До римлян 8
1 Тим же то тепер нема ніякого осуду тим, що в Христї Ісусї не по тїлу ходять, а по духу.
There is therefore now no condemnation to those who are in Christ Jesus.
2 Закон бо духа життя в Христї Ісусї визволив мене від закону гріха і від смерти.
For the law of the Spirit of life has made thee free from the law of sin and of death.
3 Позаяк закон, ослаблений тілом, був безсилен, то Бог, піславши Сина свого в подобі тїла гріховного і ради гріха, осудив гріх у тїлї,
For there was an impotency of the law, in which it was weak through depravity, God having sent his own Son in the likeness of the sin of depravity and for sin, condemned sin in depravity:
4 щоб оправданнє закону сповнилось в нас, которі не по тїлу ходимо, а по духу.
in order that the righteousness of the law may be fulfilled in us, who walk not according to depravity, but according to the spirit.
5 Которі бо по тїлу, ті думають про тілесне, которі ж по духу, - про духовне.
For those being in harmony with depravity, do mind the things of depravity, and those in harmony with the Spirit, the things of the Spirit:
6 Думаннє бо тілесне - смерть, а думаннє духовне - життє і впокій.
for the mind of depravity is death: and the mind of the Spirit is life and peace.
7 Тим що думаннє тілесне - ворогуваннє проти Бога; законові бо Божому не корить ся, та й не може.
Therefore the mind of depravity is enmity toward God: for it is not subordinated to the law of God, for it is not able so to be.
8 Хто бо по тїлу, ті Богу вгодити не можуть.
But those being in depravity are not able to please God.
9 Ви ж не по тїлу, а в дусі, коли тільки Дух Божий, домує в вас. Коли ж хто Духа Христового не має, то сей не Його.
But ye are not in depravity, but in the Spirit, if indeed the Spirit of God dwells in you. But if any one has not the Spirit of Christ, he is none of His.
10 Коли ж Христос в вас, тоді тіло мертве для гріха, дух же живий ради праведности.
But if Christ is in you, the body is dead so far as sin is concerned; but the Spirit is life so far as righteousness is concerned.
11 Коли ж Дух Того, хто воскресив Ісуса з мертвих домує в вас, то Воскресивший Христа із мертвих оживить і смертні тїла ваші Духом своїм, що домує в вас.
But if the Spirit of Him who raised up Jesus from the dead dwells in you, the one having raised Christ Jesus from the dead will also create life in your mortal bodies through His Spirit, who dwells in you.
12 Тим же то, браттє, ми довжники не тілу, щоб, по тілу жити.
Then therefore, brethren, we are debtors, not to depravity, to live according to depravity.
13 Коли бо живете по тїлу, то помрете; коли ж духом дїла тїлесні мертвите, будете живі.
For if you live according to depravity, you are about to die: but if through the Spirit you kill the practices of the body, you shall live.
14 Котрі бо Духом Божим водять ся, ті сини Божі.
For so many as are led by the Spirit of God, these are the sons of God.
15 Бо не прийняли ви духа неволї, знов на боязнь, а прийняли духа всиновлення, нимже покликуємо: Авва, Отче!
For you did not receive the spirit of bondage again unto fear; but you received the Spirit of adoption, in which we cry; Father, Father.
16 Сей самий Дух сьвідкує нашому духові, що ми дїти Божі,
The Spirit Himself witnesses along with our spirit, that we are the children of God.
17 коли ж дїти, то й насдїдники, наслїдники Божі, а спільні наслїдники Христові, коли тільки з Ним страждемо, щоб з Ним і прославитись.
And if children, indeed heirs; truly heirs of God, and joint heirs with Christ; if we suffer together, in order that we may also be glorified together.
18 Думаю бо, що муки теперішнього часу недостойні слави, що має явитись в нас.
For I reckon that the sufferings of these present times are not worthy to be compared to the glory which is about to be revealed in us.
19 Бо дожиданнє творива дожидає одкриття синів Божих.
For the earnest expectation of the creature awaits the revelation of the sons of God.
