Від Марка 9
1 І рече їм: Істино глаголю вам: Що є деякі між стоячими тут, котрі не вкусять смерти, поки побачять царство Боже, що прийде в потузі.
Yesu go bo yedi ba: Hali n yedi i mɔnmɔni yiba yaaba yeni kuli. i siiga nni tianbi kan kpe kaa la u Tienu diema cua yeni u paalu
2 А через шість день бере Ісус Петра, та Якова, та Йоана, й веде їх на гору високу окреме самих; і переобразивсь перед ними.
dana luoba n bo pundi, Jesu bo taa Piali Jaka yeni Jan wani yeni bani baba ke bi doni li juali yuli po
3 І стала одежа Його осяйна, вельми біла мов сніг, якої біляр на землі не може вбілити.
O tiayiekaadi bo pendi payi payi ki ñiligi boncianla hali hali ke nilo baa kuli kan fidi ŋuudi lan pendi yeni
4 І явив ся їм Ілия з Мойсейом, і розмовляли з Ісусом.
Eli yeni Myisi bo cili ki dɔgidi bi kani ki cili ki maadi yeni Yeni Yesu.
5 І озвавшись Петр, каже до Ісуса: Учителю, добре нам тут бути; зробимо три намети, Тобі один, і Мойсейові один, і Ілиї один.
Piali bo yedi Yesu: li baa ŋan tin ji ya ye ne. a yaa tuo t baa pua jodi taa; fini yenli Moyisi yenli Eli mɔ yenli.
6 Не знав бо, що казати: були бо полякані.
Piali bo bani wan baa maadi yaali. kelima i jeje bo cuo ba.
7 І постала хмара отіняюча їх, і вийшов голос із хмари глаголючи: Се Син мій любий; Його слухайте.
U tawaligu bo cua ki libibni bi po ke u nialu maadi u tawaligu yeni «o ne n tie n bibuadiga ya cengi mani o»
8 І зараз озирнувшись, уже нїкого не бачили, тільки Ісуса одного з собою.
Ya yogu ke o ŋɔdikaaba bo nuali ki lindo baa bo la ke nuli se se Jesu baba.
9 Як же вони сходили з гори, наказав їм, щоб нікому не казали, що бачили, аж поки Син чоловічий з мертвих воскресне.
Ban bo ji li juali po Yesu bo maadi ba ke ban daa waani nilo ba kuli. ban la yaala hali yeni o nilo bijua n baa t fii bi tinkpiba siiga nni.
10 І задержали вони се слово в себе, перепитуючись, що се єсть: із мертвих воскреснути.
Bi bo tieni wan yedi yaala ama bi bo nia yeni bi yaaba bi tinkpiba fii n tie yaala.
11 І питали Його, говорячи: Що се кажуть письменники, що Ілия мусить прийти перше?
Bi bo buali Yesu? Li tieni ledi ke li bali maama gbanbanda wan naa maadi ke li tie Eli yo n gbaa cua.
12 Він же, озвавшись, рече їм: Ілия, прийшовши перше, налагодить усе; і як писано про Сина чоловічого, щоб Він багато витерпів і був погорджений.
O bo guani maadi ba lan nan tie yeni ke Eli baa gba cua gi ŋanbi li bonli kuli. Ama li nan tieni ledi ke li diani ke o nilo bijua baa la fala boncianla nani yua k pia kpiagidi yeni?
13 Тільки ж глаголю вам: Що Ілия прийшов, і зробили йому, що схотіли, як писано про него.
N baa yedi ke Eli cua mono, ama bi sɔni o nani lan bo bua maama yeni, nani lan bo diani o po maama yeni.
14 І, прийшовши до учеників, побачив багато народу кругом них, і письменників, що перепитують ся з ними.
Ban bo guani bi ŋɔdikalieba kani bi bo la u niwuligu ke bi yabi ki lindi ba ke li bali maama gbanbanda maadi yeni ba.
15 І зараз увесь народ, побачивши Його, вельми сполохнув ся, і прибігаючи витали Його.
Ya yogu ke u niwuligu kuli bo la Yesu li yoginu li bo yaa lidi ba. ke bi ji siani ki caa o kani ki ji fuond'o
16 І питав Він письменників: Про що ви перепитуєте ся з ними?
Yesu bo buali o ŋɔdikaaba ban bo pagi ya panpagu.
17 І озвавшись один з народу, каже: Учителю, призів я сина мого до тебе, що має духа нїмого.
U niwuligu sinsiiga nni yendo bo guani yed'o: N bo cua yeni n biga a kani o pia u tagibiigu ke li mabid'o ke waa fidi maadi.
18 І як схопить його, то рве його, й пінить ся він, і скрегоче зубами своїми, та все сохне. І казав я ученикам твоїм, щоб його вигнали, та не здолїли.
