До римлян 10
1 Браттє, бажаннє мого сердя і молитва (йде) до Бога за Ізраїля про спасеннє.
Brothers, my heart’s desire and my prayer to God is for Israel, that they may be saved.
2 Сьвідкую бо їм, що ревність Божу мають, та не по розуму.
For I testify about them that they have a zeal for God, but not according to knowledge.
3 Не розуміючи бо праведності Божої, і шукаючи свою праведність поставити, праведності Божій не корили ся.
For being ignorant of God’s righteousness, and seeking to establish their own righteousness, they didn’t subject themselves to the righteousness of God.
4 Кінець бо закону - Христос, на праведність кожному віруючому.
For Christ is the fulfillment of the law for righteousness to everyone who believes.
5 Мойеей пише про праведність, що від закону; що которий чоловік робити ме се, жити ме ним.
For Moses writes about the righteousness of the law, “The one who does them will live by them.”
6 А та, що од віри, праведність, так говорить: Не кажи в серці твоїм: Хто зійде на небо? (се єсть: Христа звести додолу; )
But the righteousness which is of faith says this, “Don’t say in your heart, ‘Who will ascend into heaven?’ (that is, to bring Christ down);
or, ‘Who will descend into the abyss?’ (that is, to bring Christ up from the dead.)” (Abyssos g12)
8 А що ж глаголе (писаннє)? Близько тебе слово в устах твоїх і в серцї твоїм, се єсть слово віри, що ми проповідуємо;
But what does it say? “The word is near you, in your mouth and in your heart;” that is, the word of faith which we preach:
9 щоб, коли визнавати меш устами твоїми Господа Ісуса, і вірувати меш в серцї твоїм, що Бог Його підняв з мертвих, ти спас ся.
that if you will confess with your mouth that Jesus is Lord and believe in your heart that God raised him from the dead, you will be saved.
10 Серцем бо віруєть ся на праведність, устами ж визнаєть ся на спасеннє.
For with the heart one believes resulting in righteousness; and with the mouth confession is made resulting in salvation.
11 Глаголе бо писаннє: Всяк, хто вірує в Него, не осоромить ся.
For the Scripture says, “Whoever believes in him will not be disappointed.”
12 Бо нема ріжницї між Жидовином і Греком; Він бо Господь усіх, богатий для всїх, хто призиває Його.
For there is no distinction between Jew and Greek; for the same Lord is Lord of all, and is rich to all who call on him.
13 Всяк бо, хто призове імя Господнє, спасеть ся.
For, “Whoever will call on the name of the Lord will be saved.”
14 Як же призивати муть Того, в кого не увірували? як же вірувати муть, про кого не чули, як же чути муть без проповідаючого?
How then will they call on him in whom they have not believed? How will they believe in him whom they have not heard? How will they hear without a preacher?
15 А як же проповідати муть коли не будуть послані? яко ж писано: Що за красні ноги благовіствуючих впокій, благовіствуючих про добре?
And how will they preach unless they are sent? As it is written: “How beautiful are the feet of those who preach the Good News of peace, who bring glad tidings of good things!”
16 Та не всї послухали благовістя. Ісаїя бо глаголе: Господи, хто увірував голосу нашому?
But they didn’t all listen to the glad news. For Isaiah says, “Lord, who has believed our report?”
17 Тим же то віра (приходить) через слуханнє, слуханнє ж через слово Боже.
So faith comes by hearing, and hearing by the word of God.
18 Тільки ж глаголю: Хиба вони не чули? Нї, по всїй землі бо розійшов ся гомін їх і до кінцїв вселенної глаголи їх.
But I say, didn’t they hear? Yes, most certainly, “Their sound went out into all the earth, their words to the ends of the world.”
19 І ще питаю: Хиба не розумів Ізраїль? Первий Мойсей глаголе: Завдам вам зависти через (тих, що) не (єсть мій) нарід, народом безумним завдам жалю вам.
But I ask, didn’t Israel know? First Moses says, “I will provoke you to jealousy with that which is no nation. I will make you angry with a nation void of understanding.”
20 Ісаїя ж зосьміливсь і глаголе: Знайшли мене ті, що не шукали, обявивсь я тим, що не питали про мене.
Isaiah is very bold and says, “I was found by those who didn’t seek me. I was revealed to those who didn’t ask for me.”
21 До Їзраїля ж глаголе: Увесь день простягав я руки мої до людей непокірних і суперетних.
But about Israel he says, “All day long I stretched out my hands to a disobedient and contrary people.”
