Від Луки 20
1 І сталось одного з тих днів, як навчав Він народ у церкві та благовіствував, поприходили архиєреї та письменники з старшими,
And on one of those days, as he was teaching the people in the temple, and preaching, the chief priests and Scribes, with the Elders, came upon him,
2 і промовили до Него, кажучи: Скажи нам, якою властю се робиш? або хто дав Тобі власть сю?
and said to him: Tell us, by what authority thou doest these things? And who is it, that gave thee this authority?
3 Відказуючи ж рече до них: Спитаю вас і я про одну річ, і скажіть мені:
Jesus answered, and said to them: I also will ask you a word, and tell ye me.
4 Хрещеннє Йоанове з неба було чи від людей?
The baptism of John, was it from heaven, or from men?
5 Вони ж міркували в собі говорячи: Коли скажемо: З неба, казати ме: Чом же не поняли ви віри йому?
And they reasoned with themselves, and said: If we say, From heaven; he will say to us, And why did ye not believe him?
6 Коли ж скажемо: Від людей, то ввесь народ покаменує нас; певен бо він, що Йоан пророк.
But if we say, From men; all the people will stone us; for they are persuaded that John was a prophet.
7 І відказали, що не знають, звідкіля.
And they said to him: We do not know, whence it was.
8 А Ісус Їм рече: То й я не скажу вам, якою властю я се роблю.
Jesus said to them: Neither do I tell you, by what authority I do these things.
9 Почав же до народу глаголати приповість сю: Один чоловік насадив виноградник, та й дав його виноградарям, та й від'їхав на довгий час.
And he began to utter this similitude to the people: A certain man planted a vineyard, and leased it to cultivators, and went abroad for a long time.
10 І післав у пору до виноградарів слугу, щоб з овощу винограднього дали йому; виноградарі ж, побивши його, відослали впорожні.
And in time, he sent his servant to the cultivators, that they might give him of the fruits of the vineyard. But the cultivators beat him, and sent him away empty.
11 І післав ще другого слугу; вони ж і того, побивши та обезчестивши, відослали впорожні,
And again he sent another servant; and him also they beat, and treated with rudeness, and sent empty away.
12 І післав ще третього; вони ж і сього, поранивши, прогнали.
And again he sent the third. And they wounded him, and cast him out.
13 Рече ж пан виноградинка: Що робити? пішлю сина мого любого: може, того побачивши, посоромлять ся.
The lord of the vineyard said: What shall I do? I will send my dear son. Perhaps they will look upon him, and be ashamed.
14 Побачивши ж його виноградарі, казали між собою, говорячи: Се наслїдник; ходімо вбємо його, щоб наше було наслїддє.
But when the cultivators saw him, they reasoned with themselves, and said: This is the heir; come, let us kill him, and the inheritance will be ours.
15 І, викинувши його за виноградник, убили. Що ж робити ме пан виноградника?
And they cast him out of the vineyard, and slew him. What therefore will the lord of the vineyard do to them?
16 Прийде та й вигубить виноградарів сих, і дасть виноградник иншим. Почувши ж, сказали: Борони Боже!
He will come, and destroy those cultivators, and will lease the vineyard to others. And when they heard it, they said: This shall not be.
17 Він же, поглянувши на них, рече: Що ж се написано? Камінь, що відкинули будівничі; сей став ся головою угла?
And he looked upon them, and said: What is that which is written, The stone, which the builders rejected, is become the chief corner stone?
18 Всякий, хто впаде на той камінь, розібєть ся, на кого ж він упаде, розітре його.
And whoever shall fall upon this stone, will be broken; and on whomsoever it shall fall, it will crush him in pieces.
19 І шукали архиєреї та письменники наложити на Него руки тієї години, та боялись народу; зрозуміли бо що до них приповість сю сказав.
And the chief priests and Scribes sought to lay hands on him, at that time; but they were afraid of the people; for they knew, that he spoke this similitude against them.
20 І, назираючи Його, післали підглядників, що видавали себе за праведних, щоб схопити Його на слові та віддати старшині та власті игемоновій.
And they sent to him spies, who feigned themselves righteous men, that they might insnare him in discourse, and deliver him up to a court, and to the authority of the president.
21 І питали вони Його, кажучи: Учителю, знаємо, що право говориш, і навчаєш, і не дивиш ся на лице, а по правді на путь Божий наставляєш.
