< Від Матвія 23 >
1 Рече тодї Ісус до народу, та до учеників своїх:
Then Jesus spoke to the crowds and to His disciples:
2 глаголючи: На Мойсейових сїдалищах посїдали письменники та Фарисеї.
“The scribes and Pharisees sit in Moses’ seat.
3 Тим усе, що скажуть вам держати, держіть і робіть; по ділам же їх не робіть: говорять бо, й не роблять.
So practice and observe everything they tell you. But do not do what they do, for they do not practice what they preach.
4 Вяжуть бо тяжкі оберемки, що важко носити, й кладуть людям на плечі; самі ж і пальцем своїм не хочуть двигнути їх.
They tie up heavy, burdensome loads and lay them on men’s shoulders, but they themselves are not willing to lift a finger to move them.
5 Усї ж дїла свої роблять, щоб бачили їх люде: ширять Филактериї свої, й побільшують поли в одежі своїй,
All their deeds are done for men to see. They broaden their phylacteries and lengthen their tassels.
6 і люблять перші місця на бенкетах, і перші сідання по школах,
They love the places of honor at banquets, the chief seats in the synagogues,
7 і витання на торгах, і щоб звали їх люде: Учителю, учителю.
the greetings in the marketplaces, and the title of ‘Rabbi’ by which they are addressed.
8 Ви ж не зовіть ся учителями, один бо ваш учитель - Христос; усї ж ви брати.
But you are not to be called ‘Rabbi,’ for you have one Teacher, and you are all brothers.
9 І отця не звіть собі на землї, один бо Отець у вас, що на небі.
And do not call anyone on earth your father, for you have one Father, who is in heaven.
10 І не звіть ся наставниками, один бо в вас наставник - Христос.
Nor are you to be called instructors, for you have one Instructor, the Christ.
11 Більший же між вами нехай буде вам слугою.
The greatest among you shall be your servant.
12 Хто ж нести меть ся вгору, принизить ся, а хто принизить ся, пійде вгору.
For whoever exalts himself will be humbled, and whoever humbles himself will be exalted.
13 Горе ж вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що зачиняєте царство небесне перед людми; ви бо не входите, й тих, що входять, не пускаєте ввійти.
Woe to you, scribes and Pharisees, you hypocrites! You shut the kingdom of heaven in men’s faces. You yourselves do not enter, nor will you let in those who wish to enter.
14 Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що жерете доми вдовиць, й задля виду довго молитесь; тим ще тяжчий приймете осуд.
15 Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що проходите море й землю, щоб зробити одного нововірця, і коли станеть ся, робите його сином пекла, удвоє гіршим вас. (Geenna )
Woe to you, scribes and Pharisees, you hypocrites! You traverse land and sea to win a single convert, and when he becomes one, you make him twice as much a son of hell as you are. (Geenna )
16 Горе вам, проводирі слїпі, що кажете: Хто клясти меть ся церквою, нїчого; хто ж покленеть ся золотом Церковним, винуватий!
Woe to you, blind guides! You say, ‘If anyone swears by the temple, it means nothing; but if anyone swears by the gold of the temple, he is bound by his oath.’
17 Дурні й слїпі: що бо більше: золото, чи церква, що осьвячує золото?
You blind fools! Which is greater: the gold, or the temple that makes it sacred?
18 І: Хто клясти меть ся жертівнею, нічого, хто ж покленеть ся даром, що на нїм, винуватий.
And you say, ‘If anyone swears by the altar, it means nothing; but if anyone swears by the gift on it, he is bound by his oath.’
19 Дурні й слїпі: що бо більше: дар, їй жертівня, що осьвячує дар?
You blind men! Which is greater: the gift, or the altar that makes it sacred?
20 Оце ж, хто клснеть ся жертівнею, кленсть ся нею і всїм, що зверху неї.
So then, he who swears by the altar swears by it and by everything on it.
21 І хто кленеть ся церквою, кленеть ся нею й тим, що живе в нїй.
And he who swears by the temple swears by it and by the One who dwells in it.
