До филип'ян 2
1 Коли ж оце (є) утїшеннє в Христї, або яка одрада любови, коли (є) яка спільність духа, коли (є) яка милость і милосерде,
Znamená pro vás něco napomenutí ve jménu Kristovu? Má pro vás význam, že nás Duch Boží vzájemně spojuje?
2 то сповніть мою радість, щоб однаково думали, одну любов маючи, один дух і один розум.
Záleží vám na mé upřímné lásce? Pak tedy buďte svorní, mějte se rádi, usilujte o jednotu a jednomyslnost.
3 Нїчого (не роблячи) перекором або з марної слави; а смирним розумом один одного вважаючи більшим себе.
Ničím jiným mi neuděláte větší radost. Nebuďte laskaví a jednomyslní jen z vypočítavosti, nechtějte sklízet vděčnost a uznání, ale přejte je jiným.
4 Не про своє кожен, а також про другого (справи) кожен дбайте.
Nemyslete jen na sebe a na vlastní blaho, spíš přemýšlejte, jak prospět jiným.
5 Так бо нехай думаєть ся у вас, як і в Христї Ісусї,
Osvojte si smýšlení Ježíše Krista:
6 котрий, бувши в образї Божому, не вважав хижацтвом бути рівним Богу;
Ač sám byl Bůh, nedomáhal se božských nároků,
7 тільки ж умалив себе, прийнявши вид слуги, бувши в подобиї чоловічому,
odložil svou slávu a moc, stal se člověkem
8 і здававшись видом, яко чоловік, принизив себе, бувши слухняним аж до смерти, смерти ж хрестної.
a dokonce přijal úděl otroka. Poslušně šel cestou ponížení až k potupné smrti: popravili ho na kříži jako zločince.
9 Тимже і Бог Його високо вознїс, і дав Йому імя, більше всякого імени,
Ale právě proto ho Bůh nade všechno povýšil a dal mu takovou slávu,
10 щоб в імя Ісусове приклонилось усяке колїно, що на небі, і на землї, і під землею,
aby se před jeho jménem každé stvoření v úctě sklonilo a uznalo, že je Pánem všeho.
11 і щоб усякий язик визнавав, що Господь Ісус Христос у славу Бога Отця.
12 Тимже, любі мої, яко ж завсїди слухали ви мене, не тільки як се за мого побиту між вами, а й тепер ще більш за моїм непобитом, із страхом і трепетом про своє спасеннє дбайте.
Moji drazí, dokud jsem byl u vás, vždycky jste dbali mých slov. Tím spíše teď, když mezi vámi být nemohu, úzkostlivě se snažte, abyste získali věčný život.
13 Бог бо се робить у вас, щоб і хотїти (вам) і робити по (Його) вподобі.
Bůh, jenž ve vás působí, k tomu povzbudí vaši vůli a dá vám sílu proměnit ji v činy.
14 Усе робіть без нарекання і розбирання,
Všechno, co činíte, dělejte bez reptání a pochybností.
15 щоб ви були безвинними і чистими, дїтьми Божими непорочними серед лукавого і розворотного роду, що між ними ви сиявте як сьвітила в сьвітї,
Tím dokážete čistotu svého srdce a mezi zkaženými a převrácenými se osvědčíte jako ryzí Boží děti. Buďte svému okolí světlem. Až se Kristus zase objeví – jak budu šťasten, že jsem se nenamáhal zbytečně.
16 держачи (перед ними) слово життя, на похвалу менї в день Христів, що не дурно ходив я, ані дурно працював.
17 Та хоч і приносять мене в жертву і служеннє віри вашої, я (тим) радуюсь і веселюсь із усїма вами.
I kdybych měl své poslání zpečetit vlastní krví,
18 Тим же самим і ви радуйтесь і веселїть ся зо мною.
raduji se z toho a také vy se můžete radovat se mnou.
19 Уповаю ж в Господї Ісусї незабаром послати до вас Тимотея, щоб і менї радїти душею, довідавшись про вас.
Věřím, že mi Pán brzo umožní poslat k vám Timotea, abych se potěšil zprávami o vás.
20 Нікого бо не маю рівного (йому) душею, щоб (так) щиро дбав про вас.
Jinak tu nemám nikoho, kdo by měl o vás tak upřímný zájem.
21 Усї бо свого шукають, а не Ісус-Христового.
Všichni myslí spíš na svůj vlastní prospěch než na zájmy Kristovy.
22 Ви ж досьвід його знаєте; тим, що як батькові дитина, так він служив зо мною в благовістї.
Ale Timotea jste už poznali, když mi ve službě Boží věci pomáhal jako vlastní syn.
23 Сього ж оце надїюсь послати зараз, скоро тільки довідаюсь, як воно буде зо мною.
Jakmile bude o mně rozhodnuto, pošlu ho hned k vám.
24 Маю ж надїю в Господї, що й сам скоро прийду.
Mám ale ke Kristu důvěru, že brzo přijdu i já sám.
25 Вважав же я потрібним послати до вас Єпафродита, брата й товариша мого в працї і боротьбі, а вашого посла й слугу в потребі моїй.
Rozhodl jsem se však poslat k vám zpátky Epafrodita. Jeho služby byly pro mne velmi cenné. V práci i boji mi stál po boku jako bratr.
26 Яко ж бо жадав (бачити) всїх вас і тужив тим, що ви чули, що він нездужав.
Ale teď se mu přece jen silně zastesklo po domově, zvlášť když uslyšel, že jste se dověděli o jeho nemoci.
27 Бо й нездужав мало що не до смерти, та Бог помилував його; не його ж тільки, та й мене, щоб не було менї смутку на смуток.
Měl už opravdu namále, ale Bůh se nad ním slitoval. Také mne tím ušetřil další velké rány.
28 Оце я? скоріш; послав я його, щоб ви, побачивши його знов, зрадїли, та й я меньше мав смутку.
Vypravil jsem ho nazpět co nejrychleji, aby vás osobně uklidnil a zbavil mne tím velké starosti.
29 Прийміть же оце його в Господї з усякими радощами, і таких держіть у повазї,
Buďte k němu milí jako k bratrovi. Takových lidí si važte.
30 тим що він за дїло Христове був близько смерти, не дбаючи про своє життє, аби сповнити недостаток служення вашого менї.
Vždyť pro Kristovo dílo dal v sázku vlastní život a ve snaze nahradit mi vás všechny by byl se málem uštval k smrti.
