Від Матвія 13
1 Тогож дня вийшов Ісус із господи, та й сїв край моря.
Ki kume cuwo Yecu cerum luwe nen, yan yiken kong caji.
2 І зібралось до Него багато, народу, так що Він увійшов у човен, та й сїв; а ввесь народ стояв на березї.
Nubo kila, kila mwerkani cinen la con doken mor na bire mwenge con yiken more ce tangne nubo ducce tiranken konge.
3 І промовляв до него багато приповістями, глаголючи: Ото вийшов сїяч сїяти;
La Yecu yici dikero kila-kila or dangke. Con yi ci “Nii fike kange yaken fik dumek.
4 і як він сїяв, инше впало край шляху, й прилетіло птаство, та й повизбирувало його.
Kambo co fi tiye ri, kangum dumembo yarangken nure, bilibatine bou cibangum cuwo.
5 Инше ж упало на каменистому, де не мало землї багато, й зараз посходило, бо не мало глибокої землї;
Kangumbo yaranken fiye terentiyeu bitine mani yorau tabbo bwi cin kim wori bitine cuwabo.
6 як же зійшло сонце, то й повяло воно, а, не мавши кореня, посохло.
La kakuko kwiuri cin comam wori ci manki niyeten cin kucom.
7 А инше попадало між тернину, й тернина, розвившись, поглушила його.
Kangum dumembo yaranken tiber cuiyaktini, la cuiyakko dwiyangum di cakkangum ci.
8 Инше яг упало на добру землю, і дало овощ, одно в сотеро, друге в шісьдесятеро, инше ж у трийцятеро.
Kangum dumembo yarangken bitine ken, ma nuni kangumbo kwini kwob, kangumbo kwini nukkun, angumbo kwini taar.
9 Хто мав уші слухати, нехай слухав.
Niwo ki tuweri ca nuwa”
10 І, приступивши ученики, казали до Него: На що ти глаголеш до них приповістями?
Bibei tomange bou yi Yecu “Ye bwi mo yi nubowo keroti mor dangke?”
11 Він же, озвавшись, рече до них: Вам дано знати тайни царства небесного, їм же не дано.
Yecu yii ci “Kom wi ki nure wo ka nyimom yurke liyare loh kwama, la ciye ci nencibo.
12 Хто бо мав, тому дасть ся, й надто мати ме; а хто не мав, в того візьметь ся й те, що мав;
Niwo cike an neten co naci fiya ducce, La nii wo mancike, bi dure cinneu an yumom cinnen.
13 Тим я глаголю до них приповістями: бо, дивлячись, не бачять, і слухаючи, не чують, анї розуміють.
wori co dike bwi mi yici keroti ki dangke. To na ci ti toi ri mani ciya toti, tano citi nuwei ri ma ciya nuwati kaka nyimom.
14 І справджуєть ся на них пророцтво Ісаії, що глаголе: Слухом слухати мете, та й не зрозумієте, й, дивлячись, бачити мете, та й не постережете.
Cine neu dike Icaya to tokeu dim. Wo tokki, no mo nuwatiri, mwan nuwa la mani mo nyomti, toka kan to mani ka nyomti.
15 Затверділо бо серце народу сього, й ушима тяжко чують, й очі свої вони заплющили, щоб инкоди не побачити очима, й не почути ушима, й не зрозуміти серцем, і не навернутись, щоб сцїлив я їх.
Wori ner nubo wori wi ki kumtacile bwai na ci nuwa, cin kumom nuwe ciye naci tore ki nuwe ciye kaka ci nuwa ki tui ci kaka ci nyimom ki ner cir, la naci yilau nan twam ci.
16 Ваші ж очі блаженні, бо бачать, і уші ваші, бо чують.
Nuwe kime iker bibwiyer wori cin to, tu kime wori cin nua.
17 Істино бо глаголю вам: Що многі пророки а праведники бажали бачити, що ви бачите, та й не бачили; й чути, що ви чуєте, та й не чули.
Bilenke mi yi komti nob dukumeb kange nubo wucake ducce cin cui naci to dike ka towe, ci tobo, cui naci nuwa diker ka nuwa ci nuwa bo.
18 Оце ж послухайте приповістї про сїяча.
Kom nuwa dangke niwo ya fi fikeu.
19 Коли хто чує слово царства, й не зрозумів, приходить лукавий, та й хапає, що посїяно у него в серцї. Се - засїяний край шляху.
No kangumbo fulen liyar kwamar nyombe ri, nii bi cirene an bou bo yuwom dike ci finer cereu. won co dumbo ci fi nureu.
20 А засїяний на каменистому, се той, що чує слово, й зараз приймає його з радостю:
W ci fi fiye bitine ki terentiye, co niwo nuwa kero ri yuwa wulom-wulom ki for neret.
21 тільки же не мав він кореня в собі, він до часу; як настане горе або гоненнє за слово, зараз блазнить ся.
