Від Луки 1
1 Яко ж бо многі заходились опоряджувати повість про добре знані нам речі,
SINCE many have been disposed to write narratives of those events, of which we have full assurance,
2 як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;
as they delivered them to us, who from the first were eye-witnesses and ministers of the word;
3 то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
it seemed proper for me also, as I had examined them all accurately, to write out the whole, methodically, for thee, excellent Theophilus:
4 щоб знав певноту того, чого тебе навчено.
that thou mayest know the truth of the statements, which thou hast been taught.
5 Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
In the days of Herod the king of Judaea, there was a certain priest, whose name was Zachariah, of the ministration of the house of Abijah; and his wife was of the daughters of Aaron, and her name was Elisabeth.
6 Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всіх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.
And they were both upright before God, and walked in all his commandments, and in the righteousness of the Lord, without reproach.
7 і не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
But they had no child, because Elisabeth was barren: and they were both advanced in life.
8 Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
And it occurred, that as he performed the priestly functions in the order of his ministration before the Lord,
9 то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.
according to the usage of the priesthood, it fell to him to offer the incense. And he went into the temple of the Lord,
10 А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
and the whole multitude of the people were praying without, at the time of incense.
11 Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.
And the angel of the Lord appeared to Zachariah, standing on the right side of the altar of incense.
12 І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
And when Zachariah saw him, he was agitated, and fear fell upon him.
13 Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
And the angel said to him: Fear not, Zachariah; for thy prayer is heard, and thy wife Elisabeth will bear thee a son, and thou shalt call his name John.
14 І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.
And thou wilt have joy and gladness: and many will rejoice at his birth.
15 Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.
For he will be great before the Lord; and he will not drink wine nor strong drink, and will be filled with the Holy Spirit even from his mother's womb.
16 І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.
And many of the children of Israel will he convert to the Lord their God.
17 І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
And he will go before him, in the spirit and power of Elijah the prophet, and will turn the heart of the fathers unto the children, and them that are disobedient to the knowledge of the righteous, and will prepare a perfect people for the Lord.
18 І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.
And Zachariah said to the angel: How shall I know this? For I am old, and my wife is advanced in life.
19 І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.
The angel answered, and said to him: I am Gabriel, who stand before God; and I am sent to converse with thee, and to tell thee these things.
20 І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.
Henceforth thou wilt be dumb, and unable to speak, until the day when these things take place: because thou believedst not my words, which will be fulfilled in their time.
21 І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.
And the people were standing and waiting for Zachariah; and they wondered at his tarrying so long in the temple.
22 Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.
And when Zachariah came forth, he could not speak with them: and they understood that he had seen a vision in the temple: and he made many signs to them, and remained speechless.
23 І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.
And when the days of his ministration were accomplished, he came to his house.
24 Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й втаїлась пять місяцїв, говорячи:
And it was after those days, that Elisabeth his wife conceived. And she secluded herself five months; and she said:
25 Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
These things hath the Lord done for me, in the days when he looked upon me to take away my reproach among men.
26 Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,
And in the sixth month, the angel Gabriel was sent by God into Galilee, to a city named Nazareth,
27 до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
to a virgin espoused to a man whose name was Joseph, of the house of David; and the virgin's name was Mary.
28 І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная. Господь з тобою; благословенна єси між женами.
And the angel entered the house, and said to her: Peace to thee, thou full of grace! The Lord is with thee: and blessed art thou among women.
29 Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.
And when she saw him, she was agitated by his speech; and she pondered, what this salutation could mean.
30 І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
And the angel said to her: Fear not, Mary; for thou hast found favor with God.
31 І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
For lo, thou wilt conceive in thy womb, and wilt bear a son, and wilt call his name Jesus.
32 Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
He will be great, and will be called the Son of the Most High, and the Lord God will give him the throne of his father David.
And he will reign over the house of Jacob for ever; and of his reign there will be no end. (aiōn g165)
34 Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
And Mary said to the angel: How can this be, as I have not known a man?
35 І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
The angel replied, and said to her: The Holy Spirit will come, and the power of the Most High will overshadow thee; therefore he that is born of thee is holy, and will be called the Son of God.
36 І ось Єлисавета, родичка твоя і вона також зачала, сина в старості своїй, і се шестий місяць званій неплідною.
And lo, Elisabeth thy kinswoman, even she too hath conceived a son in her old age; and this is the sixth month with her who is called barren.
37 Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.
Because nothing is difficult for God.
