Від Луки 20
1 І сталось одного з тих днів, як навчав Він народ у церкві та благовіствував, поприходили архиєреї та письменники з старшими,
And on one of those days as He was teaching the people in the temple and preaching the gospel, the chief priests and the scribes and elders came upon Him, saying,
2 і промовили до Него, кажучи: Скажи нам, якою властю се робиш? або хто дав Тобі власть сю?
Tell us by what authority thou dost these things? or who it is that gave thee this authority?
3 Відказуючи ж рече до них: Спитаю вас і я про одну річ, і скажіть мені:
And He answered and said unto them, I will also ask you one question, tell me,
4 Хрещеннє Йоанове з неба було чи від людей?
Was the baptism of John from heaven or from men?
5 Вони ж міркували в собі говорячи: Коли скажемо: З неба, казати ме: Чом же не поняли ви віри йому?
And they reasoned among themselves, saying, If we say, From heaven, He will say, Why then did ye not believe him?
6 Коли ж скажемо: Від людей, то ввесь народ покаменує нас; певен бо він, що Йоан пророк.
but if we say, Of men, the people will all stone us: for they are persuaded that John was a prophet.
7 І відказали, що не знають, звідкіля.
And they answered, they did not know whence it was.
8 А Ісус Їм рече: То й я не скажу вам, якою властю я се роблю.
And Jesus said unto them, Neither will I tell you by what authority I do these things.
9 Почав же до народу глаголати приповість сю: Один чоловік насадив виноградник, та й дав його виноградарям, та й від'їхав на довгий час.
Then He began to speak unto the people this parable, A certain man planted a vineyard, and let it out to husbandmen and travelled abroad for a considerable time,
10 І післав у пору до виноградарів слугу, щоб з овощу винограднього дали йому; виноградарі ж, побивши його, відослали впорожні.
and at the fruit-season he sent a servant to the husbandmen that they should give him of the fruit of the vineyard; but the husbandmen beat him and sent him away empty.
11 І післав ще другого слугу; вони ж і того, побивши та обезчестивши, відослали впорожні,
And he sent another servant; and they beat him also and abused him, and sent him away empty.
12 І післав ще третього; вони ж і сього, поранивши, прогнали.
And he sent a third; and they wounded him also and drove him out.
13 Рече ж пан виноградинка: Що робити? пішлю сина мого любого: може, того побачивши, посоромлять ся.
Then said the lord of the vineyard, What shall I do? I will send my beloved son: perhaps when they see Him they will reverence Him.
14 Побачивши ж його виноградарі, казали між собою, говорячи: Се наслїдник; ходімо вбємо його, щоб наше було наслїддє.
But when the husbandmen saw Him, they reasoned among themselves, saying, This is the heir, come, let us kill him, that the inheritance may be ours.
15 І, викинувши його за виноградник, убили. Що ж робити ме пан виноградника?
So they cast him out of the vineyard and killed him. What therefore will the lord of the vineyard do unto them?
16 Прийде та й вигубить виноградарів сих, і дасть виноградник иншим. Почувши ж, сказали: Борони Боже!
He will come and destroy these husbandmen, and will give the vineyard to others. And when they heard this they said, God forbid.
17 Він же, поглянувши на них, рече: Що ж се написано? Камінь, що відкинули будівничі; сей став ся головою угла?
And He looked upon them and said, What then is this, which is written, The stone which the builders refused, is become the head of the corner?
18 Всякий, хто впаде на той камінь, розібєть ся, на кого ж він упаде, розітре його.
Whosoever falleth on that stone shall be bruised; but on whomsoever it falleth, it will crush him to pieces.
19 І шукали архиєреї та письменники наложити на Него руки тієї години, та боялись народу; зрозуміли бо що до них приповість сю сказав.
And the chief priests and the scribes would have laid hands on Him at that very time, but were afraid of the people: for they perceived that He had spoken this parable against them.
20 І, назираючи Його, післали підглядників, що видавали себе за праведних, щоб схопити Його на слові та віддати старшині та власті игемоновій.
And they watched Him and sent out spies, pretending to be righteous men, to lay hold of his words, that they might deliver Him up to the power and authority of the governor.
21 І питали вони Його, кажучи: Учителю, знаємо, що право говориш, і навчаєш, і не дивиш ся на лице, а по правді на путь Божий наставляєш.
