Від Матвія 5
1 Побачивши ж народ, зійшов на гору, і,як сїв, приступили до Него ученики Його;
| ויהי כראותו את המון העם ויעל ההרה וישב שם ויגשו אליו תלמידיו׃ |
2 і відкрив Він уста свої, і навчав їх, глаголючи:
| ויפתח את פיהו וילמד אותם לאמר׃ |
3 Блаженні вбогі духом, бо їх царство небесне.
| אשרי עניי רוח כי להם מלכות השמים׃ |
4 Блаженні сумні, бо такі втїшять ся.
| אשרי האבלים כי הם ינחמו׃ |
5 Блаженні тихі, бо такі осягнуть землю.
| אשרי הענוים כי המה יירשו הארץ׃ |
6 Блаженні голодні й жадні правди, бо такі наситять ся.
| אשרי הרעבים והצמאים לצדקה כי הם ישבעו׃ |
7 Блаженні милостиві, бо такі будуть помилувані.
| אשרי הרחמנים כי הם ירחמו׃ |
8 Блаженні чисті серцем, бо такі побачять Бога.
| אשרי ברי לבב כי הם יחזו את האלהים׃ |
9 Блаженні миротворці, бо такі синами Божими звати муть ся.
| אשרי רדפי שלום כי בני אלהים יקראו׃ |
10 Блаженні, кого гонять за правду, бо їх царство небесне.
| אשרי הנרדפים על דבר הצדקה כי להם מלכות השמים׃ |
11 Блаженні ви, коли вас безчестити муть, та гонити муть, та казати муть на вас усяке лихе слово не по правдї, ради мене.
| אשריכם אם יחרפו וירדפו אתכם וידברו בשקר עליכם כל רע בעבורי׃ |
12 Радуйтесь і веселітесь: бо велика нагорода ваша на небі; так бо гонили й пророків, що бували перше вас.
| שמחו וגילו כי שכרכם רב בשמים כי כן רדפו את הנביאים אשר היו לפניכם׃ |
13 Ви сіль землї; коли ж сіль звітріє, то чим солити? Нї-на-що не годить ся тоді вона, тільки щоб викинути геть і щоб топтали її люде.
| אתם מלח הארץ ואם המלח היה תפל במה ימלח הן לא יצלח עוד לכל כי אם להשליך חוצה והיה מרמס לבני אדם׃ |
14 Ви сьвітло сьвіту. Не може город сховати ся, стоячи на горі;
| אתם אור העולם עיר ישבת על ההר לא תוכל להסתר׃ |
15 і, засьвітивши сьвічку, не став лять під посудину, а на сьвічнику то й сьвітить вона всїм, хто в хатї.
| גם אין מדליקים נר ושמים אותו תחת האיפה כי אם על המנורה ויאר לכל אנשי הבית׃ |
16 так нехай сяє сьвітло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі дїла, й прославляли Отця вашого, що на небі.
| כן יאר אורכם לפני בני האדם למען יראו מעשיכם הטובים ושבחו את אביכים שבשמים׃ |
17 Не думайте, що я прийшов знївечити закон або пророків; не прийшов я знївечити, а сповнити.
| אל תחשבו כי באתי להפר את התורה או את דברי הנביאים לא באתי להפר כי אם למלאת׃ |
18 Істино бо глаголю вам: Доки перейде небо й земля, одна йота, або одна титла не перейде з закону, аж поки все станеть ся.
| כי אמן אמר אני לכם עד כי יעברו השמים והארץ לא תעבר יוד אחת או קוץ אחד מן התורה עד אשר יעשה הכל׃ |
19 Тим, хто поламле одну найменшу з сих заповідей і навчить так людей, той звати меть ся найменшим у царстві небесному; а хто сповнить і навчить, той звати меть ся великим у царстві небесному.
| לכן מי אשר יפר אחת מן המצות הקטנות האלה וכן ילמד את בני האדם קטון יקרא במלכות השמים ואשר יעשה וילמד אותן הוא גדול יקרא במלכות השמים׃ |
20 Глаголю бо вам: Що коли ваша правда не переважить письменників та Фарисеїв, то не ввійдете в царство небесне.
| כי אני אמר לכם אם לא תרבה צדקתכם מצדקת הסופרים והפרושים לא תבאו אל מלכות השמים׃ |
21 Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не вбий, а хто вбє, на того буде суд.
| שמעתם כי נאמר לקדמונים לא תרצח ואשר ירצח מחיב הוא לבית דין׃ |
22 Я ж вам глаголю: Хто сердить ся на брата свого без причини, на того буде суд; а хто скаже на брата свого: Рака [Безчесний], на того буде громадський суд; хто ж скаже: дурню, на того буде огонь пекельний. (Geenna g1067)
| אבל אני אמר לכם כל אשר יקצף על אחיו חנם מחיב הוא לבית דין ואשר יאמר אל אחיו רקא מחיב הוא לסנהדרין ואשר יאמר אתה הנבל מחיב לאש גיהנם׃ (Geenna g1067) |
23 Тим, коли принесеш дар свій до жертівнї, й згадаєш там, що твій брат має що проти тебе;
| לכן אם תקריב קרבנך אל המזבח ושם תזכר כי יש לאחיך דבר עליך׃ |
24 зостав свій дар перед жертівнею, і йди геть, помирись перш із братом твоїм, а тоді прийди й подай дар твій.
| עזוב תעזב שם את קרבנך לפני המזבח וקדם ללכת לכפר פני אחיך ואחרי כן בוא הקרב את קרבנך׃ |
25 Мирись із твоїм противником хутко, доки ти ще в дорозі з ним, щоб не віддав тебе противник судді, а суддя не віддав тебе осавулї (слузї), і не вкинуто тебе в темницю.
