Від Марка 9
1 І рече їм: Істино глаголю вам: Що є деякі між стоячими тут, котрі не вкусять смерти, поки побачять царство Боже, що прийде в потузі.
ଅଥ ସ ତାନୱାଦୀତ୍ ଯୁଷ୍ମଭ୍ୟମହଂ ଯଥାର୍ଥଂ କଥଯାମି, ଈଶ୍ୱରରାଜ୍ୟଂ ପରାକ୍ରମେଣୋପସ୍ଥିତଂ ନ ଦୃଷ୍ଟ୍ୱା ମୃତ୍ୟୁଂ ନାସ୍ୱାଦିଷ୍ୟନ୍ତେ, ଅତ୍ର ଦଣ୍ଡାଯମାନାନାଂ ମଧ୍ୟେପି ତାଦୃଶା ଲୋକାଃ ସନ୍ତି|
2 А через шість день бере Ісус Петра, та Якова, та Йоана, й веде їх на гору високу окреме самих; і переобразивсь перед ними.
ଅଥ ଷଡ୍ଦିନେଭ୍ୟଃ ପରଂ ଯୀଶୁଃ ପିତରଂ ଯାକୂବଂ ଯୋହନଞ୍ଚ ଗୃହୀତ୍ୱା ଗିରେରୁଚ୍ଚସ୍ୟ ନିର୍ଜନସ୍ଥାନଂ ଗତ୍ୱା ତେଷାଂ ପ୍ରତ୍ୟକ୍ଷେ ମୂର୍ତ୍ୟନ୍ତରଂ ଦଧାର|
3 І стала одежа Його осяйна, вельми біла мов сніг, якої біляр на землі не може вбілити.
ତତସ୍ତସ୍ୟ ପରିଧେଯମ୍ ଈଦୃଶମ୍ ଉଜ୍ଜ୍ୱଲହିମପାଣଡରଂ ଜାତଂ ଯଦ୍ ଜଗତି କୋପି ରଜକୋ ନ ତାଦୃକ୍ ପାଣଡରଂ କର୍ତ୍ତାଂ ଶକ୍ନୋତି|
4 І явив ся їм Ілия з Мойсейом, і розмовляли з Ісусом.
ଅପରଞ୍ଚ ଏଲିଯୋ ମୂସାଶ୍ଚ ତେଭ୍ୟୋ ଦର୍ଶନଂ ଦତ୍ତ୍ୱା ଯୀଶୁନା ସହ କଥନଂ କର୍ତ୍ତୁମାରେଭାତେ|
5 І озвавшись Петр, каже до Ісуса: Учителю, добре нам тут бути; зробимо три намети, Тобі один, і Мойсейові один, і Ілиї один.
ତଦା ପିତରୋ ଯୀଶୁମୱାଦୀତ୍ ହେ ଗୁରୋଽସ୍ମାକମତ୍ର ସ୍ଥିତିରୁତ୍ତମା, ତତଏୱ ୱଯଂ ତ୍ୱତ୍କୃତେ ଏକାଂ ମୂସାକୃତେ ଏକାମ୍ ଏଲିଯକୃତେ ଚୈକାଂ, ଏତାସ୍ତିସ୍ରଃ କୁଟୀ ର୍ନିର୍ମ୍ମାମ|
6 Не знав бо, що казати: були бо полякані.
କିନ୍ତୁ ସ ଯଦୁକ୍ତୱାନ୍ ତତ୍ ସ୍ୱଯଂ ନ ବୁବୁଧେ ତତଃ ସର୍ୱ୍ୱେ ବିଭଯାଞ୍ଚକ୍ରୁଃ|
7 І постала хмара отіняюча їх, і вийшов голос із хмари глаголючи: Се Син мій любий; Його слухайте.
ଏତର୍ହି ପଯୋଦସ୍ତାନ୍ ଛାଦଯାମାସ, ମମଯାଂ ପ୍ରିଯଃ ପୁତ୍ରଃ କଥାସୁ ତସ୍ୟ ମନାଂସି ନିୱେଶଯତେତି ନଭୋୱାଣୀ ତନ୍ମେଦ୍ୟାନ୍ନିର୍ୟଯୌ|
8 І зараз озирнувшись, уже нїкого не бачили, тільки Ісуса одного з собою.
