Від Матвія 27
1 Як же настав ранок, зробили раду всі архиєреї й старші людські
And when the morning came, all the chief priests and the elders of the people took counsel against Jesus, how they might put him to death.
2 і, звязавши Його, повели тай передали Його Понтийському Пилату, ігемонові.
After they had bound him, they led him away, and handed him over to Pilate, the Roman Governor.
3 Тоді, побачивши Юда, зрадник Його, що Його осуджено, розкаяв ся, і вернув трийцять срібняків архиєреям та старшині,
Then when Judas, his betrayer, saw that he was condemned, he repented and brought back the thirty pieces of silver to the chief priests and elders.
4 кажучи: Згрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали: Що дам до того? ти побачиш.
"I have sinned," he said, "in betraying innocent blood!" "What is that to us?" they answered; "you must see to that."
5 І, покинувши він срібняки в церкві, вийшов і відійшовши, повісив ся.
And flinging down the silver into the Sanctuary, he rushed out, and went and hanged himself.
6 Архиєреї ж, взявши срібняки, сказали: Не годить ся класти їх у скарбоню, бо се ціна крові.
The chief priests took the money, and said, "It would be wrong to put it into the temple-treasury, because it is the price of blood."
7 Зробивши ж раду, купили за них ганчарське поле, щоб ховати на йому захожих.
So after the consultation they bought the Potter’s Field with it, for a burial-place for strangers.
8 Через се зветь ся поле се Кріваве Поле по сей день.
That is the reason why, to this day, the field is called "The Field of Blood."
9 Тоді справдилось, що сказав Єремія пророк, глаголючи: І взяли вони трийцять срібняків, ціну цїненного, котрого цїнено з синів Ізраїля,
Then was fulfilled the word spoken by the prophet Jeremiah. And I took the thirty pieces of silver, the price of him who had been priced, whom certain of the Children of Israel had priced;
10 і дали їх на ганчарське поле, як повелїв менї Господь.
and gave them for the Potter’s Field, as the Lord had appointed me.
11 Ісус же стояв перед ігемоном; і питав Його ігемон, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Ісус же рече йому: Ти сказав єси.
Now Jesus stood before the Governor, and the Governor questioned him. "Are you the King of the Jews?" he asked.
12 А, як винуватили Його архиєреї та старші, не відказував нічого.
"it is as you say," answered Jesus; but while he was being accused by the chief priests and elders, he answered nothing.
13 Тоді каже до Него Пилат: Хиба не чуєш, скільки сьвідкують на Тебе?
Then Pilate said to him, "Do you not hear what they are testifying against you?"
14 І не відказав Він йому нї на одно слово, так що ігемон вельми дивував ся.
But he made no answer, not even to one charge; insomuch that the Governor was greatly astonished.
15 На сьвято ж звик був ігемон одпускати народові одного вязника, которого вони хотіли.
Now it was the Governor’s custom, during the Passover, to release to the people any one prisoner whom they selected.
16 Мали ж тоді знаного вязника, на прізвище Вараву.
At that time they had a notorious prisoner named Barabbas.
17 Як же вони зібрались, сказав їм Пилат: Кого хочете, щоб одпустив вам: Вараву, чи Ісуса, на прізвище Христа?
So when they had assembled, Pilate said to them, "Whom do you want me to release to you, Barabbas, or Jesus who is called Christ?"
18 Знав бо, що через зависть видали Його.
He knew well that it was because of enmity that they had brought Jesus before him.
19 Як же сидів він на судищі, прислала до него жінка його кажучи: Нїчого тобі й праведнику сьому; багато бо терпіла я сьогоднї вві снї через него.
And while he was seated upon the judgment-seat, his wife had sent to him, saying, "Have nothing to do with that innocent man, for I have suffered many things today, in a dream, because of him."
20 Архиєреї ж і старші наустили народ, щоб випросили Вараву, Ісуса ж убили.
But the chief priests and the elders urged the crowds to ask for Barabbas, and to destroy Jesus.
21 Озвав ся ж ігемон і рече до них: Кого хочете з двох, щоб випустив вам? Вони ж сказали: Вараву.
So when Pilate said to them, "Which of the two do you want me to release unto you?" they said, "Barabbas."
22 Каже до них Пилат: Що ж оце робити му з Ісусом, на призвіще Христом? Кажуть йому всі: Нехай буде рознятий.
And Pilate asked, "What then shall I do with Jesus, who is called Christ?" What one voice they shouted, "Let him be crucified!"