| מהר התרצה לאיש ריבך בעודך בדרך אתו פן יסגיר אתך איש ריבך אל השפט והשפט יסגירך לשוטר והשלכת את בית הכלא׃ |
26 Істино глаголю тобі: Не вийдеш звідтіля, доки не віддаси й останнього шеляга.
| אמן אמר אני לך לא תצא משם עד אשר שלמת את הפרוטה האחרונה׃ |
27 Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не чини перелюбу.
| שמעתם כי נאמר לקדמונים לא תנאף׃ |
28 Я ж вам глаголю: Хто спогляне на жінку жадібним оком, той уже вчинив перелюб із нею в серці своїм.
| אבל אני אמר לכם כל אשר יביט באשה לחמד אותה נאף נאפה בלבו׃ |
29 Коли ж око твоє праве блазнить тебе, вирви його, й кинь од себе; бо більша користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тіло вкинуто в пекло. (Geenna g1067)
| ואם תכשילך עין ימינך נקר אותה והשלך ממך כי טוב לך אשר יאבד אחד מאבריך מרדת כל גופך אל גיהנם׃ (Geenna g1067) |
30 І коли права рука твоя блазнить тебе відотни її, й кинь од себе; більша бо користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тіло твоє вкинуто в пекло. (Geenna g1067)
| ואם ידך הימנית תכשילך קצץ אותה והשלך ממך כי טוב לך אשר יאבד אחד מאבריך מרדת כל גופך אל גיהנם׃ (Geenna g1067) |
31 Сказано ж: Що хто розводить ся з жінкою своєю, нехай дасть їй розвідний лист.
| ונאמר איש אשר ישלח את אשתו ונתן לה ספר כריתות׃ |
32 Я ж вам глаголю: Що хто розведеть ся з жінкою своєю, хиба що за перелюб, доводить її до перелюбу; й хто оженить ся з розвідкою, чинить перелюб.
| אבל אני אמר לכם המשלח את אשתו בלתי על דבר זנות עשה אתה נאפת והלקח את הגרושה לו לאשה נאף הוא׃ |
33 Знов чували, що сказано старосьвіцьким: Не кленись криво, а сповняй перед Господом обітниці твої.
| עוד שמעתם כי נאמר לקדמונים לא תשבע לשקר ושלם ליהוה שבעותיך׃ |
34 Я ж вам глаголю: Не клянїть ся зовсім: нї небом, бо воно престол Божий;
| אבל אני אמר לכם לא תשבעו כל שבועה לא בשמים כי כסא אלהים המה׃ |
35 нї землею, бо вона підніжок ніг Його; нї Єрусалимом, бо се город великого царя;
| ולא בארץ כי הדום רגליו היא ולא בירושלים כי היא קרית מלך רב׃ |
36 нї головою твоєю не клянись, бо не зможеш зробити нї одного волоса білим або чорним.
| אף בראשך אל תשבע כי אין ביכלתך להפך שער אחד ללבן או לשחר אך יהי דברין הן הן לא לא והיותר מאלה מן הרע הוא׃ |
37 Слово ж ваще нехай буде: так, так; нї, нї; бо що більш над се, те від лихого.
38 Чували ви, що сказано: Око за око, й зуб за зуб.
| שמעתם כי נאמר עין תחת עין שן תחת שן׃ |
39 Я ж вам глаголю: Не противтесь лихому, а хто вдарить тебе у праву щоку твою, повернись до него й другою.
| אבל אני אמר לכם אל תתקוממו לרע אך המכה אותך על הלפי הימנית הטה לו גם את האחרת׃ |
40 І хто схоче судитись із тобою і зняти з тебе свиту, віддай йому й жупанок.
| ואשר יחפץ לריב עמך ולקחת את כתנתך תן לו גם את חמעיל׃ |
41 І хто силувати ме тебе йти милю, йди з ним дві.
| והאנס אותך ללכת עמו דרך מיל לך אתו שנים׃ |
42 Дай, хто в тебе просить, і хто хоче в тебе позичити, не одвертайсь од него.
| השאל מאתך תן לו והבא ללות ממך אל תשב פניו׃ |
43 Чували ви, що сказано: Люби ближнього твого, й ненавидь ворога твого.
| שמעתם כי נאמר ואהבת לרעך ושנאת את איבך׃ |
44 Я ж вам глаголю: Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто клене вас, робіть добро, хто ненавидить вас, і моліть ся за тих, що обижають вас і гонять вас;
| אבל אני אמר לכם אהבו את איביכם ברכו את מקקליכם היטיבו לשנאיכם והתפללו בעד מכאיביכם ורדפיכם׃ |
45 щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі; Він бо велить сонцю своєму сходити над лихими й над добрими, й посилає дощ на праведних і неправедних.
| למען תהיו בנים לאביכם שבשמים אשר הוא מזריח שמשו לרעים ולטובים וממטיר על הצדיקים וגם על הרשעים׃ |
46 Бо коли ви любите тих, що люблять вас, то за що вам нагорода? хиба й митники не те саме роблять?
| כי אם תאהבו את אהביכם מה הוא שכרכם הלא גם המכסים יעשו זאת׃ |
47 І коли витаєте тільки братів ваших, то що надто робите? хиба й митники не так роблять?
| ואם תשאלו לשלום אחיכם בלבד מה יתרון לכם הלא גם המכסים יעשו זאת׃ |
48 Оце ж бувайте звершені, як Отець ваш, що на небі, звершений.
| לכן היו שלמים כאשר אביכם שבשמים שלם הוא׃ |
