Від Марка 14
1 Була ж пасха й опрісноки по двох днях; і шукали архиєреї, та письменники, як би Його, підступом узявши, вбити.
And it was the passover and feast of unleavened bread after two days. And the high priests and scribes were seeking how they might kill Him, having taken Him by stratagem.
2 Та казали: Тільки не в сьвято, щоб бучі не було в народі.
For they said, Not at the feast, lest there shall be an uproar of the people.
3 А як був Він у Витаниї, в господї Симона прокаженного, та сидїв за столом, прийшла жінка, маючи любастровий збаночок мира нардового, правдивого, предорогого, й розбивши посудинку, злила Йому на голову.
And He being in Bethany, in the house of Simon the leper, He sitting at the table, a woman came having an alabaster box of myrrh of spikenard estimated very valuable; and breaking the alabastar box, she poured it on His head.
4 Були ж деякі, що сердились у собі, кажучи: На що ся втрата мира?
And there were certain ones indulging in indignation among themselves (and saying), For what was this loss of the myrrh?
5 Можна бо було се продати більш нїж за триста денариїв, та дати вбогим. І дорекали їй.
For this myrrh was able to be sold for more than three hundred denaria, and given to the poor. And they murmured against her.
6 Ісус же рече: Оставте її. На що завдаєте їй жалю? добре діло вчинила на мені.
And Jesus said, Let her alone; why do you give her trouble? she hath wrought a beautiful work in me.
7 Всякого бо часу вбогих маєте з собою, і коли схочете, можете їм добро робити; мене ж не всякого часу маєте.
For you have the poor always with you, and when you wish, you are able to do them good: but you have not me always.
8 Що змогла ся, зробила: попередила намастити тіло мов на погребеннє.
She did what she could: she came aforehand to anoint my body for the burial.
9 Істино глаголю вам: Де б нї проповідувалась євангелия ся по всьому сьвіту, казати меть ся й те, що зробила оця, на спомин її.
Truly I say unto you, Wheresoever this gospel may be preached in all the world, that which she did shall indeed be spoken of for a memorial of her.
10 А Юда Іскариоцький, один з дванайцятьох, пійшов до архиєреїв, щоб їм зрадити Його.
And Judas Iscariot, one of the twelve, went away to the chief priests, that he might betray Him to them.
11 Вони ж почувши, зраділи, й обіцяли йому срібняків дати. І шукав, як би у добру годину Його зрадити.
And they, hearing, rejoiced, and promised to give him money. And he was seeking how he might betray Him opportunely.
12 І первого дня опрісночного, як пасхове ягня кололи, кажуть Йому ученики Його: Де хочеш, щоб пійшовши, наготовили Тобі їсти пасху?
And on the first day of the unleavened bread, when they were accustomed to slay the passover, His disciples say to Him; Where do you wish, that we, having gone away may prepare that you may eat the passover?
13 І посилає двох з учеників своїх, і рече їм: Ідіть у город, і зустріне вас чоловік, несучи глек води; йдіть за ним,
And He sends away two of His disciples, and says to them; Go into the city and a man will meet you carrying a pitcher of water; follow him,
14 і куди ввійде він, скажіть господареві: Що учитель каже: Де сьвітлиця, щоб пасху з учениками моїми менї їсти?
whithersoever he may go in, say to the landlord that the Teacher says, Where is my guest chamber where I may eat the passover with my disciples?
15 І він вам покаже гірницю простору, прибрану й готову; там приготовте нам.
And he will show you a large upper room furnished, ready; there prepare for us.
16 І вийшли ученики Його, й прийшли в город, й знайшли, як Він сказав їм, і приготовили пасху.
And His disciples went out, and came into the city, and found as He said to them, and prepared the passover.
17 І, як настав вечір, приходить з дванайдятьма.
And it being evening, He comes with the twelve.
18 І, як сидїли вони за столом та їли, рече Ісус: Істино глаголю вам: Що один з вас зрадить мене, котрий їсть зо мною.
And they sitting and eating, Jesus said, Truly, I say unto you, that, One of you who eateth with me shall betray me.
19 Вони ж почали смутити ся і казати до Него один по одному: Ажеж не я? і другий: Аже ж не я?
And they began to be grieved, and to say to Him one by one, Whether am I the one? And another, Whether am I the one?
20 Він же, озвавшись, рече їм: Один з дванайцяти, що вмочає зо мною руку в миску.
And He said to them, One of the twelve who is dipping with me in the dish.
21 Син чоловічий іде, як писано про Него; горе ж чоловікові тому, що Сина чоловічого зрадить! Добре було б йому, коли б не родив ся чоловік той.
Truly the Son of man goes, as has been written concerning Him: but woe unto that man by whom the Son of man is betrayed! It was good for him if that man had never been born.
22 Як же їли вони, взявши Ісус хлїб і поблагословивши, ламав і давав їм, і рече: Прийміть їжте: се єсть гїло моє.
And they eating, Jesus having taken the bread, blessing it, broke, and gave it to them, and said, Take it: this is my body.
