< Від Луки 7 >

1 Як же скінчив усї глаголи свої в слух людям, увійшов у Капернаум.
ज़ैखन तैनी लोकन एपनी सब गल्लां शुनेई छ़ैडी, त तै कफरनहूम नगर मां अव।
2 В одного ж сотника слуга недугуючи мав умирати, котрий був йому дорогий
तैड़ी केन्ची सूबेदारेरो अक ट्लारो सेवक बिमार थियो ते मरने बालो थियो।
3 Почувши ж про Ісуса, післав до Него старших Жидівських, благаючи Його, щоб, прийшовши, спас слугу його.
तैनी यीशुएरी मुशूरी शुन्तां यहूदी केरे किछ बुज़ुर्ग तैस कां मिनत केरनेरे लेइ भेज़े, कि तै एइतां मेरो सेवक बज़्झ़ाए।
4 Вони ж, прийшовши до Ісуса, благали Його пильно, говорячи: Що достоєн він, щоб йому зробив се:
तैना यीशु कां आए ते तैस कां मिनत केरने लगे, “तै इस काबले, कि तू तैसेरेलेइ इन केरस।
5 любить бо нарід наш, і шкоду він збудував нам.
किजोकि ते इश्शी कौमी सेइं बड़ी हमदरदी रखते, ते इश्शू प्रार्थना घर तैन्नी बनेवरुए।”
6 Ісус же пійшов з ними. І як вже він недалеко був од будинка, вислав до Него сотник другів, говорячи Йому: Господи, не трудись, бо я недостоєн, щоб Ти під стелю мою ввійшов;
यीशु तैन सेइं साथी-साथी च़लो जेव, पन ज़ैखन तैस घरे नेड़े पुज़ो त सूबेदारे होरि दोस्तन सेइं समाद भेज़ो कि, “प्रभु तकलीफ न केर, किजोकि अवं एस काबल नईं कि तू मेरे घरे मां एज्जी सखत।
7 тим і себе не вважав достойним до Тебе прийти; тільки промов слово, то й одужає слуга мій.
एस्से वजाई सेइं अवं भी अपनो आप तीं कां एजनेरे काबल न सेमझ़ी बल्के अपनि ज़बानी सेइं ज़ोस त मेरो नौकर बेज़्झ़ोइ सकते।
8 Бо й я чоловік під властю поставлений, маючи під собою воїнів; і скажу сьому: Йди, то й іде, а другому: Прийди, то й прийде, а слузї моєму: Роби оце, то й зробить.
तै मैन्हु ज़ोने लगो कि अवं भी केन्चेरे अधिकारे मां कम केरताईं, ते सिपाही मेरे अधीन आन, ते ज़ैखन एक्की जो ज़ोतां कि ‘गा,’ त तै गाते, ते होरि जो ज़ोतां एई, त तै ‘एइते,’ ते अपने सेवके जो ज़ोताईं, ‘इन कम केर,’ त तै केरते।”
9 Почувши ж се Ісус, дивувавсь йому, й, обернувшись до йдучого за собою народу, рече: Глаголю вам: Навіть в Ізраїлі, такої віри не знайшов я.
यीशु एन शुन्तां हैरान रेइ जेव, ते पत्रोवं लोकां केरे पासे लगो तकने ज़ैना तैस पत्पती ओरे थिये तैन जो ज़ोने लगो, “कि अवं तुसन सेइं सच़ ज़ोताईं कि मीं इस्राएल मुलखे मां इस गैर यहूदी मैनेरो ज़ेरो मैन्हु नईं लोवरो ज़ै मीं पुड़ एत्रो विश्वास केरे।”
10 І вернувшись послані у будинок, знайшли недужнього слугу здоровим.
ते ज़ैना लोक यीशु कां भेज़ोरे थिये वापस ज़ैखन घरे आए त तै सेवक बेज़्झ़ोरो लव।
11 І сталось опісля, ійшов Він у город, званий Наш, і йшло з Ним доволї учеників Його, й багато народу.
थोड़े च़िरेरां पत्ती एरू भोवं कि यीशु नाईन नव्वेंरे नगर मां च़लो जेव, ते तैसेरे चेले ते होरे भी बड़े लोक तैन सेइं साथी थिये।
12 Як же наближився до городських воріт, аж ось винесено мертвого, сина єдиного в матері своєї, вона ж була вдова; й багато народу з городу було з нею.
ज़ैखन तैना नगरेरे फाटके पुड़ नेड़े पुज़े, त हेरतन, कि अक मुड़दो बेइर जो च़लेवरोए, ते तैन अपनि अम्मारू अक्के मट्ठू थियूं, ते नगरेरे बड़े लोक तैस विधवा कुआन्शी सेइं साथी थिये।
13 І побачивши її Господь, змилосердивсь над нею, і рече їй: Не плач.
