Від Марка 9
1 І рече їм: Істино глаголю вам: Що є деякі між стоячими тут, котрі не вкусять смерти, поки побачять царство Боже, що прийде в потузі.
Yesuusi enttako, “Taani hinttew tuma odays; Xoossaa kawotethay wolqqara yeyssa be7onna hayqqonna issi issi asati hayssan de7oosona” yaagis.
2 А через шість день бере Ісус Петра, та Якова, та Йоана, й веде їх на гору високу окреме самих; і переобразивсь перед ними.
Yesuusi usuppun gallasappe guye, baara Phexiroosa, Yayqoobanne Yohaannisa ekkidi, entta xalaala gita deriya bolla kessidi entta sinthan laamettis.
3 І стала одежа Його осяйна, вельми біла мов сніг, якої біляр на землі не може вбілити.
Iya ma7oykka phoolis; sa7an ma7o meecciya oonikka geeshshanaw dandda7onnayssa mela daro booxis.
4 І явив ся їм Ілия з Мойсейом, і розмовляли з Ісусом.
He heedzu tamaareti, Eliyaasinne Musey Yesuusara odetteyssa be7idosona.
5 І озвавшись Петр, каже до Ісуса: Учителю, добре нам тут бути; зробимо три намети, Тобі один, і Мойсейові один, і Ілиї один.
Phexiroosi Yesuusa, “Asttamaariyaw, nuuni hayssan de7eyssi nuus lo77o; nu heedzu shaqarata issuwa new, issuwa Muses, qassi issuwa Eliyaasas shaqarana” yaagis.
6 Не знав бо, що казати: були бо полякані.
Iyaranne hankkotara daro yayyida gisho I ay giyakkoka eribeenna.
7 І постала хмара отіняюча їх, і вийшов голос із хмари глаголючи: Се Син мій любий; Його слухайте.
Hessafe guye, shaaray yidi entta kammin shaarappe, “Hayssi ta dosiya, ta Na7aa, I geyssa si7ite” giya qaalay yis.
8 І зараз озирнувшись, уже нїкого не бачили, тільки Ісуса одного з собою.
Ellesidi entti yuushshi aathi xeelliya wode, Yesuusappe attin haraa oonakka bantta matan be7ibookkona.
9 Як же вони сходили з гори, наказав їм, щоб нікому не казали, що бачили, аж поки Син чоловічий з мертвих воскресне.
Entti deriyappe wodhdhishin, Yesuusi enttako, “Asa Na7ay, hayqoppe denddana gakkanaw, hintte be7idabaa oodeskka odoppite” yaagidi kiittis.
10 І задержали вони се слово в себе, перепитуючись, що се єсть: із мертвих воскреснути.
I kiittidayssa entti, “Ero” gidi, “Ha hayqoppe denddo geyssi woygusee” gidi, bantta giddon odettidosona.
11 І питали Його, говорячи: Що се кажуть письменники, що Ілия мусить прийти перше?
Entti zaaridi, “Higge asttamaareti, ‘Eliyaasi koyrottidi yaanaw bessees’ ays goonaa?” yaagidi oychchidosona.
12 Він же, озвавшись, рече їм: Ілия, прийшовши перше, налагодить усе; і як писано про Сина чоловічого, щоб Він багато витерпів і був погорджений.
Yesuusi zaaridi “Eliyaasi koyrottidi yidi, ubbabaa giigisees; yaatin, ays Geeshsha Maxaafay, ‘Asa Na7ay daro waayettana ixettana’ yaagidi oychchis?
13 Тільки ж глаголю вам: Що Ілия прийшов, і зробили йому, що схотіли, як писано про него.
Shin taani hinttew odays; Eliyaasi yis; qassi iyabay Geeshsha Maxaafan xaafettidayssada, asay iya bolla bantta koyidabaa oothidosona” yaagis.
14 І, прийшовши до учеників, побачив багато народу кругом них, і письменників, що перепитують ся з ними.
Yesuusi, Phexiroosi, Yayqoobinne Yohaannisi hankko iya tamaaretakko simmidi yaa wode, daro asay entta yuushuwan eqqidaysatanne higge asttamaare gidida guutha asati enttara palameyssa be7idosona.
15 І зараз увесь народ, побачивши Його, вельми сполохнув ся, і прибігаючи витали Його.
He daro asay Yesuusa be7ida wode malaalettidi, ellesidi iyaakko woxxi yidi, iya sarothidosona.
16 І питав Він письменників: Про що ви перепитуєте ся з ними?
Yesuusi ba tamaaretakko, “Enttara ay palameetii?” yaagidi oychchis.
17 І озвавшись один з народу, каже: Учителю, призів я сина мого до тебе, що має духа нїмого.