23 І, взявши чашу, й оддавши хвалу, подав їм, і пили з неї всі.
And taking the cup, blessing it, He gave it to them, and all drank of it.
24 І рече їм: Се єсть кров моя нового завіту, що за многих проливаєть ся.
And He said to them, This is my blood, which belongs to the new covenant, which is poured out for many.
25 Істино глаголю вам: Що більше не пити му від плоду винограднього, аж до дня того, коли його пити му новим у царстві Божому.
Truly I say unto you, That I shall no more drink of the fruit of the vine, until that day when I may drink it new in the kingdom of God.
26 І засьпівавши вони, вийшли на гору Оливну.
And they having sung a hymn, went out into the Mount of Olives.
27 І рече їм Ісус: Що всї поблазнитесь мною ночи сієї, бо писано: Поражу пастиря і розсиплють ся вівці.
And Jesus says to them, You will all be offended, because it has been written, I will smite the Shepherd, and the sheep shall be scattered.
28 Тільки ж по воскресенню моїм попереджу вас у Галилею.
But after I am risen, I will go before you into Galilee.
29 Петр же рече Йому: Хоч і всі поблазнять ся, тільки не я.
And Peter said to Him, If indeed, all shall be offended, yet not I.
30 І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Що сьогодні, ночи сієї, перш ніж двічи півень запїє, тричі відречеш ся мене.
And Jesus says to him, Truly I say unto thee, That thou to-day, even this night, before the cock shall crow twice, shalt deny me thrice.
31 Він же ще більш говорив: Хоч-би мені і вмерти з Тобою, не відречусь Тебе. Так само ж і всі казали.
And he continued to say the more positively, If it may behoove me to die with thee, I can never deny thee. And all continued to say likewise.
32 І приходять на врочище Гетсиман; і рече ученикам своїм: Сидіть тут, поки молити мусь.
And they come into the place whose name is Gethsemane. And He says to His disciples, Sit here, until I may pray.
33 І бере Петра, та Якова, та Йоана з собою, і почав скорбіти та вдаватись у тугу;
And He takes Peter, and John, and James with Him, and began to grieve and to be dejected.
34 і рече їм: Тяжко сумна душа моя аж до смерти. Підождіть тут і пильнуйте.
And He says to them, My soul is exceedingly sorrowful unto death: abide here, and watch.
35 І, пройшовши трохи далїй, припав до землі, і молив ся, щоб, коли можна, мимо йшла від Него ся година.
And having gone forward a little, He fell on the ground; and continued to pray, that if possible, the hour may pass from Him.
36 І рече: Авва, Отче, все можливе Тобі: мимо неси від мене чащу сю - тільки ж не що я хочу, а що Ти.
And He said, Father, Father, all things are possible to thee; take this cup from me; but not what I will, but what thou wilt.
37 І приходить і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Симоне, ти спиш? не міг ти однієї години попильнувати?
And He comes, and finds them sleeping, and He says to Peter, Simon, do you sleep? Were you not able to watch one hour?
38 Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли у спокусу. Дух-то охочий, тіло ж немошне.
Watch and pray, that you may not enter into temptation: for the spirit indeed is willing, but the flesh is weak.
39 І знов пійшовши, молив ся, те ж саме слово промовляючи.
And again having gone away, He prayed, speaking the same word.
40 І вернувшись знайшов їх знов сплячих: були бо їх очі важкі; і не знали вони, що Йому відказати.
And turning, He found them again sleeping, for their eyes were heavy; and they did not know what they might respond to Him.
41 І приходить утретє, і рече їм: Спіть уже й спочивайте. Годі, пристигла година; ось виданий буде Сиа чоловічий у руки грішникам.
And He comes the third time, and says to them; Sleep on, and take your rest: it is over; the hour is come; behold, the Son of man is betrayed into the hands of sinners:
42 Вставайте, ходімо: ось зрадник мій наближуєть ся.
arise, let us go: behold, the one having betrayed me draws nigh.
43 І зараз, як ще Він промовляв, приходить Юда, один з дванадцяти, й з ним багато народу з мечами й киями, від архиєреїв, та письменників, та старших.
And immediately, He still speaking, Judas Iscariot comes, being one of the twelve, and with him a great multitude with swords and clubs, from the chief priests and the scribes and the elders.
44 Дав же зрадник Його знак їм, говорячи: кого поцілую, той і єсть Він; беріть Його, та й ведіть осторожно.
And the one having betrayed Him gave them a sign, saying, The one whom I shall kiss, is He: seize Him and lead Him away securely.
45 І прийшовши, зараз приступив до Него, й каже; Учителю, учителю, та й поцілував Його.
And having come, immediately advancing forward, he said to Him, Master, and kissed Him copiously.
46 Вони ж наложили на Него руки свої, і взяли Його.
And they laid their hands on Him and arrested Him.
47 Один же хтось із тих, що стояли, вихопивши меча, вдарив слугу архиєрейського, й відтяв йому ухо.
And a certain one of those standing by drew his sword, and smote the servant of the high priest, and cut off his ear.
