Від Марка 5
1 І перевезлись на той бік моря, у землю Гадаринську.
Abba pinidi gede Gergesene getetizaso bida
2 І скоро вийшов Він із човна, зараз зустрів Його чоловік із гробів у дусї нечистому,
Yesusay wogoloyppe wodhida mala tunna ayanay izza bolla dizadey dufosoppe kezidi Yesusara gagana izako yides.
3 що домував між гробами, і навіть залїзами ніхто не міг його звязяти:
Haysi adezi dufoson dizadene oonikka iza haray atoshin sansalatara qachanas danda7ibeyna.
4 часто бо заковувано його в кайдани й заліза, й розривав залїза на собі, й ламав кайдани, й ніхто його не здолїв угамувати.
Daro wode to birataranne sansalatara qachetees. Gido atin kushe sansalata duthethi yeges, too biratakka mentherethi yeges, oonikka iza oykidi teqanas danda7ibeyna.
5 І по всяк час у ночі і в день пробував він у горах та гробах, кричавши, та бивши себе каміннєм.
Galasine qamma dufota gidoninne zummata bolla yuyi yuyi wasishe ba bolla shuchara qanxerethes.
6 Побачивши ж Ісуса оддалеки, прибіг та й уклонив ся Йому,
Izikka Yesusa hahon be7idamala wothan izakko yidi iza sinthan gulbatidi goynidees.
7 і, закричавши голосом великим, каже: Що мені й Тобі, Ісусе, Сину Бога Вишнього? Заклинаю Тебе Богом, не муч мене.
Kehi wassidi “Hayso woogga Xoossa na Yesusa nees tanara azi dizee? Xoossa sunthan ta nena wosays tana waysoppa gidees.
8 (Рече бо йому: Вийди, душе нечистий, з чоловіка. )
Izi hessa giday Yesusay kasse neni tunna ayanay hayssafe keza gida gishasa.
9 І спитав його: Яке імя твоє? І відповів, кажучи: Імя моє Легион, бо нас багато.
Hessafe qasse Yesusay iza ne sunthi oone gidi oychidees. Izikka nuni darota gidida gish ta sunthi Legewone getetes gidees.
10 І благав Його вельми, щоб не висилав їх геть із тієї сторони.
He dereppe kessi yedonta mala Yesusa kehi wosidees.
11 Пас ся ж там поблизу гір великий гурт свиней.
Hen matan zumma bolla daro gudunthi heemetes.
12 І благали Його всї біси, кажучи: Пішли нас у свинї, щоб ми ввійшли в них.
Tunna ayanati nu gudunthatan gelanamala nuss ero garkki gidi Yesusa wosida.
13 І зараз дозволив їм Ісус. І вийшовши нечисті духи, увійшли в свині; і кинув ся гурт із кручі в море, (було ж їх тисяч зо дві, ) та й потонули в морі.
Izikka istas ero gidees. Tunna ayanatikka adezappe kezidi gudunthatan gelida. Namm7u shi gidida gudunthay wurii aafozara dugetha gendereti wodhidi wurikka abban mitettidees.
14 А ті, що пасли свинї, побігли, та й розказали в городі і в селах. І повиходили дивитись, що се сталось.
Guduntha hemizayti baqatidi hanidaysa katamaninne dere garsan yotida. Dereykka hanidaysa beyanas ba dizasoppe dizasoppe kezidees.
15 І приходять до Ісуса, й бачять біснуватого; сидить одягнений і при розумі, того, що мав Легиона, та й полякались.
Yesusaykka yidi daro daydanth iza bolla dizadez wozinay izas simin mayo maydinne woggara utidaysa yida asay beydi babidees.
16 І розказували їм ті, що бачили, що сталось біснуватому, й про свині.
Haysa be7ida asay daydanthi iza bolla dizadeza gishinne gudinthati hanoysa derezas yotida.
17 І почали вони просити Його вийти з їх гряниць.
Hessafe guye he dere asay Yesusay ista dere yedidi bana mala wossidees.
18 І як увійшов Він у човен, просив Його той, що був біснуватий, щоб бути з Ним.
Yesusay wogolon gelishin daydanthati izappe kezida uray Yesusara danas wosidees.
19 Ісус же не дозволив йому, а рече до него: Йди до дому твого до твоїх, і розкажи їм, що тобі Господь зробив, і як помилував тебе.
Yesusay qasse izi oychidaysa akkayo gidine “Neni gede ne so ba, Goday ness ay mala gita miish othidakkonne izi ness othida marotetha ne soo asas yota” gides.
20 І пійшов і почав проповідувати в Десятиградї, що зробив йому Ісус; і всі дивувались.
Adezikka ba so biidi Yesuusay izas othida gita miish wursi tammu katamma getetiza deren yotin siyiday wurikka malaletidees.
21 А як переплив Ісус човном ізнов на той бік, зібралось багато народу до Него; а був Він над морем.
Yesusay qassekka wogolon gelidi gede pinth pinidi abba achan dishin daro asay iza ach shiqidinne iza gidothides.
22 І ось приходить один із школьних старшин, на ймя Яір, і, побачивши Його, упав у ноги Йому,
Mukirabe halaqatappe issay Iya7irosa getetizaysi izi dizaso bidi Yesusa demida mala iza to bolla kundidi
23 і вельми благав Його, говорячи: Дочка моя кінчить ся, прийди й положи на неї руки, нехай одужає і буде жива.