He daro asa giddofe issi uray zaaridi, “Asttamaariyaw, ta na7aa bolla odetethi diggiya tuna ayyaanay de7iya gisho, iya neekko ekkada yas.
18 І як схопить його, то рве його, й пінить ся він, і скрегоче зубами своїми, та все сохне. І казав я ученикам твоїм, щоб його вигнали, та не здолїли.
Ha tuna ayyaanay iya oykkiya wode ubban, iya shocci yeggees; iya doonara gopponttoy yees; qassi achche garccisees; asatethaaka minnees. Iyappe ha tuna ayyaanaa kessana mela, ne tamaaretas odas, shin kessanaw dandda7ibookkona” yaagis.
19 Він же, озвавшись, рече йому: О кодло невірне! доки в вас буду? доки терпіти му вас? Приведіть його до мене.
Yesuusi zaaridi enttako, “Ammanonna ha wodiya asaw! Taani hinttera awude gakkanaw daane? Qassi hinttena awude gakkanaw dandda7anee? Na7aa taakko haa ekki yiite” yaagis.
20 І привели його до Него. І, побачивши Його, зараз дух затряс ним; і впавши той на землю, качав ся запінившись.
Entti na7aa iyaakko ehidosona; he tuna ayyaanay Yesuusa be7ida mela na7aa kokkorssi aggis; na7ay sa7an kunddidi, doonara gopponttoy toofu gishin gonddorettis.
21 І спитав батька його: З якого се часу, що так сталось йому? Він же казав: З малку.
Yesuusi he na7aa aawakko, “Hayssi ne na7aa oykkoossappe ay mela wode gidanee?” yaagidi oychchis. Na7aa aaway, “I guuthan de7ishin oykkis.
22 І почасту в огонь кидав його і в воду, щоб погубити його. Тільки ж, коли що зможеш, поможи нам, змилосердившись над нами.
Iya wodhanaw daro wode tamaninne haathan yeggees, shin ne dandda7ikko, nuus qadhettarkii, nuna maaddarkii” yaagis.
23 Ісус же рече йому: Коли можеш у те вірувати, то все можливе віруючому.
Yesuusi iya, “‘Neeni dandda7ikko gay?’ Ammaniya oodeskka ubbabay dandda7ettees” yaagis.
24 І зараз, заголосивши, батько хлопчика, каже кріз сльози: Вірую, Господи; поможи моєму недовірству.
Ellesidi na7aa aaway ba qaala dhoqqu oothidi, “Taani ammanays, shin gujja ammananaada tana maaddarkii” yaagis.
25 Бачивши ж Ісус, що збігаєть ся народ, погрозив духові нечистому, глаголючи йому: Душе нїмий і глухий, я тобі повеліваю, вийди з него й більш не входь в него.
Yesuusi asay dari dari beyssa be7idi, tuna ayyaanaa, “Ha tullenne muume ayyaanaw, ha na7aappe keya gada nena ta kiittays; qassi nam77antho iyan geloppa” yaagis.
26 І закричавши, й вельми потрясши ним, вийшов; і став наче мертвий; так що многі казали: Що вмер.
He tuna ayyaanay waassidi, na7aa daro kokkorssidi, iyappe keyis. Na7ay hayqqida daanin, daro asay, “Na7ay hayqqis” yaagidosona.
27 Ісус же, взявши його за руку, підвів його; й він устав.
Shin Yesuusi na7aa kushiya oykkidi denthin, na7ay denddi eqqis.
28 І, як увіходив у господу, ученики Його питали Його окреме: Чому ми не змогли вигнати його.
Yesuusi soo gelidayssafe guye, iya tamaareti, “Nuuni he tuna ayyaanaa kessanaw ays dandda7ibookko?” yaagidi Yesuusa dumma oychchidosona.
29 І рече їм: Се кодло нічим не може вийти, тільки молитвою та постом.
Yesuusi zaaridi, “Hessa melay woosappenne xoomappe attin haraban keyanaw dandda7enna” yaagis.
30 І, вийшовши звідтіля, переходили через Галилею, і не хотів, щоб хто знав.
Entti he bessaafe denddidi, Galiilara aadhdhidi bidosona; Yesuusi ba de7iyasuwa oonikka erana mela koyibeenna.
31 Навчав бо учеників своїх, і глаголав їм; Що Син чоловічий буде виданий у руки чоловічі, і вбють Його, і вбитий, Він третього дня воскресне.
I ba tamaaretakko, “Asa Na7aa, asi asas aathi immananne wodhana; I heedzu gallasappe guye, hayqoppe denddana” yaagidi tamaarssees.
32 Вони ж не розуміли слова, й боялись Його спитати.
Shin enttaw I geyssi gelibeenna; qassi iya oychchanawukka yayyidosona.
33 І прийшов у Капернаум, і, бувши в господі, спитав їх: Про що ви дорогою між собою міркували?
