Від Марка 14
1 Була ж пасха й опрісноки по двох днях; і шукали архиєреї, та письменники, як би Його, підступом узявши, вбити.
Dos días después se celebraba la Pascua y los Panes sin Levadura. Los principales sacerdotes y los escribas buscaban cómo detenerlo por engaño y asesinarlo.
2 Та казали: Тільки не в сьвято, щоб бучі не було в народі.
Decían: ¡No en la fiesta! No sea que se produzca un tumulto del pueblo.
3 А як був Він у Витаниї, в господї Симона прокаженного, та сидїв за столом, прийшла жінка, маючи любастровий збаночок мира нардового, правдивого, предорогого, й розбивши посудинку, злила Йому на голову.
Cuando Él estaba reclinado en Betania en la casa de Simón el leproso, se acercó una mujer con un frasco de alabastro con perfume de nardo puro muy costoso. Quebró el frasco de alabastro y [lo] derramó sobre su cabeza.
4 Були ж деякі, що сердились у собі, кажучи: На що ся втрата мира?
Algunos que se indignaron [decían]: ¿Para qué [ella] hizo este desperdicio de perfume?
5 Можна бо було се продати більш нїж за триста денариїв, та дати вбогим. І дорекали їй.
Porque podría venderse por más de 300 denarios para dar a los pobres. La censuraban.
6 Ісус же рече: Оставте її. На що завдаєте їй жалю? добре діло вчинила на мені.
Pero Jesús dijo: Déjenla. No la molesten, porque buena obra hizo en Mí.
7 Всякого бо часу вбогих маєте з собою, і коли схочете, можете їм добро робити; мене ж не всякого часу маєте.
A los pobres siempre [los] tienen con ustedes, y cuando quieran pueden hacerles bien, pero a Mí no [me] tienen siempre.
8 Що змогла ся, зробила: попередила намастити тіло мов на погребеннє.
Hizo lo que tenía disponible. Ungió mi cuerpo con anticipación para la sepultura.
9 Істино глаголю вам: Де б нї проповідувалась євангелия ся по всьому сьвіту, казати меть ся й те, що зробила оця, на спомин її.
En verdad les digo: Dondequiera que se prediquen las Buenas Noticias se contará lo que hizo en memoria de ella.
10 А Юда Іскариоцький, один з дванайцятьох, пійшов до архиєреїв, щоб їм зрадити Його.
Entonces Judas Iscariote, uno de los 12, fue a los sumos sacerdotes para entregárselo.
11 Вони ж почувши, зраділи, й обіцяли йому срібняків дати. І шукав, як би у добру годину Його зрадити.
Al oír [esto], ellos se regocijaron y prometieron darle plata. Y él buscaba una manera conveniente para entregarlo.
12 І первого дня опрісночного, як пасхове ягня кололи, кажуть Йому ученики Його: Де хочеш, щоб пійшовши, наготовили Тобі їсти пасху?
El primer día de los Panes sin Levadura, cuando celebraban la Pascua, los discípulos le preguntaron: ¿Dónde quieres que preparemos para comer la pascua?
13 І посилає двох з учеників своїх, і рече їм: Ідіть у город, і зустріне вас чоловік, несучи глек води; йдіть за ним,
Envió a dos de sus discípulos y les ordenó: Vayan a la ciudad, y un hombre que lleva un cántaro de agua los encontrará. Síganlo,
14 і куди ввійде він, скажіть господареві: Що учитель каже: Де сьвітлиця, щоб пасху з учениками моїми менї їсти?
y donde entre, digan al señor de la casa que el Maestro dice: ¿Dónde está mi aposento para comer la pascua con mis discípulos?
15 І він вам покаже гірницю простору, прибрану й готову; там приготовте нам.
Él les mostrará un gran aposento alto, amoblado y dispuesto. Preparen allí la pascua.
16 І вийшли ученики Його, й прийшли в город, й знайшли, як Він сказав їм, і приготовили пасху.
Los discípulos fueron a la ciudad. Encontraron como Él les dijo y prepararon la pascua.
17 І, як настав вечір, приходить з дванайдятьма.
Al llegar la noche, fue con los 12.
