Від Матвія 25
1 Тоді уподобить ся царство небесне десяти дівчатам, що, взявши каганці свої, вийшли назустріч женихові.
Tunc simile erit regnum cælorum decem virginibus: quæ accipientes lampades suas exierunt obviam sponso et sponsæ.
2 Пять же були з них розумні, а пять необачні.
Quinque autem ex eis erant fatuæ, et quinque prudentes:
3 Котрі необачні, взявши каганці свої, не взяли з собою олїї.
sed quinque fatuæ, acceptis lampadibus, non sumpserunt oleum secum:
4 Розумні ж узяли олії в пляшечки свої з каганцями своїми.
prudentes vero acceperunt oleum in vasis suis cum lampadibus.
5 Як же жених барив ся, задрімали всі, та й поснули.
Moram autem faciente sponso, dormitaverunt omnes et dormierunt.
6 О півночі ж постав крик: Ось жених ійде; виходьте назустріч йому!
Media autem nocte clamor factus est: Ecce sponsus venit, exite obviam ei.
7 Тоді повставали всі дівчата тиї, та й украсили каганці свої.
Tunc surrexerunt omnes virgines illæ, et ornaverunt lampades suas.
8 Необачні ж казали до розумних: Дайте нам олії вашої, бо каганці наші гаснуть.
Fatuæ autem sapientibus dixerunt: Date nobis de oleo vestro, quia lampades nostræ extinguuntur.
9 Відказали ж розумні, говорячи: Щоб не стало нам і вам; а йдіть лучче до тих, що продають, та. й купіть собі.
Responderunt prudentes, dicentes: Ne forte non sufficiat nobis, et vobis, ite potius ad vendentes, et emite vobis.
10 Як же йшли вони купувати, прийшов жених; і що були готові, увійшли з ним на весїлле; і зачинено двері.
Dum autem irent emere, venit sponsus: et quæ paratæ erant, intraverunt cum eo ad nuptias, et clausa est janua.
11 Опісля ж приходять і другі дівчата, та й кажуть: Господи, Господи, відчини нам.
Novissime vero veniunt et reliquæ virgines, dicentes: Domine, domine, aperi nobis.
12 Він же, озвавшись, рече: Істино глалолю вам: Не знаю вас.
At ille respondens, ait: Amen dico vobis, nescio vos.
13 Отим же то пильнуйте, бо не знаєте дня, нї години, коди Син чоловічий прийде.
Vigilate itaque, quia nescitis diem, neque horam.
14 Бо, як чоловік, від'їжджаючи, прикликав слуги свої, і передав їм достатки свої,
Sicut enim homo peregre proficiscens, vocavit servos suos, et tradidit illis bona sua.
15 і одному дав пять талантів, другому два, иншому ж один, кожному по його сназі, та й відїхав зараз.
Et uni dedit quinque talenta, alii autem duo, alii vero unum, unicuique secundum propriam virtutem: et profectus est statim.
16 Пійшовши ж той, що взяв пять талантів, орудував ними, й придбав других пять талантів.
Abiit autem qui quinque talenta acceperat, et operatus est in eis, et lucratus est alia quinque.
17 Так само й той, що два, придбав і він других два.
Similiter et qui duo acceperat, lucratus est alia duo.
18 Той же, що взяв один, пійшовши, закопав у землю, і сховав срібло пана свого.
Qui autem unum acceperat, abiens fodit in terram, et abscondit pecuniam domini sui.
19 По довгому ж часу, приходить пан слуг тих, і бере перелік із них.
Post multum vero temporis venit dominus servorum illorum, et posuit rationem cum eis.
20 І, приступивши той, що взяв пять талантів, принїс і других пять талантів, говорячи; Пане, пять талантів менї передав єси; ось других пять талантів придбав я ними.
Et accedens qui quinque talenta acceperat, obtulit alia quinque talenta, dicens: Domine, quinque talenta tradidisti mihi, ecce alia quinque superlucratus sum.
21 Рече ж до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
Ait illi dominus ejus: Euge serve bone, et fidelis: quia super pauca fuisti fidelis, super multa te constituam; intra in gaudium domini tui.
22 Приступивши ж і той, що взяв два таланти, сказав: Пане, два таланти менї передав єси; ось других два таланти придбав я ними.
Accessit autem et qui duo talenta acceperat, et ait: Domine, duo talenta tradidisti mihi, ecce alia duo lucratus sum.
23 Рече до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
Ait illi dominus ejus: Euge serve bone, et fidelis: quia super pauca fuisti fidelis, super multa te constituam; intra in gaudium domini tui.
24 Приступивши ж і той, що взяв один талант, сказав: Пане, знав я тебе, що жорстокий єси чоловік, що жнеш, де не сїяв, і збираєш, де не розсипав;
Accedens autem et qui unum talentum acceperat, ait: Domine, scio quia homo durus es; metis ubi non seminasti, et congregas ubi non sparsisti:
25 і, злякавшись, пійшов та сховав твій талант у землї. Оце ж маєш твоє.
et timens abii, et abscondi talentum tuum in terra: ecce habes quod tuum est.
