Від Луки 23
1 І вставши все множество їх, повели Його до Пилата.
Then they all rose up and led Him to Pilate.
2 І стали винувата Його, кажучи: Сього знайшли ми, що розвертав народ і забороняв кесареві данину давати, та й каже, що Він Христос - цар.
And they began to accuse Him, saying, We found this fellow perverting the nation, and forbiding to give tribute to Cesar; saying, that He himself is Christ the king.
3 Пилат же спитав Його, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Він же, озвавшись до него, рече: Ти кажеш.
And Pilate asked Him, saying, Art thou the king of the Jews? And He answered him and said, I am as thou sayest.
4 Пилат же сказав до архиєреїв і до народу: Нїякої не знаходжу вини в чоловікові сьому.
But Pilate said to the chief priests, and to the people, I find nothing criminal in this man.
5 Вони ж намагали, говорячи: Що бунтує народ, навчаючи по всій Юдеї, почавши від ГалилеЇ аж посї.
Then they were more vehement, saying, He stirreth up the people to sedition, spreading his doctrine throughout all Judea: having begun at Galilee and come even to this place.
6 Пилат же, почувши про Галилею, спитав, чи чоловік не Галилеєць,
Now when Pilate heard of Galilee, he asked, if the man were a Galilean:
7 і, довідавшись, що Він присуду Іродового, післав Його до Ірода, що також був у Єрусалимі тими днями.
and understanding that He was of Herod's jurisdiction, he sent Him to Herod, who was also at Jerusalem at that time.
8 Ірод же, побачивши Ісуса, зрадїв вельми; бажав бо здавна бачити Його; бо чув багато про Него; й сподївав ся яку ознаку бачити, що від Него станеть ся.
And Herod, when he saw Jesus, was very glad; for he had of a long time been desirous to see Him, because he had heard much of Him, and he hoped to see some miracle wrought by Him.
9 Питав же Його словами многими; Він же нічого не відказав йому.
And he asked Him many questions; but He answered him nothing:
10 Стояли ж архиєреї та письменники, завзято винуючи Його.
though the chief priests and scribes stood vehemently accusing Him.
11 Зневаживши ж Його Ірод з воїнами своїми та насьміявшись, сягнувши Його в шату ясну, післав Його Пилатові.
But Herod with his soldiers set Him at nought and insulted Him, and put on Him a gaudy robe, and sent Him back to Pilate.
12 Стали ж собі другами Пилат та Ірод того дня; жили бо перше, ворогуючи між собою.
And on that same day Pilate and Herod became friends with each other: for before they were at enmity one with the other.
13 Пилат же, скликавши архиєреїв та князїв і народ,
And Pilate called together the chief priests, and the rulers,
14 каже до них: Привели ви мені чоловіка сього, яко розвертаючого народ; і ось я, перед вами питаючи, ніякої не знайшов в чоловікові сьому вини, якими винуєте Його;
and the people, and said unto them, Ye have brought to me this man as one that perverteth the people: and behold I have examined Him before you, and found nothing chargeable on Him, of the things you alledge against Him:
15 та й нї Ірод; посилав бо Його до вето, й ось нїчого достойного емерти не знайдено в Ньому.
nor Herod neither; for I sent you to him, and behold nothing worthy of death is proved upon Him.
16 То, покаравши, відпущу Його.
I will therefore chastise Him, and so release Him.
17 (Треба ж йому було відпускати їм щосьвята одного.)
Now he was obliged to release one to them at the feast.
18 Закричали ж вони всі разом, кажучи: Візьми сього, відпусти ж нам і Вараву,
And they all cried out, saying, Away with this man, and release to us Barabbas:
19 котрого, за якусь бучу, що сталась у городі, і за убийство, вкинуто в темницю.
(who for a riot in the city, and for murder, was committed to prison: )
20 Знов же Пилат покликнув, хотівши відпустити Ісуса.
Pilate therefore spake to them again, being desirous to release Jesus.
21 Вони ж кричали: Розпни, розпни Його!
But they bawled out, saying, Crucify Him, crucify Him.
22 Він же втрете каже до них: Яке ж бо зло зробив сей? Нїякої вини смерти не знайшов я в Йому. То покаравши, випущу Його.
And he said to them a third time, what evil hath He done? I have found nothing in Him deserving death: I will therefore chastise Him, and let Him go.
23 Вони ж намагали голосом великим, просячи Його розпяти. І перемогли голоси їх та архиєрейські.
But they insisted upon it with loud clamours, demanding Him to be crucified: and their voices and those of the chief priests prevailed.
24 Пилат же присудив, щоб сталось по просьбі їх.
So Pilate gave sentence that what they demanded should be done.
25 Відпустив же їм за бунт і убийство вкинутого в темницю, котрого просили; Ісуса ж видав на їх волю.
And he released to them him that for sedition and murder had been cast into prison, whom they desired; and delivered up Jesus to their will.
26 І як повели Його, то, взявши одного Симона Киринея, ідучого з поля, положили на него хрест нести за Ісусом.
And when they led Him away, they laid hold on one Simon a Cyrenean coming out of the country, and put the cross on him to bear it behind Jesus.
27 Ійшло ж слідом за Ним велике множество народу й жінок, що голосили й ридали по Йому.
And there followed Him a great multitude of people, and of women, who also bewailed and lamented Him: but Jesus turning to them said,
28 І обернувшись до них Ісус, рече: Дочки Єрусалимські, не плачте по мені, а по собі плачте і по дітях ваших.
