Від Луки 1
1 Яко ж бо многі заходились опоряджувати повість про добре знані нам речі,
Пативало Феофило, бут мануша линэ тэ стидэн и тэ запистросарэн роспхэнимос пала кода, со сас. Када роспхэндэ амэнди мануша, савэ майанглал дикхэнас вся пэстирэ якхэнца тай ашыле бутярнэ Лавэстирэ. Важ кода мэ тховдэм андо води мишто вся тэ ужанав, со сас майанглал, и екх пала авэр тэ запистросарав тути.
2 як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;
3 то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
4 щоб знав певноту того, чого тебе навчено.
Тунчи ту полэса: кода, со ту ашундян, исин чячимос.
5 Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
Андэ деса, кала андэ Иудея сас тхагараса Иродо, сас мануш, савэс акхарэнас Захария, андай рашая Авиястирэ стидимастар, и лэстэ сас ромни андав родо Аароноско, акхарэнас ла Елизавета.
6 Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всіх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.
Онэ лэдуй сас жужэ англав Дэл, жувэнас пав всаворо запхэнимос Раеско бидошако.
7 і не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
Лэндэ на сас бэяцэн, колэстар со Елизавета сас бибэяцэндири, и онэ лэдуй сас андэ бэрша пхурэ.
8 Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
Екхвар авиля вряма рашаенди лэстирэ стидимастар тэ терэл бути англав Дэл.
9 то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.
Сар сас прилито машкар рашая, онэ шутэ жребиё, и прижыляпэ Захариясти тэ зажал андо храмо лэ Раеско тэ пхабарэл ладано.
10 А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
Андэ кодья ж вряма, кала вов пхабарэлас ладано, всаворэ мануша мангэнаспэ Дэвлэс аври.
11 Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.
Тунчи вов удикхля ангелос Раестирэс, саво тэрдёлас пай право риг лэ жэртвеникоско, кай пхаболас о ладано.
12 І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
Захария сар удикхля лэс, бари дар авиля пэр лэстэ, и вов на жангля, со тэ терэл.
13 Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
Ангело пхэндя лэсти: — На дара, Захария! Ашундя о Дэл мангимос тиро. И ромни тири, Елизавета, бэянэла тути шаворэс, и акхарэса лэс Иоано.
14 І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.
Авэла тути баро радомос, и бут мануша авэна тэ радонпэ, кай вов бэяндиля.
15 Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.
Вов авэла баро англав Рай, на авэла тэ пэл ни мол, ни матимаско пимо и пхэрдёла Свэнто Духоса майанглал, сар вов бэяндёла.
16 І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.
Бутэн Израилёстирэ шавэн вов рисарэла палпалэ кав лэнго Рай о Дэл
17 І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
и авэла тэ жал англав Лэстэ андо духо и зор Илиястири, кай тэ рисарэл и водя лэ дадэндирэ кай лэнди бэяцэ, и найкандунэн кав гындо чячимастирэн манушэн, кай тэ гытосарэ манушэн, кала авэла о Рай Дэл.
18 І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.
Захария пхэндя ангелости: — Сар мэ ужанава када? Мэ пхуро, тай ромни мэрни найтэрни.
19 І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.
Ангело пхэндя лэсти: — Мэ Гавриило, саво тэрдював англав Дэл, бишалдо тэ дав дума туса и тэ пхэнав тути кадва радосаво лав.
20 І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.
Акэ, ту авэса муто и на дэса дума кай кодва дес, кала када вся авэла, важ кода со ту на патяйлян мэрнэ лавэнди, савэ терэнапэ андэ пэсти вряма.
21 І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.
Андэ кадья вряма мануша ажутярэнас Захарияс и дивонаспэ, состар вов бут вряма на выжалас андав храмо.
22 Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.
Кала Захария выжыля котар, вов на дэлас дума, и мануша полинэ, со вов андо храмо варисо дикхля. Вов сикавэлас вастэнца лэнди и ашэласпэ муто.
23 І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.
А сар прожыле кола деса, кала вов терэлас рашаендири бути, тунчи рисайля пэстэ черэ.
24 Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й втаїлась пять місяцїв, говорячи:
Прожыля вряма, Елизавета, и ромни лэстири, ашыля пхари. Панч шон вой гарадёлас манушэндар и пхэнэлас:
25 Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
— Акэ, со стердя манди Рай Дэл андэ кадэла деса, кала Вов обрисардя мандэ пэстирэ якха, кай тэ злэл пар мандэ о лажавимос мэрно англай мануша!
