Від Матвія 18
1 Того часу приступили ученики до Ісуса, кажучи: Хто більший у царстві небесному?
At that hour the disciples came to Jesus, and said: Who then is greatest in the kingdom of heaven?
2 І, покликавши Ісус хлопятко до себе, поставив його серед них,
And Jesus called a little child to him, and placed him in the midst of them,
3 і рече: Істино глаголю вам: Коли не навернетесь, та не станете як діти, то не ввійдете в царство небесне.
and said: Verily I say to you, Unless you turn and become as little children, you can not enter the kingdom of heaven.
4 Оце ж, хто смирить ся, як хлопятко се, той більший у царстві небесному.
Whoever, therefore, humbles himself as this little child, is greatest in the kingdom of heaven.
5 І хто прийме одно таке хлопятко в імя моє, мене приймає.
And whoever receives one such little child on my account, receives me;
6 Хто ж зблазнить одного з сих малих, що вірують у мене, лучче йому, щоб повішено млинове жорно на шию йому, та й утоплено в глибині морській.
but whoever ensnares one of these little ones that believe in me, it were better for him that a millstone were hung about his neck, and that he were drowned in the depth of the sea.
7 Горе сьвітові від поблазней! треба бо прийти поблазням, тільки ж горе тому чоловікові, що через него поблазнь приходить!
Alas for the world because of snares! for it is necessary that snares come: but alas for that man by whom the snare comes!
8 Коли ж рука твоя або нога твоя блазнить тебе, відотни її, та й кинь од себе: лучче тобі ввійти в житте кривим або калїкою, нїж мавши дві руцї чи дві нозї, бути вкинутим ув огонь вічний. (aiōnios g166)
If, then, your hand or your foot ensnares you, cut it off, and throw it from you. It is better for you to enter into life lame or maimed, than, having two hands or two feet, to be thrown into the eternal fire. (aiōnios g166)
9 І коли око твоє блазнить тебе, вирви його, та й кинь од себе: лучче тобі увійти в життє однооким, анїж мавши дві оці, бути вкинутим ув огняне пекло. (Geenna g1067)
And if your eye ensnares you, pull it out, and throw it from you. It is better to enter into life with one eye, than, having two eyes, to be thrown into hell-fire. (Geenna g1067)
10 Гледїть, щоб не погордувати одним із малих сих: глаголю бо вам: Що ангели їх на небі по всяк час бачять лице Отця мого небесного.
Take heed that you despise not one of these little ones: for I say to you, That their angels in heaven do always behold the face of my Father who is in heaven.
11 Син бо чоловічий прийшов спасати загублене.
For the Son of man has come to save that which is lost.
12 Як вам здаєть ся? коли буде в якого чоловіка сотня овечок, та заблудить одна з них, чи не покине він девятьдесять і девять, та не пі йде в гори, й не шукати ме заблудної?
What think you? If a man have a hundred sheep, and one of them go astray, does he not leave the ninety-nine, and go into the mountains, and seek for that which has gone astray?
13 І коли доведеть ся знайти її, істино глаголю вам, що веселить ся над нею більше, ніж над девятьдесять і девятьма, що не заблудили.
And if it so be that he find it, verily I say to you, he rejoices over it more than over the ninety-nine that did not go astray.
14 Так нема волї перед Отцем вашим, що на небі, щоб загинув один із сих малих.
Even so, it is not the will of your Father who is in heaven, that one of these little ones should be lost.
15 Коли ж погрішить проти тебе брат твій, ійди й обличи його між тобою й ним самим. Коли послухає тебе, здобув єси брата твого;
And if your brother sin against you, go and tell him of his fault between you and him alone; if he hear you, you have gained your brother.
16 коли ж не послухає, візьми з собою ще одного або двох, щоб при устах двох сьвідків, або трьох, стало кожне слово.
But if he will not hear you, take with you one or two more, that, by the mouth of two or three witnesses, every word may be established.
17 Коли ж не послухає їх, скажи церкві. Коли ж і церкви не послухає, нехай буде тобі, як поганин і митник.
