< Від Луки 7 >
1 Як же скінчив усї глаголи свої в слух людям, увійшов у Капернаум.
After Jesus had finished everything he was saying in the hearing of the people, he entered Capernaum.
2 В одного ж сотника слуга недугуючи мав умирати, котрий був йому дорогий
Now a centurion had a slave who was highly regarded by him, and he was sick and about to die.
3 Почувши ж про Ісуса, післав до Него старших Жидівських, благаючи Його, щоб, прийшовши, спас слугу його.
When the centurion heard about Jesus, he sent to him elders of the Jews, asking him to come and heal his servant.
4 Вони ж, прийшовши до Ісуса, благали Його пильно, говорячи: Що достоєн він, щоб йому зробив се:
When they had come to Jesus, they asked him earnestly, saying, “He is worthy to have you do this for him,
5 любить бо нарід наш, і шкоду він збудував нам.
because he loves our nation, and he is the one who built the synagogue for us.”
6 Ісус же пійшов з ними. І як вже він недалеко був од будинка, вислав до Него сотник другів, говорячи Йому: Господи, не трудись, бо я недостоєн, щоб Ти під стелю мою ввійшов;
So Jesus continued on his way with them. But when he was not far from the house, the centurion sent friends to say to him, “Lord, do not trouble yourself, because I am not worthy for you to come under my roof.
7 тим і себе не вважав достойним до Тебе прийти; тільки промов слово, то й одужає слуга мій.
For this reason I did not even consider myself worthy to come to you, but just say a word and my servant will be healed.
8 Бо й я чоловік під властю поставлений, маючи під собою воїнів; і скажу сьому: Йди, то й іде, а другому: Прийди, то й прийде, а слузї моєму: Роби оце, то й зробить.
For I also am a man who is under authority, with soldiers under me. I say to this one, 'Go,' and he goes, and to another one, 'Come,' and he comes, and to my servant, 'Do this,' and he does it.”
9 Почувши ж се Ісус, дивувавсь йому, й, обернувшись до йдучого за собою народу, рече: Глаголю вам: Навіть в Ізраїлі, такої віри не знайшов я.
When Jesus heard this, he was amazed at him, and turning to the crowd following him said, “I say to you, not even in Israel have I found such faith.”
10 І вернувшись послані у будинок, знайшли недужнього слугу здоровим.
When those who had been sent returned to the house, they found the servant was well.
11 І сталось опісля, ійшов Він у город, званий Наш, і йшло з Ним доволї учеників Його, й багато народу.
Soon after that, Jesus went to a town called Nain, and his disciples and a great crowd went with him.
12 Як же наближився до городських воріт, аж ось винесено мертвого, сина єдиного в матері своєї, вона ж була вдова; й багато народу з городу було з нею.
As he came near to the gate of the town, behold, a man who had died was being carried out, the only son of his mother (who was a widow), and a rather large crowd from the town was with her.
13 І побачивши її Господь, змилосердивсь над нею, і рече їй: Не плач.
When the Lord saw her, he was deeply moved with compassion for her and said to her, “Do not cry.”
14 І приступивши, приторкнув ся до мар; ті ж, що несли, з'упинились. І рече: Молодче, тобі глаголю: встань.
Then he went up and touched the wooden frame on which they carried the body, and those carrying it stood still. He said, “Young man, I say to you, arise.”
15 І сїв мерлець, і почав говорити. І оддав його матері його.
The dead man sat up and began to speak, and Jesus gave him to his mother.
16 Обняв же страх усїх; і прославляли вони Бога, кажучи: Що пророк великий устав між нами, й навідав Бог людей своїх.
Then fear overcame all of them, and they kept praising God, saying, “A great prophet has been raised among us” and “God has looked upon his people.”
17 І розійшлось слово се по всїй Юдеї про Него й по всїй околицї.
This news about Jesus spread throughout the whole of Judea and all the neighboring regions.
