Від Луки 24
1 Первого ж дня тижня, вельми рано, прийшли вони на гріб, несучи, що наготовили, пахощі, і другі з ними.
Zvino nemusi wekutanga wevhiki, mambakwedza, vakauya kuguva, vakatakura zvinonhuhwira zvavakange vagadzirira, nevamwe vanavo.
2 Знайшли ж камінь відкочений від гробу.
Zvino vakawana ibwe rakakunguruswa kubva paguva.
3 І ввійшовши не знайшли тїла Господа Ісуса.
Vakabva vapinda vakasawana mutumbi waIshe Jesu.
4 І сталось, як здумілись вони від сього, ось два Чоловіки стояли перед ними в шатах ясних.
Zvino vakati vakakanganiswa kwazvo nazvo, zvino tarira, varume vaviri vakamira navo vakapfeka nguvo dzinopenya;
5 Як же полякались вони й нахилили лице до землї, рекли до них: Чого шукаєте живого між мертвими?
zvino vachiri kutya, ndokukotamisa zviso pasi, varume vakati kwavari: Munotsvakirei mupenyu pavakafa?
6 Нема Його тут, а встав. Згадайте, як Він промовляв до вас, ще бувши в Галилеї,
Haasi pano, asi wamuka; rangarirai kuti wakataura sei kwamuri achiri muGarirea,
7 глаголючи: Що мусить Син чоловічий бути виданим у руки чоловіків грішників, і бути рознятим, і третього дня воскреснути.
achiti: Mwanakomana wemunhu anofanira kukumikidzwa mumaoko evanhu vezvivi, nekurovererwa pamuchinjikwa, uye pazuva retatu amukezve.
8 І згадали слова Його,
Zvino vakarangarira mashoko ake.
9 і, вернувшись од гробу, сповістили про се все одинайцятьох і всїх инших.
Zvino vakadzoka vachibva kuguva, vakaudza zvinhu izvi zvese kuvanegumi neumwe nekune vamwe vese.
10 Була ж Мария Магдалина, та Йоанна, та Мария Яковова, й инші з ними, шо оповідали перед апостолами се.
Vaiva Maria Magidharini naJohwana naMaria mai vaJakobho, nevamwe vavaiva navo, vakaudza vaapositori zvinhu izvi.
11 І явились перед ними яко видумка слова їх, і не поняли віри їм.
Zvino mashoko avo akaonekera sekutaura kusina maturo pamberi pavo, uye havana kuvatenda.
12 Петр же, вставши, побіг до гробу; й нахилившись побачив тільки полотно, що лежало, й пійшов, сам у собі дивуючись тим, що сталось.
Asi Petro wakasimuka akamhanyira kuguva; akakotama ndokutarira, akaona micheka yerineni yakaradzikwa yega; ndokuenda, ashamisika mukati make nezvakange zvaitika.
13 І ось двоє з них ійшло того ж дня на село, зване Емаус, гоней з шістьдесять од Єрусалиму.
Zvino tarira, pazuva iroro vaviri vavo vaifamba vachienda kumusha wainzi Emausi, wakange uri masitadhia makumi matanhatu kubva kuJerusarema.
14 І розмовляли вони між собою про все те, що стало ся.
Zvino ivo vaitaurirana pamusoro pezvinhu izvi zvese zvakange zvaitika.
15 І сталось, як розмовляли вони та перепитувались, і сам Ісус наближившись, ійшов з ними.
Zvino zvakaitika kuti vachitaurirana nekubvunzana, Jesu amene wakaswedera akafamba navo,
16 Очі в їх були вдержані, щоб не пізнали Його.
asi meso avo akange abatwa kuti vasamuziva.
17 Рече ж до них: Що се за речі, про котрі розмовляєте між собою йдучи, та сумуєте?
Zvino wakati kwavari: Mashoko ei awa amunokurukurirana muchifamba, uye makasuruvara?
18 Озвав ся ж один, на ймя Клеопа й каже до Него: Хиба Ти один захожий у Єрусалимі, і не знаєш, що стало ся в йому сими днями?
Umwe, wainzi Kiriyopasi, ndokupindura akati kwaari: Ndiwe wega mutorwa muJerusarema, uye hauziva zvakaitikamo mumazuva ano here?
