Від Марка 9
1 І рече їм: Істино глаголю вам: Що є деякі між стоячими тут, котрі не вкусять смерти, поки побачять царство Боже, що прийде в потузі.
He said to them, “Truly I say to you, there are some of you who are standing here who will not taste death before they see the kingdom of God come with power.”
2 А через шість день бере Ісус Петра, та Якова, та Йоана, й веде їх на гору високу окреме самих; і переобразивсь перед ними.
Six days later, Jesus took Peter and James and John with him up a high mountain, alone by themselves. Then he was transfigured before them.
3 І стала одежа Його осяйна, вельми біла мов сніг, якої біляр на землі не може вбілити.
His garments became radiantly brilliant, extremely white, whiter than any bleacher on earth could bleach them.
4 І явив ся їм Ілия з Мойсейом, і розмовляли з Ісусом.
Then Elijah with Moses appeared to them, and they were talking with Jesus.
5 І озвавшись Петр, каже до Ісуса: Учителю, добре нам тут бути; зробимо три намети, Тобі один, і Мойсейові один, і Ілиї один.
Peter answered and said to Jesus, “Rabbi, it is good for us to be here, and so let us make three shelters, one for you, one for Moses, and one for Elijah.”
6 Не знав бо, що казати: були бо полякані.
(For he did not know what to say, for they were terrified.)
7 І постала хмара отіняюча їх, і вийшов голос із хмари глаголючи: Се Син мій любий; Його слухайте.
A cloud came and overshadowed them. Then a voice came out of the cloud, “This is my beloved Son. Listen to him.”
8 І зараз озирнувшись, уже нїкого не бачили, тільки Ісуса одного з собою.
Suddenly, when they looked around, they no longer saw anyone with them, but only Jesus.
9 Як же вони сходили з гори, наказав їм, щоб нікому не казали, що бачили, аж поки Син чоловічий з мертвих воскресне.
As they were coming down the mountain, he commanded them to tell no one what they had seen, until the Son of Man had risen from the dead.
10 І задержали вони се слово в себе, перепитуючись, що се єсть: із мертвих воскреснути.
So they kept the matter to themselves, but they discussed among themselves what “rising from the dead” could mean.
11 І питали Його, говорячи: Що се кажуть письменники, що Ілия мусить прийти перше?
They asked him, “Why do the scribes say that Elijah must come first?”
12 Він же, озвавшись, рече їм: Ілия, прийшовши перше, налагодить усе; і як писано про Сина чоловічого, щоб Він багато витерпів і був погорджений.
He said to them, “Elijah does come first to restore all things. Why then is it written that the Son of Man must suffer many things and be despised?
13 Тільки ж глаголю вам: Що Ілия прийшов, і зробили йому, що схотіли, як писано про него.
But I say to you that Elijah has come, and they did whatever they wanted to him, just as scripture says about him.”
14 І, прийшовши до учеників, побачив багато народу кругом них, і письменників, що перепитують ся з ними.
When they came to the disciples, they saw a great crowd around them and scribes were arguing with them.
15 І зараз увесь народ, побачивши Його, вельми сполохнув ся, і прибігаючи витали Його.
As soon as they saw Jesus, the whole crowd was amazed and as they ran up to him they greeted him.
16 І питав Він письменників: Про що ви перепитуєте ся з ними?
He asked his disciples, “What are you arguing with them about?”
17 І озвавшись один з народу, каже: Учителю, призів я сина мого до тебе, що має духа нїмого.
Someone in the crowd answered him, “Teacher, I brought my son to you. He has a spirit that makes him unable to speak.
18 І як схопить його, то рве його, й пінить ся він, і скрегоче зубами своїми, та все сохне. І казав я ученикам твоїм, щоб його вигнали, та не здолїли.
It seizes him and it throws him down and he foams at the mouth, grinds his teeth, and he becomes rigid. I asked your disciples to drive it out of him, but they could not.”
19 Він же, озвавшись, рече йому: О кодло невірне! доки в вас буду? доки терпіти му вас? Приведіть його до мене.
He answered them, “Unbelieving generation, how long will I have to stay with you? How long will I bear with you? Bring him to me.”
20 І привели його до Него. І, побачивши Його, зараз дух затряс ним; і впавши той на землю, качав ся запінившись.
They brought the boy to him. When the spirit saw Jesus, it immediately threw him into a convulsion. The boy fell on the ground and foamed at the mouth.
21 І спитав батька його: З якого се часу, що так сталось йому? Він же казав: З малку.
Jesus asked his father, “How long has he been like this?” The father said, “Since childhood.
22 І почасту в огонь кидав його і в воду, щоб погубити його. Тільки ж, коли що зможеш, поможи нам, змилосердившись над нами.
It has often thrown him into the fire or into the waters and tried to destroy him. If you are able to do anything, have pity on us and help us.”
23 Ісус же рече йому: Коли можеш у те вірувати, то все можливе віруючому.
Jesus said to him, “'If you are able'? All things are possible for the one who believes.”
24 І зараз, заголосивши, батько хлопчика, каже кріз сльози: Вірую, Господи; поможи моєму недовірству.
Immediately the father of the child cried out and said, “I believe! Help my unbelief!”
25 Бачивши ж Ісус, що збігаєть ся народ, погрозив духові нечистому, глаголючи йому: Душе нїмий і глухий, я тобі повеліваю, вийди з него й більш не входь в него.