18 І, як сидїли вони за столом та їли, рече Ісус: Істино глаголю вам: Що один з вас зрадить мене, котрий їсть зо мною.
Cuando estaban reclinados y comían, Jesús dijo: En verdad les digo que uno de ustedes quien come conmigo, me entregará.
19 Вони ж почали смутити ся і казати до Него один по одному: Ажеж не я? і другий: Аже ж не я?
Se entristecieron y le preguntaban: ¿Seré yo?
20 Він же, озвавшись, рече їм: Один з дванайцяти, що вмочає зо мною руку в миску.
Él les contestó: Es uno de los 12, quien moja el pan en el tazón conmigo.
21 Син чоловічий іде, як писано про Него; горе ж чоловікові тому, що Сина чоловічого зрадить! Добре було б йому, коли б не родив ся чоловік той.
En verdad, el Hijo del Hombre sigue [adelante], como está escrito de Él. Pero, ¡ay de aquél hombre quien entrega al Hijo del Hombre! Le sería mejor no haber nacido.
22 Як же їли вони, взявши Ісус хлїб і поблагословивши, ламав і давав їм, і рече: Прийміть їжте: се єсть гїло моє.
Mientras comían, Jesús tomó un pan, dio gracias, lo partió y dijo: Tomen, esto es mi cuerpo.
23 І, взявши чашу, й оддавши хвалу, подав їм, і пили з неї всі.
Después de tomar una copa y dar gracias, les dio, y todos bebieron de ella.
24 І рече їм: Се єсть кров моя нового завіту, що за многих проливаєть ся.
Y dijo: Esto es mi sangre del Pacto que es derramada por muchos.
25 Істино глаголю вам: Що більше не пити му від плоду винограднього, аж до дня того, коли його пити му новим у царстві Божому.
En verdad les digo: Que de ningún modo beba [Yo] más del fruto de la vid hasta aquel día cuando lo beba nuevo en el reino de Dios.
26 І засьпівавши вони, вийшли на гору Оливну.
Después de cantar un himno salieron hacia la Montaña de Los Olivos.
27 І рече їм Ісус: Що всї поблазнитесь мною ночи сієї, бо писано: Поражу пастиря і розсиплють ся вівці.
Jesús les dijo: Todos ustedes serán conturbados, porque está escrito: Heriré al Pastor, y las ovejas serán dispersadas.
28 Тільки ж по воскресенню моїм попереджу вас у Галилею.
Pero después de ser resucitado, iré delante de ustedes a Galilea.
29 Петр же рече Йому: Хоч і всі поблазнять ся, тільки не я.
Entonces Pedro le dijo: Si todos son conturbados, ciertamente yo no.
30 І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Що сьогодні, ночи сієї, перш ніж двічи півень запїє, тричі відречеш ся мене.
Jesús le respondió: En verdad te digo que hoy, esta noche, antes que un gallo cante dos veces, me negarás tres veces.
31 Він же ще більш говорив: Хоч-би мені і вмерти з Тобою, не відречусь Тебе. Так само ж і всі казали.
Pero Pedro insistía: Aunque sea necesario morir contigo, de ningún modo te negaré. Y lo mismo decían todos.
32 І приходять на врочище Гетсиман; і рече ученикам своїм: Сидіть тут, поки молити мусь.
Entonces fueron a un sitio llamado Getsemaní, y [Jesús] dijo a sus discípulos: Siéntense aquí, hasta que Yo hable con Dios.
33 І бере Петра, та Якова, та Йоана з собою, і почав скорбіти та вдаватись у тугу;
Tomó con Él a Pedro, Jacobo y Juan. Entonces [se] entristeció y [se ]angustió.
34 і рече їм: Тяжко сумна душа моя аж до смерти. Підождіть тут і пильнуйте.
Les dijo: Mi alma está profundamente afligida hasta [la] muerte. Quédense aquí y velen.
35 І, пройшовши трохи далїй, припав до землі, і молив ся, щоб, коли можна, мимо йшла від Него ся година.
Después de ir un poco adelante, se postraba en tierra y hablaba con el Padre. [Pedía] que si fuera posible, pasara de Él aquella hora.
36 І рече: Авва, Отче, все можливе Тобі: мимо неси від мене чащу сю - тільки ж не що я хочу, а що Ти.