18 І сповістили Йоана ученики його про все те.
John's disciples told him about all these things.
19 І покликавши двох ученикїв своїх Йоан, післав до Ісуса, кажучи: Ти єси грядущий, чи иншого ждати нам?
Then John called two of his disciples and sent them to the Lord to say, “Are you the one who is to come, or should we look for another?”
20 Прийшовши ж до Него чоловіки, казали: Йоан Хреститель прислав нас до Тебе, кажучи: Ти єси грядущий, чи иншого ждати нам?
When they had come near to Jesus, the men said, “John the Baptist has sent us to you to say, 'Are you the one who is coming, or should we look for another?'”
21 Того ж часу сцїляв Він многих від недуг і ран, і духів лихих, і многим слїпим давав прозрїннє.
In that hour he healed many people from sicknesses and afflictions and from evil spirits, and to many blind people he gave sight.
22 І озвавшись Ісус, рече їм: Ідїть сповістіть Йоана, що бачили й чули: як слїпі прозирають, криві ходять, прокаженні очищають ся, глухі чують, мертві встають, і вбогі благовіствують.
Jesus answered and said to them, “After you have gone on your way, report to John what you have seen and heard. Blind people are receiving sight, lame people are walking, lepers are being cleansed, deaf people are hearing, people who have died are being raised back to life, and needy people are being told the good news.
23 І блажен, хто де зблазнить ся мною.
The person who does not stop believing in me because of my actions is blessed.”
24 Як же пійшли посланці Йоанові, почав глаголати до народу про Йоана: Чого виходили ви дивитись у пустиню? На тростину, що вітер колише?
After John's messengers had gone away, Jesus began to say to the crowds about John, “What did you go out into the desert to see? A reed shaken by the wind?
25 Або чого ж виходили їй дивитись? На чоловіка, в мягку одежу одягненого? Ось ті, що в одежі пишній та роскоші, панують у царських дворах.
But what did you go out to see? A man dressed in soft clothes? Look, those who wear expensive clothing and who live in luxury are in kings' palaces.
26 Або чого виходили ви дивитись: На пророка? Так, глаголю вам, і більш пророка.
But what did you go out to see? A prophet? Yes, I say to you, and more than a prophet.
27 Се той, про кого написано: Ось я досилаю ангела мого перед лицем Твоїм, що приготовить дорогу Твою перед Тобою.
This is he of whom it is written, 'See, I am sending my messenger before your face, who will prepare your way before you.'
28 Глаголю бо вам: Більшого між нарожденими від жінок пророка над Йоана Хрестителя нема; найменший же у царстві Божім більший від него.
I say to you, among those born of women none is greater than John. Yet the one who is least in the kingdom of God is greater than he is.”
29 І ввесь народ слухаючий, і митники, справдили Бога, хрестившись хрещеннєм Йоановим.
(When all the people heard this, including the tax collectors, they declared that God is righteous, because they had been baptized with the baptism of John.
30 Фарисеї ж та законники раду Божу про них відкинули, не хрестившись від него.
But the Pharisees and the experts in Jewish law rejected God's purpose for themselves, because they had not been baptized by John.)
31 Рече ж Господь: Кому ж оце уподоблю людей роду сього? й кому подобні вони?
“To what, then, can I compare the people of this generation? What are they like?
32 Подобні вони дітям, що сидять на торгу та гукають одно на одного, та й кажуть: Ми сурмили вам, а ви не скакали; ми голосили вам, а ви не плакали.
They are like children playing in the marketplace, who sit and call to one another and say, 'We played a flute for you, and you did not dance. We sang a funeral song, and you did not cry.'
33 Прийшов бо Йоан Хреститель, що хлїба не їсть, анї вина не пє, і кажете: Диявола мав.
For John the Baptist came eating no bread and drinking no wine, and you say, 'He has a demon.'
34 Прийшов Син чоловічий, що їсть і пє, і кажете: Ось чоловік прожора та пяниця, митникам друг і грішникам.
