До римлян 15

1 Мусимо ми, сильні, немочі безсильних носити, а не собі догоджати.

Now we that are strong, ought to bear the infirmities of the weak, and not to please ourselves:

2 Кожен бо з нас ближньому нехай догоджає, на добре, до збудування.

but let every one of us please our neighbor for his good, to his edification.

3 Бо і Христос не собі годив, а яко ж писано: Зневага зневажаючих Тебе упала на мене.

For Christ also pleased not himself; but as it is written, "The reproaches of them that reproached thee, fell upon me."

4 Скільки бо перше написано, нам на науку написано, щоб через терпіннє та утїшеннє (з) писання мали надію.

For whatever things were written heretofore, were written for our instruction; that we through patience and the consolation of the scriptures might have hope.

5 Бог же терпіння та утїшення нехай дасть вам однаково думати між собою по Христу Ісусові,

And may the God of patience and consolation grant you the like mutual affection to each other, according to the example of Christ Jesus:

6 щоб однодушне, одними устами славили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.

that with one mind and one mouth ye may glorify the God and Father of our Lord Jesus Christ.

7 Тим же приймайте один одного яко ж і Христос прийняв вас у славу Божу.

Wherefore receive ye one another, as Christ hath received us, to the glory of God.

8 Глаголю ж, що Ісус Христос став ся слугою обрізання ради істини Божої, щоб ствердити обітовання отців,

Now Jesus Christ was a minister of the circumcision for the manifestation of the truth of God, to confirm the promises made to the fathers:

9 а для поган - з милості, щоб прославляли Бога, яко ж писано: За се визнавати му Тебе між поганами й імени Твоєму співати му.

and that the Gentiles might glorify God for his mercy, as it is written, "For this cause will I celebrate Thee among the Gentiles, and sing praises unto thy name."

10 І знов глаголе: Звеседїть ся, погане, з людьми Його.

And again he saith, "Rejoice, ye Gentiles, with his people."

11 І знов: Хвалїть Господа, всі погане, і вихваляйте Його всі люде.

And again, "Praise the Lord, all ye nations, praise Him, all ye people."

12 І знов Ісаїя глаголе: Буде корінь Єссеїв, Той, що встане, владикувати над поганами; на Него погане вповати муть.

And again Esaias saith, "There shall be a root of Jesse, and one that shall rise to rule over the Gentiles: in Him shall the Gentiles trust."

13 Бог же вповання нехай сповнить вас усякими радощами й упокоєм у вірі, щоб ви збагатились упованнєм, силою Духа сьвятого.

Now the God of hope fill you with all joy and peace in believing, that ye may abound in hope through the power of the holy Spirit.

14 Впевнив ся ж і я сам про вас, браттє моє, що й самі ви повні добрости, повні, всякого знання, і зможете один одного навчати.

And I myself am indeed persuaded concerning you, my brethren, that ye are full of goodness, being filled with all knowledge, and able to admonish one another.

15 Сьмілїще ж написав я вам, браттє моє, трохи, яко нагадуючи вам по благодаті, даній менї від Бога,

However, I have written to you, brethren, somewhat the more freely, in reminding you of your duty; because of the favor bestowed upon me by God,

16 щоб бути менї служителем Ісус-Христовим між поганами, сьвято проповідуючи благовісте Боже, щоб приношеннє від поган було приятне і осьвящене Духом сьвятим.

that I should be the minister of Jesus Christ to the Gentiles, administring the gospel of God, that the offering of the Gentiles might be acceptable, being sanctified by the holy Spirit.

17 Маю оце похвалу через Христа Ісуса в Божих речах.

I have therefore matter of glorying in Christ Jesus, as to the things of God.

18 Не сьмію бо глаголати про таке, чого не вдіяв Христос через мене на послух поган, словом і дїлом,

For I shall not go about to speak of any thing, but what Christ hath wrought by me, (to gain the obedience of the Gentiles, ) both in word and deed:

19 силою ознак і чудес, силою Духа Божого; так що я від Єрусалиму і кругом аж до Ілирика сповнив благовісте Христове.

through the efficacy of signs and wonders, by the power of the Spirit of God; so that from Jerusalem, and round as far as to Illyricum, I have fully declared the gospel of Christ:

20 Так силкувавсь я благовістити, не де іменував ся Христос, щоб на чужій основинї не будувати,

being studious however so to preach the gospel, not where Christ had been named, least I should build upon another man's foundation;

21 а яко ж писано: Кому не звіщено про Него, побачать, і котрі не чули, зрозуміють.

but as it is written, They, to whom nothing was said concerning Him, shall see, and they who have not heard, shall understand.

22 Тим же й був я з'упинений не раз, прийти до вас.

And thus I have been much hindered from coming to you:

23 Тепер же, більш не маючи місця в сих країнах, бажаннє ж маючи прийти до вас од многих лїт,

but now having no more to detain me in these parts, and having had a great desire for many years to come to you, when I take my journey into Spain, I will come to you:

24 як пійду в Іспанию, прийду до вас; сподіваюсь бо, проходючи, бачити вас, і що ви мене проведете туди, як перш вами трохи навтішаюсь

for I hope to see you as I pass by, and to be brought forward by you on my way thither, after I have first had some enjoyment of you.

25 Тепер же йду в Єрусалим, служити сьвятим.

But now I am going to Jerusalem to minister unto the saints.

26 Зводили бо Македонці та Ахайцї удїлити дещо вбогим сьвятим, що в Єрусалимі.

For the Macedonians and Achaians have been pleased to make a contribution for the poor saints at Jerusalem.

27 Зволили, та й винні їм. Коли бо в духовному їх спільниками стали погане, то повинні в тїлесному послужити й їм.

It pleased them, I say, and they are indeed their debtors; for if the Gentiles have partook of their spiritual things, they ought also to be helpful to them in carnal ones.

28 Се ж скінчивши й запечатавши (оддавши) їм овощ сей, пійду через вас в Іспанию.

Therefore when I have dispatched this, and sealed this fruit of love to them, I will come by you into Spain.

29 Знаю ж, що прийшовши до вас, в повнї благословення благовістя Христового прийду.

And I know that when I come unto you, I shall come in the fulness of the blessing of the gospel of Christ.

30 Благаю ж вас, браттє, Господом нашим Ісусом Христом і любовю Духа, помагайте менї молитвами за мене до Бога,

Now I beseech you, brethren, by our Lord Jesus Christ, and by the love of the Spirit, that ye earnestly strive together with me in prayers to God for me;

31 щоб збавитись менї від непокірних в Юдеї, і щоб служба моя в Єрусалимі приятна була сьвятим,

that I may be delivered from the unbelievers in Judea; and that this my service at Jerusalem may be acceptable to the saints:

32 щоб з радістю прийшов до вас волею Божою, та й покрепив ся з вами.

that I may come to you with joy, by the will of God, and may be refreshed with you.

33 Бог же впокою з усіма вами. Амінь.

Now the God of peace be with you all. Amen.