Від Матвія 27
1 Як же настав ранок, зробили раду всі архиєреї й старші людські
Al llegar la madrugada, todos los principales sacerdotes y los ancianos del pueblo se reunieron en consejo contra Jesús para matarlo.
2 і, звязавши Його, повели тай передали Його Понтийському Пилату, ігемонові.
Después de atarlo, [lo] llevaron y [lo ]entregaron a Pilato, el procurador.
3 Тоді, побачивши Юда, зрадник Його, що Його осуджено, розкаяв ся, і вернув трийцять срібняків архиєреям та старшині,
Entonces Judas, el que lo entregó, al ver que fue condenado, sintió remordimiento. Devolvió las 30 piezas de plata a los principales sacerdotes y ancianos
4 кажучи: Згрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали: Що дам до того? ти побачиш.
y dijo: Pequé al entregar sangre inocente. Pero ellos dijeron: ¿Y a nosotros qué? ¡Allá tú!
5 І, покинувши він срібняки в церкві, вийшов і відійшовши, повісив ся.
Después de tirar las piezas de plata en el Santuario, se retiró. Luego fue y se ahorcó.
6 Архиєреї ж, взявши срібняки, сказали: Не годить ся класти їх у скарбоню, бо се ціна крові.
Los principales sacerdotes tomaron las piezas de plata y dijeron: No es lícito echarlas en el tesoro por cuanto es precio de sangre.
7 Зробивши ж раду, купили за них ганчарське поле, щоб ховати на йому захожих.
Tomaron consejo y compraron con ellas el campo del alfarero como cementerio para extranjeros,
8 Через се зветь ся поле се Кріваве Поле по сей день.
por lo cual fue llamado Campo de Sangre hasta hoy.
9 Тоді справдилось, що сказав Єремія пророк, глаголючи: І взяли вони трийцять срібняків, ціну цїненного, котрого цїнено з синів Ізраїля,
Entonces se cumplió lo dicho por el profeta Jeremías: Tomaron las 30 piezas de plata, precio del Valorado, a Quien [los] hijos de Israel le fijaron precio,
10 і дали їх на ганчарське поле, як повелїв менї Господь.
y las dieron por el campo del alfarero, como el Señor me ordenó.
11 Ісус же стояв перед ігемоном; і питав Його ігемон, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Ісус же рече йому: Ти сказав єси.
Jesús fue llevado ante el procurador Pilato, quien le preguntó: ¿Eres Tú el Rey de los judíos? Jesús respondió: Tú [lo] dices.
12 А, як винуватили Його архиєреї та старші, не відказував нічого.
Al ser acusado por los principales sacerdotes y los ancianos, Él nada respondió.
13 Тоді каже до Него Пилат: Хиба не чуєш, скільки сьвідкують на Тебе?
Pilato entonces le preguntó: ¿No oyes cuántas cosas testifican contra Ti?
14 І не відказав Він йому нї на одно слово, так що ігемон вельми дивував ся.
Pero no le respondió ni una palabra, hasta el punto de asombrar en gran manera al procurador.
15 На сьвято ж звик був ігемон одпускати народові одного вязника, которого вони хотіли.
Ahora bien, en cada fiesta el procurador acostumbraba soltar un preso a la multitud, el que quisieran.
16 Мали ж тоді знаного вязника, на прізвище Вараву.
Entonces tenían un preso famoso llamado Barrabás.
17 Як же вони зібрались, сказав їм Пилат: Кого хочете, щоб одпустив вам: Вараву, чи Ісуса, на прізвище Христа?
Al reunirse ellos, Pilato les preguntó: ¿A quién quieren que les suelte: A Barrabás o a Jesús, el llamado Cristo?
18 Знав бо, що через зависть видали Його.
Porque sabía que por envidia lo entregaron.
19 Як же сидів він на судищі, прислала до него жінка його кажучи: Нїчого тобі й праведнику сьому; багато бо терпіла я сьогоднї вві снї через него.
Cuando él estaba sentado en el tribunal, su esposa le mandó a decir: No te metas con ese Justo, porque hoy he sufrido mucho en sueños a causa de Él.
20 Архиєреї ж і старші наустили народ, щоб випросили Вараву, Ісуса ж убили.
Pero los principales sacerdotes y los ancianos persuadieron a la multitud para que pidieran a Barrabás y mataran a Jesús.
21 Озвав ся ж ігемон і рече до них: Кого хочете з двох, щоб випустив вам? Вони ж сказали: Вараву.
El procurador les preguntó: ¿A cuál de los dos quieren que les suelte? Ellos dijeron: ¡A Barrabás!
22 Каже до них Пилат: Що ж оце робити му з Ісусом, на призвіще Христом? Кажуть йому всі: Нехай буде рознятий.
Pilato les preguntó: ¿Qué hago a Jesús, el llamado Cristo? Dijeron todos: ¡Que lo crucifiquen!
