1 хроніки 11
1 І зібрався ввесь Ізра́їль до Давида в Хевро́н, говорячи: „Оце ми кість твоя та тіло твоє!
И сабраше се сви Израиљци к Давиду у Хеврон, и рекоше: Ево, ми смо кост твоја и тело твоје.
2 І давніш, коли Саул був царем, ти водив та приво́див Ізраїля на війну. І сказав Господь, Бог твій, тобі: Ти бу́деш пасти́ наро́да Мого, Ізраїля, і ти будеш князе́м над наро́дом Моїм, Ізраїлем“.
И пре, док Саул беше цар ти си одводио и доводио Израиља; и Господ Бог твој рекао ти је: Ти ћеш пасти народ мој Израиља; и ти ћеш бити вођ народу мом Израиљу.
3 І прийшли всі Ізраїлеві старші́ в Хевро́н, а Давид склав із ними умову в Хевроні перед Господнім лицем. І пома́зали вони Давида царем над Ізраїлем, за Господнім словом через Самуїла.
Тако дођоше све старешине Израиљеве к цару у Хеврон, и учини с њима Давид веру у Хеврону пред Господом, и помазаше Давида за цара над Израиљем као што беше рекао Господ преко Самуила.
4 І пішов Давид та ввесь Ізра́їль до Єрусалиму, — він Євус, і там були євусе́яни, ме́шканці того кра́ю.
Потом отиде Давид са свим Израиљем на Јерусалим, а то је Јевус, јер онде беху Јевусеји, који живљаху у оној земљи.
5 І сказали ме́шканці Євусу до Давида: „Ти не вві́йдеш сюди!“Та здобу́в Дави́д тверди́ню Сіо́н, — він Місто Давида.
И рекоше Јевушани Давиду: Нећеш ући овамо. Али Давид узе кулу Сион, то је град Давидов.
6 І сказав Давид: „Кожен, хто найперше поб'є євусе́янина, той стане за го́лову та за зве́рхника“. І ввійшов найперше Йоа́в, син Церуїн, і став за го́лову.
Јер Давид рече: Ко први надбије Јевусеје, биће кнез и војвода. И Јоав, син Серујин изиђе први, и поста кнез.
7 І осівся Дави́д у тверди́ні, тому́ назвав ім'я їй: Дави́дове Мі́сто.
После сеђаше Давид у том граду, зато га прозваше град Давидов.
8 І він збудува́в місто навко́ло, від Мілло́ й аж навко́ло, а Йоав віднови́в решту міста.
И сазида град унаоколо, од Милона унаоколо; а Јоав оправи остатак града.
9 І Давид ставав усе більшим, а Госпо́дь Савао́т був із ним.
И Давид једнако напредоваше и сиљаше се, јер Господ над војскама беше с њим.
10 А оце го́лови Давидових ли́царів, що хоробро труди́лися з ним у його царстві, з усім Ізраїлем, щоб настанови́ти його царем, за Господнім словом, над Ізраїлем.
А ово су поглавице међу јунацима Давидовим, који јуначки радише уза њ за царство његово са свим Израиљем да буде цар над Израиљем по речи Господњој;
11 А оце число Давидових ли́царів: Яшов'ам, син Гахмоні, голова тридцяти, — він махнув своїм списо́м — і побив за один раз три сотні!
И ово је број јунака Давидових: Јасовеам син Ахмонијев, први између тридесет; он махну копљем својим на три стотине, и поби их у једанпут.
12 А за ним Елеазар, син Додо, ахох'янин, — він один із трьох ли́царів.
А за њим Елеазар, син Додов Ахошанин, он беше један од три јунака.
13 Він був із Давидом у Пас-Дамімі, а филисти́мляни зібралися там на бій. І була там діля́нка поля, повна ячме́ню, а наро́д утікав перед филисти́млянами.
Он беше с Давидом у Фас-Дамиму, кад се Филистеји скупише на бој; и онде беше њива пуна јечма, и народ побеже од Филистеја,
14 Та вони стали посеред діля́нки, і врятували її та й побили филисти́млян. І Господь подав велику перемогу!
А они стадоше усред њиве, и одбранише је побивши Филистеје; и Господ даде избављење велико.
15 І зійшли троє з тих тридцяти на пе́реді на скелю до Давида, до печери Адуллам. А филистимський та́бір таборува́в у долині Рефаїм.
И та три прва између тридесет сиђоше ка стени к Давиду у пећину Одоламску, кад војска филистејска стајаше у логору у долини рафајској.
16 Давид же був тоді в тверди́ні, а филистимська зало́га була тоді в Віфлеємі.
А Давид беше онда у граду, а стража филистејска беше тада у Витлејему.
17 І спра́гнув Давид та й сказав: „Хто напо́їть мене водою з віфлеємської крини́ці, що в брамі?“
И Давид зажеле и рече: Ко би ми донео воде да пијем из студенца витлејемског што је код врата?
18 І проде́рлися ці троє до филистимського табо́ру, і зачерпну́ли води з віфлеємської криниці, що в брамі. І вони ви́несли й прине́сли до Давида, та Давид не схотів її пити, — і вилив її для Господа,
Тада та тројица продреше кроз логор филистејски, и захватише воде из студенца витлејемског који је код врата, и донесоше и дадоше Давиду; а Давид не хте пити, него је изли Господу.