एन लेइतां प्रभुए बड़ो तरस अव, ते तैस जो ज़ोवं, “लेरां न दे।”
14 І приступивши, приторкнув ся до мар; ті ж, що несли, з'упинились. І рече: Молодче, тобі глаголю: встань.
फिरी यीशु नेड़े एइतां शिड़ी सेइं हथ लाव, ते छ़ूनेबाले रुके, ते यीशुए ज़ोवं, “ए जवान, अवं तीं सेइं ज़ोतां, खड़ो उठ!”
15 І сїв мерлець, і почав говорити. І оддав його матері його.
तैखन मुड़दो उठो, ते गल्लां लगो केरने, ते यीशुए तै तैसेरी अम्मा सोंफतां छ़डू।
16 Обняв же страх усїх; і прославляли вони Бога, кажучи: Що пророк великий устав між нами, й навідав Бог людей своїх.
इन हेरतां सब लोक डेरि जे, ते परमेशरेरी तारीफ़ केरने लगे, “अक महान नबी असन मां ओरोए, ते परमेशरे अपने लोकन पुड़ अपनि सिधी नज़र रखोरीए।
17 І розійшлось слово се по всїй Юдеї про Него й по всїй околицї.
एस्से गल्लरी वजाई सेइं ए खबर यहूदियारे ते आसेपासेरे सेब्भी मुलखन मां फैली जेई।”
18 І сповістили Йоана ученики його про все те.
ते यूहन्ना तैसेरे चेलेईं एन सैरी गल्लां केरि खबर दित्ती।
19 І покликавши двох ученикїв своїх Йоан, післав до Ісуса, кажучи: Ти єси грядущий, чи иншого ждати нам?
तैखन यूहन्ना एन शुन्तां दूई चेले कुजेइतां यीशु कां पुच्छ़ने भेज़े कि, “एजनेबालो तू आस, या असां होरि बलगम?”
20 Прийшовши ж до Него чоловіки, казали: Йоан Хреститель прислав нас до Тебе, кажучи: Ти єси грядущий, чи иншого ждати нам?
तैनेईं यीशु कां एइतां पुच़्छ़ू, “असां यूहन्ना बपतिस्मो देनेबाले तीं कां पुच्छ़ने भेज़ोरेम, कि एजनेबालो तू आस, या असां होरि बलगम?”
21 Того ж часу сцїляв Він многих від недуг і ран, і духів лихих, і многим слїпим давав прозрїннє.
तैखन यीशुए बड़े लोक बिमैरन ते तकलीफ, ते भूतन करां छुटाए, ते बड़े काने लोकन एछ़्छ़न लौ दित्ती।
22 І озвавшись Ісус, рече їм: Ідїть сповістіть Йоана, що бачили й чули: як слїпі прозирають, криві ходять, прокаженні очищають ся, глухі чують, мертві встають, і вбогі благовіствують.
यीशु तैन ज़ोवं, “ज़ैन किछ तुसेईं लाहेरूए ते शुनेरूए गेइतां यूहन्ना सेइं ज़ोथ, कि काने लातन, ते टोंटे च़लतन, ते कोढ़ी केरू कोढ़ साफ भोते, ते टोंऊने शुन्तन, ते मुड़दे ज़ींते भोतन, ते गरीबन खुशखबरी शुनाई गाचे।
23 І блажен, хто де зблазнить ся мною.
परमेशर तैस बरकत देते, ज़ै मीं पुड़ शक न केरे।”
24 Як же пійшли посланці Йоанові, почав глаголати до народу про Йоана: Чого виходили ви дивитись у пустиню? На тростину, що вітер колише?
ज़ैखन यूहन्नारे बिस्तार देनेबाले लोक वापस च़ले जे, त यीशु यूहन्नारे बारे मां गवाही देने लगो, “तुस जंगले मां कुन हेरने जोरे थिये? कुन हवाई सेइं हिलते निरैठरे डाल?
25 Або чого ж виходили їй дивитись? На чоловіка, в мягку одежу одягненого? Ось ті, що в одежі пишній та роскоші, панують у царських дворах.
त फिरी तुस होरू कुन हेरने जोरे थिये? कुन रोड़ां लग्गोरां लिगड़न बालो मैन्हु? हेरा, ज़ैना मगां लिगड़ां लाने बाले मैन्हु, ते ज़ैना एश केरनेबाले लोक भोतन। तैना राज़ महलन मां रातन,
26 Або чого виходили ви дивитись: На пророка? Так, глаголю вам, і більш пророка.