ଅଥ ହଠାତ୍ତେ ଚତୁର୍ଦିଶୋ ଦୃଷ୍ଟ୍ୱା ଯୀଶୁଂ ୱିନା ସ୍ୱୈଃ ସହିତଂ କମପି ନ ଦଦୃଶୁଃ|
9 Як же вони сходили з гори, наказав їм, щоб нікому не казали, що бачили, аж поки Син чоловічий з мертвих воскресне.
ତତଃ ପରଂ ଗିରେରୱରୋହଣକାଲେ ସ ତାନ୍ ଗାଢମ୍ ଦୂତ୍ୟାଦିଦେଶ ଯାୱନ୍ନରସୂନୋଃ ଶ୍ମଶାନାଦୁତ୍ଥାନଂ ନ ଭୱତି, ତାୱତ୍ ଦର୍ଶନସ୍ୟାସ୍ୟ ୱାର୍ତ୍ତା ଯୁଷ୍ମାଭିଃ କସ୍ମୈଚିଦପି ନ ୱକ୍ତୱ୍ୟା|
10 І задержали вони се слово в себе, перепитуючись, що се єсть: із мертвих воскреснути.
ତଦା ଶ୍ମଶାନାଦୁତ୍ଥାନସ୍ୟ କୋଭିପ୍ରାଯ ଇତି ୱିଚାର୍ୟ୍ୟ ତେ ତଦ୍ୱାକ୍ୟଂ ସ୍ୱେଷୁ ଗୋପାଯାଞ୍ଚକ୍ରିରେ|
11 І питали Його, говорячи: Що се кажуть письменники, що Ілия мусить прийти перше?
ଅଥ ତେ ଯୀଶୁଂ ପପ୍ରଚ୍ଛୁଃ ପ୍ରଥମତ ଏଲିଯେନାଗନ୍ତୱ୍ୟମ୍ ଇତି ୱାକ୍ୟଂ କୁତ ଉପାଧ୍ୟାଯା ଆହୁଃ?
12 Він же, озвавшись, рече їм: Ілия, прийшовши перше, налагодить усе; і як писано про Сина чоловічого, щоб Він багато витерпів і був погорджений.
ତଦା ସ ପ୍ରତ୍ୟୁୱାଚ, ଏଲିଯଃ ପ୍ରଥମମେତ୍ୟ ସର୍ୱ୍ୱକାର୍ୟ୍ୟାଣି ସାଧଯିଷ୍ୟତି; ନରପୁତ୍ରେ ଚ ଲିପି ର୍ୟଥାସ୍ତେ ତଥୈୱ ସୋପି ବହୁଦୁଃଖଂ ପ୍ରାପ୍ୟାୱଜ୍ଞାସ୍ୟତେ|
13 Тільки ж глаголю вам: Що Ілия прийшов, і зробили йому, що схотіли, як писано про него.
କିନ୍ତ୍ୱହଂ ଯୁଷ୍ମାନ୍ ୱଦାମି, ଏଲିଯାର୍ଥେ ଲିପି ର୍ୟଥାସ୍ତେ ତଥୈୱ ସ ଏତ୍ୟ ଯଯୌ, ଲୋକା: ସ୍ୱେଚ୍ଛାନୁରୂପଂ ତମଭିୱ୍ୟୱହରନ୍ତି ସ୍ମ|
14 І, прийшовши до учеників, побачив багато народу кругом них, і письменників, що перепитують ся з ними.
ଅନନ୍ତରଂ ସ ଶିଷ୍ୟସମୀପମେତ୍ୟ ତେଷାଂ ଚତୁଃପାର୍ଶ୍ୱେ ତୈଃ ସହ ବହୁଜନାନ୍ ୱିୱଦମାନାନ୍ ଅଧ୍ୟାପକାଂଶ୍ଚ ଦୃଷ୍ଟୱାନ୍;
15 І зараз увесь народ, побачивши Його, вельми сполохнув ся, і прибігаючи витали Його.