19 та й сказав: „Борони мене, Боже мій, чинити таке! Чи я буду пити кров цих мужів, що ходили, наражаючи життя своє? Бо життям своїм вони прине́сли її!“І не хотів він пити її. Оце зробили троє цих ли́царів.
И рече: Не дао ми Бог мој да то учиним! Еда ли ћу пити крв тих људи који не марише за живот свој? Јер је донесоше не марећи за живот свој. И не хте је пити. То учинише та три јунака.
20 А Авшай, Йоавів брат, — він голова тих трьох. І він махнув своїм списо́м — і побив три сотні! І він мав найславніше ім'я́ серед трьох.
И Ависај брат Јоавов беше први између тројице. И он махну копљем својим на три стотине, и поби их, и прослави се међу тројицом;
21 З тих трьох серед двох він був найшановні́ший, і став їм за провідника́. А до тих трьох не дося́г.
Међу тројицом беше славнији од друге двојице и беше им поглавица; али оне тројице не стиже.
22 Беная, син Єгоядин, син хороброго мужа, великий у діла́х, з Кавцеїлу, — він побив двох синів Аріїла моавського. І він зійшов і забив лева в сере́дині ями сніжного дня.
Венаја син Јодајев, син човека јунака из Касеила, који учини велика дела, он погуби два јунака моавска, и сишав уби лава у јами кад беше снег.
23 І він побив одно́го єги́птянина, мужа поставно́го, на п'ять ліктів, а в руці єги́птянина був спис, як тка́цький вал. І зійшов він до нього з києм, і вирвав списа́ з руки того єги́птянина, — та й його забив його списо́м.
Он уби и неког Мисирца високог пет лаката. Имаше Мисирац у руци копље као вратило, а он изиђе на њ са штапом, и истрже Мисирцу копље из руке, и уби га његовим копљем.
24 Оце зробив Беная, син Єгоядин, і його ім'я́ було серед тих трьох хоробрих.
То учини Венаја, син Јодајев, и би славан међу ова три јунака.
25 З тих тридцяти він був найповажні́ший, а до тих трьох не дося́г. І Давид призна́чив його до своєї прибі́чної сторо́жі.
Беше најславнији између тридесеторице, али оне тројице не стиже. И Давид га постави над пратиоцима својим.
26 А хоробрі му́жі були ці: Асаїл, Йоавів брат, Елханан, син Додо, із Віфлеєму,
Јунаци између војника беху: Асаило, брат Јоавов, Елханан, син Додов из Витлејема,
27 гарор'янин Шаммот, пелонянин Хелес,
Самот Арорарин, Хелис Фелоњанин,
28 Іра, син Іккешів, текоянин, антотянин Авіезер,
Ира син Икисов из Текује, Авијезер из Анатота,
29 хушатянин Сіббехай, ахох'янин Ілай,
Сивехај из Хусата, Илај из Ахоха,
30 нетофатянин Магарай, Хелед, син Баанин, нетофатянин,
Марај из Нетофата, Хелед син Ванин из Нетофата,
31 Ітай, син Ріваїв, з Гів'ї Веніяминової, пір'атонянин Беная,
Итај, син Ривајев из Гаваје синова Венијаминових, Венаја из Фаратона,
32 Хурай з Нахале-Ґаашу, арв'янин Авіїл,
Урај од потока гаских, Авило из Арвата,
33 бахарум'янин Азмавет, шаалвонянин Ел'яхба,
Азмавет из Варума, Елијава из Салвона,
34 сини ґізонянина Гашема, Йонатан, син Шаґе, гарар'янин,
Синови Асима Гизоњанина, Јонатан син Сагијин Араранин,
35 Ахійям, син Сахарів, гарар'янин, Еліфал, син Урів,
Ахијам син Сахаров Араранин, Елифар син Уров,
36 мехар'янин Хефер, пелонянин Ахійя,
Ефер из Мехирата, Ахија из Фелона,
37 кармелянин Хіцро, Наарай, син Езлаїв,
Есро Кармилац, Нарав син Есвајев,
38 Йоїл, брат Натанів, Мівхар, син Гаґрі,
Јоило брат Натанов, Мивар син Агиријев,
39 аммонітянин Целек, беротянин Нахрай, зброєно́ша Йоава, Церуїного сина,
Селек Амонац, Нарај Вироћанин, који ношаше оружје Јоаву, сину Серујином,
40 їтрянин Іра, їтрянин Ґарев,
Ира Јетранин, Гарив Јетранин,
41 хіттеянин Урійя, Завад, син Ахлая,
Урија Хетејин, Завад син Алајев,
42 Адіна, син Шізин, Руви́мівець, голова Рувимівців і над тридцятьма́,
Адина, син Сизин од синова Рувимових, поглавар синова Рувимових, и тридесет с њим,
43 Ханан, син Маахин, і мітнянин Йосафат,
Анан син Масин, и Јосафат из Митне,
44 аштерянин Уззійя, Шама, і Еуїл, сини ароерянина Хотама,
Озија из Асетрота, Сама и Јехило синови Хотана Ароиранина,
45 Єдіаїл, син Шімрі, і Йоха, його брат, тіцянин,
Једиаило син Симријев и Јоха брат му из Тисе,
46 махав'янин Еліїл, і Єрівай, і Йошав'я, сини Ел'наамові, і моавітянин Їтма,
Елило Мављанин, и Јеривај и Јосавија синови Елнамови, и Јетема Моавац,
47 Етіїл, і Овед, і Яасіїл із Цови.
Елило и Овид и Јасило из Месоваје.