26 Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,
Кала Елизавета сас шов шон пхари, о Дэл бишалдя ангелос Гавриилос андо форо галилейско, саво акхарэлпэ Назарето,
27 до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
кай щиёры, савя акхарэнас Мария. Вой дя лав тэ жал палав ром палав Иосифо, саво сас андав родо лэ Давидоско.
28 І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная. Господь з тобою; благословенна єси між женами.
Ангело авиля латэ и пхэндя: — Тэ авэс бахтали! Тути дяпэ мищимос! О Рай Дэл туса!
29 Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.
Мария на жангля, со тэ пхэнэл, и гындолас, важ со вов кади пхэндя.
30 І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
Ангело пхэндя: — На дара, Мария! Ту аракхлян мищимос кав Дэл!
31 І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
Акэ, ту авэса пхари, и бэянэса Шавэс, и акхарэса Лэс Исусо.
32 Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
Вов авэла баро, и Лэс акхарэна Шаво Майбарэско. Рай Дэл дэла Лэсти троно Давидоско, лэ прапапос Лэстирэс.
Вов по вако авэла Тхагараса англав родо Иаковоско, и тхагаримос Лэско никала на пэрэашэла тэ авэл. (aiōn g165)
34 Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
Мария пхэндя ангелости: — Сар када авэла? Мэ инке на сымас палав ром!
35 І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
Ангело пхэндя лати: — Свэнто Духо сжала пэр тутэ, и зор Майбарэско ушарэла тут, и свэнто Бэято, Саво тутэ бэяндёла, акхарэлапэ Шаво Дэвлэско.
36 І ось Єлисавета, родичка твоя і вона також зачала, сина в старості своїй, і се шестий місяць званій неплідною.
Акэ Елизавета андав родо тиро, палай сави пхэнэнас, со латэ на авэна бэяцэ, подикх, вой шовто шон пхари. Андо пхуримос лако бэяндёла латэ шаво.
37 Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.
О Дэл терэла вся, со Вов закамэла.
38 Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
Пхэндя Мария: — Мэ бутярни Рае Дэвлэстири. Мэк авэла манди, сар ту пхэндян. И ангело отжыля латар.
39 Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
Андэ кадэла деса Мария вщиля и сыго жыля андо форо, саво сас андо плаенго тхан Иудеяко.
40 і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
Вой зажыля андо чер кав Захария и пхэндя ла Елизаветати: — Тэ авэс бахтали!
41 І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
Кала Елизавета ашундя лава Мариятирэ, подхукля о бэято андэ Елизавета, и пхэрдиля вой Свэнто Духоса.
42 і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
Вой зацыписайля фартэ гласоса и пхэндя: — Тут авэна тэ лашарэн майбут аврэ жувляндар! И лашарэна тирэ Бэятос, Савэс ту пхиравэс!
43 І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
Сости манди када, со мандэ авиля дэй мэрнэ Рае Дэвлэстири?
44 Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
Кала мэ ашундэм, сар ту пхэндян манди, тэ авав бахтали, подхукля андэр мандэ о бэято радомостар.
45 І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
Бахтали кодья, сави патяйля, со терэлапэ кода, со пхэндя лати Рай Дэл!
46 І рече Мария: Величає душа моя Господа,
И пхэндя Мария: — Лашарэл о води мэрно лэ Рае Дэвлэс.
47 і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,
И радосайля о духо мэрно палав Дэл, Фэрисаримари мэрно.
48 що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:
Вов удикхля, со мэ цэкни бутярни Лэстири. Акала вряматар всаворэ родоря авэна тэ акхарэн ман бахталяса.
49 бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.
Со зорало Дэл тердя манди баро рындо, и свэнто алав Лэско!
50 І милості Його від роду до роду на боячих ся Його.
Тангимос Лэско андэ всаворэ родоря, ко пативаса дарал Лэс.
51 Зробив силу рукою своєю, розсипав гордих у думках сердець їх;
Вов тердя барэ рындоря Пэстирэ зоралэ вастэса, рострадя колэн, савэ пхутярдэ годяса и водеса,
52 поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
Сшута раен пай лэндирэ троноря и вазгля упрэ цэкнэн машкар мануша.
53 голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
Бокхалэн пхэрдярдя мищимаса и барвалэн отмэкля нисоса.