23 Ігемон же каже: Що бо злого зробив? Вони ж кричали ще гірш: Нехай буде рознятий.
But Pilate said, "Why, what evil has he done?" But they kept shouting the more fiercely, "Let him be crucified!"
24 Бачивши ж Пилат, що нічого не врадить, а ще більш росте буча, взявши води, помив руки перед народом, і каже: Невинен я крові праведника сього; ви побачите.
So when Pilate saw that he was accomplishing nothing, but that on the contrary a riot was threatening, he took water and washed his hands in the presence of the crowd, saying. "I am innocent of the blood of this man; you must answer for it."
25 І, озвавшись увесь народ, сказав: Кров Його на нас і на діти наші.
All the people answered, "His blood be upon us and upon our children."
26 Тоді відпустив їм Вараву; Ісуса ж, побивши, передав, щоб розпято Його.
Then he released Barabbas to them, but Jesus he scourged, and delivered to be crucified.
27 Тоді воїни ігемонові, взявши Ісуса на судище, зібрали на Него всю роту.
Then the soldiers of the Governor took Jesus into the Praetorium, and gathered all the battalion together.
28 І, роздягнувши Його, накинули на Него червоний плащ;
They stripped him and put on him a scarlet robe.
29 і, сплівши вінець із тернини, положили на голову Йому, а тростину в правицю Його; і кидаючись на коліна перед Ним, насьміхались із Него, кажучи: Радуй ся, царю Жидівський!
And they twisted a thorny crown for him, and put it on his head, and placed a reed in his right hand. Then they knelt before him, in mockery, crying, "Hail, King of the Jews!"
30 І, плюючи на Него, брали тростину, й били по голові Його.
And they spit upon him, and took the reed and struck him on the head, again and again.
31 І, як насьміялись із Него, зняли з Него плащ, і надїли на Него одежу Його, й повели Його на розпятє.
At last, when they had finished their mocking, they took the robe off, and put his own garments on him, and led him away to crucify him.
32 Виходячи ж, знайшли чоловіка Киринейського, на ймя Симона; сього заставили нести хрест Його,
And as they went out they found a man of Cyrene, Simon by name, whom they compelled to go with them to carry his cross.
33 І прийшовши на врочище (місце) Голгота, чи то б сказати Черепове місце,
And when they came to a place called Golgotha (the word means "Place of a Skull"),
34 дали Йому пити оцту, змішаного з жовчю; і, покуштувавши, не хотів пити.
they gave Jesus wine to drink, mingled with gall. But after tasting it he refused to drink it.
35 Розпявши ж Його, поділили одежу Його, кинувши жереб, щоб справдилось, що сказав пророк: Поділили собі шати мої, й на одежу мою кинули жереб.
After crucifying him, they parted his garments among them by casting lots.
36 І, посідавши, стерегли Його там;
Then they sat and watched him there.
37 і прибили над головою Його написану вину Його: Се Ісус, цар Жидівський.
They also placed above his head his accusation written, This is Jesus The King of the Jews
38 Тодї розпято з Ним двох розбійників, одного по правицї, а другого по лївицї.
At that time two robbers, also, were crucified with him; one on his right hand, the other on his left.
39 Мимойдучі ж хулили Його, киваючи головами своїми,
Those who passed by reviled him, wagging their heads saying.
40 і кажучи: Ти, що руйнуєш церкву, й за три днї будуєш її, спаси ся сам. Коли ти Син Божий, зійди з хреста.
"You who were going to destroy the Temple and build it in three days, save yourself! If you are the Son of God, come down from the cross!"
41 Так само ж і архиєреї, насьміхаючись із письменниками та старшими, казали:
In like manner the chief priests, too, with the Scribes and elders, kept taunting him.
42 Инших спасав, а себе не може спасти. Коли Він царь Ізраїлський, нехай тепер зійде з хреста, й ввіруємо в Него;
"He saved other," they said, "himself he cannot save. He, the King of Israel! Let him now come down from the cross, and we will believe on him!
43 Він уповав на Бога; нехай тепер визволить Його, коли хоче Його, казав бо: Я Син Божий.
He put his trust in God. let Him deliver him now, if He cares for him. For he said, ‘I am the Son of God!’"
44 Так само й розбійники, що були розпяті з Ним, докоряли Йому.
In the same way the robbers also who were being crucified with him, dept reviling him.
45 Від шестої ж години настала темрява по всїй землї до години девятої.
Now from noon darkness fell upon the whole land, until three o’clock in the afternoon.
