Від Марка 14
1 Була ж пасха й опрісноки по двох днях; і шукали архиєреї, та письменники, як би Його, підступом узявши, вбити.
And two daies after followed the feast of the Passeouer, and of vnleauened bread: and the hie Priests, and Scribes sought how they might take him by craft, and put him to death.
2 Та казали: Тільки не в сьвято, щоб бучі не було в народі.
But they sayde, Not in the feast day, least there be any tumult among the people.
3 А як був Він у Витаниї, в господї Симона прокаженного, та сидїв за столом, прийшла жінка, маючи любастровий збаночок мира нардового, правдивого, предорогого, й розбивши посудинку, злила Йому на голову.
And when hee was in Bethania in the house of Simon the leper, as he sate at table, there came a woman hauing a boxe of oyntment of spikenarde, very costly, and shee brake the boxe, and powred it on his head.
4 Були ж деякі, що сердились у собі, кажучи: На що ся втрата мира?
Therefore some disdained among themselues, and sayde, To what ende is this waste of oyntment?
5 Можна бо було се продати більш нїж за триста денариїв, та дати вбогим. І дорекали їй.
For it might haue bene sold for more then three hundreth pence, and bene giuen vnto the poore, and they murmured against her.
6 Ісус же рече: Оставте її. На що завдаєте їй жалю? добре діло вчинила на мені.
But Iesus saide, Let her alone: why trouble yee her? shee hath wrought a good worke on me.
7 Всякого бо часу вбогих маєте з собою, і коли схочете, можете їм добро робити; мене ж не всякого часу маєте.
For yee haue the poore with you alwaies, and when yee will yee may doe them good, but me yee shall not haue alwaies.
8 Що змогла ся, зробила: попередила намастити тіло мов на погребеннє.
She hath done that she coulde: she came afore hand to anoynt my body to the burying.
9 Істино глаголю вам: Де б нї проповідувалась євангелия ся по всьому сьвіту, казати меть ся й те, що зробила оця, на спомин її.
Verely I say vnto you, wheresoeuer this Gospel shall be preached throughout the whole world, this also that she hath done, shalbe spoken of in remembrance of her.
10 А Юда Іскариоцький, один з дванайцятьох, пійшов до архиєреїв, щоб їм зрадити Його.
Then Iudas Iscariot, one of the twelue, went away vnto the hie Priestes, to betray him vnto them.
11 Вони ж почувши, зраділи, й обіцяли йому срібняків дати. І шукав, як би у добру годину Його зрадити.
And when they heard it, they were glad, and promised that they woulde giue him monie: therefore he sought howe he might conueniently betraie him.
12 І первого дня опрісночного, як пасхове ягня кололи, кажуть Йому ученики Його: Де хочеш, щоб пійшовши, наготовили Тобі їсти пасху?
Nowe the first day of vnleauened bread, when they sacrificed the Passeouer, his disciples sayde vnto him, Where wilt thou that we goe and prepare, that thou mayest eate the Passeouer?
13 І посилає двох з учеників своїх, і рече їм: Ідіть у город, і зустріне вас чоловік, несучи глек води; йдіть за ним,
Then hee sent foorth two of his disciples, and sayde vnto them, Goe yee into the citie, and there shall a man meete you bearing a pitcher of water: follow him.
14 і куди ввійде він, скажіть господареві: Що учитель каже: Де сьвітлиця, щоб пасху з учениками моїми менї їсти?
And whithersoeuer he goeth in, say yee to the good man of the house, The Master sayeth, Where is the lodging where I shall eate the Passeouer with my disciples?
15 І він вам покаже гірницю простору, прибрану й готову; там приготовте нам.
And he wil shewe you an vpper chamber which is large, trimmed and prepared: there make it readie for vs.
16 І вийшли ученики Його, й прийшли в город, й знайшли, як Він сказав їм, і приготовили пасху.
So his disciples went foorth, and came to the citie, and found as he had said vnto them, and made readie the Passeouer.
17 І, як настав вечір, приходить з дванайдятьма.