କିନ୍ତୁ ସର୍ୱ୍ୱଲୋକାସ୍ତଂ ଦୃଷ୍ଟ୍ୱୈୱ ଚମତ୍କୃତ୍ୟ ତଦାସନ୍ନଂ ଧାୱନ୍ତସ୍ତଂ ପ୍ରଣେମୁଃ|
16 І питав Він письменників: Про що ви перепитуєте ся з ними?
ତଦା ଯୀଶୁରଧ୍ୟାପକାନପ୍ରାକ୍ଷୀଦ୍ ଏତୈଃ ସହ ଯୂଯଂ କିଂ ୱିୱଦଧ୍ୱେ?
17 І озвавшись один з народу, каже: Учителю, призів я сина мого до тебе, що має духа нїмого.
ତତୋ ଲୋକାନାଂ କଶ୍ଚିଦେକଃ ପ୍ରତ୍ୟୱାଦୀତ୍ ହେ ଗୁରୋ ମମ ସୂନୁଂ ମୂକଂ ଭୂତଧୃତଞ୍ଚ ଭୱଦାସନ୍ନମ୍ ଆନଯଂ|
18 І як схопить його, то рве його, й пінить ся він, і скрегоче зубами своїми, та все сохне. І казав я ученикам твоїм, щоб його вигнали, та не здолїли.
ଯଦାସୌ ଭୂତସ୍ତମାକ୍ରମତେ ତଦୈୱ ପାତସତି ତଥା ସ ଫେଣାଯତେ, ଦନ୍ତୈର୍ଦନ୍ତାନ୍ ଘର୍ଷତି କ୍ଷୀଣୋ ଭୱତି ଚ; ତତୋ ହେତୋସ୍ତଂ ଭୂତଂ ତ୍ୟାଜଯିତୁଂ ଭୱଚ୍ଛିଷ୍ୟାନ୍ ନିୱେଦିତୱାନ୍ କିନ୍ତୁ ତେ ନ ଶେକୁଃ|
19 Він же, озвавшись, рече йому: О кодло невірне! доки в вас буду? доки терпіти му вас? Приведіть його до мене.
ତଦା ସ ତମୱାଦୀତ୍, ରେ ଅୱିଶ୍ୱାସିନଃ ସନ୍ତାନା ଯୁଷ୍ମାଭିଃ ସହ କତି କାଲାନହଂ ସ୍ଥାସ୍ୟାମି? ଅପରାନ୍ କତି କାଲାନ୍ ୱା ୱ ଆଚାରାନ୍ ସହିଷ୍ୟେ? ତଂ ମଦାସନ୍ନମାନଯତ|
20 І привели його до Него. І, побачивши Його, зараз дух затряс ним; і впавши той на землю, качав ся запінившись.
ତତସ୍ତତ୍ସନ୍ନିଧିଂ ସ ଆନୀଯତ କିନ୍ତୁ ତଂ ଦୃଷ୍ଟ୍ୱୈୱ ଭୂତୋ ବାଲକଂ ଧୃତୱାନ୍; ସ ଚ ଭୂମୌ ପତିତ୍ୱା ଫେଣାଯମାନୋ ଲୁଲୋଠ|
21 І спитав батька його: З якого се часу, що так сталось йому? Він же казав: З малку.
ତଦା ସ ତତ୍ପିତରଂ ପପ୍ରଚ୍ଛ, ଅସ୍ୟେଦୃଶୀ ଦଶା କତି ଦିନାନି ଭୂତା? ତତଃ ସୋୱାଦୀତ୍ ବାଲ୍ୟକାଲାତ୍|
22 І почасту в огонь кидав його і в воду, щоб погубити його. Тільки ж, коли що зможеш, поможи нам, змилосердившись над нами.