22 І хто кленеть ся небом, кленеть ся престолом Божим і тим, хто сидить на нїм.
And he who swears by heaven swears by God’s throne and by the One who sits on it.
23 Горе вам, письменппки та Фарисеї, лицеміри! що даєте десятину з мяти, й кропу, й кмину, а залишили важнїще в законї: суд, і милость, і віру. Се повинні були робити, да й того не залишати.
Woe to you, scribes and Pharisees, you hypocrites! You pay tithes of mint, dill, and cumin. But you have disregarded the weightier matters of the law: justice, mercy, and faithfulness. You should have practiced the latter, without neglecting the former.
24 Проводпрі слїпі, що відціджуєте комара, верблюда ж глитаєте.
You blind guides! You strain out a gnat but swallow a camel.
25 Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що очищаєте зверху чашу й блюдо, у серединї ж повні вони здирства та неправди.
Woe to you, scribes and Pharisees, you hypocrites! You clean the outside of the cup and dish, but inside they are full of greed and self-indulgence.
26 Фарисею слїпий, очисти перш середину чаші й блюда, щоб і верх їх став ся чистий.
Blind Pharisee! First clean the inside of the cup and dish, so that the outside may become clean as well.
27 Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що подобитесь гробам побіляним, що зверху являють ся гарними, в середині ж повні кісток мертвих і всякої нечисти.
Woe to you, scribes and Pharisees, you hypocrites! You are like whitewashed tombs, which look beautiful on the outside, but on the inside are full of dead men’s bones and every kind of impurity.
28 Так і ви зверху являєтесь людям праведні, в серединї ж повні лицемірства та беззаконня.
In the same way, on the outside you appear to be righteous, but on the inside you are full of hypocrisy and wickedness.
29 Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що будуєте гроби пророків та украшаєте памятники праведників,
Woe to you, scribes and Pharisees, you hypocrites! You build tombs for the prophets and decorate the monuments of the righteous.
30 і мовляєте: Коли б ми були за часів батьків наших, не були б спільниками їх у крові пророків.
And you say, ‘If we had lived in the days of our fathers, we would not have been partners with them in shedding the blood of the prophets.’
31 Сим же сьвідкуєте самі на себе, що ви сини тих, що вбивали пророків.
So you testify against yourselves that you are the sons of those who murdered the prophets.
32 І ви доповнюйте міру батьків ваших.
Fill up, then, the measure of the sin of your fathers.
33 Змії, кодло гадюче, як утїчете від суду пекельного? (Geenna )
You snakes! You brood of vipers! How will you escape the sentence of hell? (Geenna )
34 Тим же то ось я посилаю до вас пророків, і мудрцїв, і письменників, і одних з них повбиваєте та порозпинаєте, а инших бити мете по школах ваших, та гонити мете від города в город:
Because of this, I am sending you prophets and wise men and teachers. Some of them you will kill and crucify, and others you will flog in your synagogues and persecute in town after town.
35 щоб упала на вас уся кров праведна, пролита на землї від крові Авеля праведного до крові Захарії, сина Варахіїного, що вбили ви між церквою й жертівнею.
And so upon you will come all the righteous blood shed on earth, from the blood of righteous Abel to the blood of Zechariah son of Berechiah, whom you murdered between the temple and the altar.
36 Істино глаголю вам: Все те прийде на кодло се.
Truly I tell you, all these things will come upon this generation.
37 Єрусалиме, Єрусалиме, що повбивав єси пророків, і покаменував посланих до тебе! скільки раз хотів я зібрати дітей твоїх, як курка збирав курчат своїх під крила, й не схотїли!
O Jerusalem, Jerusalem, who kills the prophets and stones those sent to her, how often I have longed to gather your children together, as a hen gathers her chicks under her wings, but you were unwilling!
38 Оце ж оставляєть ся вам дом ваш пустий.
Look, your house is left to you desolate.
39 Глаголю бо вам: Не побачите мене від нинї, аж поки скажете: Благословенyyy в імя Господнє!
For I tell you that you will not see Me again until you say, ‘Blessed is He who comes in the name of the Lord.’”