54 прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
Вов сэрэсардя, со пхэнэлас лэ дадэнди, лэ Авраамости и лэстирэ бэяцэнди, тэ авэл тангимаско по вако, и подритярдя Израилёс, Пэстирэс бутярнэс. (aiōn g165)
56 Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.
Мария сас лэ Елизаветаса варикай трин шон и рисайля андо пэско чер.
57 Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
Кала авиля вряма, Елизавета бэяндя шаворэс.
58 І чули сусіде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
Ашундэ мануша, савэ жувэнас паша лэндэ, и о родо лако, со дя Рай Дэл о тангимос Пэско лати, и радонаспэ ласа.
59 І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотіли назвати його ймям батька його, Захарією.
По охто дес онэ авиле тэ обшынэн лэ бэятос и камле тэ акхарэн лэс, сар акхарэн лэсти дадэс — Захария,
60 І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
а лэстири дэй пхэндя: — Нат, акхараса лэс Иоаноса.
61 І казали до неї: Що нікого нема в родині твоїй, щоб звав ся імям сим.
И пхэндэ лати: — Никас на сас андо родо тиро, савэс акхарэнас кадя.
62 Кивали ж батькові його, як схотів би назвати його.
И пушэнас, сикавэнас лэ вастэнца кав лэско дад, сар вов камэл тэ акхарэл лэ бэятос.
63 І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
Захария мангля каштуни сандёры и пистросардя лэнди: «Алав лэско — Иоано». Всаворэ дивосайле.
64 Відкрили ся яе уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
Андэ кодья ж вряма отпхэрнэпэ лэстирэ ушта, и вов ля тэ дэл дума и тэ лашарэл Дэвлэс.
65 І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
И сас дар пэ всаворэ, ко жувэлас паша лэндэ, и роспхэнэнас пала када пав всаворэ плаендирэ тхана Иудеятирэ.
66 І положили всі, хто чув, у серці своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
Всаворэ, ко ашундя када, тховдэ андо води пэско и пхэнэнас: — Каса авэла када бэято? И о васт лэ Рае Дэвлэско сас лэса.
67 І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
О Захария, дад лэско, пхэрдиля Свэнто Духоса и пхэндя лав Дэвлэстар:
68 Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,
— Бахтало исин Рай, Дэл Израилёско, со авиля кай пэстирэ мануша и вытиндя лэн.
69 і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
Бишалдя амэнди зоралэс Фэрисаримарес андав чер и родо Давидоско, бутярнэс Пэстирэс,
сар бут бэрша палпалэ пхэндя уштэнца свэнтонэ пророкэнца Пэстирэнца, (aiōn g165)
71 спасеннє од ворогів наших і з руки всіх ненавидників наших,
со фэрисарэла амэн лэ вражымарендар амарэндар и вастэндар кодэлэндар, савэ амэн на камэн.
72 щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
Вов тангосардя амарэ дадэн и сэрэсардя Пэско свэнто завето,
73 клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
сар Вов солахадя амарэ дадэсти Авраамости,
74 та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
со Вов фэрисарэла амэн лэ вастэндар амарэ вражымарендар, кай амэ бидарако тэ терас бути Лэсти,
75 служити Йому в сьвятостї та праведності перед Ним, по всі днї життя нашого.
тэ жувас англав Лэстэ свэнто и жужо всаворо пэско жувимос.
76 А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнім, готовити дороги Його;
И тут, бэято, акхарэна пророкоса Майбарэстирэса, колэсти со ту авэса тэ жас англав Рай Дэл, кай тэ гытос о дром Лэсти,
77 щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
тэ роспхэнэ Пэстирэ манушэнди, со фэрисаримос дэлпэ, кала авэна эртисардэ лэндирэ бэзэха.
78 по благій милості Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
Амаро Дэл камэл и тангол, и Вов бишалэла амэнди дэнзорутно удуд упрал.
79 щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертній, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
Вов дэла удуд колэнди, савэ жувэн андэ калимос, и миримос пхирэл паша лэндэ, и тэ тховэл пэрнэ амарэ по дром кав миро!
80 Хлопятко ж росло та міцніло духом, і пробувало в пустині аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.
Бэято барёлас и терэласпэ майзор духоса, и жувэлас андэ мал жы кола вряматэ, кала сикавэла пэс манушэнди Израилёстирэнди.