Y decía: ¡Abba! que significa Padre. ¡Todas las cosas son posibles para Ti! ¡Aparta de Mí esta copa! Pero no lo que Yo quiero, sino lo que Tú [quieras].
37 І приходить і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Симоне, ти спиш? не міг ти однієї години попильнувати?
[Jesús] volvió y los halló dormidos, y dijo a Pedro: Simón, ¿duermes? ¿No tuviste fuerzas para velar una hora?
38 Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли у спокусу. Дух-то охочий, тіло ж немошне.
Velen y hablen con Dios para que no entren en tentación. El espíritu a la verdad está dispuesto, pero la carne es débil.
39 І знов пійшовши, молив ся, те ж саме слово промовляючи.
Fue otra vez y dijo las mismas palabras.
40 І вернувшись знайшов їх знов сплячих: були бо їх очі важкі; і не знали вони, що Йому відказати.
Al regresar otra vez, los halló dormidos, porque sus ojos estaban pesados, y no sabían qué responderle.
41 І приходить утретє, і рече їм: Спіть уже й спочивайте. Годі, пристигла година; ось виданий буде Сиа чоловічий у руки грішникам.
Volvió la tercera vez y les dijo: Duerman y descansen lo que resta. ¡Es suficiente! Llegó la hora. Ya el Hijo del Hombre es entregado en las manos de los pecadores.
42 Вставайте, ходімо: ось зрадник мій наближуєть ся.
¡Levántense! Vamos. Miren, el que me entrega se acerca.
43 І зараз, як ще Він промовляв, приходить Юда, один з дванадцяти, й з ним багато народу з мечами й киями, від архиєреїв, та письменників, та старших.
Al instante, mientras aún Él hablaba, llegó Judas, uno de los 12, acompañado por una turba con espadas y garrotes enviados por los principales sacerdotes, los escribas y los ancianos.
44 Дав же зрадник Його знак їм, говорячи: кого поцілую, той і єсть Він; беріть Його, та й ведіть осторожно.
El que lo entregaba les dio una señal: Es Aquel a Quien yo bese. Arréstenlo y llévenlo bajo guardia.
45 І прийшовши, зараз приступив до Него, й каже; Учителю, учителю, та й поцілував Його.
De inmediato, se acercó Judas y le dijo: ¡Maestro! Y lo besó aparatosamente.
46 Вони ж наложили на Него руки свої, і взяли Його.
Entonces le pusieron las manos encima y lo arrestaron.
47 Один же хтось із тих, що стояли, вихопивши меча, вдарив слугу архиєрейського, й відтяв йому ухо.
Pero uno de los presentes sacó la espada, atacó al esclavo del sumo sacerdote y le amputó la oreja.
48 І озвавшись Ісус, рече їм: Чи се як на розбійника вийшли ви з мечами та киями брати мене?
Jesús les preguntó: ¿Como contra un bandido salieron con espadas y garrotes a detenerme?
49 Що-дня був я з вами в церкві навчаючи, й не брали ви мене; та щоб справдились писання.
Cada día estaba con ustedes y enseñaba en el Santuario, y no me arrestaron. Pero [esto sucede] para que se cumplan las Escrituras.
50 І, покинувши Його, всі повтікали.
Todos lo abandonaron y huyeron.
51 А один якийся молодець ійшов за ним, одягнений полотном по нагому, й хапають його молодці (воїни);
Un joven lo seguía cubierto con una sábana. Y lo arrestaron,
52 він же, зоставивши полотно, нагий утік од них.
pero él soltó la sábana y huyó desnudo.
53 І поведи Ісуса до архиєрея; сходять ся до него всї архиєреї, і старші й письменники.
Llevaron a Jesús ante el sumo sacerdote. [Allí] se reunieron todos los principales sacerdotes, los ancianos y los escribas.
54 А Петр оддалеки йшов за ними, аж у середину в двір архиєреиський і сидів із слугами, та й грівсь коло багаття.
Pedro lo siguió de lejos, hasta el patio del sumo sacerdote, y se sentó con los guardias para calentarse junto al fuego.
55 Архиєреї ж і вся рада шукали на Ісуса сьвідчення, щоб убити Його, та й не знайшли.