Li ya fii o po li yi gul'o tinga nni. u ñinsankpankpangu n ya ña u ñɔbu nni ke o ŋmani a ñina. n bo mia a ŋɔdikaaba n dli ki ñani ga a niinni ke baa fidi.
19 Він же, озвавшись, рече йому: О кодло невірне! доки в вас буду? доки терпіти му вас? Приведіть його до мене.
Jesu bo guani kiyedi ba: yinba yaa niba k pia dandanli yeni; n gɔ baa ye yeni ya caa beyogu i; n gɔ ba bàà sugili yi po caa yeni be daali. cua mani yeni li biga.
20 І привели його до Него. І, побачивши Його, зараз дух затряс ним; і впавши той на землю, качав ся запінившись.
K e bi cua yen'o Yesu kani. i cicibiadi n bo la Yesu yaa yogu ke bi fuuni i biga lun'o tinga nni ke t ñinsankpankpangu ña u ñɔbu nni.
21 І спитав батька його: З якого се часу, що так сталось йому? Він же казав: З малку.
Yesu bo buali ki biga báa: u laa yogunu yo ke li bonla cil'o. ke yi biga báa guani ŋmian'o hali o bon waama.
22 І почасту в огонь кидав його і в воду, щоб погубити його. Тільки ж, коли що зможеш, поможи нам, змилосердившись над нами.
U yogu tianu li baa lu'o u muu nni yeni m ñinma nni ki ya bua buon'o. Li ya tie ke a baa fidi tieni bonli baa ki faaab'o ti po. ŋam gbadi ti po m niñinma ki todi tinba.
23 Ісус же рече йому: Коли можеш у те вірувати, то все можливе віруючому.
Yesu bo guani ki yedi: li ya tie ke a baa fidi libonli. Lanbonli tie faala yua pia li dandanli po.
24 І зараз, заголосивши, батько хлопчика, каже кріз сльози: Вірую, Господи; поможи моєму недовірству.
Li yogu ki biga baa bo kpaandi ki yedi. N pia li dandanli todi'n ke i dandanli n pugini.
25 Бачивши ж Ісус, що збігаєть ся народ, погрозив духові нечистому, глаголючи йому: Душе нїмий і глухий, я тобі повеліваю, вийди з него й більш не входь в него.
Yesu n bo la ke bi niba siani ki taagi bi kani wan tandi yeni u paalu i cici biadi po ki maadi: fini u tagibiigu yua muugi ki wabini ne n yedi ŋa: ña ki biga ne nni ki daa faa guani o kani hali a bada.
26 І закричавши, й вельми потрясши ним, вийшов; і став наче мертвий; так що многі казали: Що вмер.
U tagibiigu bo yigini ki digibi ki biga hali ŋanma ki ñani o niinni ki ŋa'o. ki biga bo dua ki naani nani yua kpe yeni. Ke u niwuligu siiga nni tianba bo maadi ke o kpe mɔno o.
27 Ісус же, взявши його за руку, підвів його; й він устав.
Ama Yesu bo cuo o nuugu ki fiin'o ke o jawaalo fii ki se.
28 І, як увіходив у господу, ученики Його питали Його окреме: Чому ми не змогли вигнати його.
Yesu n bo kua li dieli nni ya yogu yeni o ŋɔdikaaba baba, bi bo bual'o yeni u jiejiegu. «Be tieni ke tinba wani naa fidi beli ki ñani naa tagibiiga?
29 І рече їм: Се кодло нічим не може вийти, тільки молитвою та постом.
O bo ŋmiani ba: ya tagibiiga ye ne kan tuo ña ke li yaa tie yeni jaandi yaa kaa.
30 І, вийшовши звідтіля, переходили через Галилею, і не хотів, щоб хто знав.
Bi bo siedi li kani ki tɔgini ki ñani Galile. Yesu nan bo k bua bi niba n bandi ban ye naani
31 Навчав бо учеників своїх, і глаголав їм; Що Син чоловічий буде виданий у руки чоловічі, і вбють Його, і вбитий, Він третього дня воскресне.
Kelima o bo wangi o ŋɔdikaaba ki yedi ba: bi baa janbi o nilo bijua ki ten'o bi nisaaliba nuugi nni ban kpa'o ama o kuuma dana taa daali o baa fii bi tinkpiba siiga nni.
32 Вони ж не розуміли слова, й боялись Його спитати.
O ŋɔdikaaba bo k gbadi li maama niima nni. Ama bi bo jie yeni ban bual'o li po.
33 І прийшов у Капернаум, і, бувши в господі, спитав їх: Про що ви дорогою між собою міркували?
Ban bo pundi ya dogu ke bi yi Kapeenawomi. Yesu n bo ye deni yeni ba o bo buali ba? Yi bo nia bee u sanu nni?