त फिरी तुस होरू कुन हेरने जोरे थिये? कुन कोई नबी? हाँ, अवं तुसन सेइं ज़ोताईं, नेबी करां बड्डे।
27 Се той, про кого написано: Ось я досилаю ангела мого перед лицем Твоїм, що приготовить дорогу Твою перед Тобою.
ए तैए, ज़ेसेरे बारे मां लिखोरूए, ‘हेर, अवं अपनो बिस्तार देनेबालो तीं अग्री-अग्री भेज़ताईं, ज़ै तेरी बत अग्रोवं तियार केरेलो।’”
28 Глаголю бо вам: Більшого між нарожденими від жінок пророка над Йоана Хрестителя нема; найменший же у царстві Божім більший від него.
यीशुए ज़ोवं, “अवं तुसन सेइं सच़ ज़ोताईं, कि ज़ै कुआन्शन करां ज़रमोरोए, तैन मां यूहन्ना बपतिस्मो देनेबाले करां बड्डो कोई नईं। पन ज़ै परमेशरेरे राज़्ज़े मां निकड़ोए, तै यूहन्ना करां बड्डोए।”
29 І ввесь народ слухаючий, і митники, справдили Бога, хрестившись хрещеннєм Йоановим.
ज़ैखन तैन लोकेईं एन गल्लां शुनी त धड़त नेनेबालेईं भी यूहन्ना बपतिस्मो देनेबाले करां बपतिस्मो नेइतां परमेशर धर्मी मन्नो।
30 Фарисеї ж та законники раду Божу про них відкинули, не хрестившись від него.
पन फरीसी लोकेईं ते शास्त्री लोकेईं तैस करां बपतिस्मो न नेइतां परमेशरेरी मर्ज़ी अपने बारे मां टाली।
31 Рече ж Господь: Кому ж оце уподоблю людей роду сього? й кому подобні вони?
“बस्सा, अवं इस ज़मानेरे लोकां केरि मिसाल केस सेइं देईं, तैना केसेरे ज़ेरेन?
32 Подобні вони дітям, що сидять на торгу та гукають одно на одного, та й кажуть: Ми сурмили вам, а ви не скакали; ми голосили вам, а ви не плакали.
तैना तैन मट्ठां केरे ज़ेरेन ज़ैना बज़ारे मां बिशोरां एक्की होरि जो हक देइतां ज़ोतन, ‘असेईं तुश्शे लेइ बेंशोई बज़ाइ, ते तुस न नच़्च़े, असेईं शौग मनाव, पन तुसेईं लेरां न दित्ती!’
33 Прийшов бо Йоан Хреститель, що хлїба не їсть, анї вина не пє, і кажете: Диявола мав.
किजोकि यूहन्ना बपतिस्मो देनेबालो न रोट्टी खांतो अव, न शराब पीतो अव, ते तुस ज़ोतथ, कि एस पुड़ भूतेरो सैयो आए।
34 Прийшов Син чоловічий, що їсть і пє, і кажете: Ось чоловік прожора та пяниця, митникам друг і грішникам.
मैनेरू मट्ठू खातू पीतू अव, ते तुस ज़ोतथ, ‘हेरा, तै पेटू ते शराबी मैन्हु, कने धड़त नेनेबाले ते पापी लोकां केरो दोस्त।’
35 І справдилась премудрість од дітей своїх усїх.
पन अक्ल अपने सेब्भी मट्ठन करां जादे सच़्च़ी साबत भोइ।”
36 Просив же хтось Його з Фарисеїв, щоб їв з ним. І, ввійшовши з господу Фарисееву, сїв за столом.
फिरी केन्चे फरीसे यीशु कां मिनत की, कि मीं सेइं साथी रोट्टी खा, बस्सा, तै तैस सेइं साथी तैसेरे घरे जेव, ते तैस सेइं साथी रोट्टी खांने लगो।
37 І ось жінка у городі, що була грішниця, довідавшись, що сидить за столом у господї Фарисеевій, принісши любастровий збаночок мира,
त हेरा, अक बदचलन कुआन्श ज़ै तैस नगरेरी थी एन बुझ़तां कि यीशु फरीसेरे घरे रोट्टी खांने बिशोरोए, संगमरमरेरे एक्की भांडे मां इत्र आनो।
38 і ставши коло ніг Його ззаду, плачучи, почала обмивати ноги Його слїзми, й волоссєм голови своєї обтирати; й цілувала ноги Його, й мастила миром.
ते यीशुएरे पावन कां नेड़े लेरां देंती खड़ी भोइ, ते तैसेरे पाव एंखेइं सेइं सेले ते अपने दोग्गेरे बालेईं सेइं पोंछ़ने लगी ते तैसेरे पावन फुम्मड़ी देने लगी कने पावन पुड़ इत्र लाव।
39 Бачивши ж Фарисей, що запросив Його, казав сам у собі, говорячи: Коли б сей був пророк, знав би, хто й яка се жінка, що приторкуєть ся до Него; бо грішниця вона.
