Від Матвія 22
1 І, озвавшись Ісус, знов промовив до них приповістями, глаголючи:
Zvino Jesu wakapindura akataurazve kwavari nemifananidzo, achiti:
2 Уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що нарядив весїллє синові своєму;
Ushe hwekumatenga hwakafananidzwa neumwe mambo, wakaitira mwanakomana wake mutambo wemuchato;
3 і післав слуги свої кликати запрошених на весїллє; і не схотїли прийти.
akatuma varanda vake kunodana vakange vakokwa kumuchato, asi havana kuda kuuya.
4 Знов післав инші слуги, говорячи: Скажіть запрошеним: Ось я обід мій наготовив; воли мої й годоване побито, і все налагоджене; ідіть на весїллє.
Akatuma zvekare vamwe varanda, achiti: Udzai vakakokerwa muti: Tarirai, ndagadzira chisvusvuro changu, nzombe dzangu nezvakakora zvabaiwa, uye zvinhu zvese zvagadzirwa; uyai kumuchato.
5 Вони ж, занехавши, пійшли собі, один на хутір, другий до свого торгу;
Asi havana kuzvikoshesa, vakaenda, umwe kumunda wake pachake, umwe kukutengeserana kwake;
6 а останнї, взявши слуг його, знущались із них, та й повбивали.
vakasara vavo vakabata varanda vake, vakavaitira zvakaipa, vakavauraya.
7 Цар же, почувши, прогнівив ся, й піславши військо своє, вигубив тих розбишак, і запалив город їх.
Zvino mambo wakati azvinzwa, wakatsamwa, akatuma hondo dzake, akaparadza mhondi idzo, akapisa guta ravo.
8 Рече тодї до слуг своїх: Весїллє налагоджене, запрошені ж не були достойні.
Zvino akati kuvaranda vake: Muchato wagadzirwa, asi vakange vakokwa vakange vasina kufanira.
9 Ійдїть же на росхідні шляхи, й кого знайдете, запрошуйте на весїллє.
Naizvozvo, endai kumharadzano dzenzira, mukokere kumuchato vese vamunowana.
10 І вийшовши слуги ті на шляхи, зібрали всїх, кого знайшли, й лихих і добрих; і було весїллє повне гостей.
Varanda avo vakabudira kunzira, vakaunganidza vese nekuwanda kwevavakawana, zvese vakaipa nevakanaka; imba yemuchato ikazara nevagere pakudya.
11 Цар же, ввійшовши подивитись на гостї, побачив там чоловіка, не одягненого у весїлню одежу;
Zvino mambo wakati achipinda kuzoona vagere pakudya, akaona ipapo munhu asina kupfeka chipfeko chemuchato;
12 і рече до него: Друже, як се увійшов єси сюди, не мавши весїлньої одежі? Він же мовчав,
akati kwaari: Shamwari, wapinda sei pano usina chipfeko chemuchato? Akashaya remuromo.
13 Рече тодї цар до слуг: Звязавши йому ноги й руки, візьміть його й викиньте в темряву надвірню; там буде плач і скреготаннє зубів.
Zvino mambo akati kuvaranda: Musungei makumbo nemaoko, mumubvise, mukandire kurima rekunze kwekupedzisira; apo pachava nekuchema nekugeda-geda kwemeno.
14 Багато бо званих, мало ж вибраних.
Nokuti vazhinji vakadanwa, asi vashoma vanosanangurwa.
15 Тодї пійшли Фарисеї, і радили раду, як би піймати Його на слові.
Zvino VaFarisi vakaenda vakanorangana kuti vangamuteya sei pakutaura.
16 І висилають до Него учеників своїх з Іродиянами, говорячи: Учителю, знаємо, що ти правдивий вси, й на путь Божий правдою наставляєш, і нї про кого не дбаєш; бо не дивиш ся на лице людей.
Vakatuma kwaari vadzidzi vavo vane VaHerodhe, vachiti: Mudzidzisi, tinoziva kuti ndimwi wechokwadi, uye munodzidzisa nzira yaMwari muchokwadi, musingarangariri zvemunhu, nokuti hamutariri chimiro chevanhu.
17 Скажи ж тепер нам: Як тобі здаєть ся? годить ся давати данину кесареві, чи нї?
Naizvozvo tiudzei: Munofungei? Zvinotenderwa kupa Kesari mutero here, kana kwete?
18 Постеріг же Ісус лукавство їх, і рече: Що ви мене спокутуєте, лицеміри?
Asi Jesu wakaziva kuipa kwavo, akati: Munondiidzirei, vanyepedzeri?
19 Покажіть менї гріш податковий. Вони ж принесли йому денария.
Ndiratidzei mari yemutero. Vakamuvigira dhenario.
20 І рече до них: Чиє обличче се й надпись?
Zvino akati kwavari: Mufananidzo uyu nechinyorwa ndezvani?
21 Кажуть йому: Кесареве. Тодї рече до них: Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.