But if he refuse to hear them, tell it to the church; and if he also refuse to hear the church, let him be to you as a heathen man and a publican.
18 Істино глаголю вам: Що звяжете на землї, буде звязане на небі; а що розвяжете на землї, буде розвязане на небі.
Verily, I say to you, my disciples, Whatever you bind on earth, shall be bound in heaven; and whatever you loose on earth, shall be loosed in heaven.
19 Знов глаголю вам: Що коли двоє з вас згодять ся на землї про всяку річ, якої просити муть, станеть ся їм від Отця мого, що на небі.
Again, I say to you, that if two of you agree on earth about any thing for which they will ask, it shall be done for them by my Father who is in heaven.
20 Де бо двоє або троє зберуть ся в імя моє, там я посеред них.
For where there are two or three that have come together for my sake, there I am in the midst of them.
21 Приступивши тоді Петр до Него, рече: Господи, скільки раз грішити ме проти мене брат мій, і я прощати му йому? до семи раз?
Then Peter came to him, and said: Lord, how often shall my brother sin against me, and I forgive him? Till seven times?
22 Рече йому Ісус: Не кажу тобі: До семи раз, а: До сїмдесять раз семи.
Jesus said to him: I say to you, Not till seven times, but till seventy times seven.
23 Тим же то уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що схотїв узяти перелїк од слуг своїх.
For this reason, the kingdom of heaven is likened to a king that wished to settle accounts with his servants.
24 Як же почав брати, приведено йому одного, що завинив йому десять тисяч талантів.
And when he began to make a settlement, there was brought to him one that owed him ten thou sand talents.
25 Як же не мав він, що віддати, звелїв пан його продати його, й жінку його, й дітей, і все що мав, та й віддати.
But as he was not able to pay, his lord commanded him, and his wife, and children, and all that he had, to be sold, and payment to be made.
26 Упавши тодї слуга, поклонив ся йому, кажучи: Пане, потерпи менї, а все тобі віддам.
Therefore, the servant fell down and besought him, saying, Have patience with me, Lord, and I will pay you all.
27 Змилосердив ся ж пан слуги того, відпустив його, й простив йому довг.
And the lord of that servant was moved with compassion, and let him go, and forgave him the debt.
28 Слуга ж той, вийшовши, знайшов одного з товаришів своїх, що завинив йому сотню денариїв; і, вхопивши його, давив, кажучи: Віддай менї, що винен.
But that servant went out, and found one of his fellow-servants, who owed him a hundred denarii; and he laid hold of him, and took him by the throat, saying: Pay me what you owe.
29 Упавши тодї товариш його в ноги йому, благав його, кажучи: Потерпи менї, і все віддам тобі.
Then his fellow-servant fell down at his feet, and besought him, saying: Have patience with me, and I will pay you all.
30 Він же не схотїв, а, відійшовши; укинув його в темницю, поки віддасть довг.
And he would not; but went and threw him into prison, till he should pay the debt.
31 Бачивши ж товариші його, що сталось, жалкували вельми, й, пійшовши, сказали своєму панові все, що сталось.
When his fellow-servants saw what was done, they were very sad, and went and made known to their lord all that was done.
32 Тодї, призвавши його пан його, рече йому: Слуго ледачий, увесь довг той простив я тобі, як благав єси мене;
Then his lord called him and said to him: Wicked servant! I forgave you all that debt, because you besought me.
33 чи не слїд було й тобі помилувати товариша твого, як і я тебе. помилував?
Ought you not to have had mercy on your fellow-servant, even as I had mercy on you?
34 І, розгнівившись пан його; передав його мучителям, аж поки віддасть увесь довг йому.
And his lord was angry, and delivered him to the jailers, till he should pay all that was due him.
35 Так і Отець мій небесний робити ме вам, як не прощати мете кожен братові своєму від сердець ваших провин їх.
So also will my heavenly Father do to you, if, from your hearts, you forgive not every one his brother’s offenses.
