Від Луки 24
1 Первого ж дня тижня, вельми рано, прийшли вони на гріб, несучи, що наготовили, пахощі, і другі з ними.
Am ersten Wochentag aber gingen sie in tiefer Morgenfrühe zum Grab und nahmen die Gewürze mit, die sie besorgt hatten.
2 Знайшли ж камінь відкочений від гробу.
Da fanden sie den Stein von dem Grab weggewälzt;
3 І ввійшовши не знайшли тїла Господа Ісуса.
und als sie (in die Grabkammer) eintraten, fanden sie den Leichnam des Herrn Jesus nicht.
4 І сталось, як здумілись вони від сього, ось два Чоловіки стояли перед ними в шатах ясних.
Als sie darüber betroffen waren, standen auf einmal zwei Männer in leuchtenden Gewändern bei ihnen.
5 Як же полякались вони й нахилили лице до землї, рекли до них: Чого шукаєте живого між мертвими?
Dieser Anblick erfüllte sie mit Furcht, und sie senkten ihren Blick zu Boden. Die Männer aber sprachen zu ihnen: "Warum sucht ihr den Lebendigen bei den Toten?
6 Нема Його тут, а встав. Згадайте, як Він промовляв до вас, ще бувши в Галилеї,
Er ist nicht hier, er ist auferstanden! Denkt daran, wie er zu euch geredet hat, als er noch in Galiläa war.
7 глаголючи: Що мусить Син чоловічий бути виданим у руки чоловіків грішників, і бути рознятим, і третього дня воскреснути.
Da hat er von dem Menschensohn gesagt, er müsse in die Hände sündiger Menschen überliefert und gekreuzigt werden, aber am dritten Tag auferstehen."
8 І згадали слова Його,
Da gedachten sie an seine Worte.
9 і, вернувшись од гробу, сповістили про се все одинайцятьох і всїх инших.
Sie kehrten nun vom Grab in die Stadt zurück und berichteten das alles den elf Aposteln und allen übrigen.
10 Була ж Мария Магдалина, та Йоанна, та Мария Яковова, й инші з ними, шо оповідали перед апостолами се.
Es waren dies aber Maria aus Magdala, Johanna und Maria, des Jakobus Mutter. Sie und die anderen Frauen erzählten das den Aposteln.
11 І явились перед ними яко видумка слова їх, і не поняли віри їм.
Denen aber erschienen diese Mitteilungen ganz märchenhaft, und sie glaubten den Frauen nicht.
12 Петр же, вставши, побіг до гробу; й нахилившись побачив тільки полотно, що лежало, й пійшов, сам у собі дивуючись тим, що сталось.
13 І ось двоє з них ійшло того ж дня на село, зване Емаус, гоней з шістьдесять од Єрусалиму.
An demselben Tag gingen zwei von den Jüngern nach einem Dorf mit Namen Emmaus, das etwa anderthalb Meilen von Jerusalem entfernt war.
14 І розмовляли вони між собою про все те, що стало ся.
Sie redeten miteinander von allen diesen Begebenheiten.
15 І сталось, як розмовляли вони та перепитувались, і сам Ісус наближившись, ійшов з ними.
Während sie sich so unterhielten und miteinander besprachen, näherte sich Jesus selbst und schloß sich ihnen auf der Wanderung an.
16 Очі в їх були вдержані, щоб не пізнали Його.
Doch ihre Augen wurden gehalten, so daß sie ihn nicht erkannten.
17 Рече ж до них: Що се за речі, про котрі розмовляєте між собою йдучи, та сумуєте?
Da sprach er zu ihnen: "Worüber redet ihr denn so eifrig miteinander auf euerm Weg?" Bei diesen Worten blieben sie mürrisch stehen.
18 Озвав ся ж один, на ймя Клеопа й каже до Него: Хиба Ти один захожий у Єрусалимі, і не знаєш, що стало ся в йому сими днями?
Dann fragte ihn der eine von ihnen mit Namen Kleopas: "Bist du denn der einzige Fremdling in Jerusalem, der nichts von dem erfahren hat, was in diesen Tagen dort geschehen ist?"