And at euen he came with the twelue.
18 І, як сидїли вони за столом та їли, рече Ісус: Істино глаголю вам: Що один з вас зрадить мене, котрий їсть зо мною.
And as they sate at table and did eate, Iesus said, Verely I say vnto you, that one of you shall betray me, which eateth with me.
19 Вони ж почали смутити ся і казати до Него один по одному: Ажеж не я? і другий: Аже ж не я?
Then they began to be sorowful and to say to him one by one, Is it I? And another, Is it I?
20 Він же, озвавшись, рече їм: Один з дванайцяти, що вмочає зо мною руку в миску.
And he answered and sayde vnto them, It is one of the twelue that dippeth with mee in the platter.
21 Син чоловічий іде, як писано про Него; горе ж чоловікові тому, що Сина чоловічого зрадить! Добре було б йому, коли б не родив ся чоловік той.
Truely the Sonne of man goeth his way, as it is written of him: but woe bee to that man, by whome the Sonne of man is betrayed: it had beene good for that man, if hee had neuer beene borne.
22 Як же їли вони, взявши Ісус хлїб і поблагословивши, ламав і давав їм, і рече: Прийміть їжте: се єсть гїло моє.
And as they did eate, Iesus tooke the bread, and when hee had giuen thankes, he brake it and gaue it to them, and sayde, Take, eate, this is my bodie.
23 І, взявши чашу, й оддавши хвалу, подав їм, і пили з неї всі.
Also he tooke the cuppe, and when he had giuen thankes, gaue it to them: and they all dranke of it.
24 І рече їм: Се єсть кров моя нового завіту, що за многих проливаєть ся.
And he saide vnto them, This is my blood of that newe Testament, which is shed for many.
25 Істино глаголю вам: Що більше не пити му від плоду винограднього, аж до дня того, коли його пити му новим у царстві Божому.
Verely I say vnto you, I wil drinke no more of the fruit of ye vine vntill that day, that I drinke it newe in the kingdome of God.
26 І засьпівавши вони, вийшли на гору Оливну.
And when they had sung a Psalme, they went out to the mount of Oliues.
27 І рече їм Ісус: Що всї поблазнитесь мною ночи сієї, бо писано: Поражу пастиря і розсиплють ся вівці.
Then Iesus said vnto them, Al ye shall be offended by mee this night: for it is written, I will smite the shepheard, and the sheepe shall be scattered.
28 Тільки ж по воскресенню моїм попереджу вас у Галилею.
But after that I am risen, I will goe into Galile before you.
29 Петр же рече Йому: Хоч і всі поблазнять ся, тільки не я.
And Peter saide vnto him, Although all men should be offended at thee, yet would not I.
30 І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Що сьогодні, ночи сієї, перш ніж двічи півень запїє, тричі відречеш ся мене.
Then Iesus saide vnto him, Verely I say vnto thee, this day, euen in this night, before the cocke crowe twise, thou shalt denie me thrise.
31 Він же ще більш говорив: Хоч-би мені і вмерти з Тобою, не відречусь Тебе. Так само ж і всі казали.
But he saide more earnestly. If I shoulde die with thee, I will not denie thee: likewise also saide they all.
32 І приходять на врочище Гетсиман; і рече ученикам своїм: Сидіть тут, поки молити мусь.
After, they came into a place named Gethsemane: then hee saide to his disciples, Sit yee here, till I haue praied.
33 І бере Петра, та Якова, та Йоана з собою, і почав скорбіти та вдаватись у тугу;
And hee tooke with him Peter, and Iames, and Iohn, and hee began to be troubled, and in great heauinesse,
34 і рече їм: Тяжко сумна душа моя аж до смерти. Підождіть тут і пильнуйте.
And saide vnto them, My soule is very heauie, euen vnto the death: tarie here, and watch.
35 І, пройшовши трохи далїй, припав до землі, і молив ся, щоб, коли можна, мимо йшла від Него ся година.
So he went forward a litle, and fell downe on the ground, and praied, that if it were possible, that houre might passe from him.