19 І рече їм: Що ж таке? Вони ж сказали Йому: Про Ісуса Назарянина, що був муж пророк, сильний ділом і словом перед Богом і всїм народом,
Zvino akati kwavari: Zvinhui? Ivo vakati kwaari: Zviri maererano naJesu weNazareta, waiva murume muporofita ane simba pachiito nepashoko pamberi paMwari nevanhu vese;
20 як видали Його архиєреї та князї нащі на суд смертний і розпяли Його.
uye kuti vapristi vakuru nevatongi vedu vakamukumikidza sei kuti atongerwe rufu, uye vakamuroverera pamuchinjikwa.
21 Ми ж уповали, що се Він, що має збавити Ізраїля; а до всього того третій се день іде сьогоднї, як се стало ся;
Asi isu taivimba kuti ndiye waizodzikunura Israeri. Asiwo kunze kweizvi zvese, nhasi izuva retatu kubva zvaitika zvinhu izvi.
22 тільки ж і жінки деякі з наших налякали нас, бувши рано при гробі
Asi vamwewo vakadzi vekwedu vatishamisa, vanga vafumira kuguva;
23 і, не знайшовши тїла Його, прийшли оповідуючи, що явленнє ангелів бачили, котрі глаголють, що Він живий.
zvino vati vasingawani mutumbi wake, vauya vachiti vaona chiratidzo chevatumwawo, vati mupenyu.
24 І пійшли деякі з наших до гробу, й знайшли так, як і жінки казали; Його ж не бачили.
Uye vamwe vevaiva nesu vaenda kuguva, vakawanawo zvakadaro vakadziwo sezvavakange vareva; asi iye havana kumuona.
25 І рече Він до них; о безумні і лїниві серцем вірувати всьому, що промовили пророки!
Zvino iye akati kwavari: Haiwa imwi vekusanzwisisa, uye mune moyo ine chinono kutenda zvese vaporofita zvavakataura!
26 Чи не мусїв се терпіти Христос і ввійти в славу свою?
Ko Kristu wakange asingafaniri kutambudzika nezvinhu izvi, ndokupinda pakubwinya kwake here?
27 І, почавши від Мойсея і від усіх пророків, виясняв Їм у всіх писаннях про Него.
Ndokutanga kuna Mozisi nekuvaporofita vese, akadudzira kwavari mumagwaro ese zvinhu zviri maererano naye.
28 І наближались до села, куди йшли, й Він зробив, нїби хоче йти далі.
Zvino vakaswedera kumusha kwavakange vachienda; iye ndokuita sewopfuurira.
29 Вони ж удержували Його, кажучи: Зостань ся з нами; бо вже надвечір, і нахилив ся день. І ввійшов, щоб зостатись із ними.
Asi vakamumanikidza, vachiti: Garai nesu, nokuti koda kuvira, uye zuva ranyura. Ndokupinda kunogara navo.
30 І сталось, як сидів Він за столом а ними, взявши хліб, благословив, і переломивши, подав їм.
Zvino zvakaitika agere navo pakudya, wakatora chingwa akaropafadza, akamedura ndokupa kwavari.
31 їм же відкрились очі, й пізнали вони Його; й став ся Він невидимий їм.
Zvino meso avo ndokuzarurwa, ndokumuziva; iye ndokunyangarika kwavari.
32 І казали вони один до одного: Хиба ж серце наше не горіло в нас, як промовляв до нас у дорозї, і як розкривав нам писання?
Zvino vakataurirana vachiti: Moyo wedu wanga usingapisi mukati medu here paanga achitaura nesu munzira, nepaanga achitizarurira magwaro?
33 І, вставши тієї ж години, вернулись у Єрусалим і знайшли згромаджених одинайпять, і тих, що були з ними,
Zvino vakasimuka neawa iroro, vakadzokera kuJerusarema, vakawana vanegumi neumwe vakaungana nevaiva navo,
34 як говорили: Що встав Господь справді і явив ся Симонові.
vachiti: Ishe wamuka zvirokwazvo, waonekwa naSimoni.