23 Ігемон же каже: Що бо злого зробив? Вони ж кричали ще гірш: Нехай буде рознятий.
Él insistió: ¿Pues qué mal hizo? Pero ellos gritaban aún más: ¡Crucifíquenlo!
24 Бачивши ж Пилат, що нічого не врадить, а ще більш росте буча, взявши води, помив руки перед народом, і каже: Невинен я крові праведника сього; ви побачите.
Al ver Pilato que nada se lograba, sino más bien se formaba un alboroto, tomó agua, se lavó las manos delante de la turba y dijo: ¡Soy inocente de la sangre de Éste! ¡Allá ustedes!
25 І, озвавшись увесь народ, сказав: Кров Його на нас і на діти наші.
Todo el pueblo respondió: ¡Su sangre sea sobre nosotros y sobre nuestros hijos!
26 Тоді відпустив їм Вараву; Ісуса ж, побивши, передав, щоб розпято Його.
Entonces les soltó a Barrabás. Después de azotar a Jesús, lo entregó para que fuera crucificado.
27 Тоді воїни ігемонові, взявши Ісуса на судище, зібрали на Него всю роту.
Los soldados, después de llevar a Jesús a la residencia oficial del procurador, reunieron a toda la tropa alrededor de Él.
28 І, роздягнувши Його, накинули на Него червоний плащ;
Después de desnudarlo, le pusieron un manto escarlata.
29 і, сплівши вінець із тернини, положили на голову Йому, а тростину в правицю Його; і кидаючись на коліна перед Ним, насьміхались із Него, кажучи: Радуй ся, царю Жидівський!
Luego, trenzaron una corona de espinas y la pusieron en su cabeza. Colocaron una caña en su mano derecha. Lo ridiculizaban, se arrodillaban ante Él y le decían: ¡Honor a Ti, Rey de los judíos!
30 І, плюючи на Него, брали тростину, й били по голові Його.
Lo escupieron, tomaron la caña y [le] golpeaban la cabeza.
31 І, як насьміялись із Него, зняли з Него плащ, і надїли на Него одежу Його, й повели Його на розпятє.
Cuando lo ridiculizaron, le quitaron el manto, le pusieron su ropa y lo llevaron para crucificarlo.
32 Виходячи ж, знайшли чоловіка Киринейського, на ймя Симона; сього заставили нести хрест Його,
Al salir, hallaron a Simón cireneo, a quien obligaron a llevar la cruz [de Jesús].
33 І прийшовши на врочище (місце) Голгота, чи то б сказати Черепове місце,
Después de llegar a un lugar llamado Gólgota, es decir: Lugar de [la] calavera,
34 дали Йому пити оцту, змішаного з жовчю; і, покуштувавши, не хотів пити.
le dieron vino mezclado con hiel, pero luego de probarlo no quiso beber.
35 Розпявши ж Його, поділили одежу Його, кинувши жереб, щоб справдилось, що сказав пророк: Поділили собі шати мої, й на одежу мою кинули жереб.
Después de crucificarlo, echaron suerte para repartirse sus ropas,
36 І, посідавши, стерегли Його там;
y sentados allí, lo vigilaban.
37 і прибили над головою Його написану вину Його: Се Ісус, цар Жидівський.
Por encima de su cabeza pusieron escrita la acusación contra Él: Éste es Jesús, el Rey de los judíos.
38 Тодї розпято з Ним двох розбійників, одного по правицї, а другого по лївицї.
Dos ladrones fueron crucificados con Él: uno a la derecha y otro a la izquierda.
39 Мимойдучі ж хулили Його, киваючи головами своїми,
Los que pasaban lo insultaban, meneaban la cabeza,
40 і кажучи: Ти, що руйнуєш церкву, й за три днї будуєш її, спаси ся сам. Коли ти Син Божий, зійди з хреста.
y decían: El que derriba el Santuario y en tres días lo reedifica, ¡sálvese Él mismo! Si es Hijo de Dios, ¡descienda de la cruz!
41 Так само ж і архиєреї, насьміхаючись із письменниками та старшими, казали:
De igual manera, los principales sacerdotes se burlaban junto con los escribas y ancianos, y decían:
42 Инших спасав, а себе не може спасти. Коли Він царь Ізраїлський, нехай тепер зійде з хреста, й ввіруємо в Него;
A otros salvó, Él mismo no se puede salvar. ¡Es Rey de Israel! ¡Descienda ahora de la cruz, y creeremos en Él!
43 Він уповав на Бога; нехай тепер визволить Його, коли хоче Його, казав бо: Я Син Божий.
Confió en Dios. Que lo libre ahora si quiere, porque dijo: Soy Hijo de Dios.
44 Так само й розбійники, що були розпяті з Ним, докоряли Йому.
Del mismo modo lo insultaban los ladrones que fueron crucificados con Él.
45 Від шестої ж години настала темрява по всїй землї до години девятої.
Desde las 12 del día hasta las tres de la tarde hubo oscuridad sobre toda la tierra.