19 І рече їм: Що ж таке? Вони ж сказали Йому: Про Ісуса Назарянина, що був муж пророк, сильний ділом і словом перед Богом і всїм народом,
Er sprach zu ihnen: "Was denn?" Da antworteten sie ihm: "Das, was sich ereignet hat mit Jesus von Nazaret. Der war ein Prophet, mächtig in Werk und Wort vor Gott und allem Volk.
20 як видали Його архиєреї та князї нащі на суд смертний і розпяли Його.
Den haben unsere Hohenpriester und Obersten zur Todesstrafe ausgeliefert und kreuzigen lassen.
21 Ми ж уповали, що се Він, що має збавити Ізраїля; а до всього того третій се день іде сьогоднї, як се стало ся;
Wir aber hatten gehofft, er wäre Israels Befreier. Doch leider ist bei alledem heute schon der dritte Tag, seit dies geschehen ist.
22 тільки ж і жінки деякі з наших налякали нас, бувши рано при гробі
Dazu haben uns noch einige Frauen aus unserem Kreis bestürzt gemacht. Die sind heute in der Frühe bei dem Grab gewesen
23 і, не знайшовши тїла Його, прийшли оповідуючи, що явленнє ангелів бачили, котрі глаголють, що Він живий.
und haben seinen Leichnam nicht gefunden. Bei ihrer Rückkehr haben sie dann erzählt, es seien ihnen Engel erschienen, die hätten gesagt, er lebe.
24 І пійшли деякі з наших до гробу, й знайшли так, як і жінки казали; Його ж не бачили.
Daraufhin sind einige von den Unseren zum Grab gegangen und haben es so gefunden, wie die Frauen berichtet hatten; ihn selbst aber haben sie nicht gesehen."
25 І рече Він до них; о безумні і лїниві серцем вірувати всьому, що промовили пророки!
Da sprach er zu ihnen: "Wie seid ihr doch so unverständig, und wie ist euer Herz so träge, allen Worten der Propheten zu glauben!
26 Чи не мусїв се терпіти Христос і ввійти в славу свою?
Mußte denn der Messias nicht so leiden und dann in seine Herrlichkeit eingehen?"
27 І, почавши від Мойсея і від усіх пророків, виясняв Їм у всіх писаннях про Него.
Nun fing er bei Mose an, ging dann zu den Propheten über und legte ihnen aus, was sich in allen Schriften auf ihn bezog.
28 І наближались до села, куди йшли, й Він зробив, нїби хоче йти далі.
So kamen sie dem Dorf nahe, wohin sie wanderten. Da tat er so, als ob er weitergehen wolle.
29 Вони ж удержували Його, кажучи: Зостань ся з нами; бо вже надвечір, і нахилив ся день. І ввійшов, щоб зостатись із ними.
Aber sie baten ihn dringend: "Kehre doch bei uns ein! Denn es geht zum Abend, und der Tag hat sich schon geneigt." Da trat er in das Haus, um bei ihnen zu bleiben.
30 І сталось, як сидів Він за столом а ними, взявши хліб, благословив, і переломивши, подав їм.
Als er dann mit ihnen zu Tisch war, nahm er das Brot, sprach den Lobpreis darüber, brach es und gab es ihnen.
31 їм же відкрились очі, й пізнали вони Його; й став ся Він невидимий їм.
Da wurden ihnen die Augen geöffnet, und sie erkannten ihn. Doch er verschwand vor ihnen.
32 І казали вони один до одного: Хиба ж серце наше не горіло в нас, як промовляв до нас у дорозї, і як розкривав нам писання?
Da sprachen sie zueinander: "Brannte nicht unser Herz in uns, als er unterwegs mit uns redete und uns den Sinn der Schriften erschloß?"
33 І, вставши тієї ж години, вернулись у Єрусалим і знайшли згромаджених одинайпять, і тих, що були з ними,
Nun erhoben sie sich vom Mahl und kehrten noch in derselben Stunde nach Jerusalem zurück. Dort fanden sie die Elf mit den anderen Jüngern versammelt.