46 Коло девятої ж години покликнув Ісус великим голосом, глаголючи: Ілі, Ілі лама савахтані; те єсть: Боже мій. Боже мій, чом мене покинув єси?
But at three o’clock Jesus cried out in loud voice, "Eli, Eli, Lama Sabachthani?" (That is to say, "My God, my God, why hast thou forsaken me?")
47 Деякі ж, що там стояли, почувши, казали: Що Ілию кличе сей.
When they heard this, some of the bystanders said "He is calling for Elijah!"
48 І зараз, побігши один із них, і взявши губку, сповнивши оцтом і, настромивши на тростину, поїв Його.
At once, one of them ran, and took a sponge, and filling it with vinegar, put it on a reed, and gave him to drink.
49 Останні ж казали: Нехай: побачимо, чи прийде Ілия спасати Його.
But the rest said. "Let be! Let us see whether Elijah is coming to save him!"
50 Ісус же, знов покликнувши великим голосом, зітхнув духа.
And Jesus cried again with a loud voice, and yielded up his spirit.
51 І ось завіса церковня роздерлась надвоє од верху до низу, й земля затрусилась, і скелї порозпадались;
And lo, the veil of the sanctuary was torn in two, from the top to the bottom;
52 і гроби порозкривались; і многі тіла сьвятих усопших повставали,
the earth quaked; the rocks split; the tombs were opened, and many bodies of the saints who had fallen asleep were raised.
53 і, вийшовши з гробів після воскресення Його, поприходили у сьвятий город, і показались многим.
And coming forth out of the tombs, after his resurrection, they went into the holy city and appeared to many.
54 Сотник же да ті, що були з ним і стерегли Ісуса, побачивши трус і те, що сталось, полякались тяжко, кажучи: Справді, Божий Син був сей.
When the Roman captain and the soldiers who were with him, guarding Jesus, saw the earthquake and all that happened, they were greatly terrified and said, "Certainly this man must have been God’s Son."
55 Було там багато й жінок, що оддалеки дивились, котрі прийшли слїдом за Ісусом із Галилеї, служачи Йому.
And there were present several women who were looking on from a distance; they had followed Jesus from a Galilee, ministering to him.
56 Між ними була Мария Магдалина, й Мария, мати Яковова та Йосиїна, й мати синів Зеведеєвих.
among them being Mary Magdalene, Mary the mother of Jamesand Joses, and the mother of Zebedee’s sons.
57 Як же настав вечір, прийшов чоловік заможний з Ариматеї, на ймя Йосиф, що й сам учив ся в Ісуса.
When it was eventide, there came a rich man of Arimathea, named Josephus, who was himself a disciple of Jesus.
58 Сей, приступивши до Пилата просив тіла Ісусового. Тоді Пилат і звелїв оддати тіло.
This man went to Pilate and asked for the body of Jesus.
59 І взявши тїло Йосиф, обгорнув його плащеницею чистою,
Pilate then commanded that it be given over to him.
60 положив його у новім своїм гробі, що висік у скелї; й прикотивши великого каменя до дверей гробу одійшов.
So Joseph took the body, and wrapped it in a clean linen cloth, and laid it in his own new tomb, which he had cut in the rock; and after rolling a great stone against the opening of the tomb, he went away.
61 Була ж там Мария Магдалина й друга Мария, і сидїли навпроти гроба.
And Mary Magdalene was there, and the other Mary, sitting opposite the tomb.
62 Завтрішнього ж дня, що після пятницї, зібрались архиєреї та Фарисеї до Пилата,
The day after - that is, the day following the Preparation - the chief priests and Pharisees went in a body to Pilate and said.
63 кажучи: Пане, згадали ми, що той обманщик казав, ще живий: Через три днї встану.
"We recollect, Sir, that when he was living this imposter said, ‘I will rise again after three days.’
64 Звели ж оце стерегти гроба до третього дня, щоб прийшовши ученики Його в ночі, не вкрали Його, й не сказали народові: Устав із мертвих; і буде остання омана гірша первої.
Now therefore give order to have the sepulcher securely guarded until the third day, for fear his disciples may come and steal him away, and then tell the people, ‘He is risen from the dead’; and so the last error will be worse than the first."
65 Сказав же їм Пилат: Маєте сторожу: йдїть забезпечте, як знаєте.
"You can have a guard," said Pilate. "Go your way, make it as secure as you can."
66 Вони ж, пійшовши, забезпечили гріб, запечатавши камінь, із сторожею.
So they went and made the sepulcher secure, by sealing the stone in the presence of the guard.