Los principales sacerdotes y el Tribunal Supremo buscaban testigos contra Jesús para asesinarlo, pero no [los] hallaban.
56 Многі бо криво сьвідкували проти Него, й не сходились сьвідчення їх.
Porque muchos daban falso testimonio contra Él, pero los testimonios no eran iguales.
57 І деякі, вставши, криво сьвідкували на Него, кажучи:
Algunos que dieron falso testimonio contra Él dijeron:
58 Що ми чули, як він казав: Що я зруйную церкву сю рукотворну, й за три дні иншу нерукотворну збудую.
Nosotros lo oímos cuando dijo: Yo destruiré este Templo hecho por manos humanas, y en tres días edificaré otro no hecho por manos.
59 Та й так не сходились сьвідчення їх.
Pero aun así su testimonio no coincidía.
60 І ставши архиєрей посередині, спитав Ісуса, кажучи: Нїчого не відказуєш? Що сї на Тебе сьвідкують?
El sumo sacerdote se levantó y preguntó a Jesús: ¿Nada respondes a lo que testifican contra ti?
61 Він же мовчавші нїчого не відказав. Знов спитав Його архиєрей, і каже Йому: Чи Ти єси Христос, Син Благословенного?
Pero Él guardó silencio y nada respondió. El sumo sacerdote le preguntaba otra vez: ¿Eres Tú el Cristo, el Hijo del Bendito?
62 Ісус же рече: Се я; і бачити мете Сина чоловічого, сидячого по правиці сили і йдучого на хмарах небесних.
Jesús respondió: Yo soy. Verán al Hijo del Hombre sentado a la mano derecha del Padre y que viene en las nubes del cielo.
63 Архиєрей же, роздерши одежу свою, каже: На що нам іще сьвідків?
Entonces el sumo sacerdote rasgó sus ropas y dijo: ¿Qué necesidad tenemos de testigos?
64 Ви чули хулу: як вам здасть ся? Вони ж усі осудили Його, що винен смерти.
Ustedes oyeron la blasfemia. ¿Qué les parece? Y todos ellos lo declararon reo de muerte.
65 І почали деякі плювати на Него, й закривати лице Йому, й бити по щоках Його, й казали Йому: Проречи; і слуги знущались над Ним.
Algunos comenzaron a escupirlo, a cubrirle el rostro, a darle puñetazos y a decirle: ¡Profetiza! También los alguaciles lo recibieron a bofetadas.
66 І як був Петр у дворі внизу, приходить одна з дівчат архиєрейських,
Mientras Pedro estaba abajo en el patio, apareció una de las esclavas del sumo sacerdote.
67 і, бачивши Петра, що грієть ся, і позирнувши на него, каже: І ти був з Ісусом Назарянином?
Cuando vio que Pedro se calentaba, lo miró fijamente y le dijo: ¡Tú también estabas con Jesús de Nazaret!
68 Він же одрік ся, кажучи: Не знаю, анї розумію, що ти кажеш. І вийшов геть до придвору; а півень запіяв.
Pero él negó: No sé ni entiendo lo que dices. Y salió a la puerta.
69 І дївчина, побачивши його знов, Почала казати тим, що стояли: Що сей з них.
Al verlo otra vez, la esclava repitió a los presentes: ¡Éste es [uno] de ellos!
70 Він же знов одрік ся. І трохи згодом ті, що стояли, сказали знов Петрові: Справді з них єси, бо ти й Галилеєць, і говірка твоя подобна.
Pero él negó otra vez. Un poco después, los que estaban presentes dijeron otra vez a Pedro: ¡Verdaderamente eres de ellos, pues también eres galileo!
71 Він же почав проклинатись та клястись: Що не знаю чоловіка сього, про котрого кажете.
Y él juró con maldición: ¡No conozco a este Hombre de Quien ustedes hablan!
72 І вдруге півень запіяв. І згадав Петр слово, що промовив йому Ісус: Що перш нїж півень запіє двічи, одречеш ся мене тричі. І став плакати.
Enseguida el gallo cantó por segunda vez, y Pedro se acordó de lo que Jesús le dijo: Antes que el gallo cante dos veces, me negarás tres veces. Reflexionó y lloraba.