La wori ci man ki niye bwici can ti biduwar la no co fiya kalaka kange dotange ri, wulom-wulom co yarum.
22 А засіяний в тернинї, се той, що чув слово, та журба віку сього і омана богацтва глушить слово, й робить ся без'овочним. (aiōn g165)
Wori ci fi mor cuiyakeu co niwo nuw kereu la cuikko kalek kange kiyemer cakacangum kero la co mabo. (aiōn g165)
23 Засіяний же на добрій землї, се той, що чує слово й розуміє, й дав овощ; і родить одно в сотеро, друге в шістьдесятеро, инше ж у трийцятеро.
Dumbo wo ci fi bitine keneu, co nii wo nuwa kero ri, nyimome ma ken kange kwini kwob, kange kwini nukkun, kange kwini taar no wo ci fi ciyeu.
24 Ще иншу приповість подав їм, глаголючи: Уподобилось царство небесне чоловікові, що сїв добре насіннє на ниві своїй;
Yecu bo cinenten ki kang dangke. con toki, “Liyar kwamaro ki no na nii wo fi dumbo kem takeceu.
25 як же люде спали, прийшов ворог його, й насїяв куколю між пшеницю, та й піишов.
La nubo da dumtiri, nii kiye ce bou fiti yerako wi mor bikate ce, la cu ce.
26 Як же зійшов засїв, та приніс овощ, показавсь тоді й кукіль.
Kambo Cuiko duyom meri, la ma ce bitwiti ceu ken
27 І прийшли слуги господаря того, та й кажуть йому: Пане, хиба ти не добре насїннє сіяв на твоїй ниві? Звідкіля ж узяв ся кукіль?
Cangam nii take bou yi co, nii dur, mwe fi bo dumbo ken take mwe ka? Man nyi yerako wiye?
28 Він же рече Їм: Се зробив чоловік ворог. Слуги ж сказали йому: Чи хочеш, щоб ми пійшли та випололи його?
Con yi ci “nii kiye ma we” cangam cebo yi co, la muki cui nyo ya nyo kubangum ka?
29 Він же рече: Нї, щоб виполюючи кукіль, разом з ним і пшеницї не повиривали.
Nii take kii, O-ong, no com kubang yerako tiri kang kubangum ten kange bi kateu.
30 Нехай ростуть обоє до жнив, а в жнива я скажу женцям: Зберіть перш кукіль та повяжіть у снопи, щоб спалити, а пшеницю зложіть у клунї в мене.
Kom dobci gwam ciya dwi nyo gwam ya cinko bika. La no lam bito ri man yi nob bitobbo, “Kom kwon yerako ki kaba, kom bwam ki blak na kom twim, kom mwer bikateu mor bini mi.
31 Иншу приповість подав їм, глаголючи: Царство небесне подібне зерну горчицї, що, взявши чоловік, посіяв на ниві своїй.
La Yecu bo cinen ten ki kange dangke. con toki kii, Liyar kwamaro nan nun bikate (Musta) wo nii kange tu ya fi ta kece.
32 Найдрібнїще воно між усяким насїннєм; як же виросте, то стане найбуйнїщим між яриною, і зробить ся деревом, так що птаство небесне прилїтає кублитись між гіллєм його.
Nuni wo co bi duware gwam tannen nunim bo nin. La no dui ri la tannem nunim bo gwam, yilam ti wo bilibe dii kwama an yulng loni ciye kani ce nin.
33 Иншу приповість сказав їм, глаголючи: Царство небесне подібне квасу, що жінка візьме та й рощиаить ним три мірки борошна (муки), нова все вкисне.
Yecu yi ci kange danke tak, co tur duwo mim taca taare na fuu ci gwam.
34 Все це говорив Ісус людям приповістями, а без приповістей не говорив їм:
Gwam dike boro Yecu yi nubo mwerume kin dangke, co cibo kange diker wo kebo dangke.
35 щоб справдилось, що сказав пророк, глаголючи: Одкрию в приповістях уста мої, промовлю втаєне від настання сьвіта.
Wuro na yilam dike ci toke nyii nob tomangeb, ba na dim, wo co yi ki, “man wumon Nyii mi mor dangke. Man tok dikero wo yurangum. yurange nawo a yom fer-kur kalereu.
36 Тоді одіслав Ісус людей та й пійшов до дому; і приступили до Него ученики Його, говорячи: Виясни нам приповість про кукіль на ниві.
Yecu dobom nubo mwerumeu. doken mor luwe. Bibei tomage ceu cinen cin yi co, Fwetan nyinen dangke yere wo takeu”.
37 Він же, озвавшись, рече їм: Сїючий добре насіннє, се Син чоловічий;
Yesu ciya la yici “wo fi dumbo keneu, so bi bwe nii fireu.