46 Коло девятої ж години покликнув Ісус великим голосом, глаголючи: Ілі, Ілі лама савахтані; те єсть: Боже мій. Боже мій, чом мене покинув єси?
Alrededor de las tres de la tarde, Jesús exclamó a gran voz: Elí, Elí, ¿lemá sabajtani? Esto es: Dios mío, Dios mío, ¿por qué me desamparaste?
47 Деякі ж, що там стояли, почувши, казали: Що Ілию кличе сей.
Algunos de los que estaban allí, al oír [esto], decían: Éste llama a Elías.
48 І зараз, побігши один із них, і взявши губку, сповнивши оцтом і, настромивши на тростину, поїв Його.
Al instante, uno de ellos corrió, tomó una esponja, la empapó en vinagre, la colocó en una caña y le daba de beber.
49 Останні ж казали: Нехай: побачимо, чи прийде Ілия спасати Його.
Pero los demás decían: Deja, veamos si Elías viene a salvarlo.
50 Ісус же, знов покликнувши великим голосом, зітхнув духа.
Entonces Jesús, después de clamar otra vez a gran voz, entregó el espíritu.
51 І ось завіса церковня роздерлась надвоє од верху до низу, й земля затрусилась, і скелї порозпадались;
Sucedió que el velo del Santuario se rasgó en dos, de arriba abajo. La tierra fue sacudida y las rocas fueron partidas.
52 і гроби порозкривались; і многі тіла сьвятих усопших повставали,
Se abrieron los sepulcros y muchos cuerpos de los santos que habían dormido fueron resucitados.
53 і, вийшовши з гробів після воскресення Його, поприходили у сьвятий город, і показались многим.
Cuando salieron de los sepulcros, entraron en la Ciudad Santa. Después de la resurrección de Él aparecieron a muchos.
54 Сотник же да ті, що були з ним і стерегли Ісуса, побачивши трус і те, що сталось, полякались тяжко, кажучи: Справді, Божий Син був сей.
Cuando el centurión y los que custodiaban a Jesús vieron el terremoto y lo que sucedía, se atemorizaron y dijeron: ¡En verdad Éste era Hijo de Dios!
55 Було там багато й жінок, що оддалеки дивились, котрі прийшли слїдом за Ісусом із Галилеї, служачи Йому.
Muchas mujeres estaban allí quienes miraban desde lejos. Ellas seguían y servían a Jesús desde Galilea,
56 Між ними була Мария Магдалина, й Мария, мати Яковова та Йосиїна, й мати синів Зеведеєвих.
entre las cuales estaban María Magdalena, María, la madre de Jacobo y José, y la madre de los hijos de Zebedeo.
57 Як же настав вечір, прийшов чоловік заможний з Ариматеї, на ймя Йосиф, що й сам учив ся в Ісуса.
Por la tarde un discípulo de Jesús llamado José, hombre rico de Arimatea,
58 Сей, приступивши до Пилата просив тіла Ісусового. Тоді Пилат і звелїв оддати тіло.
se presentó ante Pilato y le pidió el cuerpo de Jesús. Entonces Pilato ordenó que se le diera.
59 І взявши тїло Йосиф, обгорнув його плащеницею чистою,
José tomó el cuerpo, lo envolvió en una sábana limpia
60 положив його у новім своїм гробі, що висік у скелї; й прикотивши великого каменя до дверей гробу одійшов.
y lo puso en un sepulcro nuevo de su propiedad, el cual había excavado en la roca. Y después de rodar una gran piedra hasta la entrada del sepulcro, se retiró.
61 Була ж там Мария Магдалина й друга Мария, і сидїли навпроти гроба.
Y María Magdalena y la otra María estaban sentadas allí frente al sepulcro.
62 Завтрішнього ж дня, що після пятницї, зібрались архиєреї та Фарисеї до Пилата,
El día después de la Preparación, los principales sacerdotes y fariseos se reunieron con Pilato
63 кажучи: Пане, згадали ми, що той обманщик казав, ще живий: Через три днї встану.
y le dijeron: Señor, nos acordamos que aquel impostor, cuando aún vivía, dijo: Después de tres días, seré resucitado.
64 Звели ж оце стерегти гроба до третього дня, щоб прийшовши ученики Його в ночі, не вкрали Його, й не сказали народові: Устав із мертвих; і буде остання омана гірша первої.
Manda, pues, asegurar el sepulcro hasta el tercer día, no sea que vengan los discípulos, lo hurten y digan al pueblo que resucitó de entre los muertos. Entonces será el último engaño peor que el primero.
65 Сказав же їм Пилат: Маєте сторожу: йдїть забезпечте, як знаєте.
Pilato les dijo: Ustedes tienen una guardia. Vayan, asegúrenlo como saben.
66 Вони ж, пійшовши, забезпечили гріб, запечатавши камінь, із сторожею.
Ellos salieron, aseguraron el sepulcro y sellaron la piedra en compañía de la guardia.