48 І озвавшись Ісус, рече їм: Чи се як на розбійника вийшли ви з мечами та киями брати мене?
Jesus responding said to them, You have come out as against a robber, with swords and clubs to take me:
49 Що-дня був я з вами в церкві навчаючи, й не брали ви мене; та щоб справдились писання.
I was daily with you in the temple teaching, and you did not arrest me: but in order that the Scriptures may be fulfilled.
50 І, покинувши Його, всі повтікали.
And all leaving Him, fled away.
51 А один якийся молодець ійшов за ним, одягнений полотном по нагому, й хапають його молодці (воїни);
And one certain young man followed Him, invested with a linen cloth on his unclothed body: and they take hold of him.
52 він же, зоставивши полотно, нагий утік од них.
And he leaving the linen cloth, fled from them in a state of nudity.
53 І поведи Ісуса до архиєрея; сходять ся до него всї архиєреї, і старші й письменники.
And they led Jesus to the high priest: and all the chief priests and elders and scribes came together to Him.
54 А Петр оддалеки йшов за ними, аж у середину в двір архиєреиський і сидів із слугами, та й грівсь коло багаття.
And Peter followed Him a long way off, even into the court of the high priest; and was sitting with the officers, and warming at the fire.
55 Архиєреї ж і вся рада шукали на Ісуса сьвідчення, щоб убити Його, та й не знайшли.
And the chief priests and all the sanhedrim were seeking testimony against Him to put Him to death; and they found none.
56 Многі бо криво сьвідкували проти Него, й не сходились сьвідчення їх.
For many were testifying falsely against Him, and their testimonies were not equal.
57 І деякі, вставши, криво сьвідкували на Него, кажучи:
And certain ones rising up, were testifying falsely against Him, saying,
58 Що ми чули, як він казав: Що я зруйную церкву сю рукотворну, й за три дні иншу нерукотворну збудую.
We heard Him saying, I will destroy this temple made with hands, and will build another in three days, made without hands.
59 Та й так не сходились сьвідчення їх.
And thus their testimony was not equal.
60 І ставши архиєрей посередині, спитав Ісуса, кажучи: Нїчого не відказуєш? Що сї на Тебе сьвідкують?
And the high priest rising up in their midst, asked Jesus, saying, Do you respond nothing? what are they witnessing against you?
61 Він же мовчавші нїчого не відказав. Знов спитав Його архиєрей, і каже Йому: Чи Ти єси Христос, Син Благословенного?
And He was silent, and answered nothing: again the high priest asked Him, and says to Him, Art thou the Christ, the Son of the Blessed?
62 Ісус же рече: Се я; і бачити мете Сина чоловічого, сидячого по правиці сили і йдучого на хмарах небесних.
And Jesus said, I am: and you shall see the Son of man sitting on the right hand of power, and coming in the clouds of heaven.
63 Архиєрей же, роздерши одежу свою, каже: На що нам іще сьвідків?
The high priest tearing his garments, says, Why have we yet need of witnesses?
64 Ви чули хулу: як вам здасть ся? Вони ж усі осудили Його, що винен смерти.
You heard the blasphemy: what seems to you? And all answered, He is worthy of death.
65 І почали деякі плювати на Него, й закривати лице Йому, й бити по щоках Його, й казали Йому: Проречи; і слуги знущались над Ним.
And certain ones began to spit on Him, and to cover His face, and to buffet Him, and say to Him, Prophesy: and the officers received Him with blows.
66 І як був Петр у дворі внизу, приходить одна з дівчат архиєрейських,
And Peter being in the court, one of the maidservants of the high priest comes down;
67 і, бачивши Петра, що грієть ся, і позирнувши на него, каже: І ти був з Ісусом Назарянином?
and seeing Peter warming, looking upon him, says, Thou wast with Jesus the Nazarene.
68 Він же одрік ся, кажучи: Не знаю, анї розумію, що ти кажеш. І вийшов геть до придвору; а півень запіяв.
And he denied, saying, I know not, neither do I understand what you say. And he went out into the portico; and the cock crew.
69 І дївчина, побачивши його знов, Почала казати тим, що стояли: Що сей з них.
And the maidservant seeing him again, began to say to the bystanders, He is one of them.
70 Він же знов одрік ся. І трохи згодом ті, що стояли, сказали знов Петрові: Справді з них єси, бо ти й Галилеєць, і говірка твоя подобна.
And again he denied: and after a little again the bystanders were saying to Peter, Truly, thou art one of them; for indeed thou art a Galilean.
71 Він же почав проклинатись та клястись: Що не знаю чоловіка сього, про котрого кажете.
But he began to anathematize, and to swear, I know not this man of whom you speak.
72 І вдруге півень запіяв. І згадав Петр слово, що промовив йому Ісус: Що перш нїж півень запіє двічи, одречеш ся мене тричі. І став плакати.
And the cock crew the second time. And Peter remembered the word which Jesus told him; That, before the cock shall crow twice, thou wilt deny me thrice. And having gone out, he continued to weep.
