Від Марка 15
1 І зараз уранці, порадившись архнєреї з старшими та письменниками, і вся рада, звязавши Ісуса, повели та й видали Пилатові.
Y luego por la mañana, hecho consejo, los sumos sacerdotes con los ancianos, y con los escribas, y con todo el concilio, trajeron a Jesús atado, y le entregaron a Pilato.
2 І спитав Його Пилат: Чи ти єси цар Жидівський? Він же озвавшись, рече йому: Ти кажеш.
Y le preguntó Pilato: ¿Eres tú el Rey de los Judíos? Y respondiendo él, le dijo: Tú lo dices.
3 І винуватили Його архиєреї багато.
Y le acusaban los príncipes de los sacerdotes de muchas cosas: mas él no respondió nada.
4 Пилат же знов спитав Його, кажучи: Не відказуєш нїчого? Он, скільки на Тебе сьвідкують;
Y le preguntó otra vez Pilato, diciendo: ¿No respondes algo? Mira cuán muchas cosas atestiguan contra ti.
5 Ісус же більш нічого не відказав, так що дивував ся Пилат.
Mas Jesús ni aun con eso respondió, de manera que Pilato se maravillaba.
6 На сьвято ж відпускав він їм одного вязника, про которого просили.
Empero en el día de la fiesta les soltaba un preso, cualquiera que pidiesen.
7 Був же названий Варава з своїми затязцями увязнений, котрі під бунт убийство зробили.
Y había uno que se llamaba Barrabás, preso con sus compañeros de la revuelta, que en una revuelta habían hecho una muerte.
8 І гукаючи народ, почав просити, щоб, як щоразу, зробив їм.
Y la multitud, dando voces, comenzó a pedir que les hiciese como siempre les había hecho.
9 Пилат же відказав їм, говорячи: Чи хочете, щоб випустив вам царя Жидівського?
Y Pilato les respondió, diciendo: ¿Queréis que os suelte al Rey de los Judíos?
10 Знав бо, що через зависть видали Його архиєреї.
Porque conocía que por envidia le habían entregado los príncipes de los sacerdotes.
11 Архиєреї ж напустили народ, щоб лучче Вараву відпустив їм.
Mas los príncipes de los sacerdotes incitaron a la multitud, que les soltase antes a Barrabás.
12 Пилат же, озвавшись ізнов, сказав їм: Що ж оце хочете, щоб зробив із тим, кого звете царем Жидівським?
Y respondiendo Pilato, les dice otra vez: ¿Qué pues queréis que haga de él que llamáis Rey de los Judíos?
13 Вони ж знов закричали: Розпни Його,
Y ellos volvieron a dar voces: Crucifícale.
14 Пилат же каже їм: Яке ж бо зло зробив? Вони ж ще гірш кричали: Розпни Його.
Mas Pilato les decía: ¿Pues, qué mal ha hecho? Y ellos daban mayores voces: Crucifícale.
15 Пилат же, хотівши народові догодити, відпустив їм Вараву, й передав Ісуса, побивши, щоб рознято Його.
Y Pilato, queriendo satisfacer al pueblo, les soltó a Barrabás, y entregó a Jesús, azotado, para que fuese crucificado.
16 Воїни ж повели Його в середину двору, чи то в Претор, і скликали всю роту.
Entonces los soldados le llevaron dentro de la sala, es a saber, a la audiencia; y convocan toda la cuadrilla,
17 І одягли Ного в багряницю, і положили на Него, сплівши з тернини, вінець,
Y le visten de púrpura, y le ponen una corona tejida de espinas;
18 та й почали витати Його: Радуй ся, царю Жидівський!
Y comenzaron a saludarle, y decir: Tengas gozo, Rey de los Judíos.
19 І били Його по голові тростиною, і плювали на Него, й, кидаючись на колїна, кланялись Йому.
Y le herían su cabeza con una caña, y escupían en él, y le hacían reverencia hincadas las rodillas.
20 І, як насьміялись із Него, роздягнули Його з багряниці, і одягнули Його в одежу Його, та й виводять Його, щоб розняти Його.
Y después que le hubieron escarnecido, le desnudaron de la púrpura, y le vistieron sus propios vestidos; y le sacan para crucificarle.
21 І заставили мимойдучого якогось Симона Киринея, ідучого з поля, батька Александра та Руфа, щоб ніс хрест Його.
Y cargaron a uno que pasaba, (Simón Cireneo padre de Alejandro y de Rufo, que venía del campo, ) para que llevase su cruz.
22 І приводять Його на Голготу місце, що прозване Черепове місце.
Y le llevan al lugar de Gólgota, que interpretado quiere decir, lugar de la Calavera.
23 І дали Йому пити вина з смирною; Він же не прийняв.
Y le dieron a beber vino mezclado con mirra; mas él no lo tomó.
24 І розпинателї Його поділили одежу Його, кинувши жереб на неї, що кому впаде.
Y cuando le hubieron crucificado, repartieron sus vestidos, echando suertes sobre ellos, qué llevaría cada uno.
25 Була ж година третя, і розняли Його.
