Від Матвія 15
1 Тоді прийшли до Ісуса письменники та Фарисеї з Єрусалиму, кажучи:
Qassekka Yerusalemeppe yida farsawetine Musse wogga tamarsizayti Yesusako shiqidi
2 Чого Твої ученики переступають переказ старших? бо не миють рук своїх, як їдять хлїб.
nena kalizayti kasse nu awata wogga aazas dhaysizo? Qumma manas kushe ecetetena gida.
3 Він же, озвавшись, рече до них: Чого ж се й ви переступаєте заповідь Божу ради переказу вашого?
Yesusaykka istas “Inte inte wogas gidi Xoossa azazo ays shareti?
4 Бог бо заповідав, глаголючи: Поважай батька твого й матір, і: Хто лає батька або матір, нехай умре смертю.
Xoossi ne ayiyone ne awa boncha; ba awa bolla woykko ba aye bolla iita qaala hasa7idadey hayqo gi azazishin
5 Ви ж кажете: Хто скаже батькові або матері: Се дар (Божий), чим би ти з мене мав покористуватись,
inte gidikko ay asikka ba awa woykko ba ayo ta intes othanas besizaz ay mishekka Xoossas yasho atha shishadasa gikko
6 той може не поважати батька свого або матери своєї. І знівечили ви заповідь Божу ради переказу вашого.
issi uray hessa othikko ba awa woykko ba ayo bonchontadess gista hessa gish inte wogas gidi Xoossa qaala sharista.
7 Лицеміри, добре прорік про вас Ісаія, глаголючи:
Inteno qodheppe qomon hanizayto Isayasay inte gish yotishe “Haysi derey tana dunan xala bonches wozinay gidikko tappe hakidees meda hada tana goyness; ista timirteykka assi wothida wogga gidi sinthappe hananaysa yotidaysi tumakko.
8 Народ сей приближуєть ся до мене губами своїми, й устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.
9 Та марно вони поклоняють ся мені, навчаючи наук заповідей чоловічих.
10 І, прикликавши людей, рече до них: Слухайте та й розумійте:
Yesusay asa bekko xeygidi siyite wozinan wothite
11 Не те, що входить в уста, сквернить чоловіка, а що виходить із уст те сквернить чоловіка.
asa tunisizay awa dunara pude kezizazippe atin dunara duge gelizay tunisena” gidees.
12 Приступивши тоді ученики, рекли до Него: Чи знаєш, що Фарисеї, чувши слово, поблазнились?
Qasse iza kalizayti izakko shiqidi “farisaweti ne gidaysa siyidi hanqettidaysa eradi? gida.
13 Він же, озвавшись, рече: Усяка рослина, що не насаджував Отець мій небесний, викоренить ся.
Izi istas ta awa saloysi tokonta mithi wurikka dhoqistana
14 Не вважайте на них: проводирі вони слїпі слїпих. А коли слїпий веде слїпого, обидва впадуть у яму.
Ista agagite isti qoqeti kalethiza qoqista gidida gish qoqeti qoqe kalethikko nam7ay isay isara oyketidi afon wulana
15 Озвав ся ж Петр і каже до Него: Виясни нам сю приповість.
Pexirosay Yesusa ne yotida lemusoza nuss birsha gidess.
16 Ісус же рече: Чи й ви ще без розуму?
Izikka “Inte ha7i gakanasikka eri beykista gusse? gidess.
17 Чи ще не зрозуміли, що те, що входить в уста, йде в живіт, і звергаєть ся в одхідник;
Dunara gelizay wuri duge qanthe kanthidi gede kare kezizaysa ereketi?
18 а те, що виходить із уст, береть ся з серця, і воно сквернить чоловіка.
Dunara kezizay gidkko wozinappe pultees; asa tunisizay hessa.
19 Бо з серця беруть ся ледачі думки, душогубства, перелюбки, бдуд, крадїж, криве сьвідкуваннє, хула.
Itta qofay shemppo wodoy; laymay; laymatanas qaqatoy; kaysoy wordo markatethine asa sunthi moroy wuri wozinappe pultess.
20 Оце, що сквернить чоловіка; а їсти, непомивши рук, се не сквернить чоловіка.
Assa tunisizay haytantappe atin kushe mecetonta musi ass tunisena.
21 Вийшов тодї Ісус ізвідтіля, і перейшов у Тирські та в Сидонські сторони.
Yesusay heppe kezidi gede Xirosane Sidona giza dere bidees.
22 Коли се жінка Канаанка прийшла з тих гряниць, і кричала до Него, кажучи: Помилуй мене, Господи, сину Давидів; дочка моя тяжко біснуєть ся.