And they asked Him, saying, Master, we know that thou speakest and teachest rightly, and acceptest not the person of any, but teachest the way of God in truth:
22 Годить ся нам кесареві данину давати, чи нї?
is it lawful for us to give tribute to Cesar, or not?
23 Постерігши ж їх підступ, рече до них: Що мене спокутуєте?
But He perceived their craftiness, and said unto them, Why do ye tempt me?
24 Покажіть менї денария. Чиє мав обличчє і надпись? Озвавшися ж сказали: Кесареве.
Shew me a penny: whose image and inscription hath it? and they answered, Cesar's.
25 Він же рече їм: Оддайте ж оце кесареве кесареві, а Боже Богові.
Then said He unto them, Render therefore unto Cesar the things that are Cesar's, and to God the things that are God's.
26 І не могли вони схопити Його на слові перед народом; і, дивуючись одповіддю Його, мовчали.
And they could not take hold of his word before the people: and they marvelled at his answer and said no more.
27 Приступивши ж тоді деякі з Садукеїв, котрі перечять, шо є воекресеннє, питали Його,
And some of the Sadducees (who deny a resurrection) came to Him and asked Him,
28 говорячи: Учителю, Мойсей написав нам: Коли чий брат умре, мавши жінку, й сей бездітний умре, щоб узяв брат його жінку й воскресив насїннє братові своєму.
saying, Moses enjoined us, if any man's brother die, having a wife, and he die childless, that his brother should take his wife, and raise up seed to his brother.
29 Сім оце братів було; й первий, взявши жінку, умер бездітний.
Now there were seven brethren: and the first took a wife, and died childless; and the second took the wife, and he died childless;
30 І взяв другий жінку, та й сей умер бездітний.
and the third took her;
31 І третій узяв її, та й не зоставили дітей, і повмирали.
and in like manner all the seven.
32 Опісля ж усїх умерла й жінка.
And they died and left no children. Last of all the woman also died.
33 Оце ж у воскресенню кому з них буде жінкою? сім бо мали її за жінку.
Therefore at the resurrection whose wife is she? for all the seven had her to wife.
And Jesus answering said unto them, The children of this world marry and are given in marriage. (aiōn g165)
35 которі ж удостоють ся дождати віку того й воскресення з мертвих, ті нї женять ся анї віддають заміж: (aiōn g165)
But they who are counted worthy to obtain that world, and the resurrection from the dead, neither marry, nor are given in marriage: (aiōn g165)
36 бо ані вмерти не можуть, рівні бо ангелам і сини вони Божі, воскресення синами бувши.
for they can die no more, being like the angels: and they are the children of God as being the children of the resurrection.
37 А що встають мертві, то й Мойсей показав коло купини, як зве Господа Богом Авраама, й Богом Ісаака, й Богом Якова.
Now that the dead are raised, even Moses shewed at the bush; for he calleth the Lord, the God of Abraham, and the God of Isaac, and the God of Jacob.
38 Бог же не мертвих а живих, всї бо Йому живуть.
And He is not the God of the dead, but of the living; for to Him they are all living.
39 Озвавши ся ж деякі з письменників, казали: Учителю, добре глаголав єси.
And some of the scribes replied, Master, thou hast indeed said right.
40 І більш не сьміли питати Його нї про що.
And they dared not any more to ask Him any such question.
41 Рече ж до них: Як се кажуть, що Христос син Давидів?
And He said unto them, How do they say, that Christ is the son of David?
42 А сам Давид говорить у книзї псальм: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правиці в мене,
when David himself saith in the book of Psalms, "The Lord said unto my Lord,
43 доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх.
Sit thou on my right hand, till I make thine enemies thy footstool."
44 Давид оце Господом Його зве: як же Він син Його?
David therefore calleth Him Lord, and how is He then his son?
45 Як же слухав увесь народ, рече ученикам своїм:
And He said to his disciples, in the audience of all the people,
46 Остерегайтесь письменників, що бажають ходити в шатах, та люблять витання на торгах, та перві сїдалища по школах, та перві місця на бенкетах;
Beware of the scribes, who affect to walk in long robes, and love salutations in public places, and the chief seats in the Synagogues, and uppermost places at feasts;
47 що жеруть доми вдовиць, і для виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.
who devour widows houses, and for a shew of religion make long prayers: these shall receive a heavier sentence.