And they questioned him, and said to him: Teacher, we know that thou speakest and teachest correctly, and hast no respect of persons, but teachest the way of God in truth.
22 Годить ся нам кесареві данину давати, чи нї?
Is it lawful for us to pay head-money to Caesar, or not?
23 Постерігши ж їх підступ, рече до них: Що мене спокутуєте?
But he perceived their craftiness, and said: Why tempt ye me?
24 Покажіть менї денария. Чиє мав обличчє і надпись? Озвавшися ж сказали: Кесареве.
Show me a denarius. Whose is this image and superscription upon it? They said to him, Caesar's.
25 Він же рече їм: Оддайте ж оце кесареве кесареві, а Боже Богові.
Jesus said to them: Then, give to Caesar what is Caesar's, and to God what is God's.
26 І не могли вони схопити Його на слові перед народом; і, дивуючись одповіддю Його, мовчали.
And they could not catch from him a word of accusation before the people: and they were surprised at his answers, and were silent.
27 Приступивши ж тоді деякі з Садукеїв, котрі перечять, шо є воекресеннє, питали Його,
And some of the Sadducees, who say there is no resurrection, came and questioned him,
28 говорячи: Учителю, Мойсей написав нам: Коли чий брат умре, мавши жінку, й сей бездітний умре, щоб узяв брат його жінку й воскресив насїннє братові своєму.
and said to him: Teacher, Moses wrote to us, that if a man's brother die, who had a wife without children, his surviving brother shall take his wife, and raise up seed to his deceased brother.
29 Сім оце братів було; й первий, взявши жінку, умер бездітний.
Now, there were seven brothers; and the first took a wife, and died without children.
30 І взяв другий жінку, та й сей умер бездітний.
And the second took her to wife; and he died without children.
31 І третій узяв її, та й не зоставили дітей, і повмирали.
And again, the third took her, and in like manner also all the seven; and they died, and left no children.
32 Опісля ж усїх умерла й жінка.
At last, the woman likewise died.
33 Оце ж у воскресенню кому з них буде жінкою? сім бо мали її за жінку.
In the resurrection, therefore, of which of them will she be the wife, for the seven took her?
Jesus said to them: The children of this world take wives, and wives are given to husbands. (aiōn g165)
35 которі ж удостоють ся дождати віку того й воскресення з мертвих, ті нї женять ся анї віддають заміж: (aiōn g165)
But they who are worthy of that world, and of the resurrection from the dead, do not take wives, nor are wives given to husbands. (aiōn g165)
36 бо ані вмерти не можуть, рівні бо ангелам і сини вони Божі, воскресення синами бувши.
Neither can they die any more; for they are as the angels, and are the children of God, because they are children of the resurrection.
37 А що встають мертві, то й Мойсей показав коло купини, як зве Господа Богом Авраама, й Богом Ісаака, й Богом Якова.
But that the dead will arise, even Moses showed; for, at the bush, he maketh mention, while he saith: The Lord, the God of Abraham, the God of Isaac, and the God of Jacob.
38 Бог же не мертвих а живих, всї бо Йому живуть.
Now God is not the God of the dead, but of the living; for they all live to him.
39 Озвавши ся ж деякі з письменників, казали: Учителю, добре глаголав єси.
And some of the Scribes answered, and said to him: Teacher, thou hast spoken well.
40 І більш не сьміли питати Його нї про що.
And they did not again venture to question him, on any matter.
41 Рече ж до них: Як се кажуть, що Христос син Давидів?
And he said also to them: How do the Scribes say of Messiah, that he is the son of David?
42 А сам Давид говорить у книзї псальм: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правиці в мене,
And David himself said, in the book of Psalms: The Lord said to my Lord, seat thyself at my right hand,
43 доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх.
until I shall place thy foes under thy feet.
44 Давид оце Господом Його зве: як же Він син Його?
If David, therefore, called him, My Lord; how is he his son?
45 Як же слухав увесь народ, рече ученикам своїм:
And while all the people heard, he said to his disciples:
46 Остерегайтесь письменників, що бажають ходити в шатах, та люблять витання на торгах, та перві сїдалища по школах, та перві місця на бенкетах;
Beware of the Scribes, who choose to walk in long robes, and love a salutation in the streets, and the chief seats in the synagogues, and the chief couches at suppers:
47 що жеруть доми вдовиць, і для виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.
who eat up the houses of widows, under pretence that they prolong their prayers. They will receive a greater condemnation.