Entti Qifirnahoome katamaa bidi soo gelidayssafe guye, Yesuusi enttako, “Ogen ay odetteetii?” yaagidi oychchis.
34 Вони ж мовчали; перемовлялись бо між собою в дорозї, хто більший.
Shin entti, “Nu giddon ubbaafe aadhdhanay oonee?” yaagidi palamida gisho, si7i gidosona.
35 І сївши, призвав дванайцятьох, і рече їм: Коли хто хоче першим бути, нехай буде з усіх останнім і всїм слугою.
Yesuusi uttidi, tammanne nam77u tamaareta xeegidi, “Oonikka sinthe aadhdhanaw koykko, ubbaafe guye aadhdhidi, ubbaas aylle gidanaw bessees” yaagis.
36 І, взявши дитину, поставив її серед них, і обнявши її, рече їм-
Issi guutha na7aa ekkidi, entta giddon essis; he guutha na7aa idimmidi enttako,
37 Хто одно з таких дітей прийме в імя мов, мене приймав; а хто мене приймає, не мене приймає, а пославшого мене.
“Hayssa mela guutha naytappe issuwa ta sunthan mokkiya oonikka tana mokkees; qassi tana mokkiya oonikka tana kiittidayssaka mokkeesippe attin ta xalaala mokkenna” yaagis.
38 Озвавсь до Него Йоан, говорячи: Учителю, бачили ми одного, що імям Твоїм виганяв біси, а не ходить слїдом за нами, й заборонили йому; бо не ходить слідом за нами.
Yohaannisi, “Asttamaariyaw, issi asi ne sunthan tuna Ayyaanata kessishin nuuni be7idi, nu bagga gidonna gisho, iya diggida” yaagis.
39 Ісусже рече: Не бороніть йому, нема бо такого, що зробить чудо в імя моє, і зможе скоро злословити мене.
Shin Yesuusi, “Oonikka ta sunthan Xoossay oothiya malaatata oothidi, ellesidi ta bolla iitabaa odettanaw dandda7ey baynna gisho diggofite.
40 Хто бо не проти вас, той за вас.
Nubaa ixxonna uray nu bagga.
41 Хто бо напоїть вас чашею води в імя моє, що ви Христові, істино глаголю вам: не втеряє нагороди своєї.
Taani hinttew tuma odays; hintte tayssata gidiya gisho, oonikka hinttew ta sunthan halo haathi uyanaw immikokka, ba woytuwa ekkana.
42 Та хто зблазннть одного з малих віруючих у мене, лучче йому, коли б почеплено жорно млинове на шию йому, та й укинуто в море.
“Tana ammaniyaa ha guuthatappe issuwa balethiya oonikka, gaacciya wogga woxa ba qodhen qachchidi, abban wulliyako iyaw lo77o.
43 І коли бдазнить тебе рука твоя, відотнй її; лучче тобі калікою в життє ввійти, нїж, дві руці мавши, пійти в пекло, в огонь невгасаючий, (Geenna g1067)
Ne kushey nena balethikko, qanxa hola. Neeni nam77u kushera to7onna gaanname taman yegetteyssafe, duuxa kushera de7uwa geloy new lo77o. (Geenna g1067)
44 де червяк їх не вмирає, й огонь не вгасає.
45 І коли нога твоя блазнить тебе, відотнй її; лучче тобі ввійти в життє кривим, нїж дві нозі мавши, бути вкинутим у пекло, в огонь невгасаючий, (Geenna g1067)
Ne tohoy nena balethikko, qanxa hola. Neeni nam77u tohuwara gaanname taman yegetteyssafe, wobbe gidada de7uwa geleyssi new lo77o. (Geenna g1067)
46 де червяк їх не вмирає й огонь не вгасає.
47 І коли око твоє блазнить тебе, вирви його; лучче тобі однооким увійти в царство Боже, ніж, дві оці мавши, бути вкинутим ув огняне пекло, (Geenna g1067)
Ne ayfey nena balethikko, wooca kessa hola. Neeni nam77u ayfiyaara gaanname taman yegetteyssafe, issi ayfiyaara Xoossaa kawotethaa geleyssi new lo77o. (Geenna g1067)
48 де червяв їх не вмирає, й огонь не вгасає.
Yan entta miya guxuney hayqqenna, tamaykka to7enna.
49 Кожен бо огнем посолить ся, і кожна жертва сіллю посолить ся.
“Yarshshoy maxinen geeyeyssa mela asi ubbay taman harqettana.
50 Добро сіль; коли ж сіль несолона стане, то чим солити Ті? Майте в собі сіль, і майте впокій між собою.
Maxiney lo77o, shin I mal7onna ixxiko, zaaridi waati mal7ethanee? Hinttenan maxiney de7o. Yaanidi issoy issuwara sarotethaan de7ite” yaagis.