When Jesus saw the crowd running to them, he rebuked the unclean spirit and said, “You mute and deaf spirit, I command you, come out of him, and never enter into him again.”
26 І закричавши, й вельми потрясши ним, вийшов; і став наче мертвий; так що многі казали: Що вмер.
It cried out and convulsed the boy greatly and then came out. The boy looked like one who was dead, so that many said, “He is dead.”
27 Ісус же, взявши його за руку, підвів його; й він устав.
But Jesus took him by the hand and lifted him up, and the boy stood up.
28 І, як увіходив у господу, ученики Його питали Його окреме: Чому ми не змогли вигнати його.
When Jesus came into the house, his disciples asked him privately, “Why could we not cast it out?”
29 І рече їм: Се кодло нічим не може вийти, тільки молитвою та постом.
He said to them, “This kind cannot be cast out except by prayer.”
30 І, вийшовши звідтіля, переходили через Галилею, і не хотів, щоб хто знав.
They went out from there and passed through Galilee. He did not want anyone to know where they were,
31 Навчав бо учеників своїх, і глаголав їм; Що Син чоловічий буде виданий у руки чоловічі, і вбють Його, і вбитий, Він третього дня воскресне.
for he was teaching his disciples. He said to them, “The Son of Man will be delivered into the hands of men, and they will put him to death. When he has been put to death, after three days he will rise again.”
32 Вони ж не розуміли слова, й боялись Його спитати.
But they did not understand this statement, and they were afraid to ask him.
33 І прийшов у Капернаум, і, бувши в господі, спитав їх: Про що ви дорогою між собою міркували?
Then they came to Capernaum. After he entered the house he asked them, “What were you discussing on the way?”
34 Вони ж мовчали; перемовлялись бо між собою в дорозї, хто більший.
But they were silent. For they had been arguing with one with another on the way about who was the greatest.
35 І сївши, призвав дванайцятьох, і рече їм: Коли хто хоче першим бути, нехай буде з усіх останнім і всїм слугою.
Sitting down, he called the twelve together and he said to them, “If anyone wants to be first, he must be last of all and servant of all.”
36 І, взявши дитину, поставив її серед них, і обнявши її, рече їм-
He took a little child and placed him in their midst. He took him in his arms and said to them,
37 Хто одно з таких дітей прийме в імя мов, мене приймав; а хто мене приймає, не мене приймає, а пославшого мене.
“Whoever receives such a child in my name receives me; and whoever receives me, does not receive me but the one who sent me.”
38 Озвавсь до Него Йоан, говорячи: Учителю, бачили ми одного, що імям Твоїм виганяв біси, а не ходить слїдом за нами, й заборонили йому; бо не ходить слідом за нами.
John said to him, “Teacher, we saw someone driving out demons in your name and we stopped him, because he does not follow us.”
39 Ісусже рече: Не бороніть йому, нема бо такого, що зробить чудо в імя моє, і зможе скоро злословити мене.
But Jesus said, “Do not stop him, for there is no one who will do a mighty work in my name and can soon afterwards say anything bad about me.
40 Хто бо не проти вас, той за вас.
Whoever is not against us is for us.
41 Хто бо напоїть вас чашею води в імя моє, що ви Христові, істино глаголю вам: не втеряє нагороди своєї.
Whoever gives you a cup of water to drink because you belong to Christ, truly I say to you, he will not lose his reward.
42 Та хто зблазннть одного з малих віруючих у мене, лучче йому, коли б почеплено жорно млинове на шию йому, та й укинуто в море.
Whoever causes one of these little ones who believes in me to stumble, it would be better for him to have a large millstone tied around his neck and be thrown into the sea.
43 І коли бдазнить тебе рука твоя, відотнй її; лучче тобі калікою в життє ввійти, нїж, дві руці мавши, пійти в пекло, в огонь невгасаючий, (Geenna g1067)
If your hand causes you to stumble, cut it off. It is better for you to enter into life maimed than to have two hands and to go into hell, into the unquenchable fire. (Geenna g1067)
44 де червяк їх не вмирає, й огонь не вгасає.
45 І коли нога твоя блазнить тебе, відотнй її; лучче тобі ввійти в життє кривим, нїж дві нозі мавши, бути вкинутим у пекло, в огонь невгасаючий, (Geenna g1067)
If your foot causes you to stumble, cut it off. It is better for you to enter into life lame than to have your two feet and be thrown into hell. (Geenna g1067)
46 де червяк їх не вмирає й огонь не вгасає.
47 І коли око твоє блазнить тебе, вирви його; лучче тобі однооким увійти в царство Боже, ніж, дві оці мавши, бути вкинутим ув огняне пекло, (Geenna g1067)
If your eye causes you to stumble, tear it out. It is better for you to enter into the kingdom of God with one eye than to have two eyes and to be thrown into hell, (Geenna g1067)
48 де червяв їх не вмирає, й огонь не вгасає.
where their worm does not die, and the fire is not put out.
49 Кожен бо огнем посолить ся, і кожна жертва сіллю посолить ся.
For everyone will be salted with fire.
50 Добро сіль; коли ж сіль несолона стане, то чим солити Ті? Майте в собі сіль, і майте впокій між собою.
Salt is good, but if the salt has lost its saltiness, how can you make it salty again? Have salt among yourselves, and be at peace with one another.”