38 а нива, се сьвіт; добре ж насіннє, се сини царства; а кукіль, се сини лукавого;
Takeu so dor bitinero, la dumbo ken ko ci bi bei liyar kwamaro. yerako co bi bei nii kiyeu.
Ni kiyeu fi fikkeu so bwekelkeleu. Bitou so cuile kaleu, nob bitobbo ci nob tomangeeb kwama wusake. (aiōn g165)
40 Оце ж, як той кукіль збираєть ся та палить ся огнем, так буде при кінці сьвіта сього: (aiōn g165)
Nyori yerako ci macangum ci tuimeu co cuile kaleu. (aiōn g165)
41 Пошле Син чоловічий ангели свої, й позбирають вони з царства Його все, що блазнить, і всіх, що роблять беззаконнє,
Bi bwe nifir an tom nob tomangeb kwama wusakeu ci an bwabangum naci cokum liyar kwamar gwam dike buro dok bwiran ketiye kange buro wo mani bwanten werfun tiye.
42 та й повкидають їх ув огняну піч: там буде плач і скреготаннє зубів.
Ci an merken ci mor kra cillen, fiye ciya ci wiyeti kange kironka nunnek.
43 Тодї праведні сияти муть, як сонце в царстві Отця свого. Хто має уші слухати, нехай слухає.
La ubo wusakeu ci an buwa na kakuk mor liyar kwama teciye. wo ki tuweri, can nuwa.
44 Знов, царство небесне подібне скарбу, закопаному на ниві: що, знайшовши його чоловік, приховав, і, радіючи, йде та й продав все, що має, та й купує ту ниву.
Liyar kwama nan cweka yurangum yurange takeu. Nii kange fiyari yurangum cu ki bilangtum, yan miyem dike co cikeu gwam. La tiyenum take wo.
45 Знов, царство небесне подібне чоловікові купцеві, що шукає добрих перед;
Takeu, liyar kwamaro na nii kyeme do yoryore tiye.
46 і знайшовши він одну перлу дорогоцінну, пійшов та й продав усе, що мав, та й купив її.
No co fiya kange wo yoryore ri, co ya ci miyem dike co cike gwam co tiyenum.
47 Знов, царство небесне подібне неводові, що закинуто в море, й що зайняв усячини;
Nyo tak liyar kwama nan bi liyar ci mer wima, la mweru dikero ducce.
48 як же став повен, то витягли його на беріг, і посїдавши, вибрали що добре, у посуд, а що погане, те геть повикидали.
La dim ri nii taka jinge ko kwou konge, La con yiken con mwerum kenko mor kole, Bwirtinim bo ci miranwi firen.
An yila nawo fiya co kaleu a bou ti cwileu. nob tomangeb kwama wasake an bou chokum nubo bwirko mor nubo wussake nen. (aiōn g165)
50 та й повкидають їх ув огняну піч: там буде плач і скреготаннє зубів.
Ciyan merkeng ci mor kira cilong-cilonge fiye ciya ci ti ka wiye kange kironka nunek.
51 І рече Ісус до них: Чи зрозуміли ви все? Кажуть вони Йому: Так, Господи.
Ka Nyimom dike wuro gwam ka? Bibei tomange ceu ciya co, “Ong”
52 Він же рече їм: Тим же то кожен письменник, навчений про царство небесне, подібен чоловікові господареві, що виносить із свого скарбу нове й старе.
La Yesu yici “Nyori nob merankar werunero, wo yilam bibei tomange liyr kwamareu, ci nan nii ki luwe wo yeu dikero sarko kange fwirko mor kwene ceu.
53 І сталось, як скінчив Ісус оцї приповістї, пійшов ізвідтіля.
i fo nyori Yesu dim dangke brori, dubom fiye curo.
54 І, прийшовши у свою країну, навчав їх у школї їх, так що вони дивувались і казали: Звідкіля в Сього така премудрість і сила?
La Yesu doken biten ce, meran nobo nen mor bi kur wabero Ursalimau. Nyori cin nyimange ciki “Nii wo fiya nyomka kange yileng do wo fe?
55 Хиба Він не син теслї? хиба не Його мати зветься Мария? а брати Його Яков, та Йосій, та Симон, та Юда?
Nii wo kebo bi bwe nii kwaka luwe ka? kebo nece ci cuwo ti ki Maryamu? Ale yakubu kange Yusufu kange Saminu, kange Yahuza kebo yitub ceb ka?
56 хиба не Його сестри між нами? Звідкіля ж се все в Него?
Ale yitub ceb natubo kebo wo kange be ka? ca dikero wo fe?
57 І поблазнились Ним. Ісус же рече до них: Не є пророк без чести, хиба що в своїй отчинї та в своїй домівцї.
Cin kangum ner ducce dor cer. La Yesu yi ci “Nii tomange kwama mani fiya dur loco kange mor nubo loce.
58 І не зробив там многих чудес через недовірство їх.
Ca mabo nyimanke ducce wori ci nebo bilinke.