36 І рече: Авва, Отче, все можливе Тобі: мимо неси від мене чащу сю - тільки ж не що я хочу, а що Ти.
And he saide, Abba, Father, all things are possible vnto thee: take away this cup from me: neuertheles not that I will, but that thou wilt, be done.
37 І приходить і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Симоне, ти спиш? не міг ти однієї години попильнувати?
Then hee came, and founde them sleeping, and said to Peter, Simon, sleepest thou? couldest not thou watche one houre?
38 Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли у спокусу. Дух-то охочий, тіло ж немошне.
Watch ye, and pray, that ye enter not into tentation: the spirite in deede is ready, but the flesh is weake.
39 І знов пійшовши, молив ся, те ж саме слово промовляючи.
And againe hee went away, and praied, and spake the same wordes.
40 І вернувшись знайшов їх знов сплячих: були бо їх очі важкі; і не знали вони, що Йому відказати.
And he returned, and founde them a sleepe againe: for their eyes were heauie: neither knewe they what they should answere him.
41 І приходить утретє, і рече їм: Спіть уже й спочивайте. Годі, пристигла година; ось виданий буде Сиа чоловічий у руки грішникам.
And he came the third time, and said vnto them, Sleepe henceforth, and take your rest: it is ynough: the houre is come: beholde, the Sonne of man is deliuered into the hands of sinners.
42 Вставайте, ходімо: ось зрадник мій наближуєть ся.
Rise vp: let vs go: loe, he that betraieth me, is at hand.
43 І зараз, як ще Він промовляв, приходить Юда, один з дванадцяти, й з ним багато народу з мечами й киями, від архиєреїв, та письменників, та старших.
And immediatly while hee yet spake, came Iudas that was one of the twelue, and with him a great multitude with swordes and staues from the hie Priests, and Scribes, and Elders.
44 Дав же зрадник Його знак їм, говорячи: кого поцілую, той і єсть Він; беріть Його, та й ведіть осторожно.
And he that betraied him, had giuen them a token, saying, Whomsoeuer I shall kisse, he it is: take him and leade him away safely.
45 І прийшовши, зараз приступив до Него, й каже; Учителю, учителю, та й поцілував Його.
And assoone as hee was come, hee went straightway to him, and saide, Haile Master, and kissed him.
46 Вони ж наложили на Него руки свої, і взяли Його.
Then they laide their handes on him, and tooke him.
47 Один же хтось із тих, що стояли, вихопивши меча, вдарив слугу архиєрейського, й відтяв йому ухо.
And one of them that stoode by, drewe out a sword, and smote a seruant of the hie Priest, and cut off his eare.
48 І озвавшись Ісус, рече їм: Чи се як на розбійника вийшли ви з мечами та киями брати мене?
And Iesus answered and saide to them, Ye be come out as against a thiefe with swordes, and with staues, to take me.
49 Що-дня був я з вами в церкві навчаючи, й не брали ви мене; та щоб справдились писання.
I was daily with you teaching in the Temple, and yee tooke me not: but this is done that the Scriptures should be fulfilled.
50 І, покинувши Його, всі повтікали.
Then they all forsooke him, and fled.
51 А один якийся молодець ійшов за ним, одягнений полотном по нагому, й хапають його молодці (воїни);
And there followed him a certaine yong man, clothed in linnen vpon his bare bodie, and the yong men caught him.
52 він же, зоставивши полотно, нагий утік од них.
But he left his linnen cloth, and fled from them naked.
53 І поведи Ісуса до архиєрея; сходять ся до него всї архиєреї, і старші й письменники.
So they led Iesus away to the hie Priest, and to him came together all the hie Priestes, and the Elders, and the Scribes.
54 А Петр оддалеки йшов за ними, аж у середину в двір архиєреиський і сидів із слугами, та й грівсь коло багаття.
And Peter folowed him afarre off, euen into the hall of the hie Priest, and sate with the seruants, and warmed himselfe at the fire.