ଭୂତୋଯଂ ତଂ ନାଶଯିତୁଂ ବହୁୱାରାନ୍ ୱହ୍ନୌ ଜଲେ ଚ ନ୍ୟକ୍ଷିପତ୍ କିନ୍ତୁ ଯଦି ଭୱାନ କିମପି କର୍ତ୍ତାଂ ଶକ୍ନୋତି ତର୍ହି ଦଯାଂ କୃତ୍ୱାସ୍ମାନ୍ ଉପକରୋତୁ|
23 Ісус же рече йому: Коли можеш у те вірувати, то все можливе віруючому.
ତଦା ଯୀଶୁସ୍ତମୱଦତ୍ ଯଦି ପ୍ରତ୍ୟେତୁଂ ଶକ୍ନୋଷି ତର୍ହି ପ୍ରତ୍ୟଯିନେ ଜନାଯ ସର୍ୱ୍ୱଂ ସାଧ୍ୟମ୍|
24 І зараз, заголосивши, батько хлопчика, каже кріз сльози: Вірую, Господи; поможи моєму недовірству.
ତତସ୍ତତ୍କ୍ଷଣଂ ତଦ୍ବାଲକସ୍ୟ ପିତା ପ୍ରୋଚ୍ଚୈ ରୂୱନ୍ ସାଶ୍ରୁନେତ୍ରଃ ପ୍ରୋୱାଚ, ପ୍ରଭୋ ପ୍ରତ୍ୟେମି ମମାପ୍ରତ୍ୟଯଂ ପ୍ରତିକୁରୁ|
25 Бачивши ж Ісус, що збігаєть ся народ, погрозив духові нечистому, глаголючи йому: Душе нїмий і глухий, я тобі повеліваю, вийди з него й більш не входь в него.
ଅଥ ଯୀଶୁ ର୍ଲୋକସଙ୍ଘଂ ଧାୱିତ୍ୱାଯାନ୍ତଂ ଦୃଷ୍ଟ୍ୱା ତମପୂତଭୂତଂ ତର୍ଜଯିତ୍ୱା ଜଗାଦ, ରେ ବଧିର ମୂକ ଭୂତ ତ୍ୱମେତସ୍ମାଦ୍ ବହିର୍ଭୱ ପୁନଃ କଦାପି ମାଶ୍ରଯୈନଂ ତ୍ୱାମହମ୍ ଇତ୍ୟାଦିଶାମି|
26 І закричавши, й вельми потрясши ним, вийшов; і став наче мертвий; так що многі казали: Що вмер.
ତଦା ସ ଭୂତଶ୍ଚୀତ୍ଶବ୍ଦଂ କୃତ୍ୱା ତମାପୀଡ୍ୟ ବହିର୍ଜଜାମ, ତତୋ ବାଲକୋ ମୃତକଲ୍ପୋ ବଭୂୱ ତସ୍ମାଦଯଂ ମୃତଇତ୍ୟନେକେ କଥଯାମାସୁଃ|
27 Ісус же, взявши його за руку, підвів його; й він устав.
କିନ୍ତୁ କରଂ ଧୃତ୍ୱା ଯୀଶୁନୋତ୍ଥାପିତଃ ସ ଉତ୍ତସ୍ଥୌ|
28 І, як увіходив у господу, ученики Його питали Його окреме: Чому ми не змогли вигнати його.
ଅଥ ଯୀଶୌ ଗୃହଂ ପ୍ରୱିଷ୍ଟେ ଶିଷ୍ୟା ଗୁପ୍ତଂ ତଂ ପପ୍ରଚ୍ଛୁଃ, ୱଯମେନଂ ଭୂତଂ ତ୍ୟାଜଯିତୁଂ କୁତୋ ନ ଶକ୍ତାଃ?
29 І рече їм: Се кодло нічим не може вийти, тільки молитвою та постом.
ସ ଉୱାଚ, ପ୍ରାର୍ଥନୋପୱାସୌ ୱିନା କେନାପ୍ୟନ୍ୟେନ କର୍ମ୍ମଣା ଭୂତମୀଦୃଶଂ ତ୍ୟାଜଯିତୁଂ ନ ଶକ୍ୟଂ|
30 І, вийшовши звідтіля, переходили через Галилею, і не хотів, щоб хто знав.