34 як говорили: Що встав Господь справді і явив ся Симонові.
Die verkündigten ihnen: "Der Herr ist wahrhaftig auferstanden und Simon erschienen!"
35 І розповіли вони, що сталось у дорозї, і як пізнали Його в ламанню хлїба.
Da erzählten sie auch, was sie auf ihrer Wanderung erlebt hatten, und wie er von ihnen bei dem Brechen des Brotes erkannt worden sei.
36 Як же се вони говорили, сам Ісус став посеред них, і рече їм: Упокій вам.
Während sie sich so unterhielten, trat er selbst in ihre Mitte.
37 Вони ж, полякавшись і перестрашившись, думали, що духа бачять.
Da gerieten sie in Angst und Furcht; denn sie meinten, einen Geist zu sehen.
38 І рече їм: Чого стрівожились? і чого думки встають у серцях ваших?
Doch er sprach zu ihnen: "Was seid ihr so erschrocken, und warum steigen solche Gedanken in euern Herzen auf?
39 Дивіть ся на руки мої і ноги мої, що се сам я. Дотикайтесь мене й вбачайте; бо дух тїла й костей не має, як бачите, що я маю.
Seht meine Hände und Füße an — ich bin's ja selbst! Fühlt mich nur an, wie ihr's an mir wahrnehmt."
40 І, се глаголючи, показав їм руки й ноги.
41 Ще ж як не поняли вони віри з радощів та дивувались, рече їм: Маєте що їсти тут?
Als sie aber vor freudiger Überraschung immer noch nicht glaubten und verwundert waren, fragte er sie: "Habt ihr hier etwas zu essen?"
42 Вони ж Йому подали риби печеної частину та медового стільника (крижку).
Da reichten sie ihm ein Stück von einem gebratenen Fisch.
43 І взявши, їв перед ними.
Das nahm er und aß es vor ihren Augen.
44 Рече ж їм: Оце ж слова, що глаголав я до вас, ще бувши з вами, що мусить справдити ся все, писане в законі Мойсейовому, й пророках, і псальмах про мене.
Dann sprach er zu ihnen: "Dies ist's, was ich zu euch geredet habe, als ich noch bei euch war. Da sagte ich euch, es müsse alles in Erfüllung gehen, was im Gesetz Moses, in den Propheten und den Psalmen von mir geschrieben steht.
45 Тодї розкрив їм розум розуміти писання,
Nun öffnete er ihnen den Sinn für das Verständnis der Schriften.
46 і рече їм: Що так написано й так треба було терпіти Христу й воскреснути з мертвих третього дня;
Hierauf fuhr er fort: "So steht geschrieben: Der Messias muß leiden und am dritten Tag von den Toten auferstehen,
47 і проповідуватись в імя Його покаянню і відпущенню гріхів між усїма народами, почавши від Єрусалиму.
und in seinem Namen sollen alle Völker aufgefordert werden, ihren Sinn zu ändern, damit sie Vergebung der Sünden empfangen.
48 Ви ж сьвідки сього.
In Jerusalem beginnend sollt ihr hiervon Zeugnis geben.
49 І ось я посилаю обітуваннє Отця мого на вас; ви ж сидіть у городі Єрусалимі, поки одягнетесь силою звиш.
Und ich will auf euch niedersenden, was euch mein Vater verheißen hat. Ihr aber bleibt hier in der Stadt, bis ihr aus der Höhe mit Kraft gekleidet seid!"
50 І вивів їх геть аж до Витаниї, і, знявши руки свої, благословив їх.
Dann führte er sie hinaus bis dahin, wo es nach Bethanien geht. Da hob er seine Hände auf und segnete sie.
51 І сталось, як благословляв їх, одступив од них і вознїс ся на небо.
Und während er sie segnete, schied er von ihnen.
52 Вони ж, поклонившись Йому, вернулись у Єрусалим, з радощами великими;
Sie aber kehrten hocherfreut nach Jerusalem zurück.
53 і пробували раз у раз у церкві, хвалячи й благословлячи Бога. Амінь.
Dort waren sie beständig im Tempel und lobten Gott.
