< Об'явлення 11 >

1 І дано менї тростину, подібну до жезла; і стояв ангел глаголючи: Встань, і змір храм Божий, і жертівню, і тих, що покланяють ся у ньому.
Manga ɵlqigüq ⱨasidǝk bir ⱪomux berilip, mundaⱪ deyildi: «Barƣin, Hudaning ibadǝthanisi, ⱪurbangaⱨi wǝ u yǝrdǝ ibadǝt ⱪiliwatⱪanlarni ɵlqigin.
2 А двір, що навперід храма, викинь геть, і не мір його, бо він даний поганам; і топтати муть город сьвятий, місяців сорок і два.
Lekin ibadǝthanining taxⱪiriⱪi ⱨoylisini ɵlqimǝy ⱪoy, qünki u yǝr yat taipilǝrgǝ berildi, xuning bilǝn muⱪǝddǝs xǝⱨǝr ⱪiriⱪ ikki ay dǝpsǝndǝ ⱪilinidu.
3 І дам двом моїм сьвідкам, і пророкувати муть днїв тисяч двісті шістьдесять, з'одягнені у веретища.
Mǝn ikki guwaⱨqimƣa ⱪudrǝt berimǝn, xuning bilǝn ular bɵz kiyim kiyip, wǝⱨiy-bexarǝtlǝrni bir ming ikki yüz atmix kün yǝtküzidu»
4 Се дві оливинї, і два сьвічники, що перед Богом землї стоять.
(bular yǝr-zeminning Rǝbbi aldida turƣan ikki tüp zǝytun dǝrihi wǝ ikki qiraƣdandur).
5 А коли хто схоче з'обідити їх, то огонь вийде з уст їх, і пожере ворогів їх; і коли хто схоче з'обідити їх, то (й) він мусить так бути вбитий.
Birǝrsi ularni zǝhimlǝndürmǝkqi bolsa, eƣizliridin ot pürkülüp qiⱪip, düxmǝnlirini yǝp tügitidu. Ularni zǝhimlǝndürmǝkqi bolƣanlar mana xundaⱪ ɵltürülidu.
6 Сї мають власть зачинити небо, щоб не йшов дощ за днїв їх пророкування, і мають власть над водами, обернути їх у кров, і вдарити на землю всякою поразою, скільки раз схочуть.
Ular bexarǝt-wǝⱨiyni yǝtküzgǝn künlǝrdǝ yamƣur yaƣdurmasliⱪⱪa asmanni etiwetix ⱪudritikǝ igǝ; sularni ⱪanƣa aylandurux wǝ ⱨǝrhil bala-waba bilǝn yǝr-zeminni haliƣan waⱪitta urux ⱪudritigimu igǝ.
7 А коли скінчять свідкування своє, то зьвір, вийшовши з безоднї, заведе з ними війну, і побідить їх, і повбивав їх. (Abyssos g12)
Ularning guwaⱨliⱪ wǝzipisi ayaƣlixixi bilǝn, tegi yoⱪ ⱨangdin qiⱪidiƣan diwǝ ular bilǝn elixidu wǝ ularni yengip ɵltüridu. (Abyssos g12)
8 А трупи їх будуть на улицях великого города, що зоветь ся духовно Содома й Єгипет, де і Господь, наш рознятий.
Jǝsǝtliri roⱨiy jǝⱨǝttin Sodom wǝ Misir dǝp atilidiƣan xu katta xǝⱨǝrning ƣol koqisida yatidu; xu yǝrdǝ ularning Rǝbbimu krestlǝngǝnidi.
9 І бачити муть (многі) з людей, і родів, і язиків, і народів трупи їх три і пів дня, і не дозволять до гробів положити трупів їх.
Ⱨǝr millǝttin, ⱨǝr ⱪǝbilidin wǝ ⱨǝr hil tilda sɵzlixidiƣanlardin, ⱨǝr ǝldin bolƣan adǝmlǝr ularning jǝsǝtlirigǝ üq yerim kün tikilip ⱪaraydu wǝ jǝsǝtlǝrning yǝrlikkǝ ⱪoyuluxiƣa yol ⱪoymaydu.
10 І радувати муть ся над ними ті, що домують на землї, і веселити муть ся; і дари посилати муть один одному; бо сї два пророки мучили домуючих на землї.
Yǝr yüzidǝ turuwatⱪanlar ularning bu ⱨalidin huxallinip, tǝbriklixip, bir-birigǝ ⱨǝdiyǝlǝr ǝwǝtixidu; qünki bu ikki pǝyƣǝmbǝr yǝr yüzidikilǝrni ⱪiynaytti.