ଅନନ୍ତରଂ ସ ତତ୍ସ୍ଥାନାଦିତ୍ୱା ଗାଲୀଲ୍ମଧ୍ୟେନ ଯଯୌ, କିନ୍ତୁ ତତ୍ କୋପି ଜାନୀଯାଦିତି ସ ନୈଚ୍ଛତ୍|
31 Навчав бо учеників своїх, і глаголав їм; Що Син чоловічий буде виданий у руки чоловічі, і вбють Його, і вбитий, Він третього дня воскресне.
ଅପରଞ୍ଚ ସ ଶିଷ୍ୟାନୁପଦିଶନ୍ ବଭାଷେ, ନରପୁତ୍ରୋ ନରହସ୍ତେଷୁ ସମର୍ପଯିଷ୍ୟତେ ତେ ଚ ତଂ ହନିଷ୍ୟନ୍ତି ତୈସ୍ତସ୍ମିନ୍ ହତେ ତୃତୀଯଦିନେ ସ ଉତ୍ଥାସ୍ୟତୀତି|
32 Вони ж не розуміли слова, й боялись Його спитати.
କିନ୍ତୁ ତତ୍କଥାଂ ତେ ନାବୁଧ୍ୟନ୍ତ ପ୍ରଷ୍ଟୁଞ୍ଚ ବିଭ୍ୟଃ|
33 І прийшов у Капернаум, і, бувши в господі, спитав їх: Про що ви дорогою між собою міркували?
ଅଥ ଯୀଶୁଃ କଫର୍ନାହୂମ୍ପୁରମାଗତ୍ୟ ମଧ୍ୟେଗୃହଞ୍ଚେତ୍ୟ ତାନପୃଚ୍ଛଦ୍ ୱର୍ତ୍ମମଧ୍ୟେ ଯୂଯମନ୍ୟୋନ୍ୟଂ କିଂ ୱିୱଦଧ୍ୱେ ସ୍ମ?
34 Вони ж мовчали; перемовлялись бо між собою в дорозї, хто більший.
କିନ୍ତୁ ତେ ନିରୁତ୍ତରାସ୍ତସ୍ଥୁ ର୍ୟସ୍ମାତ୍ତେଷାଂ କୋ ମୁଖ୍ୟ ଇତି ୱର୍ତ୍ମାନି ତେଽନ୍ୟୋନ୍ୟଂ ୱ୍ୟୱଦନ୍ତ|
35 І сївши, призвав дванайцятьох, і рече їм: Коли хто хоче першим бути, нехай буде з усіх останнім і всїм слугою.
ତତଃ ସ ଉପୱିଶ୍ୟ ଦ୍ୱାଦଶଶିଷ୍ୟାନ୍ ଆହୂଯ ବଭାଷେ ଯଃ କଶ୍ଚିତ୍ ମୁଖ୍ୟୋ ଭୱିତୁମିଚ୍ଛତି ସ ସର୍ୱ୍ୱେଭ୍ୟୋ ଗୌଣଃ ସର୍ୱ୍ୱେଷାଂ ସେୱକଶ୍ଚ ଭୱତୁ|
36 І, взявши дитину, поставив її серед них, і обнявши її, рече їм-
ତଦା ସ ବାଲକମେକଂ ଗୃହୀତ୍ୱା ମଧ୍ୟେ ସମୁପାୱେଶଯତ୍ ତତସ୍ତଂ କ୍ରୋଡେ କୃତ୍ୱା ତାନୱାଦାତ୍
37 Хто одно з таких дітей прийме в імя мов, мене приймав; а хто мене приймає, не мене приймає, а пославшого мене.