35 І розповіли вони, що сталось у дорозї, і як пізнали Його в ламанню хлїба.
Ivo vakarondedzera zvinhu zvakaitika munzira, uye kuti wakazikanwa navo sei pakumedura chingwa.
36 Як же се вони говорили, сам Ісус став посеред них, і рече їм: Упокій вам.
Zvino vakati vachataura zvinhu izvozvi, Jesu amene wakamira pakati pavo, akati kwavari: Rugare kwamuri.
37 Вони ж, полякавшись і перестрашившись, думали, що духа бачять.
Asi vakavhunduswa, vakatya, vakafunga kuti vaona mweya.
38 І рече їм: Чого стрівожились? і чого думки встають у серцях ваших?
Zvino akati kwavari: Munonetsekerei, uye mifungo inomukirei mumoyo yenyu?
39 Дивіть ся на руки мої і ноги мої, що се сам я. Дотикайтесь мене й вбачайте; бо дух тїла й костей не має, як бачите, що я маю.
Tarirai maoko angu netsoka dzangu, kuti ndini ndomene. Ndibatei, muone, nokuti mweya hauna nyama nemafupa, sezvamunoona ndinazvo.
40 І, се глаголючи, показав їм руки й ноги.
Zvino wakati areva izvi akavaratidza maoko netsoka.
41 Ще ж як не поняли вони віри з радощів та дивувались, рече їм: Маєте що їсти тут?
Zvino vakati vachigere kutenda nekuda kwekufara vachishamisika, akati kwavari: Mune chinodyika pano here?
42 Вони ж Йому подали риби печеної частину та медового стільника (крижку).
Zvino vakamupa nhindi yehove yakagochwa neyezinga reuchi.
43 І взявши, їв перед ними.
Iye ndokutora akadya pamberi pavo.
44 Рече ж їм: Оце ж слова, що глаголав я до вас, ще бувши з вами, що мусить справдити ся все, писане в законі Мойсейовому, й пророках, і псальмах про мене.
Zvino wakati kwavari: Awa mashoko andakataura kwamuri ndichiri nemwi, kuti zvinhu zvese zvinofanira kuzadziswa, zvakanyorwa pamurairo waMozisi, nepavaporofita nepaMapisarema maererano neni.
45 Тодї розкрив їм розум розуміти писання,
Ipapo akazarura kunzwisisa kwavo, kuti vanzwisise magwaro.
46 і рече їм: Що так написано й так треба було терпіти Христу й воскреснути з мертвих третього дня;
Ndokuti kwavari: Zvakanyorwa saizvozvi, saizvozvowo zvakafanira Kristu kutambudzika, nekumuka kubva kuvakafa zuva retatu,
47 і проповідуватись в імя Його покаянню і відпущенню гріхів між усїма народами, почавши від Єрусалиму.
uye kuti kutendeuka nekanganwiro yezvivi zviparidzirwe marudzi ese muzita rake, kutanga paJerusarema.
48 Ви ж сьвідки сього.
Uye imwi muri zvapupu zvezvinhu izvi.
49 І ось я посилаю обітуваннє Отця мого на вас; ви ж сидіть у городі Єрусалимі, поки одягнетесь силою звиш.
Zvino tarirai, ini ndinotuma chivimbiso chaBaba vangu pamusoro penyu; asi imwi garai muguta reJerusarema, kusvikira mafukidzwa nesimba rinobva kumusoro.
50 І вивів їх геть аж до Витаниї, і, знявши руки свої, благословив їх.
Zvino akavatungamirira kunze kusvikira Bhetaniya, ndokusimudza maoko ake akavaropafadza.
51 І сталось, як благословляв їх, одступив од них і вознїс ся на небо.
Zvino zvakaitika achavaropafadza, akaparadzana navo, akakwidzwa kudenga.
52 Вони ж, поклонившись Йому, вернулись у Єрусалим, з радощами великими;
Zvino vakamunamata, vakadzokera kuJerusarema vane mufaro mukuru;
53 і пробували раз у раз у церкві, хвалячи й благословлячи Бога. Амінь.
uye vakagara nguva dzese mutembere, vachirumbidza nekutenda Mwari. Ameni.
