Від Марка 3
1 І ввійшов ізнов у школу; й був там чоловік, що мав суху руку.
et introivit iterum synagogam et erat ibi homo habens manum aridam
2 І назирали Його, чи сцїлить його в суботу, щоб обвинуватити Його.
et observabant eum si sabbatis curaret ut accusarent illum
3 І рече до сухорукого чоловіка: Стань посередині.
et ait homini habenti manum aridam surge in medium
4 І рече до них: Чи годить ся в суботу добро робити, чи зло робити? життє спасати, чи погубляти? Вони ж мовчали.
et dicit eis licet sabbatis bene facere an male animam salvam facere an perdere at illi tacebant
5 І, позирнувши на них кругом гнівно, жалкуючи над скаменїлостю сердець їх, рехе чоловікові: Простягни руку твою. І простяг, і стала рука його здорова, як і друга.
et circumspiciens eos cum ira contristatus super caecitatem cordis eorum dicit homini extende manum tuam et extendit et restituta est manus illi
6 І вийшовши Фарисеї, зараз з Iродиянами зробили раду на Него, як Його погубити.
exeuntes autem statim Pharisaei cum Herodianis consilium faciebant adversus eum quomodo eum perderent
7 Ісус же відійшов з учениками своїми до моря; а великий натовп із Галилеї йшов за Ним, і з Юдеї,
et Iesus cum discipulis suis secessit ad mare et multa turba a Galilaea et Iudaea secuta est eum
8 і з Єрусалиму, й з Ідумеї, і зза Йордану; й ті, що кругом Тира та Сидона, натовп великий, прочувши, скільки Він робив, поприходили до Него.
et ab Hierosolymis et ab Idumea et trans Iordanen et qui circa Tyrum et Sidonem multitudo magna audientes quae faciebat venerunt ad eum
9 І сказав Він ученикам своїм наготовити Йому човна задля народу щоб не тиснулись до Него.
et dixit discipulis suis ut navicula sibi deserviret propter turbam ne conprimerent eum
10 Многих бо сцїлив, так що видались на Него, щоб приторкнутись до Него, хто з них мав недуги.
multos enim sanabat ita ut inruerent in eum ut illum tangerent quotquot habebant plagas
11 А духи нечисті, як бачили Його то падали ниць перед Ним, і кричали, говорячи: Ти єси Син Божий.
et spiritus inmundi cum illum videbant procidebant ei et clamabant dicentes
12 І остро грозив їм, щоб Його не виявляли.
tu es Filius Dei et vehementer comminabatur eis ne manifestarent illum
13 І вийшов Він на гору, й покликав, кого схотів сам, і поприходили до Него.
et ascendens in montem vocavit ad se quos voluit ipse et venerunt ad eum
14 І настановив дванайцятьох, щоб були з Ним, і щоб посилати їх проповідувати,
et fecit ut essent duodecim cum illo et ut mitteret eos praedicare
15 і щоб мали силу сцїляти недуги, й виганяти біси.
et dedit illis potestatem curandi infirmitates et eiciendi daemonia
16 І дав Симонові імя Петр;
et inposuit Simoni nomen Petrus
17 та Якова Зеведеєвого, та Йоана, брата Якового, й дав їм імена Воанер-гес, що єсть: Сини громові;
et Iacobum Zebedaei et Iohannem fratrem Iacobi et inposuit eis nomina Boanerges quod est Filii tonitrui
18 та Андрея, та Филипа, та Вартоломея, та Маттея, та Тому, та Якова Алфєєвого, та Тадея, та Симона Хананця,
et Andream et Philippum et Bartholomeum et Mattheum et Thomam et Iacobum Alphei et Thaddeum et Simonem Cananeum
19 та Юду Іскариодького, що зрадив Його.
et Iudam Scarioth qui et tradidit illum
20 Входять вони в господу, і знов сходить ся народ, так що не могли анї хлїба з'їсти.
et veniunt ad domum et convenit iterum turba ita ut non possent neque panem manducare
21 І прочувши свояки Його, вийшли взяти Його; казали бо, що Він не при собі.
et cum audissent sui exierunt tenere eum dicebant enim quoniam in furorem versus est
22 А письменники, поприходивши з Єрусалиму, казали, що Вельзевула має, і що бісовським князем виганяє біси.
et scribae qui ab Hierosolymis descenderant dicebant quoniam Beelzebub habet et quia in principe daemonum eicit daemonia
23 І, покликавши їх, говорив до них приповістями: Як може сатана сатану виганяти?
et convocatis eis in parabolis dicebat illis quomodo potest Satanas Satanan eicere
24 І коли царство проти себе роздїлить ся, не може стояти царство те.
et si regnum in se dividatur non potest stare regnum illud
25 І коли господа проти себе роздїлить ся, не може стояти господа тая.
et si domus super semet ipsam dispertiatur non poterit domus illa stare
26 І коли сатана устав проти себе, й розділив ся, не може стояти, а копець йому.
et si Satanas consurrexit in semet ipsum dispertitus est et non potest stare sed finem habet
27 Не може нїхто надоби сильного, ввійшовши в господу його, пожакувати, як перше сильного не звяже; аж тодї господу його пограбить.
nemo potest vasa fortis ingressus in domum diripere nisi prius fortem alliget et tunc domum eius diripiet
28 Істино глаголю вам: Що всї гріхи відпустять ся синам чоловічим, і хули, якими б вони нї хулили;
amen dico vobis quoniam omnia dimittentur filiis hominum peccata et blasphemiae quibus blasphemaverint
30 бо казали: Духа нечистого має.
quoniam dicebant spiritum inmundum habet
31 Приходять тодї брати й мати його, й стоячи на дворі, послали до Него, кличучи Його.
et veniunt mater eius et fratres et foris stantes miserunt ad eum vocantes eum
32 І сидїв народ круг Него; кажуть же Йому: Ось мати Твоя і брати Твої на дворі шукають Тебе.
et sedebat circa eum turba et dicunt ei ecce mater tua et fratres tui foris quaerunt te
33 І, озвавшись до них, рече: Хто се мати моя, або брати мої?
et respondens eis ait quae est mater mea et fratres mei
34 І, позирнувши кругом по тих, що сидїли коло Него, рече: Оце мати моя, і брати мої!
et circumspiciens eos qui in circuitu eius sedebant ait ecce mater mea et fratres mei
35 Хто бо чинити ме волю Божу, той брат менї, й сестра моя, і мати.
qui enim fecerit voluntatem Dei hic frater meus et soror mea et mater est