ज़ैनी फरीसे यीशु कुजोरो थियो, तैनी एन लाव, त ज़ोने लगो, “अगर ए मैन्हु नबी भोथो त बुझ़ेथो कि ज़ै कुआन्श तैस कांए तै कौने ते ए केरि कुआन्शे? किजोकि ए बदचलने।”
40 І озвавшись Ісус, рече до него: Симоне, маю тобі щось сказати. Він же каже: Учителю, скажи.
यीशु तैसेरे इन खियाल ज़ैंनतां तैस सेइं ज़ोवं, “हे शमौन, मीं तीं सेइं किछ ज़ोनूए।” फरीसे ज़ोवं, “हे गुरू ज़ो।”
41 Два довжники були в одного вірителя: один завинив пятьсот денариїв, другий же пятьдесять.
यीशुए तैस सेइं मिसाल देइतां ज़ोवं “केन्ची शोहुकारेरो केन्ची दूई ज़न्न कां कर्ज़ो थियो, एक्की कां 500 दीनार, ते होरि कां 50 दीनार थिये।
42 Як же не мали чим оддавати, обом простив він. Хто ж оце з них, скажи, більш його любити ме?
ज़ैखन तैन कां देने जो किछ न राऊं, त तैनी शोहोकरे दुइने कर्ज़ो माफ़ कमाव। बस्सा, कौन तैन मरां जादे शोहुकारे सेइं प्यार केरेलो?”
43 Озвав ся ж Симон і Каже: Думаю, що той, кому більш простив він. Він же рече йому: Право судив єси.
शमौने जुवाब दित्तो, “मेरे समझ़ी सेइं त ज़ेसेरो जादे कर्ज़ो माफ़ कियो।” यीशुए ज़ोवं, “तीं ठीक फैसलो कियो।”
44 І, обернувшись до жінки, рече Симонові: Чи бачиш ти сю жінку? Увійшов я в твою господу, - води на ноги мої не дав єси; ся ж слїзми обмила ноги мої, і волоссєм голови своєї обтерла.
यीशु तैस कुआन्शरे पासे तेकतां शमौने ज़ोवं, “कुन तू इस कुआन्शरां तकतस? अवं तेरे घरे अव, तीं मीं (रीतरे मुताबिक) पव धोने जो पानी न दित्तू, पन इसां मेरे पाव एंखेइं सेइं पव धोए ते अपने दोग्गेरे बालेईं सेइं पौंछ़े।”
45 Цїлування не дав єси менї; ся ж, відколи ввійшов я, не перестала цілувати ноги мої.
तीं मीं (रीतरे मुताबिक) फुम्मड़ी न दित्ती, पन एसां ज़ैखनेरो अवं इड़ी ओरोईं मेरे पव्वन फुमड़ी देनी न उडैई।
46 Оливою голови моєї не намастив єси; ся ж миром намастила ноги мої.
तीं मेरे दोग्गे पुड़ तेल न मल्लो, पन एसां मेरे पावन पुड़ इत्र मल्लो।
47 Тим тлаголю тобі: Оставляють ся гріхи її многі, бо возлюбила много; кому ж мало оставляєть ся, мало любить.
“एल्हेरेलेइ अवं तीं सेइं ज़ोताईं कि, एसारे जादे पाप ज़ैना एसां कियोरे थिये, माफ़ भोए, किजोकि एसां जादे प्यार कियो, पन ज़ेसेरे थोड़े पाप माफ़ भोतन तै थोड़ो प्यार केरते।”
48 Рече ж їй: Оставляють ся гріхи твої.
यीशुए तैस कुआन्शी जो ज़ोवं, “गा तेरे पाप माफ़ भोए।”
49 І почали ті, що вкупі сиділи, казати в собі: Хто сей, що й гріхи відпускає?
एस गल्ली पुड़ ज़ैना तैस सेइं साथी रोट्टी खांने बिश्शोरे थिये, अपने-अपने मने मां सोचने लगे, “ए कौने ज़ै पाप भी माफ़ केरते, पाप त सिर्फ परमेशर माफ़ केरते?”
50 Рече ж до жінки: Віра твоя спасла тебе; йди з упокоєм.
पन यीशुए तैस कुआन्शी सेइं ज़ोवं, “परमेशरे तू एल्हेरेलेइ बच़ाई कि तीं मीं पुड़ विश्वास कियो, हुनी तू खुशी सेइं गा।”

< Від Луки 7 >