34 Вони ж мовчали; перемовлялись бо між собою в дорозї, хто більший.
Ama bi bo ŋmini silbi kelima u sanu nni bi bo nia yeni bi lieba. ke ban bandi yua baa tie liiga yua.
35 І сївши, призвав дванайцятьох, і рече їм: Коли хто хоче першим бути, нехай буде з усіх останнім і всїм слугою.
Lanwani Yesu bo kali ki yini ban piiga n niba lie yeni ki maadi ba: Yua bua wan tua i liiga yua se wan tuo ke wani n njuodi yi siiga nni ki guani tuo ke o tie bi niba kuli naaciemo.
36 І, взявши дитину, поставив її серед них, і обнявши її, рече їм-
Lanwani o bo taa ki bonñidiga ki sieni bi siiga nni, ki gua taa'o ki ŋmabi ki maadi ba:
37 Хто одно з таких дітей прийме в імя мов, мене приймав; а хто мене приймає, не мене приймає, а пославшого мене.
Yua tuo candi a bila ne siigi nni ba yendo kelima n ya yeli po o candi mine. yua n candi ni waa candi mini baba kaa o candi yua n sɔni n mɔ i.
38 Озвавсь до Него Йоан, говорячи: Учителю, бачили ми одного, що імям Твоїм виганяв біси, а не ходить слїдом за нами, й заборонили йому; бо не ходить слідом за нами.
Jan bo yedi «canbáa t la ja baa ne ke o beli ki yaandi o sanpola a yeli po ke t yie o po kelima waa ŋua ti.
39 Ісусже рече: Не бороніть йому, нема бо такого, що зробить чудо в імя моє, і зможе скоро злословити мене.
Ama Yesu bo guani ki yed'o. Daa tiedi mani o po kelima nilo baa ki ye ki tieni yaalidigu tuonli n yeli po. ki gɔ guani ki maadi n po maabiigu.
40 Хто бо не проти вас, той за вас.
ki kɔni yeni t kuli tie t yua i.
41 Хто бо напоїть вас чашею води в імя моє, що ви Христові, істино глаголю вам: не втеряє нагороди своєї.
Yua teni yi m ñinma kelima n yeli po kelima i ti Kirisi niba o luo o panpaani.
42 Та хто зблазннть одного з малих віруючих у мене, лучче йому, коли б почеплено жорно млинове на шию йому, та й укинуто в море.
Ama yua ba tuulini ya bidi n daanni nni po ne ke baa yendo tudi u Tienu sɔnu li baa ŋani ki cie li daano ban lan'o li naali ki lu 'o m ñinciamanni.
43 І коли бдазнить тебе рука твоя, відотнй її; лучче тобі калікою в життє ввійти, нїж, дві руці мавши, пійти в пекло, в огонь невгасаючий, (Geenna g1067)
A nuugu ya cedi ke a tie t tuonbiidi ŋan jia'o. Aya kua u Tienu deni ki pia nuuyendu (Geenna g1067)
44 де червяк їх не вмирає, й огонь не вгасає.
Li baa ŋani a po ki cie yeni ŋan ya pia nuugi lie. ban lu ŋa u muubugu nni, ya muu kan gbidi nni.
45 І коли нога твоя блазнить тебе, відотнй її; лучче тобі ввійти в життє кривим, нїж дві нозі мавши, бути вкинутим у пекло, в огонь невгасаючий, (Geenna g1067)
A taali mo ya cedi ke a tie t tuonbiidi ŋan jia'o. (Geenna g1067)
46 де червяк їх не вмирає й огонь не вгасає.
Yua kua u Tienu deni ki pia taayenli li baa ŋani o po ki cie ŋan ya pia taana lie ban lu ŋa u muubuogu nni.
47 І коли око твоє блазнить тебе, вирви його; лучче тобі однооким увійти в царство Боже, ніж, дві оці мавши, бути вкинутим ув огняне пекло, (Geenna g1067)
A nuubila mo ya tie a po tingbali bonla ŋan lɔgidi ba. A ya pia nuubiyenli ki baa kua u Tienu deni li baa ŋani a po ki cie ŋan ya pia nuubila lie ban nan la ŋa u muubuogu nni. (Geenna g1067)
48 де червяв їх не вмирає, й огонь не вгасає.
Naani ke a bonfuoda lugi yogu kuli k kan kpe yeni u muu n co naani k kan gbindinni.
49 Кожен бо огнем посолить ся, і кожна жертва сіллю посолить ся.
O muu n baa tɔgini ki saali bi niba kuli naani nani n yaama yen.
50 Добро сіль; коли ж сіль несолона стане, то чим солити Ті? Майте в собі сіль, і майте впокій між собою.
M yaama mani ama o ya t luo u manu yi baa taa be yo ki gua mangi ma? Yaa ye mani ye i lieba yeni m yanduanma.