ଯଃ କଶ୍ଚିଦୀଦୃଶସ୍ୟ କସ୍ୟାପି ବାଲସ୍ୟାତିଥ୍ୟଂ କରୋତି ସ ମମାତିଥ୍ୟଂ କରୋତି; ଯଃ କଶ୍ଚିନ୍ମମାତିଥ୍ୟଂ କରୋତି ସ କେୱଲମ୍ ମମାତିଥ୍ୟଂ କରୋତି ତନ୍ନ ମତ୍ପ୍ରେରକସ୍ୟାପ୍ୟାତିଥ୍ୟଂ କରୋତି|
38 Озвавсь до Него Йоан, говорячи: Учителю, бачили ми одного, що імям Твоїм виганяв біси, а не ходить слїдом за нами, й заборонили йому; бо не ходить слідом за нами.
ଅଥ ଯୋହନ୍ ତମବ୍ରୱୀତ୍ ହେ ଗୁରୋ, ଅସ୍ମାକମନନୁଗାମିନମ୍ ଏକଂ ତ୍ୱାନ୍ନାମ୍ନା ଭୂତାନ୍ ତ୍ୟାଜଯନ୍ତଂ ୱଯଂ ଦୃଷ୍ଟୱନ୍ତଃ, ଅସ୍ମାକମପଶ୍ଚାଦ୍ଗାମିତ୍ୱାଚ୍ଚ ତଂ ନ୍ୟଷେଧାମ|
39 Ісусже рече: Не бороніть йому, нема бо такого, що зробить чудо в імя моє, і зможе скоро злословити мене.
କିନ୍ତୁ ଯୀଶୁରୱଦତ୍ ତଂ ମା ନିଷେଧତ୍, ଯତୋ ଯଃ କଶ୍ଚିନ୍ ମନ୍ନାମ୍ନା ଚିତ୍ରଂ କର୍ମ୍ମ କରୋତି ସ ସହସା ମାଂ ନିନ୍ଦିତୁଂ ନ ଶକ୍ନୋତି|
40 Хто бо не проти вас, той за вас.
ତଥା ଯଃ କଶ୍ଚିଦ୍ ଯୁଷ୍ମାକଂ ୱିପକ୍ଷତାଂ ନ କରୋତି ସ ଯୁଷ୍ମାକମେୱ ସପକ୍ଷଃ|
41 Хто бо напоїть вас чашею води в імя моє, що ви Христові, істино глаголю вам: не втеряє нагороди своєї.
ଯଃ କଶ୍ଚିଦ୍ ଯୁଷ୍ମାନ୍ ଖ୍ରୀଷ୍ଟଶିଷ୍ୟାନ୍ ଜ୍ଞାତ୍ୱା ମନ୍ନାମ୍ନା କଂସୈକେନ ପାନୀଯଂ ପାତୁଂ ଦଦାତି, ଯୁଷ୍ମାନହଂ ଯଥାର୍ଥଂ ୱଚ୍ମି, ସ ଫଲେନ ୱଞ୍ଚିତୋ ନ ଭୱିଷ୍ୟତି|
42 Та хто зблазннть одного з малих віруючих у мене, лучче йому, коли б почеплено жорно млинове на шию йому, та й укинуто в море.
କିନ୍ତୁ ଯଦି କଶ୍ଚିନ୍ ମଯି ୱିଶ୍ୱାସିନାମେଷାଂ କ୍ଷୁଦ୍ରପ୍ରାଣିନାମ୍ ଏକସ୍ୟାପି ୱିଘ୍ନଂ ଜନଯତି, ତର୍ହି ତସ୍ୟୈତତ୍କର୍ମ୍ମ କରଣାତ୍ କଣ୍ଠବଦ୍ଧପେଷଣୀକସ୍ୟ ତସ୍ୟ ସାଗରାଗାଧଜଲ ମଜ୍ଜନଂ ଭଦ୍ରଂ|
43 І коли бдазнить тебе рука твоя, відотнй її; лучче тобі калікою в життє ввійти, нїж, дві руці мавши, пійти в пекло, в огонь невгасаючий, (Geenna g1067)
ଅତଃ ସ୍ୱକରୋ ଯଦି ତ୍ୱାଂ ବାଧତେ ତର୍ହି ତଂ ଛିନ୍ଧି;
44 де червяк їх не вмирає, й огонь не вгасає.