Issi Kanaane macashi dizara he herappe kezada Yesusakko yada “Godo Dawite no tas michista ta naya tuna ayanay oykkin keha wayaysu gada wasadus.
23 Він же не відказав їй нї слова. І, приступивши ученики Його, благали Його, кажучи: Відпусти її, бо кричить за нами.
Gido atin izi isi qalakka izis zaribeyna. Histin hessa wode iza kalizayti izakko shiqidi “nuna kala kala waysiza gish ne izo moyzikoch? gidi iza oychida.
24 Він же, озвавшись, рече: Послано мене тільки до загублених овечок дому Ізраїлевого.
Izikka istas tani Isra7ele kethappe dhayda dorsatakko xala kitistadis gidess.
25 Вона ж, приступивши, поклонилась Йому, кажучи: Господи, поможи мені.
Macashayakka Yesusa to bolla kundada “Godo tana madariki!” gadus.
26 Він же, озвавшись, рече: Не годить ся взяти в дїтей хлїб, і кинути собакам.
Izikka izis zaridi nayta kath ekidi kana butalatas kanas yeganas besena gidees.
27 А вона каже: Так, Господи; тільки ж і собаки їдять кришки, що падають із стола в господаря їх.
Izakka E Godo butalatikka ba goda madafe gaden wodhida kath maxi metes gadus.
28 Тоді озвавсь Ісус і рече до неї: Жінко, велика віра твоя: нехай станеть ся тобі, як бажаєш. І одужала дочка її з того часу.
Hizgin Yesusay macasheyo Hane macashaye ne amanoy gita, ne koyda mala ness hano gidees; macashayi naykka herakka paxidees.
29 І, перейшовши Ісус ізвідтіля, прийшов близько до моря Галилейського, й, зійшовши на гору, сів там.
Yesusay heppe dendidi Galila Aba ach bidi hen diza issi zumma bolla kezi utidees.
30 І поприходило до Него пребагато людей, маючи з собою кривих, слїпих, німих, калїк і багацько инших, та й клали їх у ногах в Ісуса, й сцїлив їх,
Qodan daro derey wobista qoqistanne, silata, hasa7onta mumista haratakka daro harganchata ehidi iza to achan wothida; izikka ista pathidees.
31 так що люде дивувались, бачивши, що нїмі говорять, калїки здорові, криві ходять, а слїпі бачять; і прославляли Бога Ізраїлевого.
Mumey hasa7ishin to silay lo7ishin wobey sit gidi hamutishin qoqey xelishin beyidi asay malaletidees; Isra7ele Godakka galatidees.
32 Ісус же, покликавши учеників своїх, рече: Жаль менї людей, бо вже вони три днї пробувають зо мною, й не мають що їсти; а не хочу відпустити їх голодних, щоб не помлїли на дорозі.
Yesusay bena kalizayta xeygidi asay tanara hezu galas gam7ida gishine mana kathi baynda gish asay tana michees. Oge bollan gafan daburidi kundonta mala mela ulora yedanas koyke” gidees.
33 І кажуть Йому ученики Його: Де ж нам узяти стільки хлїба в пустині, щоб нагодувати стільки народу?
Iza kalizaytikka hayssan aykoykka baynda bazo bitan hayssa sire dere muzanas gidiza qumma nu awappe demane? gida.
34 І рече їм Ісус: Скільки хлїбів маєте ви? Вони ж кажуть: Сїм, та кілька рибок.
Yesusaykka ista intes appun ukethi dize? gi oychin istikka lapun ukethine qi gutha moleti deetes gidees.
35 І звелїв народові посідати на землї.
Izikka derey bitta bolla utana mala azazidees.
36 І, взявши сім хлїбів та рибу, оддав хвалу, ламав і давав ученикам своїм, а ученики народові.
Lappun ukethine moleza ba kushen oykidi; galatidaysappe guye menthidi bena kalizaytas imidees; istikka deras gishida.
37 І їли всї, й понаїдались; і назбирали останків ламаного сїм повних кошів.
Asay wurikka midi kalidees, Yesusa kalizayti asappe atidaysa lappun masobe kumeth shishida.
38 А тих, що їли, було чотири тисячі чоловіка, опріч жінок та дітей.
Midaytikka naytine macashay baynda adeti xala oydu shi gidida.
39 І, відпустивши народ, увійшов у човен, та й прибув у гряниці Магдалські.
Yesusay dereza moyzidappe guye wogolon gelidi Megidole getetizaso gidees.