The Son of Man came eating and drinking, and you say, 'Look, he is a gluttonous man and a drunkard, a friend of tax collectors and sinners!'
35 І справдилась премудрість од дітей своїх усїх.
But wisdom is justified by all her children.”
36 Просив же хтось Його з Фарисеїв, щоб їв з ним. І, ввійшовши з господу Фарисееву, сїв за столом.
Now one of the Pharisees invited Jesus to eat with him. So after Jesus entered into the Pharisee's house, he reclined at the table to eat.
37 І ось жінка у городі, що була грішниця, довідавшись, що сидить за столом у господї Фарисеевій, принісши любастровий збаночок мира,
Behold, there was a woman in the city who was a sinner. When she found out that he was reclining at the table in the Pharisee's house, she brought an alabaster jar of perfumed oil.
38 і ставши коло ніг Його ззаду, плачучи, почала обмивати ноги Його слїзми, й волоссєм голови своєї обтирати; й цілувала ноги Його, й мастила миром.
As she stood behind him near his feet, weeping, she began to wet his feet with her tears, and she wiped them with the hair of her head and kissed his feet and anointed them with perfumed oil.
39 Бачивши ж Фарисей, що запросив Його, казав сам у собі, говорячи: Коли б сей був пророк, знав би, хто й яка се жінка, що приторкуєть ся до Него; бо грішниця вона.
When the Pharisee who had invited Jesus saw this, he thought to himself, saying, “If this man were a prophet, then he would know who and what type of woman is touching him, that she is a sinner.”
40 І озвавшись Ісус, рече до него: Симоне, маю тобі щось сказати. Він же каже: Учителю, скажи.
Jesus responded and said to him, “Simon, I have something to say to you.” He said, “Say it, Teacher!”
41 Два довжники були в одного вірителя: один завинив пятьсот денариїв, другий же пятьдесять.
Jesus said, “A certain moneylender had two debtors. The one owed five hundred denarii, and the other fifty.
42 Як же не мали чим оддавати, обом простив він. Хто ж оце з них, скажи, більш його любити ме?
When they could not pay him, he forgave them both. Therefore, which of them will love him more?”
43 Озвав ся ж Симон і Каже: Думаю, що той, кому більш простив він. Він же рече йому: Право судив єси.
Simon answered him and said, “I suppose the one whom he forgave the most.” Jesus said to him, “You have judged correctly.”
44 І, обернувшись до жінки, рече Симонові: Чи бачиш ти сю жінку? Увійшов я в твою господу, - води на ноги мої не дав єси; ся ж слїзми обмила ноги мої, і волоссєм голови своєї обтерла.
Jesus turned to the woman and said to Simon, “You see this woman. I have entered into your house. You gave me no water for my feet, but she has wet my feet with her tears and wiped them with her hair.
45 Цїлування не дав єси менї; ся ж, відколи ввійшов я, не перестала цілувати ноги мої.
You did not give me a kiss, but from the time I came in she did not stop kissing my feet.
46 Оливою голови моєї не намастив єси; ся ж миром намастила ноги мої.
You did not anoint my head with oil, but she has anointed my feet with perfumed oil.
47 Тим тлаголю тобі: Оставляють ся гріхи її многі, бо возлюбила много; кому ж мало оставляєть ся, мало любить.
Therefore I say to you, her sins, which were many, have been forgiven—for she loved much. But the one who is forgiven little, loves little.”
48 Рече ж їй: Оставляють ся гріхи твої.
Then he said to her, “Your sins are forgiven.”
49 І почали ті, що вкупі сиділи, казати в собі: Хто сей, що й гріхи відпускає?
Those reclining together began to say among themselves, “Who is this that even forgives sins?”
50 Рече ж до жінки: Віра твоя спасла тебе; йди з упокоєм.
Then Jesus said to the woman, “Your faith has saved you. Go in peace.”