Від Марка 8
1 Тими днями, як було пребагато народу й не мали що їсти, покликавши Ісус учеників своїх, рече їм:
In those days, there being again a very great multitude, and they having nothing to eat, Jesus called his disciples to Him,
2 Жаль мені народу, що вже три днї пробувають зо мною, і не мають що їсти;
and saith unto them, I have compassion on the multitude, for they have now been with me three days, and have nothing to eat:
3 А коли відпущу їх голодних до домівок їх, помлїють в дорозі; деякі бо з них здалека поприходили.
and if I send them away fasting to their own home, they will faint by the way; for some of them are come from far.
4 І відказали Йому ученики Його: Звідкіля ж сих зможе хто тут нагодувати хлібом у пустині?
And his disciples answered Him, From whence can one satisfy these people with bread here in a desert?
5 І питав їх: Скільки маєте хлібів? Вони ж кажуть: Сїм.
And He asked them, How many loaves have ye? and they said, Seven.
6 І звелів Він народові сїдати на землі; і взявши сім хлїбів, оддавши хвалу, ламав і давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; і клади перед народом.
And He ordered the people to sit down upon the ground: and taking the seven loaves, He gave thanks and brake them, and gave to his disciples to set before them; and they did set them before the multitude.
7 І мали рибок кілька; й поблагословивши, казав покласти й те.
And they had a few small fishes: and He blessed them, and bid them set them also before the people.
8 Їли ж і наситились, і назбирали останків ламаного сім кошів.
And they did eat and were satisfied: and they took up what were left, to wit of fragments seven baskets:
9 Було ж тих, що їли, з чотири тисячі; і відпустив їх.
and they that had eaten were about four thousand. And then He dismissed them.
10 І, зараз увійшовши в човен з учениками своїми, прибув у сторони Далманутанські.
And going directly on board a ship with his disciples, He came into the parts of Dalmanutha:
11 І вийшли Фарисеї, та й почали перепитуватись із Ним, допевняючись у Него ознаки з неба, спокушуючи Його.
and the pharirisees came forth, and began to dispute with Him, desiring of Him a sign from heaven, tempting Him.
12 І зітхнувша Він духом своїм, рече: Чого кодло се ознаки шукає? Істино глаголю вам: Не дасть ся кодлу сьому ознака.
And He sighing deeply in his spirit, saith, Why doth this generation require a sign? Verily I tell you, There shall no sign be given to this generation.
13 І, оставивши їх, увійшов знов у човен, і поплив на той бік.
So He left them, and went on board the ship again, and departed to the other side.
14 І забули взяти хлїба, й опріч одного хлїба не мали з собою в човнї.
And his disciples had forgot to take bread, neither had they any more than one loaf with them in the ship.
15 І наказував їм, глаголючи: Гледїть, остерегайтесь квасу Фарисейського й квасу Іродового.
And therefore as He was giving them a charge, saying, Take heed, beware of the leaven of the pharisees, and of the leaven of Herod,
16 І міркували вони між собою, кажучи: Се, що хлїба не маємо.
they argued one with another, saying, It is because we have no bread.
17 І зрозумівши Ісус, рече їм: Чого міркуєте, що хлїба не маєте? Невже ж ви ще не постерегаєте й не розумієте? Чи ще затверділе маєте серце ваше?
And Jesus knowing it saith unto them, What are ye reasoning about? because ye have no bread? Do ye not yet discern nor understand? have ye your heart still hardened?
18 Очі мавши, не бачите? й, уші мавши, не чуєте, й вже не памятаєте?
Have ye eyes, and do not see? and having ears, hear ye not? and do ye not remember?
19 Як пять хлїбів ламав я на пять тисяч, скільки кошиків повних ламаного назбирали ви? Кажуть Йому: Дванайцять.
When I brake the five loaves among five thousand, how many baskets full of fragments did ye take up? They answer, Twelve.
20 Як же сїм на чотирі тисячі, скільки кошів повних ламаного назбирали ви? Вони кажуть: Сїм.
