Від Марка 9
1 І рече їм: Істино глаголю вам: Що є деякі між стоячими тут, котрі не вкусять смерти, поки побачять царство Боже, що прийде в потузі.
Then Jesus said to them, “Truly I tell you, there are some standing here who will not taste death before they see the kingdom of God arrive with power.”
2 А через шість день бере Ісус Петра, та Якова, та Йоана, й веде їх на гору високу окреме самих; і переобразивсь перед ними.
After six days Jesus took with Him Peter, James, and John, and led them up a high mountain by themselves. There He was transfigured before them.
3 І стала одежа Його осяйна, вельми біла мов сніг, якої біляр на землі не може вбілити.
His clothes became radiantly white, brighter than any launderer on earth could bleach them.
4 І явив ся їм Ілия з Мойсейом, і розмовляли з Ісусом.
And Elijah and Moses appeared before them, talking with Jesus.
5 І озвавшись Петр, каже до Ісуса: Учителю, добре нам тут бути; зробимо три намети, Тобі один, і Мойсейові один, і Ілиї один.
Peter said to Jesus, “Rabbi, it is good for us to be here. Let us put up three shelters —one for You, one for Moses, and one for Elijah.”
6 Не знав бо, що казати: були бо полякані.
For they were all so terrified that Peter did not know what else to say.
7 І постала хмара отіняюча їх, і вийшов голос із хмари глаголючи: Се Син мій любий; Його слухайте.
Then a cloud appeared and enveloped them, and a voice came from the cloud: “This is My beloved Son. Listen to Him!”
8 І зараз озирнувшись, уже нїкого не бачили, тільки Ісуса одного з собою.
Suddenly, when they looked around, they saw no one with them except Jesus.
9 Як же вони сходили з гори, наказав їм, щоб нікому не казали, що бачили, аж поки Син чоловічий з мертвих воскресне.
As they were coming down the mountain, Jesus admonished them not to tell anyone what they had seen until the Son of Man had risen from the dead.
10 І задержали вони се слово в себе, перепитуючись, що се єсть: із мертвих воскреснути.
So they kept this matter to themselves, discussing what it meant to rise from the dead.
11 І питали Його, говорячи: Що се кажуть письменники, що Ілия мусить прийти перше?
And they asked Jesus, “Why do the scribes say that Elijah must come first?”
12 Він же, озвавшись, рече їм: Ілия, прийшовши перше, налагодить усе; і як писано про Сина чоловічого, щоб Він багато витерпів і був погорджений.
He replied, “Elijah does indeed come first, and he restores all things. Why then is it written that the Son of Man must suffer many things and be rejected?
13 Тільки ж глаголю вам: Що Ілия прийшов, і зробили йому, що схотіли, як писано про него.
But I tell you that Elijah has indeed come, and they have done to him whatever they wished, just as it is written about him.”
14 І, прийшовши до учеників, побачив багато народу кругом них, і письменників, що перепитують ся з ними.
When they returned to the other disciples, they saw a large crowd around them, and scribes arguing with them.
15 І зараз увесь народ, побачивши Його, вельми сполохнув ся, і прибігаючи витали Його.
As soon as all the people saw Jesus, they were filled with awe and ran to greet Him.
16 І питав Він письменників: Про що ви перепитуєте ся з ними?
“What are you disputing with them?” He asked.
17 І озвавшись один з народу, каже: Учителю, призів я сина мого до тебе, що має духа нїмого.
Someone in the crowd replied, “Teacher, I brought You my son, who has a spirit that makes him mute.
18 І як схопить його, то рве його, й пінить ся він, і скрегоче зубами своїми, та все сохне. І казав я ученикам твоїм, щоб його вигнали, та не здолїли.
Whenever it seizes him, it throws him to the ground. He foams at the mouth, gnashes his teeth, and becomes rigid. I asked Your disciples to drive it out, but they were unable.”
19 Він же, озвавшись, рече йому: О кодло невірне! доки в вас буду? доки терпіти му вас? Приведіть його до мене.
“O unbelieving generation!” Jesus replied. “How long must I remain with you? How long must I put up with you? Bring the boy to Me.”
20 І привели його до Него. І, побачивши Його, зараз дух затряс ним; і впавши той на землю, качав ся запінившись.
So they brought him, and seeing Jesus, the spirit immediately threw the boy into a convulsion. He fell to the ground and rolled around, foaming at the mouth.
21 І спитав батька його: З якого се часу, що так сталось йому? Він же казав: З малку.
Jesus asked the boy’s father, “How long has this been with him?” “From childhood,” he said.
22 І почасту в огонь кидав його і в воду, щоб погубити його. Тільки ж, коли що зможеш, поможи нам, змилосердившись над нами.
“It often throws him into the fire or into the water, trying to kill him. But if You can do anything, have compassion on us and help us.”
23 Ісус же рече йому: Коли можеш у те вірувати, то все можливе віруючому.
“If You can?” echoed Jesus. “All things are possible to him who believes!”
24 І зараз, заголосивши, батько хлопчика, каже кріз сльози: Вірую, Господи; поможи моєму недовірству.
Immediately the boy’s father cried out, “I do believe; help my unbelief!”
25 Бачивши ж Ісус, що збігаєть ся народ, погрозив духові нечистому, глаголючи йому: Душе нїмий і глухий, я тобі повеліваю, вийди з него й більш не входь в него.