Tass gutha naa dizara hayqana gaysu iza hayqonta paxa dana mala ne ha yada ne kushe izi bolla wotharki gidi kehi wosides.
24 І пійшов із ним, і слїдом за Ним пійшло багато народу, й тиснулись до Него.
Yesusaykka izara issippe bidess. Daro asay iza kun7ana gakanas kaalidees.
25 Жінка ж одна, що була в кровотічі років дванайцять,
Tammane nam7u layth kumethi suthi izi bollafe gukiza macasha dizara hen asara daysu.
26 і багато витерпіла від многих лїкарів, і витратила все, що мала, й нїякої пільги не дїзнала, а ще більш їй погіршало,
Iza bess diza miish ubbaa wursana gakanas akimeppe akime lamon daro daburadus. Gido atin sakoy izis gede daridees atin ayinne keybeynna.
27 почувши про Ісуса, приступила між народом іззаду, та й приторкнулась до одежі Його.
Iza Yesusa gish siyidamala asa gidora Yesusa guyera kalada iza mayo bochaduss.
28 Казала бо: Що, коли до одежі Його приторкнусь, спасу ся.
Gassoykka ta ay hanadakka iza mayo kushera bocho bochizakkokka ta paxana gada qopida gishasa.
29 І зараз висохло жерело крові її і почула вона в тїлї, що спїлилась од недуги.
Gukiza suthay herakka eqi agidees, izakka paxidaysa ba asatethan eradus.
30 І зараз Ісус, почувши в собі, що сила вийшла з Него, обернувшись між народом, рече: Хто приторкнувсь до одежі моєї?
Beppe wolqay kezidaysa Yesusay eriidi gede asakko simidi “Ta mayo oone bochiday?” gides.
31 І казали Йому ученики Його: Ти бачиш, як народ товпить ся до Тебе, та й питаєш: Хто приторкнув ся до мене?
Iza kalizayti qasse haysi derey kun7etidi sugetishin beyashe wanada (tana bochiday oonne?) gay gida.
32 І позирнув Він кругом, щоб побачити ту, що се зробила.
Yesusay hessa othiday oonakkone beyanas yushi xelidees.
33 Жінка ж, злякавшись і затрусившись, знаючи, що сталось із нею, приступила, та й упала перед Ним, та й сказала Йому всю правду.
Macashayakka bess azi wanidakkone erada babashene kokorashe yada Yesusa sinthan gufanada hanida tumma wurssa izas yotaduss.
34 Він же рече їй: Дочко, віра твоя спасла тебе. Йди з упокоєм, і будь здорова від недуги твоєї.
Izikka “ta naaye ne amonoy nena ashides Saron ba, ne wayeppe paxa” gidees.
35 Ще говорив Він, приходять від школьного старшини, кажучи: Що дочка твоя вмерла; на що ще трудиш учителя?
Yesusay buro hasa7a bolla dishin mukurabe halaqa Iya7irosa soppe yidi Iya7irosas “ne naaya hayqaduss, Goda mela aazas dabursaz?” gida.
36 Ісус же, почувши сказане слово, рече зараз школьному старшинї: Не лякайсь, тільки віруй.
Gidikkokka Yesusay issta hasa7a lepp histidi mukurabe halaqaza “Ne amano xala ammana atin baboppa” gidees.
37 І не дозволив нікому йти з собою, тільки Петрові, та Якову, та Йоанові, брату Якова.
Pixirosa Yaqoberane Yaqobe isha Yanisappe atin haray oonikka iza kalana mala koybeyna.
38 І приходить у господу до школьного старшини, й бачить трівогу, й плачущих, і голосячих вельми.
Gede mukurabe halaqa keth gakidamala asay wasishe cammo yeho yekizaysa beyidees.
39 І, ввійшовши, рече їм: Чого трівожетесь та голосите? Дївча не вмерло, а спить.
So gelidi haysi wuri aza wasonne aaza yeho? Naya dhiskadus atin hayqabeyku gidees.
40 І насьміхали ся з Него. Він же, виславши всїх, бере батька та матір дівчинки, й тих, що з Ним, і ввіходить, де дівча лежало.
Qassse asay wuri iza bolla bicidees asa wursikka kethappe kesidi nayi aawane nayi ayiyo qassekka izara issippe yidayta iza kalizayta xala kalethidi naya diza so gelidees.
41 Ї, взявши дівча за руку, рече їй: Талита куми, що єсть перекладом: Дівчинко, тобі глаголю: встань.
Nayi kushekka ooykidi “Xaalita kum!” gidees. “Xaalita kum” gusas birshechi hane naye denda guussa.
42 І зараз устало дівча, й ходило, бо було дванайцяти років. І дивувались дивом великим.
Nayakka herkka denda eeqadus, hene hane hamutaduss. Iziskka laythay tammanne namm7u laytha; asaykka he hanozan daro malaletides.
43 І пильно наказав їм, щоб ніхто не довідав ся про се; й казав дати їй їсти.
Yesusay hayssa oonikka eronta mala kehi minthi yotidees; “nays mana qumma immitte” gides.