And when I divided the seven among four thousand, how many baskets full of fragments took ye up? and they said, Seven.
21 І рече їм: Як же ви не розумієте?
And He said unto them, How is it then that ye do not understand?
22 І приходить у Витсаїду; й приводять Йому слїпого, й просять Його, щоб до него приторкнув ся.
Then He cometh to Bethsaida, where they brought to Him a blind man, and begged of Him that He would touch him.
23 І взявши за руку слїпого, вивів його осторонь села; й, плюнувши на очі його, положив руки на него, й спитав його, чи що бачить.
And He took the blind man by the hand, and led him out of the town; and having spit on his eyes, He laid his hands upon him, and asked him, If he saw any thing.
24 І, позирнувши вгору, каже: Бачу людей, що мов дерева ходять.
And he looked up, and said, I see men (as it were trees) walking.
25 Опісля знов положив руки на очі його, й заставив його позирнути вгору; і сцїлив ся він, і бачив ясно все.
Then He put his hands again upon his eyes, and made him look up: and he was restored to sight, and saw them all plainly.
26 І відослав його до домівки його, глаголючи: Анї в село не входь, анї розказуй нікому в селї.
And He sent him away to his house, and said, Neither go into the town, nor tell any one in the town.
27 І вийшов Ісус і ученики Його у села Кесариї Филипової, і дорогою питав учеників своїх, глаголючи їм: Хто я, - кажуть люде?
Then Jesus and his disciples went out into the towns of Cesarea Philippi: and by the way He asked his disciples, saying, Whom do men say that I am?
28 Вони ж одказали: Йоан Хреститель; а инші: Ілия; инші ж: Один з пророків.
And they answered, Some say, John the baptist; and others, Elias; and others, One of the prophets.
29 А він рече їм: Ви ж, хто скажете? Озвав ся ж Петр і каже Йому: Ти єси Христос.
And He saith unto them, But whom say ye that I am? Peter answered and saith, Thou art the Christ.
30 І наказав їм, щоб нікому не казали про Него.
And He charged them, that they should say this to no one concerning Him:
31 І почав навчати їх, що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третій день воскресне Він.
and began to tell them, that the Son of man must suffer much; and be rejected by the elders, and chief priests, and scribes; and be put to death: and after three days rise again.
32 І явно слово гляголав. І взявши Його Петр, почав докоряти Йому.
And this He spake plainly and openly. Upon which Peter began to rebuke Him.
33 Він же, обернувшись і поглянувши на учеників своїх, докорив Петру, глаголючи: Іди геть, сатано: бо мислиш не про Боже, а про чоловіче.
But He turned about and looking on his disciples reproved Peter, saying, Get thee behind me Satan; for thou savourest not the things of God, but the things that be of men.
34 І, прикликавши народ укупі з учениками своїми, рече їм: Хто хоче йти за мною, нехай одречеть ся себе, й візьме хрест свій, та й іде слідом за мною.
And calling the people and his disciples to Him, He said unto them, Whosoever is willing to come after me, let him deny himself, and take up his cross, and follow me:
35 Хто бо хоче душу свою спасти, погубить її; хто ж погубить душу свою задля мене та євангелиї, той спасе її.
for he that would save his life, shall lose it; but he that would lose his life for my sake and the gospel's, shall save it.
36 Що бо за користь чоловікові, коли здобуде сьвіт увесь, а занапастить душу свою?
For what shall it profit a man, if he gain the whole world, and lose his own soul?
37 Або що дасть чоловік у замін душі своєї?
or what shall a man give as a ransom for his soul?
38 Хто бо соромити меть ся мене й моїх словес між кодлом сим перелюбним і грішним, і Син чоловічий соромити меть ся його, як прийде в славі Отця свого з ангелами сьвятими.
for whosoever shall be ashamed of me, and of my words, in this degenerate and sinful age, of him will the Son of man be also ashamed, when He cometh in the glory of his Father, with the holy angels.