ଯସ୍ମାତ୍ ଯତ୍ର କୀଟା ନ ମ୍ରିଯନ୍ତେ ୱହ୍ନିଶ୍ଚ ନ ନିର୍ୱ୍ୱାତି, ତସ୍ମିନ୍ ଅନିର୍ୱ୍ୱାଣାନଲନରକେ କରଦ୍ୱଯୱସ୍ତୱ ଗମନାତ୍ କରହୀନସ୍ୟ ସ୍ୱର୍ଗପ୍ରୱେଶସ୍ତୱ କ୍ଷେମଂ| (Geenna g1067)
45 І коли нога твоя блазнить тебе, відотнй її; лучче тобі ввійти в життє кривим, нїж дві нозі мавши, бути вкинутим у пекло, в огонь невгасаючий, (Geenna g1067)
ଯଦି ତୱ ପାଦୋ ୱିଘ୍ନଂ ଜନଯତି ତର୍ହି ତଂ ଛିନ୍ଧି,
46 де червяк їх не вмирає й огонь не вгасає.
ଯତୋ ଯତ୍ର କୀଟା ନ ମ୍ରିଯନ୍ତେ ୱହ୍ନିଶ୍ଚ ନ ନିର୍ୱ୍ୱାତି, ତସ୍ମିନ୍ ଽନିର୍ୱ୍ୱାଣୱହ୍ନୌ ନରକେ ଦ୍ୱିପାଦୱତସ୍ତୱ ନିକ୍ଷେପାତ୍ ପାଦହୀନସ୍ୟ ସ୍ୱର୍ଗପ୍ରୱେଶସ୍ତୱ କ୍ଷେମଂ| (Geenna g1067)
47 І коли око твоє блазнить тебе, вирви його; лучче тобі однооким увійти в царство Боже, ніж, дві оці мавши, бути вкинутим ув огняне пекло, (Geenna g1067)
ସ୍ୱନେତ୍ରଂ ଯଦି ତ୍ୱାଂ ବାଧତେ ତର୍ହି ତଦପ୍ୟୁତ୍ପାଟଯ, ଯତୋ ଯତ୍ର କୀଟା ନ ମ୍ରିଯନ୍ତେ ୱହ୍ନିଶ୍ଚ ନ ନିର୍ୱ୍ୱାତି,
48 де червяв їх не вмирає, й огонь не вгасає.
ତସ୍ମିନ ଽନିର୍ୱ୍ୱାଣୱହ୍ନୌ ନରକେ ଦ୍ୱିନେତ୍ରସ୍ୟ ତୱ ନିକ୍ଷେପାଦ୍ ଏକନେତ୍ରୱତ ଈଶ୍ୱରରାଜ୍ୟେ ପ୍ରୱେଶସ୍ତୱ କ୍ଷେମଂ| (Geenna g1067)
49 Кожен бо огнем посолить ся, і кожна жертва сіллю посолить ся.
ଯଥା ସର୍ୱ୍ୱୋ ବଲି ର୍ଲୱଣାକ୍ତଃ କ୍ରିଯତେ ତଥା ସର୍ୱ୍ୱୋ ଜନୋ ୱହ୍ନିରୂପେଣ ଲୱଣାକ୍ତଃ କାରିଷ୍ୟତେ|
50 Добро сіль; коли ж сіль несолона стане, то чим солити Ті? Майте в собі сіль, і майте впокій між собою.
ଲୱଣଂ ଭଦ୍ରଂ କିନ୍ତୁ ଯଦି ଲୱଣେ ସ୍ୱାଦୁତା ନ ତିଷ୍ଠତି, ତର୍ହି କଥମ୍ ଆସ୍ୱାଦ୍ୟୁକ୍ତଂ କରିଷ୍ୟଥ? ଯୂଯଂ ଲୱଣଯୁକ୍ତା ଭୱତ ପରସ୍ପରଂ ପ୍ରେମ କୁରୁତ|