When Jesus saw that a crowd had come running, He rebuked the unclean spirit. “You deaf and mute spirit,” He said, “I command you to come out and never enter him again.”
26 І закричавши, й вельми потрясши ним, вийшов; і став наче мертвий; так що многі казали: Що вмер.
After shrieking and convulsing him violently, the spirit came out. The boy became like a corpse, so that many said, “He is dead.”
27 Ісус же, взявши його за руку, підвів його; й він устав.
But Jesus took him by the hand and helped him to his feet, and he stood up.
28 І, як увіходив у господу, ученики Його питали Його окреме: Чому ми не змогли вигнати його.
After Jesus had gone into the house, His disciples asked Him privately, “Why couldn’t we drive it out?”
29 І рече їм: Се кодло нічим не може вийти, тільки молитвою та постом.
Jesus answered, “This kind cannot come out, except by prayer.”
30 І, вийшовши звідтіля, переходили через Галилею, і не хотів, щоб хто знав.
Going on from there, they passed through Galilee. But Jesus did not want anyone to know,
31 Навчав бо учеників своїх, і глаголав їм; Що Син чоловічий буде виданий у руки чоловічі, і вбють Його, і вбитий, Він третього дня воскресне.
because He was teaching His disciples. He told them, “The Son of Man will be delivered into the hands of men. They will kill Him, and after three days He will rise.”
32 Вони ж не розуміли слова, й боялись Його спитати.
But they did not understand this statement, and they were afraid to ask Him about it.
33 І прийшов у Капернаум, і, бувши в господі, спитав їх: Про що ви дорогою між собою міркували?
Then they came to Capernaum. While Jesus was in the house, He asked them, “What were you discussing on the way?”
34 Вони ж мовчали; перемовлялись бо між собою в дорозї, хто більший.
But they were silent, for on the way they had been arguing about which of them was the greatest.
35 І сївши, призвав дванайцятьох, і рече їм: Коли хто хоче першим бути, нехай буде з усіх останнім і всїм слугою.
Sitting down, Jesus called the Twelve and said, “If anyone wants to be first, he must be the last of all and the servant of all.”
36 І, взявши дитину, поставив її серед них, і обнявши її, рече їм-
Then He had a little child stand among them. Taking the child in His arms, He said to them,
37 Хто одно з таких дітей прийме в імя мов, мене приймав; а хто мене приймає, не мене приймає, а пославшого мене.
“Whoever welcomes one of these little children in My name welcomes Me, and whoever welcomes Me welcomes not only Me, but the One who sent Me.”
38 Озвавсь до Него Йоан, говорячи: Учителю, бачили ми одного, що імям Твоїм виганяв біси, а не ходить слїдом за нами, й заборонили йому; бо не ходить слідом за нами.
John said to Him, “Teacher, we saw someone else driving out demons in Your name, and we tried to stop him, because he does not accompany us.”
39 Ісусже рече: Не бороніть йому, нема бо такого, що зробить чудо в імя моє, і зможе скоро злословити мене.
“Do not stop him,” Jesus replied. “For no one who performs a miracle in My name can turn around and speak evil of Me.
40 Хто бо не проти вас, той за вас.
For whoever is not against us is for us.
41 Хто бо напоїть вас чашею води в імя моє, що ви Христові, істино глаголю вам: не втеряє нагороди своєї.
Indeed, if anyone gives you even a cup of water because you bear the name of Christ, truly I tell you, he will never lose his reward.
42 Та хто зблазннть одного з малих віруючих у мене, лучче йому, коли б почеплено жорно млинове на шию йому, та й укинуто в море.
But if anyone causes one of these little ones who believe in Me to stumble, it would be better for him to have a large millstone hung around his neck and to be thrown into the sea.
43 І коли бдазнить тебе рука твоя, відотнй її; лучче тобі калікою в життє ввійти, нїж, дві руці мавши, пійти в пекло, в огонь невгасаючий, (Geenna g1067)
If your hand causes you to sin, cut it off. It is better for you to enter life crippled than to have two hands and go into hell, into the unquenchable fire. (Geenna g1067)
44 де червяк їх не вмирає, й огонь не вгасає.
45 І коли нога твоя блазнить тебе, відотнй її; лучче тобі ввійти в життє кривим, нїж дві нозі мавши, бути вкинутим у пекло, в огонь невгасаючий, (Geenna g1067)
If your foot causes you to sin, cut it off. It is better for you to enter life lame than to have two feet and be thrown into hell. (Geenna g1067)
46 де червяк їх не вмирає й огонь не вгасає.
47 І коли око твоє блазнить тебе, вирви його; лучче тобі однооким увійти в царство Боже, ніж, дві оці мавши, бути вкинутим ув огняне пекло, (Geenna g1067)
And if your eye causes you to sin, pluck it out. It is better for you to enter the kingdom of God with one eye than to have two eyes and be thrown into hell, (Geenna g1067)
48 де червяв їх не вмирає, й огонь не вгасає.
where ‘their worm never dies, and the fire is never quenched.’
49 Кожен бо огнем посолить ся, і кожна жертва сіллю посолить ся.
For everyone will be salted with fire.
50 Добро сіль; коли ж сіль несолона стане, то чим солити Ті? Майте в собі сіль, і майте впокій між собою.
Salt is good, but if the salt loses its saltiness, with what will you season it? Have salt among yourselves, and be at peace with one another.”
