< До римлян 4 >
1 Шо ж, скажемо, Авраам, отець наш, знайшов по тілу?
What then will we say that Abraham, our forefather, has found according to the flesh?
2 Коли бо Авраам з учинків оправдив ся, мав похвалу, та не перед Богом.
For if Abraham was justified by works, he has something to boast about, but not toward God.
3 Що бо писаннє глаголе? Увірував же Авраам Богові, і полічено се йому за праведність.
For what does the Scripture say? “Abraham believed God, and it was accounted to him for righteousness.”
4 Оце ж хто робить, нагорода не полїчуєть ся по благодаті, а по довгу.
Now to him who works, the reward is not counted as grace, but as something owed.
5 Хто ж не робить, а вірує в оправдуючого нечестивого, віра його полїчуєть ся за праведність.
But to him who doesn’t work, but believes in him who justifies the ungodly, his faith is accounted for righteousness.
6 Яко ж і Давид глаголе про блаженство чоловіка, котрому полїчує Бог праведність без учинків:
Even as David also pronounces blessing on the man to whom God counts righteousness apart from works:
7 Блаженні, кому відпущено беззаконня, і кому прикрито гріхи.
“Blessed are they whose iniquities are forgiven, whose sins are covered.
8 Блажен чоловік, котрому не полїчить Господь гріха.
Blessed is the man whom the Lord will by no means charge with sin.”
9 Чи блаженство ж се на обрізаннє, чи й на необрізаннє? глаголемо бо, що полічено Авраамові віру за праведність.
Is this blessing then pronounced only on the circumcised, or on the uncircumcised also? For we say that faith was accounted to Abraham for righteousness.
10 Як же полічено йому? чи як він в обрізанню був, чи в необрізан-ню? Не в обрізанню, а в необрізанню.
How then was it counted? When he was in circumcision, or in uncircumcision? Not in circumcision, but in uncircumcision.
11 І знак обрізання прийняв, яко печать праведности (тієї) віри, що в необрізанню, щоб бути йому отцем усіх віруючих через необрізаннє, щоб полічено й тим за праведність,
He received the sign of circumcision, a seal of the righteousness of the faith which he had while he was in uncircumcision, that he might be the father of all those who believe, though they might be in uncircumcision, that righteousness might also be accounted to them.
12 і отцем обрізання не тільки тим, що з обрізання, а й тим, хто ходить по слїдам віри, яку (мав) у необрізанню отець наш Авраам.
He is the father of circumcision to those who not only are of the circumcision, but who also walk in the steps of that faith of our father Abraham, which he had in uncircumcision.
13 Не по закону бо (було) обітуваннє Авраамові або насїнню його, що буде він наслїдником сьвіту, а по праведностї віри.
For the promise to Abraham and to his offspring that he would be heir of the world wasn’t through the law, but through the righteousness of faith.
14 Коли бо ті, що з закону, наслїдники, то зникне віра, й обітуваннє обернеть ся в нїщо.
For if those who are of the law are heirs, faith is made void, and the promise is made of no effect.
15 Закон бо робить гнів; де бо нема закону, нема й переступу.
For the law produces wrath; for where there is no law, neither is there disobedience.
16 Тим з віри, що по благодаті, щоб було певне обітуваннє всьому насінню, не тільки тому, що з закону, та й тому, що з віри Авраама, котрий отець усїм нам,
For this cause it is of faith, that it may be according to grace, to the end that the promise may be sure to all the offspring, not to that only which is of the law, but to that also which is of the faith of Abraham, who is the father of us all.
17 (яко ж писано: що отцем многим народам настановив я тебе, ) перед Богом, котрий, оживляє мертвих і зове те чого нема, так як те, що є, котрому увірував.
As it is written, “I have made you a father of many nations.” This is in the presence of him whom he believed: God, who gives life to the dead, and calls the things that are not, as though they were.
18 Котрий, окрім надії, в надії увірував, що бути йому отцем многим народам, по реченному: Так буде насїннє твоє.
Against hope, Abraham in hope believed, to the end that he might become a father of many nations, according to that which had been spoken, “So will your offspring be.”
19 І не знемігши вірою, не вважав тіла свого вже омертвілим, бувши мало не столїтнїм, і Сариної утроби замершою.
Without being weakened in faith, he didn’t consider his own body, already having been worn out, (he being about a hundred years old), and the deadness of Sarah’s womb.
20 В обітуваннї ж Божім не сумнив ся невіруваннєм, а покріпшав вірою, давши славу Богові,
Yet, looking to the promise of God, he didn’t waver through unbelief, but grew strong through faith, giving glory to God,
21 і впевнившись, що Обіцявший вдолїє й зробити.
and being fully assured that what he had promised, he was also able to perform.
22 Тим же й полічено йому за праведність.
Therefore it also was “credited to him for righteousness.”
23 Не про того ж одного тільки писано було, що полічено йому,
Now it was not written that it was accounted to him for his sake alone,
24 а й про нас, котрим має полічитись, віруючим в Того, хто воскресив Ісуса, Господа нашого, з мертвих,
but for our sake also, to whom it will be accounted, who believe in him who raised Yeshua our Lord from the dead,
25 котрий був переданий за погрішення наші, і воскрес на оправданнє наше.
who was delivered up for our trespasses, and was raised for our justification.