До римлян 4
1 Шо ж, скажемо, Авраам, отець наш, знайшов по тілу?
如此说来，我们的祖宗亚伯拉罕凭着肉体得了什么呢？
2 Коли бо Авраам з учинків оправдив ся, мав похвалу, та не перед Богом.
倘若亚伯拉罕是因行为称义，就有可夸的；只是在 神面前并无可夸。
3 Що бо писаннє глаголе? Увірував же Авраам Богові, і полічено се йому за праведність.
经上说什么呢？说：“亚伯拉罕信 神，这就算为他的义。”
4 Оце ж хто робить, нагорода не полїчуєть ся по благодаті, а по довгу.
做工的得工价，不算恩典，乃是该得的；
5 Хто ж не робить, а вірує в оправдуючого нечестивого, віра його полїчуєть ся за праведність.
惟有不做工的，只信称罪人为义的 神，他的信就算为义。
6 Яко ж і Давид глаголе про блаженство чоловіка, котрому полїчує Бог праведність без учинків:
正如大卫称那在行为以外蒙 神算为义的人是有福的。
7 Блаженні, кому відпущено беззаконня, і кому прикрито гріхи.
他说： 得赦免其过、遮盖其罪的， 这人是有福的。
8 Блажен чоловік, котрому не полїчить Господь гріха.
主不算为有罪的， 这人是有福的。
9 Чи блаженство ж се на обрізаннє, чи й на необрізаннє? глаголемо бо, що полічено Авраамові віру за праведність.
如此看来，这福是单加给那受割礼的人吗？不也是加给那未受割礼的人吗？因我们所说，亚伯拉罕的信，就算为他的义，
10 Як же полічено йому? чи як він в обрізанню був, чи в необрізан-ню? Не в обрізанню, а в необрізанню.
是怎么算的呢？是在他受割礼的时候呢？是在他未受割礼的时候呢？不是在受割礼的时候，乃是在未受割礼的时候。
11 І знак обрізання прийняв, яко печать праведности (тієї) віри, що в необрізанню, щоб бути йому отцем усіх віруючих через необрізаннє, щоб полічено й тим за праведність,
并且他受了割礼的记号，作他未受割礼的时候因信称义的印证，叫他作一切未受割礼而信之人的父，使他们也算为义；
12 і отцем обрізання не тільки тим, що з обрізання, а й тим, хто ходить по слїдам віри, яку (мав) у необрізанню отець наш Авраам.
又作受割礼之人的父，就是那些不但受割礼，并且按我们的祖宗亚伯拉罕未受割礼而信之踪迹去行的人。
13 Не по закону бо (було) обітуваннє Авраамові або насїнню його, що буде він наслїдником сьвіту, а по праведностї віри.
因为 神应许亚伯拉罕和他后裔，必得承受世界，不是因律法，乃是因信而得的义。
14 Коли бо ті, що з закону, наслїдники, то зникне віра, й обітуваннє обернеть ся в нїщо.
若是属乎律法的人才得为后嗣，信就归于虚空，应许也就废弃了。
15 Закон бо робить гнів; де бо нема закону, нема й переступу.
因为律法是惹动忿怒的；哪里没有律法，那里就没有过犯。
16 Тим з віри, що по благодаті, щоб було певне обітуваннє всьому насінню, не тільки тому, що з закону, та й тому, що з віри Авраама, котрий отець усїм нам,
所以人得为后嗣是本乎信，因此就属乎恩，叫应许定然归给一切后裔；不但归给那属乎律法的，也归给那效法亚伯拉罕之信的。
17 (яко ж писано: що отцем многим народам настановив я тебе, ) перед Богом, котрий, оживляє мертвих і зове те чого нема, так як те, що є, котрому увірував.
亚伯拉罕所信的，是那叫死人复活、使无变为有的 神，他在主面前作我们世人的父。如经上所记：“我已经立你作多国的父。”
18 Котрий, окрім надії, в надії увірував, що бути йому отцем многим народам, по реченному: Так буде насїннє твоє.
他在无可指望的时候，因信仍有指望，就得以作多国的父，正如先前所说：“你的后裔将要如此。”
19 І не знемігши вірою, не вважав тіла свого вже омертвілим, бувши мало не столїтнїм, і Сариної утроби замершою.
他将近百岁的时候，虽然想到自己的身体如同已死，撒拉的生育已经断绝，他的信心还是不软弱；
20 В обітуваннї ж Божім не сумнив ся невіруваннєм, а покріпшав вірою, давши славу Богові,
并且仰望 神的应许，总没有因不信心里起疑惑，反倒因信心里得坚固，将荣耀归给 神，
21 і впевнившись, що Обіцявший вдолїє й зробити.
且满心相信 神所应许的必能做成。
22 Тим же й полічено йому за праведність.
所以，这就算为他的义。
23 Не про того ж одного тільки писано було, що полічено йому,
“算为他义”的这句话不是单为他写的，
24 а й про нас, котрим має полічитись, віруючим в Того, хто воскресив Ісуса, Господа нашого, з мертвих,
也是为我们将来得算为义之人写的，就是我们这信 神使我们的主耶稣从死里复活的人。
25 котрий був переданий за погрішення наші, і воскрес на оправданнє наше.
耶稣被交给人，是为我们的过犯；复活，是为叫我们称义。