26 Озвав ся ж пан його й рече до него: Лукавий слуго й лїнивий, знав єси, що жну, де не сїяв, і збираю, де не розсипав:
Respondens autem dominus ejus, dixit ei: Serve male, et piger, sciebas quia meto ubi non semino, et congrego ubi non sparsi:
27 так треба було оддати срібло моє міняльникам, і, прийшовши, взяв би я своє з лихвою.
oportuit ergo te committere pecuniam meam numulariis, et veniens ego recepissem utique quod meum est cum usura.
28 Візьміть же від него талант, та дайте тому, що має десять талантів.
Tollite itaque ab eo talentum, et date ei qui habet decem talenta:
29 Кожному бо маючому всюдидасть ся, і надто мати ме; у немаючого ж, і що має, візьметь ся від него.
omni enim habenti dabitur, et abundabit: ei autem qui non habet, et quod videtur habere, auferetur ab eo.
30 І викиньте слугу нікчемного у темряву надвірню: там буде плач і скреготаннє зубів.
Et inutilem servum ejicite in tenebras exteriores: illic erit fletus, et stridor dentium.
31 Як же прийде Син чоловічий у славі своїй, і всї сьвяті ангели з ним, тодї сяде він на престолї слави своєї;
Cum autem venerit Filius hominis in majestate sua, et omnes angeli cum eo, tunc sedebit super sedem majestatis suæ:
32 і зберуть ся перед него всї народи; й відлучить він їх одних од других, як пастух одлучує овець од козлів;
et congregabuntur ante eum omnes gentes, et separabit eos ab invicem, sicut pastor segregat oves ab hædis:
33 і поставить овець по правицї в себе, а козлів по лївицї.
et statuet oves quidem a dextris suis, hædos autem a sinistris.
34 Тодї скаже царь тим, що по правицї в него: Прийдіть, благословенні Отця мого, осягніть царство, приготовлене вам од основання сьвіту.
Tunc dicet rex his qui a dextris ejus erunt: Venite benedicti Patris mei, possidete paratum vobis regnum a constitutione mundi:
35 Бо я голодував, а ви дали менї їсти; жаждував, і напоїли мене; був чуженицею, і прийняли мене;
esurivi enim, et dedistis mihi manducare: sitivi, et dedistis mihi bibere: hospes eram, et collegistis me:
36 нагий, і з'одягли мене; недугував, і одвідали мене; був у темниці, і прийшли до мене.
nudus, et cooperuistis me: infirmus, et visitastis me: in carcere eram, et venistis ad me.
37 Озвуть ся тодї до него праведні, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, та й накормили? або і жадного, та й напоїли?
Tunc respondebunt ei justi, dicentes: Domine, quando te vidimus esurientem, et pavimus te: sitientem, et dedimus tibi potum?
38 Коли ж бачили тебе чуженицею, та й прийняли? або нагим, та й з'одягли?
quando autem te vidimus hospitem, et collegimus te: aut nudum, et cooperuimus te?
39 Коли ж бачили тебе недужим або в темницї, та й прийшли до тебе?
aut quando te vidimus infirmum, aut in carcere, et venimus ad te?
40 І озвавшись цар, промовить до них: Істино глаголю вам; Скільки раз ви чинили се одному з сих братів моїх найменших, менї чинили.
Et respondens rex, dicet illis: Amen dico vobis, quamdiu fecistis uni ex his fratribus meis minimis, mihi fecistis.
41 Тодї скаже він і до тих, що по лївицї: Ідїть од мене, прокляті, ув огонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його: (aiōnios g166)
Tunc dicet et his qui a sinistris erunt: Discedite a me maledicti in ignem æternum, qui paratus est diabolo, et angelis ejus: (aiōnios g166)
42 бо я голодував, і не дали ви менї їсти; жаждував, і не напоїли мене;
esurivi enim, et non dedistis mihi manducare: sitivi, et non dedistis mihi potum:
43 був чуженицею, і не прийняли мене; нагим, і не з'одягли мене; недужим і в темницї, і не одвідали мене.
hospes eram, et non collegistis me: nudus, et non cooperuistis me: infirmus, et in carcere, et non visitastis me.
44 Тодї озвуть ся до него й сї, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, або жадного, або чуженицею, або нагого, або недужого, або в темницї, та й не послужили тобі?
Tunc respondebunt ei et ipsi, dicentes: Domine, quando te vidimus esurientem, aut sitientem, aut hospitem, aut nudum, aut infirmum, aut in carcere, et non ministravimus tibi?
45 Озветь ся тодї до них і промовить, глаголючи: Істино глаголю вам: Скільки раз не чинили ви сього одному з сих найменших, і менї не чинили.
Tunc respondebit illis, dicens: Amen dico vobis: Quamdiu non fecistis uni de minoribus his, nec mihi fecistis.