38 Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
Mary said: Behold, I am the handmaid of the Lord; be it to me, according to thy word. And the angel departed from her.
39 Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
And Mary arose in those days, and went hastily to the mountain district, to a city of Judaea;
40 і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
and entered the house of Zachariah, and saluted Elisabeth.
41 І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
And it was so, that when Elisabeth heard the salutation of Mary, the child leaped in her womb, and she was filled with the Holy Spirit.
42 і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
And she cried out with a loud voice, and said to Mary: Blessed art thou among women; and blessed is the fruit of thy womb.
43 І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
And whence is this to me, that the mother of my Lord should come to me?
44 Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
For lo, as the voice of thy salutation fell upon my ears, with great joy the child leaped in my womb.
45 І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
And happy is she that believed; for there will be a fulfillment of those things that were told her by the Lord.
46 І рече Мария: Величає душа моя Господа,
And Mary said: My soul doth magnify the Lord:
47 і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,
and my spirit rejoiceth in God the author of my life.
48 що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:
For he hath looked upon the humble condition of his hand maid; and lo, henceforth all generations will ascribe blessedness to me.
49 бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.
And He that is mighty hath done for me great things; and holy is his name.
50 І милості Його від роду до роду на боячих ся Його.
And his mercy is on them that fear him, for generations and posterities.
51 Зробив силу рукою своєю, розсипав гордих у думках сердець їх;
He hath wrought victory with his arm; and hath scattered the proud in the imagination of their heart.
52 поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
He hath cast down the mighty from their thrones, and hath exalted the lowly.
53 голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
The hungry hath he satisfied with good things, and the rich hath he sent away empty.
54 прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
He hath aided Israel his servant, and remembered his mercy,
(as he spoke with the fathers, ) with Abraham and his seed, for ever. (aiōn g165)
56 Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.
And Mary remained with Elisabeth about three months, and returned to her home.
57 Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
And Elisabeth's time of bringing forth arrived; and she bore a son.
58 І чули сусіде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
And her neighbors and relatives heard that the Lord had magnified his mercy to her, and they rejoiced with her.
59 І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотіли назвати його ймям батька його, Захарією.
And it occurred, that on the eighth day they came to circumcise the child. And they called him by the name of his father, Zachariah.
60 І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
And his mother answered and said: Not so; but John, shall he be called.
61 І казали до неї: Що нікого нема в родині твоїй, щоб звав ся імям сим.
And they said to her: There is no one among thy kindred called by that name.
62 Кивали ж батькові його, як схотів би назвати його.
And they made signs to his father, how he would have him named.
63 І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
And he asked for a tablet, and wrote, and said: John is his name. And every one was surprised.
64 Відкрили ся яе уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
And immediately his mouth was opened, and his tongue; and he spoke, and praised God.
65 І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
And fear came upon all their neighbors; and these things were talked of in all the mountain district of Judaea.
66 І положили всі, хто чув, у серці своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
And all who heard, pondered them in their heart, and said: What will this child be? And the hand of the Lord was with him.
67 І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
And Zachariah his father was filled with the Holy Spirit, and prophesied, and said:
68 Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,
Blessed be the Lord God of Israel, who hath visited his people, and wrought redemption for them:
69 і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
And hath raised up a horn of redemption for us, in the house of David his servant:
as he spake by the mouth of his holy prophets, who were of old, (aiōn g165)
71 спасеннє од ворогів наших і з руки всіх ненавидників наших,
that he would redeem us from our enemies, and from the hand of all that hate us.
72 щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
And he hath exercised his mercy to our fathers, and hath remembered his holy covenants,
73 клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
and the oath that he sware to Abraham our father, that he would grant to us,
74 та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
to be redeemed from the hand of our enemies; and that we should worship before him, without fear,
75 служити Йому в сьвятостї та праведності перед Ним, по всі днї життя нашого.
all our days, in rectitude and uprightness.
76 А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнім, готовити дороги Його;
And thou, child, wilt be called a prophet of the Most High; for thou wilt go before the face of the Lord, to prepare his way,
77 щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
that he may give the knowledge of life to his people, and forgiveness of their sins,
78 по благій милості Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
through the compassion of the mercy of our God; whereby the day-spring from on high will visit us,
79 щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертній, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
to give light to them that sit in darkness, and in the shadow of death; and to guide our feet into the way of peace.
80 Хлопятко ж росло та міцніло духом, і пробувало в пустині аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.
And the child grew, and was strengthened in spirit. And he was in the wilderness, until the day of his manifestation to Israel.