Vakati kwaari: ZvaKesari. Ipapo akati kwavari: Naizvozvo dzorerai kuna Kesari zvinhu zvaKesari, nekuna Mwari zvinhu zvaMwari.
22 І, вислухавши, здивувались, і, лишивши Його, пійшли.
Vakati vanzwa vakashamisika, vakamusiya, vakaenda.
23 Того ж дня приступили до Него Садукеї, що кажуть: нема воскресення, і питали Його,
Nezuva iro kwakauya kwaari VaSadhusi, avo vanoti hakuna kumuka, vakamubvunza,
24 говорячи: Учителю, Мойсей сказав: Коли хто вмре, не мавши дїтей, то нехай брат його оженить ся з жінкою його, й воскресить насїннє братові своєму.
vachiti: Mudzidzisi, Mozisi wakati: Kana munhu akafa asina vana, munin'ina wake achawana mukadzi wake, agomutsira mukoma wake mbeu.
25 Було ж у нас сім братів; і первий, оженившись, умер, і, не мавши васїння, покинув жінку свою братові своєму;
Paiva pakati pedu nevanakomana vemunhu umwe vanomwe; wekutanga akawana mukadzi, akafa; uye asina mbeu, akasiya mukadzi wake kumunin'ina wake.
26 так само й другий брат, і третїй аж до семого.
Saizvozvowo wechipiri, newechitatu, kusvikira kune wechinomwe.
27 Опісля ж усїх умерла й жінка.
Pakupedzisira kwevese mukadzi akafawo.
28 Оце ж у воскресенню кому з сїмох буде вона жінкою? всї бо мали її.
Zvino pakumuka, achava mukadzi waani pavanomwe? Nokuti vese vakava naye.
29 Озвав ся ж Ісус і рече до них: Помиляєтесь ви, не знаючи писання анї сили Божої.
Jesu ndokupindura, akati kwavari: Munorasika, musingazivi magwaro, kana simba raMwari;
30 Бо в воскресенню не женять ся нї віддають ся, а будуть як ангели Божі на небі.
nokuti pakumuka havawanani, havawaniswi; asi vakaita sevatumwa vaMwari kudenga.
31 Про воскресеннє ж мертвих хиба не читали, що сказано вам од Бога, глаголючого:
Asi maererano nekumuka kwevakafa, hamuna kuverenga here zvakataurwa kwamuri naMwari, achiti:
32 Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів? Не єсть Бог Богом мертвих, а живих.
Ini ndiri Mwari waAbhurahama, naMwari waIsaka, naMwari waJakobho? Mwari haasi Mwari wevakafa, asi wevapenyu.
33 І, слухаючи народ, дивував ся наукою Його.
Zvino zvaunga zvichizvinzwa zvakashamisika nedzidziso yake.
34 Фарисеї ж, почувши, що Вів примусив Садукеїв мовчати, зібрались ради того.
VaFarisi vakati vachinzwa kuti washaisa VaSadhusi remuromo, vakaungana pamwe.
35 І спитав один з них, учитель закону, спокушуючи Його й кажучи:
Zvino umwe wavo, nyanzvi yemutemo, wakamubvunza, achimuidza, ichiti:
36 Учителю, котора заповідь велика в законі?
Mudzidzisi, ndeupi mutemo mukuru pamurairo?
37 Ісус же рече йому: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всею душею твоєю, і всею думкою твоєю.
Jesu akati kwaari: Ida Ishe Mwari wako, nemoyo wako wese, uye nemweya wako wese, uye nemurangariro wako umwe neumwe.
38 Се перва й велика заповідь.
Ndiwo murairo wekutanga uye mukuru.
39 Друга ж подібна їй: Люби ближнього твого, як себе самого.
Wechipiri unofanana nawo, ndiwoyu: Ida umwe wako sezvaunozvida iwe.
40 На сих двох заповідях увесь закон і пророки стоять.
Pamirairo iyi miviri, murairo wese nevaporofita zvakaremberedzwa.
41 Як же зібрались Фарисеї, питав їх Ісус,
Zvino VaFarisi vachakaungana, Jesu akavabvunza,
42 глаголючи: Що ви думаєте про Христа? чий Він син? Кажуть Йому: Давидів.
achiti: Munofungei pamusoro paKristu? Mwanakomana waani? Vakati kwaari: WaDhavhidhi.
43 Рече Він до них: Як же се Давид зве Його в дусї Господом, говорячи:
Akati kwavari: Ko Dhavhidhi wakagomutumidza sei muMweya kuti Ishe, achiti:
44 Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх?
Ishe wakati kuna Ishe wangu: Gara kurudyi rwangu, kusvikira ndaita vavengi vako chitsiko chetsoka dzako?
45 Коли ж Давид зве Його Господом, то як же Він син йому?
Zvino kana Dhavhidhi achimuti Ishe, anova mwanakomana wake sei?
46 І нїхто не з'умів йому відказати нї слова, й нїхто з того часу не важив ся питати Його ніколи.
Zvino hakuna akagona kumupindura shoko; uye kwakange kusina munhu kubva pazuva iro wakatsunga kumubvunzazve.