20 Суетї бо твориво пїдневолидось не по волї, а через підневолившого, в надїї,
For the creature has been subordinated to mortality, not willingly, but through Him who subordinated it;
21 що й саме твориво визволить ся з неволї зотлїння на волю слави дітей Божих.
therefore indeed pursuant to hope, the creature itself shall be delivered from the bondage of corruption into the liberty of the glory of the children of God.
22 Знаємо бо, що все твориво вкупі стогне і мучить ся аж досї.
For we know that all creation groans together and travails together until now;
23 Не тільки ж (воно), та й ми самі, первоплід духа маючи, й ми самі в собі стогнемо, ждучи всиновлення, избавлення тіла нашого.
and not only so, but we ourselves, having the earnest of the Spirit, and we ourselves groan within ourselves, waiting for the adoption of sons, the redemption of our body.
24 Надїєю бо спаслись ми; надія ж видима не єсть надія; що бо хто бачить, чого й надіятись?
For we are saved by hope: but hope which is seen is not hope: for why does any one indeed hope for that which he sees?
25 Коли ж надіємось, чого не бачимо, терпіннєм ждемо.
But if we hope for that which we do not see, we wait for it with patience.
26 Так же само й Дух помагав нам в немощах наших; про що бо молитись нам так, як треба, не знаємо, та сам Дух заступаєть ся за нас стогнаннєм невимовним.
And likewise the Spirit also helps our infirmity. For we know not what we should pray for as it behooves us: but the Spirit himself makes intercession with unutterable groanings:
27 Той же, хто вивідує серця, знає, яка думка в Духа; бо по Богу промовляє за сьвятих.
but he that searches the hearts knows what is the mind of the Spirit, because he makes intercession towards God in behalf of the saints.
28 Знаємо ж, що люблячим Бога, усе допомагає до доброго, котрі по постанові покликані;
But we know that all things work together for good to them that love God, to them that are called according to his purpose.
29 бо котрих наперед узнав, тих наперед і призначив, бути подобним образу Сина Його, щоб Він був первородним між многими братами.
Because whom he did foreknow, he did also predestinate to be conformed to the image of his Son, in order that he might be the firstborn among many brethren:
30 А кого наперед призначив, тих і покликав; а кого прикликав, тих і оправдив, а кого справдив, тих і прославив.
and whom He did foreknow, them he also called: and whom he called, them he also justified: and whom he justified, them He also glorified.
31 Що ж скажемо на се? Коли Бог за нас, хто на нас?
Then what shall we say to these things? If God is for us, who can be against us?
32 Він, що свого Сина не пощадив, а за всіх нас видав Його, хиба ж з Ним і всього нам не подарує?
Indeed he who spared not his own Son, but delivered Him up for us all, how will He not with him, freely give us all things?
33 Хто буде винуватити вибраних Божих? Бог же, той, що оправдує!
Who will lay anything to the charge of God's elect?
34 Хто ж се, що осуджує? (Та ж) Христое умер, ба й воскрес; Він і по правиці в Отця, Він і заступаєть ся за нас!
It is God who justifies: who is he that condemns? It is Christ who died, and rather who is risen, who is on the right hand of God, who indeed is interceding in our behalf.
35 Хто нас розлучить од любови Христової? чи горе, чи тіснота, чи гоненнє, чи голод, чи нагота, чи біда, чи меч?
Who shall separate us from the love of Christ? shall tribulation, or anguish, or persecution, or famine, or nakedness, or peril, or sword?
36 Яко ж писано: задля тебе вбивають нас увесь день, полічено нас як овечок на заріз.
As has been written, that We are killed all day for thy sake; we are counted as sheep of the slaughter.
37 Та у всьому тому ми побіждаємо через Возлюбившого нас.
But in all these we are more than conquerors through him that loved us.
38 Упевнив ся бо я, що ні смерть, нї життє, нї ангели, ні князівства, нї сили, нї теперішнє, нї будуче,
For I am persuaded that, neither death, nor life, nor angels, nor principalities, nor things present, nor things to come,
39 нї висота, нї глибина, ні инше яке твориво не возможе нас розлучити від любови Божої, що в Христї Ісусї, Господі нашім.
nor powers, nor height, nor depth, nor any other creature, shall be able to separate us from the love of God, which is in Christ Jesus our Lord.