11 А після трьох і пів дня дух життя від Бота зійшов на них, і вони встали на ноги свої, а великий страх напав тих, що виділи їх.
Lekin üq yerim kündin keyin, Hudadin kǝlgǝn ⱨayatliⱪ nǝpisi ikkiylǝngǝ kirdi, ular ornidin put tirǝp turdi; ularƣa ⱪarawatⱪanlarning üstigǝ qong bir ⱪorⱪunq qüxti.
12 І почули голос великий з неба, що глаголав їм: Зійдіть сюди. І зійшли на небо в хмарі, і дивились на них вороги їх.
Andin ular ikkǝylǝngǝ ǝrxtin kǝlgǝn: — «Bu yaⱪⱪa qiⱪ!» degǝn yuⱪiri bir awazni anglidi; xuning bilǝn ular düxmǝnlirining kɵz aldida bir bulut iqidǝ asmanƣa kɵtürüldi.
13 І постало тієї години велике трясеннє і десята часть города впала, і забило у трясенню сїм тисяч імен людських; а другі полякались, і дали славу Богу небесному.
Dǝl xu saǝt iqidǝ xiddǝtlik yǝr tǝwrǝx yüz bǝrdi, xǝⱨǝrning ondin biri gumran bolup, yǝttǝ ming kixi ⱨalak boldi. Ⱪalƣanliri dǝkkǝ-dükkigǝ qɵmüp, ǝrxtiki Hudani uluƣlaxti.
14 Горе друге перейшло; ось, горе третє настигає хутко.
Ikkinqi «way» ɵtüp kǝtti; mana, üqinqi «way» kelixkǝ az ⱪaldi.
15 І затрубив семий ангел, і постали великі голоси на небі, глаголючи: царства сьвіта стали (царствами) Господа нашого й Його Христа, і царювати ме по вічні віки. (aiōn g165)
Andin yǝttinqi pǝrixtǝ kaniyini qaldi; ǝrxtǝ yuⱪiri awazlar anglinip mundaⱪ deyildi: — «Dunyaning padixaⱨliⱪi Pǝrwǝrdigarimiz Wǝ uning Mǝsiⱨining padixaⱨliⱪi boldi, U ǝbǝdil’ǝbǝdgiqǝ ⱨɵküm süridu». (aiōn g165)
16 А двайцять і чотири старцї, що перед Богом сидїли на престолах своїх, впали на лиця свої, і поклонились Богу,
Hudaning aldida ɵz tǝhtliridǝ olturƣan yigirmǝ tɵt aⱪsaⱪal yǝrgǝ yiⱪilip bax ⱪoyup, Hudaƣa sǝjdǝ ⱪilip mundaⱪ deyixti: —
17 глаголючи: Дякуємо Тобі, Господи і Боже вседержителю, що єси, і був, і прийдеш, що приняв єси силу Твою велику і воцарив ся єси.
«Xükürlǝr eytimiz sanga, I bar Bolƣuqi wǝ bar bolƣan Ⱨǝmmigǝ Ⱪadir Pǝrwǝrdigar Huda, Qünki uluƣ ⱪudritingni ⱪolungƣa elip, Ⱨɵkümüngni yürgüzüxkǝ baxliding.
18 І розгнівились погане, і настиг гнїв твій, і пора мертвим суд приняти, і дати нагороду слугам твоїм пророкам, і сьвятим, і боячим ся імени Твого, і малим, і великим, і знищити тих, що нищять землю.
Əllǝr ƣǝzǝplǝngǝnidi, Əmdi Sening ƣǝziping yetip kǝldi! Ɵlgǝnlǝrni soraⱪ ⱪilix, Ⱪul-hizmǝtkarliring bolƣan pǝyƣǝmbǝrlǝrni, Muⱪǝddǝs bǝndilǝrni, Tɵwǝn yaki katta bolsun namingdin ⱪorⱪⱪanlarni in’amiƣa igǝ ⱪilix, Yǝr yüzini ⱨalak ⱪilƣanlarni ⱨalak ⱪilix waⱪti kǝldi».
19 І відчинив ся храм Божий в небі, і видно було ковчег завіту Його в храмі Його; і постали блискавки, і гуркіт і громи, і трясеннє, і великий град.
Andin Hudaning ǝrxtiki ibadǝthanisi eqildi wǝ uning ǝⱨdǝ sanduⱪi ibadǝthanida kɵründi; qaⱪmaⱪlar, türlük awazlar, güldürmamilar, yǝr tǝwrǝx wǝ dǝⱨxǝtlik mɵldür boldi.

< Об'явлення 11 >