Y era la hora de tercia cuando le crucificaron.
26 І була надпись вини Його надписана: Цар Жидівський.
Y el título escrito de su causa era, EL REY DE LOS JUDÍOS.
27 І розняли з Ним двох розбійників, одного по правицї, а одного по лївицї в Него.
Y crucificaron con él dos ladrones, uno a su mano derecha, y otro a su mano izquierda.
28 І справдилось писаннє, що глаголе: І з беззаконними полічено Його.
Y se cumplió la Escritura que dice: Y con los inicuos fue contado.
29 І мимоходячі хулили Його, киваючи головами своїми та говорячи: Овва! Ти, що руйнуєш церкву і в три днї будуєш,
Y los que pasaban le denostaban, meneando la cabeza, y diciendo: ¡Ah! que derribas el templo de Dios, y en tres días lo edificas:
30 спаси себе й зійди з хреста.
Sálvate a ti mismo, y desciende de la cruz.
31 Так само й архиєреї, насьміхаючись один до одного з письменниками, казали: Інших спасав, себе не може спасти.
Y de esta manera también los príncipes de los sacerdotes escarneciendo, decían unos a otros, con los escribas: A otros salvó, a sí mismo no puede salvar.
32 Христос, цар Жидівський, нехай зійде тепер з хреста, щоб побачили ми, й ввіруємо. І розпяті з Ним зневажали Його.
El Cristo, Rey de Israel, descienda ahora de la cruz para que veamos y creamos. También los que estaban crucificados con él, le denostaban.
33 Як же настала година шоста, темрява стала по всїй землі аж до години девятої.
Y cuando vino la hora de sexta, fueron hechas tinieblas sobre toda la tierra, hasta la hora de nona.
34 А години девятої покликнув Ісус голосом великим: Елоі, Елоі, лама саватани? що єсть перекладом: Боже мій, Боже мій, на що мене покинув єси?
Y a la hora de nona exclamó Jesús a gran voz, diciendo: ¿Eloí, Eloí, lamma sabachthani? que interpretado, quiere decir: Dios mío, Dios mío, ¿por qué me has desamparado?
35 І деякі з тих, що тут стояли, почувши казали: Ось Ілию кличе.
Y oyéndo lo unos de los que estaban allí, decían: He aquí, a Elías llama.
36 Побігши ж один, і сповнивши губку оцтом і настромивши на тростину, поїв Його, кажучи: Стривайте, побачимо, чи прийде Ілия знята Його.
Y corrió uno, e hinchiendo de vinagre una esponja, y poniéndo la en una caña, le dio de beber, diciendo: Dejád, veamos si vendrá Elías a quitarle.
37 Ісус же, пустивши голос великий, зітхнув.
Mas Jesús, dando una grande voz, espiró.
38 І завіса церковня роздерлась надвоє з верху аж до низу.
Entonces el velo del templo se partió en dos de alto a bajo.
39 Бачивши ж сотник, що там стояв проти Него, що, так закричавши зітхнув, каже: Справді чоловік сей Син був Божий.
Y el centurión, que estaba delante de él, viendo que había espirado así clamando, dijo: Verdaderamente este hombre era el Hijo de Dios.
40 Були ж і жінки, оддалеки дивлячись, між котрими була й Мария Магдалина, й Мария, Якова меншого та Йосиї мати, й Саломия,
Y también estaban algunas mujeres mirando de lejos: entre las cuales era María Magdalena, y María madre de Santiago el menor y de Joses, y Salomé;
41 що, й як був у Галилеї, ходили слїдом за Ним, і послугували Йому, і инших багато, що поприходили з Ним у Єрусалим.
Las cuales, estando aun él en Galilea le seguían, y le servían; y otras muchas que juntamente con él habían subido a Jerusalem.
42 А як уже настав вечір, бо була пятниця, чи то перед суботою,
Y cuando fue la tarde, porque era la preparación, esto es, la víspera del sábado,
43 прийшов Иосиф з Ариматеї, поважний радник, що також сподївавсь царства Божого, й зосьмілившись, увійшов до Пилата й просив тіла Ісусового.
José de Arimatea, senador noble, que también él esperaba el reino de Dios, vino, y osadamente entró a Pilato, y pidió el cuerpo de Jesús.
44 Пилат же дивувавсь, що вже вмер би; й покликавши сотника, спитав його, чи давно вмер.
Y Pilato se maravilló, si ya fuese muerto; y haciendo venir al centurión, le preguntó, si era ya muerto.
45 А довідавшись од сотника, дав тіло Йосифові,
Y como lo entendió del centurión, dio el cuerpo a José.
46 і, купивши плащеницю і знявши Його, обгорнув Його плащеницею, та й положив Його у гробі, що був висічений із скелї, та й прикотив каменя до дверей гробу.
El cual compró una sábana, y quitándole, le envolvió en la sábana, y le puso en un sepulcro labrado en una roca; y revolvió una piedra a la puerta del sepulcro.
47 Мария ж Магдалина й Мария Иосиїна дивились, де Його положено.
Y María Magdalena, y María madre de Joses, miraban donde le ponían.
