Від Луки 1
1 Яко ж бо многі заходились опоряджувати повість про добре знані нам речі,
Many have undertaken to compose an account of the things that have been fulfilled among us,
2 як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;
just as they were handed down to us by the initial eyewitnesses and servants of the word.
3 то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
Therefore, having carefully investigated everything from the beginning, it seemed good also to me to write an orderly account for you, most excellent Theophilus,
4 щоб знав певноту того, чого тебе навчено.
so that you may know the certainty of the things you have been taught.
5 Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
In the time of Herod king of Judea there was a priest named Zechariah, who belonged to the priestly division of Abijah, and whose wife Elizabeth was a daughter of Aaron.
6 Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всіх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.
Both of them were righteous in the sight of God, walking blamelessly in all the commandments and decrees of the Lord.
7 і не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
But they had no children, because Elizabeth was barren, and they were both well along in years.
8 Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
One day while Zechariah’s division was on duty and he was serving as priest before God,
9 то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.
he was chosen by lot, according to the custom of the priesthood, to enter the temple of the Lord and burn incense.
10 А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
And at the hour of the incense offering, the whole congregation was praying outside.
11 Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.
Just then an angel of the Lord appeared to Zechariah, standing at the right side of the altar of incense.
12 І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
When Zechariah saw him, he was startled and gripped with fear.
13 Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
But the angel said to him, “Do not be afraid, Zechariah, because your prayer has been heard. Your wife Elizabeth will bear you a son, and you are to give him the name John.
14 І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.
He will be a joy and delight to you, and many will rejoice at his birth,
15 Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.
for he will be great in the sight of the Lord. He shall never take wine or strong drink, and he will be filled with the Holy Spirit even from his mother’s womb.
16 І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.
Many of the sons of Israel he will turn back to the Lord their God.
17 І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
And he will go on before the Lord in the spirit and power of Elijah, to turn the hearts of the fathers to their children and the disobedient to the wisdom of the righteous—to make ready a people prepared for the Lord.”
18 І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.
“How can I be sure of this?” Zechariah asked the angel. “I am an old man, and my wife is well along in years.”
19 І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.
“I am Gabriel,” replied the angel. “I stand in the presence of God, and I have been sent to speak to you and to bring you this good news.
20 І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.
And now you will be silent and unable to speak until the day this comes to pass, because you did not believe my words, which will be fulfilled at their proper time.”
21 І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.
Meanwhile, the people were waiting for Zechariah and wondering why he took so long in the temple.
22 Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.
When he came out and was unable to speak to them, they realized he had seen a vision in the temple. He kept making signs to them but remained speechless.
23 І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.
And when the days of his service were complete, he returned home.
24 Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й втаїлась пять місяцїв, говорячи:
After these days, his wife Elizabeth became pregnant and for five months remained in seclusion. She declared,
25 Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
“The Lord has done this for me. In these days He has shown me favor and taken away my disgrace among the people.”
26 Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,
In the sixth month, God sent the angel Gabriel to a town in Galilee called Nazareth,
27 до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
to a virgin pledged in marriage to a man named Joseph, who was of the house of David. And the virgin’s name was Mary.
28 І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная. Господь з тобою; благословенна єси між женами.
The angel appeared to her and said, “Greetings, you who are highly favored! The Lord is with you.”
29 Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.
Mary was greatly troubled at his words and wondered what kind of greeting this might be.
30 І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
So the angel told her, “Do not be afraid, Mary, for you have found favor with God.
31 І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
Behold, you will conceive and give birth to a son, and you are to give Him the name Jesus.
32 Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
He will be great and will be called the Son of the Most High. The Lord God will give Him the throne of His father David,
and He will reign over the house of Jacob forever. His kingdom will never end!” (aiōn g165)
34 Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
“How can this be,” Mary asked the angel, “since I am a virgin?”
35 І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
The angel replied, “The Holy Spirit will come upon you, and the power of the Most High will overshadow you. So the Holy One to be born will be called the Son of God.
36 І ось Єлисавета, родичка твоя і вона також зачала, сина в старості своїй, і се шестий місяць званій неплідною.
Look, even Elizabeth your relative has conceived a son in her old age, and she who was called barren is in her sixth month.
37 Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.
For no word from God will ever fail.”
