekel: »Če boste miroljubno prišli k meni, da mi pomagate, se bo moje srce povezalo k vam, toda če boste prišli, da me izdate mojim sovražnikom, ker ni krivice v mojih rokah, [naj] Bog naših očetov pogleda na to in to ošteje.«
18 І зійшов Дух на Амасая, голову тридцяти, і він проказав: „Мир, Давиде, тобі, і з тобою, о сину Єссе́їв! Мир тобі, і мир то́му, хто тобі помагає, бо тобі помагає твій Бог!“І прийняв їх Давид, і поставив на чолі́ війська.
Potem je duh prišel nad Amasája, ki je bil vodja poveljnikov in rekel je: »Tvoji smo David in na tvoji strani, Jesejev sin. Mir, mir bodi tebi in mir bodi tvojim pomočnikom, kajti tvoj Bog ti pomaga.« Potem jih je David sprejel in jih postavil za poveljnike čete.
19 І з Манасії перебігли до Давида, коли він ішов із филисти́млянами проти Саула на війну, — а він не поміг їм, бо филистимські князі́, порадившись, відіслали його, говорячи: „За ціну наших голів він хоче перейти до свого пана Саула!“
Tam so nekateri prešli od Manáseja k Davidu, ko je s Filistejci prišel zoper Savla, da se bojuje, toda oni jim niso pomagali, kajti filistejski knezi so ga po premisleku poslali proč, rekoč: »Prešel bo k svojemu gospodarju Savlu, da ogrozi naše glave.«
20 Коли він ішов до Ціклаґу, збігли до нього з Манасії: Аднах, і Йозавад, і Єдіаїл, і Михаїл, і Йозавад, і Елігу, і Ціллетай, — го́лови Манасіїних тисячок.
Medtem ko je šel v Ciklág, so od Manáseja k njemu prestopili Adnáh, Jozabád, Jediaél, Mihael, Jozabád, Elihú in Celetáj, poveljniki tisočih, ki so bili iz Manáseja.
21 І вони допомагали Давидові проти юрби́, бо вони всі — хоробрі вояки́, і поставали провідника́ми військо́вих ві́дділів.
Davidu so pomagali zoper krdelo roparjev, kajti vsi so bili močni junaški možje in bili so poveljniki v vojski.
22 Бо день-у-день прихо́дили вони до Давида помагати йому, аж став та́бір великий, як та́бір Божий.
Kajti ob tistem času so dan za dnem prihajali k Davidu, da mu pomagajo, dokler to ni bila velika vojska, podobna Božji vojski.
23 А оце число головни́х озбро́єних військо́вих відділів, — вони прийшли до Давида в Хевро́н, щоб передати Саулове царство йому, за Господнім словом:
To so števila čet, ki so bile oborožene za vojno in so prišle k Davidu v Hebrón, da Savlovo kraljestvo obrnejo k njemu, glede na Gospodovo besedo.
24 Юдиних синів, що носили великого щита́ та списа́, — шість тисяч і вісім сотень озбро́єного ві́йська.
Judovih otrok, ki so nosili ščit in sulico, je bilo šest tisoč osemsto oboroženih za vojsko.
25 З Симеонових синів хоробрих воякі́в військово́го відділу — сім тисяч і сто.
Izmed Simeonovih otrok, močnih junaških mož za vojno, sedem tisoč sto.
26 З Левієвих синів — чотири тисячі й шість сотень.
Izmed Lévijevih otrok štiri tisoč šeststo.
27 І Єгояда, проводи́р синів Ааронових, а з ним три тисячі й сім сотень.
Jojadá je bil voditelj Aroncev in z njim jih je bilo tri tisoč sedemsto,
28 І юна́к Садо́к, хоробрий воя́к, та дім його батька, — зверхників двадцять і два.
in Cadók, silno junaški mladenič in dvaindvajset poveljnikov iz hiše njegovega očeta.
29 А з Веніяминових синів, Саулових братів, — три тисячі, а більша частина їх аж дотепе́р трималися Саулового дому.
Izmed Benjaminovih otrok, Savlovega sorodstva, tri tisoč, kajti do zdaj je večina izmed njih držala stražo Savlove hiše.