Daughters of Jerusalem, weep not for me, but weep for yourselves, and for your children.
29 Бо ось прийдуть дні, коли скажуть: Блаженні неплідні, й утроби, що не родили, й соски, що не годували.
For behold the days are coming in which they shall say, happy are the barren, and the wombs that never bare, and the breasts that never gave suck.
30 Тоді стануть говорити горам; упадїть на нас, і узгіррям: Покрийте і нас.
Then shall they say to the mountains, Fall on us; and to the hills, Cover us:
31 Бо коли зеленому дереву се роблять, то з сухим що станеть ся?
for if they do these things to the green wood, what shall be done to the dry?
32 Ведено ж і инших двох лиходіїв з Ним на смерть.
And there were also two other malefactors led with Him to be put to death.
33 І, як прийшли на врочище Черепове, там розняли Його й лиходіїв, одного по правиці, а одного по лівиці.
And when they were come to the place which is called Calvary, there they crucified Him and the malefactors: one on his right hand and the other on his left.
34 Ісус же рече: Отче, відпусти їм; не знають бо, що роблять.
And Jesus said, Father, forgive them; for they know not what they do. And they parted his garments, and cast lots for them.
35 І стояв народ дивлячись. Насьміхали ся ж і старші з ними, кажучи: Инших спасав; нехай спасе й себе, коли се Христос, вибраний Божий.
And the people stood looking on, and even the rulers also with them derided Him, saying, He saved others, let Him save Himself, if He be the Christ the chosen of God.
36 Насьміхади ся ж з Него й воїни, приступаючи й оцет подаючи Йому,
And the soldiers too insulted Him, coming to Him and offering Him vinegar, saying,
37 і кажучи: Коли Ти єси цар Жидівський, спаси себе.
If thou art the king of the Jews, save thyself.
38 Була ж і надпись над Ним письмом Грецьким та Римським, та Єврейським: Се цар Жидівський.
And there was a superscription written over Him in Greek, and Latin and Hebrew letters, THIS IS THE KING OF THE JEWS.
39 Один же з повішених лиходіїв хулив Його, кажучи: Коли Ти Христос, спаси себе й нас!
And one of the malefactors that were executed with Him reviled Him, saying, If thou be the Messiah, save thyself and us.
40 Озвавши ся ж другий, докорив йому, кажучи: І не боїш ся Бога, коли в такому ж осуді єси?
But the other answered and rebuked him, saying, Dost not thou fear God neither, when thou thyself art in the same condemnation?
41 Та ми по правді; по заслузї бо за те, що коїли, приймаємо; сей же нічого недоброго не зробив.
And we indeed justly; for we receive the due rewards of our deeds, but this man hath done nothing amiss.
42 І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, як прийдеш у царство Твоє.
And he said unto Jesus, Lord, remember me when thou comest into thy kingdom.
43 І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Сьогодні зо мною будеш у раю.
And Jesus answered him, I assure thee, thou shalt be with me this day in paradise.
44 Було ж се коло години шестої, і темрява сталась по всїй землі до години девятої.
Now it was about the sixth hour, and there was darkness over the whole land till the ninth hour.
45 І померкло сонце, й роздерлась завіса церковня посерединї.
And the sun was darkened, and the veil of the temple was rent in the midst.
46 І покликнувши голосом великим Ісус, рече: Отче, у Твої руки передаю духа мого! Й, се промовивши, зітхнув духа.
And Jesus cried with a loud voice and said, Father, into thy hands I commit my spirit. And when He had said thus, He expired.
47 Побачивши ж сотник, що сталось, прославив Бога, кажучи: Справдї, чоловік сей праведний був.
And when the centurion saw what was done, he glorified God, saying, Certainly this man was righteous.
48 І ввесь народ, що зійшов ся на сю дивовижу, побачивши, що сталось, бючи себе в груди, вертав ся.
And all the multitudes that came together to this affecting sight, seeing what happened, smote on their breasts and returned.
49 Стояли ж усї знакомі Його оддалеки й жінки, що поприходили слїдом за Ним із Галилеї, дивлячись на се.
And all his acquaintance stood at a distance, and the women that followed Him from Galilee, beholding these things.
50 І ось чоловік, на ймя Йосиф, що був радник, чоловік добрий і праведний,
And behold there was a man of Arimathea, a city of the Jews, named Joseph, a counsellor, a good man and a just:
51 (сей не пристав до ради й дїла їх, ) з Ариматеї, города Жидівського, що також сподівавсь царства Божого;
(who had not consented to their counsel nor their action; and who was also himself in expectation of the kingdom of God: )
52 сей, прийшовши до Пилата, просив тїла Ісусового.
he came to Pilate, and begged the body of Jesus:
53 І, знявши Його, обгорнув Його плащеницею, і положив Його у гробі висіченому, де ніколи нїхто не лежав.
and he took it down and wrapped it in linen, and laid it in a sepulchre hewn in stone, where no one had ever yet been laid.
54 І був день пятниця, а субота сьвітала.
Now that day was the preparation, and the sabbath was coming on:
55 Поприходивши ж слїдом жінки, що прийшли з Галилеї, дивились на гріб, і як положене було тіло Його.
wherefore the women, that came with Him from Galilee, followed Joseph, and saw the sepulchre, and how the body was laid:
56 І вернувшись наготовили пахощів та мира, а в суботу відпочивали по заповіді.
but returned and prepared spices and perfumes; and then rested on the sabbath-day, according to the commandment.