38 Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
“I am the Lord’s servant,” Mary answered. “May it happen to me according to your word.” Then the angel left her.
39 Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
In those days Mary got ready and hurried to a town in the hill country of Judah,
40 і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
where she entered the home of Zechariah and greeted Elizabeth.
41 І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
When Elizabeth heard Mary’s greeting, the baby leaped in her womb, and Elizabeth was filled with the Holy Spirit.
42 і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
In a loud voice she exclaimed, “Blessed are you among women, and blessed is the fruit of your womb!
43 І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
And why am I so honored, that the mother of my Lord should come to me?
44 Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
For as soon as the sound of your greeting reached my ears, the baby in my womb leaped for joy.
45 І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
Blessed is she who has believed that the Lord’s word to her will be fulfilled.”
46 І рече Мария: Величає душа моя Господа,
Then Mary said: “My soul magnifies the Lord,
47 і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,
and my spirit rejoices in God my Savior!
48 що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:
For He has looked with favor on the humble state of His servant. From now on all generations will call me blessed.
49 бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.
For the Mighty One has done great things for me. Holy is His name.
50 І милості Його від роду до роду на боячих ся Його.
His mercy extends to those who fear Him, from generation to generation.
51 Зробив силу рукою своєю, розсипав гордих у думках сердець їх;
He has performed mighty deeds with His arm; He has scattered those who are proud in the thoughts of their hearts.
52 поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
He has brought down rulers from their thrones, but has exalted the humble.
53 голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
He has filled the hungry with good things, but has sent the rich away empty.
54 прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
He has helped His servant Israel, remembering to be merciful,
as He promised to our fathers, to Abraham and his descendants forever.” (aiōn g165)
56 Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.
Mary stayed with Elizabeth for about three months and then returned home.
57 Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
When the time came for Elizabeth to have her child, she gave birth to a son.
58 І чули сусіде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
Her neighbors and relatives heard that the Lord had shown her great mercy, and they rejoiced with her.
59 І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотіли назвати його ймям батька його, Захарією.
On the eighth day, when they came to circumcise the child, they were going to name him after his father Zechariah.
60 І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
But his mother replied, “No! He shall be called John.”
61 І казали до неї: Що нікого нема в родині твоїй, щоб звав ся імям сим.
They said to her, “There is no one among your relatives who bears this name.”
62 Кивали ж батькові його, як схотів би назвати його.
So they made signs to his father to find out what he wanted to name the child.
63 І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
Zechariah asked for a tablet and wrote, “His name is John.” And they were all amazed.
64 Відкрили ся яе уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
Immediately Zechariah’s mouth was opened and his tongue was released, and he began to speak, praising God.
65 І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
All their neighbors were filled with awe, and people throughout the hill country of Judea were talking about these events.
66 І положили всі, хто чув, у серці своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
And all who heard this wondered in their hearts and asked, “What then will this child become?” For the Lord’s hand was with him.
67 І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
Then his father Zechariah was filled with the Holy Spirit and prophesied:
68 Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,
“Blessed be the Lord, the God of Israel, because He has visited and redeemed His people.
69 і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
He has raised up a horn of salvation for us in the house of His servant David,
as He spoke through His holy prophets, those of ages past, (aiōn g165)
71 спасеннє од ворогів наших і з руки всіх ненавидників наших,
salvation from our enemies and from the hand of all who hate us,
72 щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
to show mercy to our fathers and to remember His holy covenant,
73 клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
the oath He swore to our father Abraham, to grant us
74 та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
deliverance from hostile hands, that we may serve Him without fear,
75 служити Йому в сьвятостї та праведності перед Ним, по всі днї життя нашого.
in holiness and righteousness before Him all the days of our lives.
76 А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнім, готовити дороги Його;
And you, child, will be called a prophet of the Most High; for you will go on before the Lord to prepare the way for Him,
77 щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
to give to His people the knowledge of salvation through the forgiveness of their sins,
78 по благій милості Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
because of the tender mercy of our God, by which the Dawn will visit us from on high,
79 щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертній, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
to shine on those who live in darkness and in the shadow of death, to guide our feet into the path of peace.”
80 Хлопятко ж росло та міцніло духом, і пробувало в пустині аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.
And the child grew and became strong in spirit; and he lived in the wilderness until the time of his public appearance to Israel.