55 Архиєреї ж і вся рада шукали на Ісуса сьвідчення, щоб убити Його, та й не знайшли.
And the hie Priests, and all the Councill sought for witnesse against Iesus, to put him to death, but found none.
56 Многі бо криво сьвідкували проти Него, й не сходились сьвідчення їх.
For many bare false witnesse against him, but their witnesse agreed not together.
57 І деякі, вставши, криво сьвідкували на Него, кажучи:
Then there arose certaine, and bare false witnesse against him, saying,
58 Що ми чули, як він казав: Що я зруйную церкву сю рукотворну, й за три дні иншу нерукотворну збудую.
We hearde him say, I will destroy this Temple made with hands, and within three daies I will builde another, made without hands.
59 Та й так не сходились сьвідчення їх.
But their witnesse yet agreed not together.
60 І ставши архиєрей посередині, спитав Ісуса, кажучи: Нїчого не відказуєш? Що сї на Тебе сьвідкують?
Then the hie Priest stoode vp amongst them, and asked Iesus, saying, Answerest thou nothing? what is the matter that these beare witnesse against thee?
61 Він же мовчавші нїчого не відказав. Знов спитав Його архиєрей, і каже Йому: Чи Ти єси Христос, Син Благословенного?
But hee helde his peace, and answered nothing. Againe the hie Priest asked him, and sayde vnto him, Art thou that Christ the Sonne of the Blessed?
62 Ісус же рече: Се я; і бачити мете Сина чоловічого, сидячого по правиці сили і йдучого на хмарах небесних.
And Iesus said, I am he, and yee shall see the Sonne of man sitte at the right hande of the power of God, and come in the clouds of heauen.
63 Архиєрей же, роздерши одежу свою, каже: На що нам іще сьвідків?
Then the hie Priest rent his clothes, and sayd, What haue we any more neede of witnesses?
64 Ви чули хулу: як вам здасть ся? Вони ж усі осудили Його, що винен смерти.
Ye haue heard the blasphemie: what thinke yee? And they all condemned him to be worthie of death.
65 І почали деякі плювати на Него, й закривати лице Йому, й бити по щоках Його, й казали Йому: Проречи; і слуги знущались над Ним.
And some began to spit at him, and to couer his face, and to beate him with fists, and to say vnto him, Prophesie. And the sergeants smote him with their roddes.
66 І як був Петр у дворі внизу, приходить одна з дівчат архиєрейських,
And as Peter was beneath in the hal, there came one of the maides of the hie Priest.
67 і, бачивши Петра, що грієть ся, і позирнувши на него, каже: І ти був з Ісусом Назарянином?
And when shee sawe Peter warming him selfe, shee looked on him, and sayde, Thou wast also with Iesus of Nazareth.
68 Він же одрік ся, кажучи: Не знаю, анї розумію, що ти кажеш. І вийшов геть до придвору; а півень запіяв.
But he denied it, saying, I knowe him not, neither wot I what thou saiest. Then he went out into the porche, and the cocke crewe.
69 І дївчина, побачивши його знов, Почала казати тим, що стояли: Що сей з них.
Then a maid sawe him againe, and bega to say to them that stood by, This is one of them.
70 Він же знов одрік ся. І трохи згодом ті, що стояли, сказали знов Петрові: Справді з них єси, бо ти й Галилеєць, і говірка твоя подобна.
But hee denied it againe: and anon after, they that stoode by, sayde againe to Peter, Surely thou art one of them: for thou art of Galile, and thy speach is like.
71 Він же почав проклинатись та клястись: Що не знаю чоловіка сього, про котрого кажете.
And he began to curse, and sweare, saying, I knowe not this man of whom ye speake.
72 І вдруге півень запіяв. І згадав Петр слово, що промовив йому Ісус: Що перш нїж півень запіє двічи, одречеш ся мене тричі. І став плакати.
Then the seconde time the cocke crewe, and Peter remembred the woorde that Iesus had saide vnto him, Before the cocke crowe twise, thou shalt denie me thrise, and waying that with himselfe, he wept.
