Від Матвія 20
1 Подібне бо царство небесне чоловіку господареві, що вийшов рано вранцї наймати робітників у виноградник свій.
For the kingdom of heaven is like the master of a house, who went out early in the morning to hire laborers for his vineyard.
2 І, згодившись із робітниками по денарию на день, післав їх у виноградник свій.
And when he had agreed with the laborers for a denarius a day, he sent them into his vineyard.
3 І, вийшовши коло третьої години, побачив внших, що стояли на торгу без дїла,
And he went out about the third hour, and saw others standing in the market, idle;
4 і рече до них: Ідїть і ви у виноградник, і що буде право, дам вам, Вони й пійшли.
and he said to them: Go you also into my vineyard, and whatever is right I will give you.
5 Вийшовши знов коло шестої і девятої години, зробив так само.
And they went. Again he went out about the sixth, and about the ninth hour, and did in like manner.
6 Вийшовши ж коло одинайцятої години, знайшов инших, що стояли без дїла, й рече до них: Чого тут стоїте увесь день без дїла?
And about the eleventh hour he went out, and found others standing idle, and said to them, Why do you stand here all the day idle?
7 Кажуть вони йому: Бо ніхто не найняв нас. Рече він їм: Ійдїть і ви в виноградник, і що буде право, одержите.
They said to him: No man has hired us. He said to them: Go you also into the vineyard, and whatever is right you shall receive.
8 Як же настав вечір, рече пан виноградника доморядникові своєму: Поклич робітників, та роздай їм нагороду, почавши від останнїх аж до первих.
When the evening came, the owner of the vineyard said to his steward: Call the laborers, and, beginning with the last, pay them their hire even to the first.
9 І прийшовши ті, що коло одинайцятої години, взяли по денарию.
And when those came who had been hired about the eleventh hour, they received each one a denarius.
10 Прийшовши ж перші, думали, що більше візьмуть; та взяли й вони по денарию.
But when those came who had been hired first, they thought that they would receive more; and they received each one a denarius.
11 І взявши вони, нарекали на господаря,
And when they received it, they murmured against the master of the house,
12 говорячи: Що сї останні одну годину робили, й зрівняв єси їх із нами, що зносили тяготу дня і спеку.
saying: These last have worked one hour, and you have made them equal to us, who have borne the burden of the day, and the heat.
13 Він же, озвавшись, рече одному з них: Друже, не кривжду тебе; хиба не за денария згодив ся єси зо мною?
But he answered and said to one of them: Friend, I do you no injustice; did you not agree with me for a denarius?
14 Візьми своє, та й іди: я ж хочу й сьому останньому дати, що й тобі.
Take what is yours, and go; I will give to this last even as to you.
15 Хиба ж не вільно менї робити, що хочу, з добром моїм? Чи того твоє око лихе, що я добрий?
Is it not allowed me to do what I will with my own? Or, is your eye envious, because I am good?
16 Так будуть останнї перві, а перві останнї; багато бо званих, мало ж вибраних.
So the last shall be first, and the first last. For many are called, but few are chosen.
17 І, йдучи Ісус у Єрусалим, узяв дванайцять учеників на самоту в дорозї, й рече до них:
And as Jesus was going up to Jerusalem, he took the twelve disciples aside on his journey, and said to them:
18 Оце ми йдемо в Єрусалим; і буде виданий Син чоловічий архиєреям, та письменникам, і осудять вони Його на смерть;
Behold, we are going up to Jerusalem, and the Son of man shall be delivered to the chief priests and the scribes, and they will condemn him to death,
19 і видадуть Його поганам, щоб з Него насьміхались, та били, та розпяли, а третього ж дня він воскресне.
and will deliver him to the Gentiles to deride, and to scourge, and to crucify: and on the third day he shall rise again.
20 Тодї приступила до Него мати синів Зеведеєвих із синами своїми, кланяючись та просячи чогось у Него.
Then came to him the mother of the sons of Zebedee, with her sons, bowing down, and asking something of him.
21 Він же рече до неї: Чого хочеш? Каже вона до Него: Скажи, щоб сидїли оці два сини мої, один по правицї Твоїй, а другий по лївицї у царстві Твоєму.
He said to her: What do you wish? She said to him: Command that these two sons of mine may sit, the one on thy right hand, and the other on thy left, in thy kingdom.
22 Озвав ся ж Ісус і рече; Не знаєте, чого просите. Чи зможете ви пити чашу, яку я пити му, й хреститись хрещеннєм, яким я хрещусь? Кажуть йому: Зможемо.
But Jesus answered and said: You know not what you ask. Are you able to drink the cup that I am about to drink, and to be immersed with the immersion with which I am immersed? They said to him: We are able.
23 І рече до них: Ви то чашу мою пити мете, й хрещеннєм, яким я хрещусь, хреститиметесь; тільки ж, щоб вам сидіти по правиці в мене й по лївицї в мене, се не єсть моє дати, а кому приготовлено від Отця мого.
And he said to them: You shall drink my cup, and be immersed with the immersion with which I am immersed: but to sit on my right hand, and on my left, is not mine to give; but it shall be given to them for whom it has been prepared by my Father.
24 І почувши десять, ремствували із двох братів.
And when the ten heard it, their anger was aroused against the two brothers.
25 Ісус же, покликавши їх, рече: ви знаєте, що в поган князї панують над ними, й великі управляють ними.
But Jesus called them to him, and said: You know that the rulers of the Gentiles act as lords over them, and their great men have authority over them.
26 Не так же буде в вас: нї, хто хоче бути великим між вами, нехай буде вам слугою;
It shall not be so among you. But whoever will be great among you, let him be your minister.
27 і хто хоче між вами бути першим, нехай вам буде рабом,
And whoever will be first among you, let him be your servant;
28 як Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити, й дати душу свою яко викуп за многих.
even as the Son of man came, not to be ministered to, but to minister, and to give his life a ransom for many.
29 І як виходили вони з Єрихона, йшло слїдом за Ним багато народу
And as they went out from Jericho, a great multitude followed him.
30 І ось двоє слїпих, що сидїли над шляхом, почувши, що Ісус переходить, кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.
And behold, two blind men, sitting by the road, when they heard that Jesus was passing by, cried out, saying: Have mercy on us, Lord, son of David.
31 Народ же сваривсь на них, щоб мовчали; а вони ще більш кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.
And the multitude charged them to be silent. But they cried the more, saying: Have mercy on us, Lord, son of David.
32 І, зупинившись Ісус, покликав їх, і рече: Що хочете, щоб зробив вам?
And Jesus stood still, and called them, and said: What do you wish me to do for you?
33 Кажуть йому: Господи, щоб очі наші відкрились.
They said to him: Lord, that our eyes may be opened.
34 Вмилосердив ся ж Ісус, і доторкнувсь очей їх, і зараз прозріли очі їх, і пійшли вони слїдом за Ним.
Jesus had compassion on them, and touched their eyes; and their eyes immediately received sight, and they followed him.