30 А з Єфремових синів — двадцять тисяч і вісім сотень хоробрих воякі́в, мужів славних дому їхніх батьків.
Izmed Efrájimovih sinov dvajset tisoč osemsto mogočnih mož, močnih junaških mož, slovečih v hiši svojih očetov.
31 А з половини Манасіїного племени — вісімнадцять тисяч, що були́ докладно зазна́чені за і́менем, щоб прийти настанови́ти Давида царем.
Izmed polovice Manásejevega rodu osemnajst tisoč [tistih], ki so bili določeni po imenu, da pridejo in postavijo Davida za kralja.
32 А з Іссаха́рових синів, що мали розумі́ння ча́су, щоб знати, що́ буде робити Ізра́їль, їх голів було двісті, а всі їхні брати́ робили за їхнім нака́зом.
Izmed Isahárjevih otrok, ki so bili možje, ki so imeli razumevanje časov, da vedo, kaj mora Izrael storiti. Njihovih poglavarjev je bilo dvesto, in vsi njihovi bratje so bili pod njihovim poveljem.
33 Із Завулона тих, що виходять на війну, що ставляться в бойово́му поря́дку зо всякими військо́вими речами, — п'ятдесят тисяч, щоб допомагати з ці́лим серцем.
Od Zábulona tisti, ki so šli naprej v bitko, izkušeni v vojni, z vsemi vojnimi pripomočki, petdeset tisoč, ki so lahko obdržali položaj; ti niso bili razdeljenega srca.
34 А з Нефтали́му — тисяча зверхників, а при них зо щито́м та списо́м — тридцять і сім тисяч.
Od Neftálija tisoč poveljnikov in z njimi sedemintrideset tisoč s ščitom in sulico.
35 А з Данян тих, що ставляться в бойово́му поря́дку — двадцять і вісім тисяч і шість сотень.
Izmed Danovcev, izkušenih v vojni, osemindvajset tisoč šeststo.
36 А з Аси́ра тих, що виходять на війну, щоб ставитися в бойові́м поря́дку, — сорок тисяч.
Od Aserja tistih, ki so šli naprej v bitko, izkušenih v vojni, štirideset tisoč.
37 А з того бо́ку Йорда́ну з Руви́мівців, і Ґа́дівців, і з полови́ни Манасі́ї, зо всякими військо́вими знаря́ддями для бою — сто й двадцять тисяч.
Na drugi strani Jordana, od Rubenovcev, Gádovcev in od polovice Manásejevega rodu, z vsemi vrstami vojnih priprav za bitko, sto dvajset tisoč.
38 Усі ці люди — військо́ві, що ставилися в бойово́му поря́дку, ці́лим серцем поприхо́дили до Хевро́ну, щоб настанови́ти Давида царем над усім Ізра́їлем. Та й решта Ізраїля були односе́рді, щоб настанови́ти Давида царем.
Vsi ti bojevniki, ki so lahko obdržali položaj, so s popolnim srcem prišli v Hebrón, da postavijo Davida za kralja nad vsem Izraelom, in tudi vsi preostali iz Izraela so bili enega srca, da postavijo Davida za kralja.
39 І були́ вони там із Давидом три дні, їли та пили, бо їхні брати́ нагото́вили їм.
Tam so bili z Davidom tri dni, jedli so in pili, kajti njihovi bratje so pripravili zanje.
40 А також ті, що були близькі́ до них, аж до Іссаха́ра, і Завуло́на, і Нефтали́ма, спрова́джували хліб ослами, і верблю́дами, і му́лами, і худобою великою, їжу мучну́, спресо́вані фіґі, і родзи́нки, і вино, і оливу, і худобу велику, і худобу дрібну́, дуже багато, бо радість була в Ізраїлі.
Poleg tega so tisti, ki so bili blizu njih, celó Isahár, Zábulon in Neftáli, prinesli kruha na oslih, na kamelah, na mulah in na volih ter živež, moko, skupaj stisnjene fige in rozine, vino, olje, vole in obilje ovc, kajti radost je bila v Izraelu.
