Від Луки 20
1 І сталось одного з тих днів, як навчав Він народ у церкві та благовіствував, поприходили архиєреї та письменники з старшими,
One day as Jesus was teaching the people in the temple courts and proclaiming the gospel, the chief priests and scribes, together with the elders, came up to Him.
2 і промовили до Него, кажучи: Скажи нам, якою властю се робиш? або хто дав Тобі власть сю?
“Tell us,” they said, “by what authority are You doing these things, and who gave You this authority?”
3 Відказуючи ж рече до них: Спитаю вас і я про одну річ, і скажіть мені:
“I will also ask you a question,” Jesus replied. “Tell Me:
4 Хрещеннє Йоанове з неба було чи від людей?
John’s baptism—was it from heaven, or from men?”
5 Вони ж міркували в собі говорячи: Коли скажемо: З неба, казати ме: Чом же не поняли ви віри йому?
They deliberated among themselves and said, “If we say, ‘From heaven,’ He will ask, ‘Why did you not believe him?’
6 Коли ж скажемо: Від людей, то ввесь народ покаменує нас; певен бо він, що Йоан пророк.
But if we say, ‘From men,’ all the people will stone us, for they are convinced that John was a prophet.”
7 І відказали, що не знають, звідкіля.
So they answered that they did not know where it was from.
8 А Ісус Їм рече: То й я не скажу вам, якою властю я се роблю.
And Jesus replied, “Neither will I tell you by what authority I am doing these things.”
9 Почав же до народу глаголати приповість сю: Один чоловік насадив виноградник, та й дав його виноградарям, та й від'їхав на довгий час.
Then He proceeded to tell the people this parable: “A man planted a vineyard, rented it out to some tenants, and went away for a long time.
10 І післав у пору до виноградарів слугу, щоб з овощу винограднього дали йому; виноградарі ж, побивши його, відослали впорожні.
At harvest time, he sent a servant to the tenants to collect his share of the fruit of the vineyard. But the tenants beat the servant and sent him away empty-handed.
11 І післав ще другого слугу; вони ж і того, побивши та обезчестивши, відослали впорожні,
So he sent another servant, but they beat him and treated him shamefully, sending him away empty-handed.
12 І післав ще третього; вони ж і сього, поранивши, прогнали.
Then he sent a third, but they wounded him and threw him out.
13 Рече ж пан виноградинка: Що робити? пішлю сина мого любого: може, того побачивши, посоромлять ся.
‘What shall I do?’ asked the owner of the vineyard. ‘I will send my beloved son. Perhaps they will respect him.’
14 Побачивши ж його виноградарі, казали між собою, говорячи: Се наслїдник; ходімо вбємо його, щоб наше було наслїддє.
But when the tenants saw the son, they discussed it among themselves and said, ‘This is the heir. Let us kill him, and the inheritance will be ours.’
15 І, викинувши його за виноградник, убили. Що ж робити ме пан виноградника?
So they threw him out of the vineyard and killed him. What then will the owner of the vineyard do to them?
16 Прийде та й вигубить виноградарів сих, і дасть виноградник иншим. Почувши ж, сказали: Борони Боже!
He will come and kill those tenants, and will give the vineyard to others.” And when the people heard this, they said, “May such a thing never happen!”
17 Він же, поглянувши на них, рече: Що ж се написано? Камінь, що відкинули будівничі; сей став ся головою угла?
But Jesus looked directly at them and said, “Then what is the meaning of that which is written: ‘The stone the builders rejected has become the cornerstone’?
18 Всякий, хто впаде на той камінь, розібєть ся, на кого ж він упаде, розітре його.
Everyone who falls on this stone will be broken to pieces, but he on whom it falls will be crushed.”
19 І шукали архиєреї та письменники наложити на Него руки тієї години, та боялись народу; зрозуміли бо що до них приповість сю сказав.
When the scribes and chief priests realized that Jesus had spoken this parable against them, they sought to arrest Him that very hour. But they were afraid of the people.
20 І, назираючи Його, післали підглядників, що видавали себе за праведних, щоб схопити Його на слові та віддати старшині та власті игемоновій.
So they watched Him closely and sent spies who pretended to be sincere. They were hoping to catch Him in His words in order to hand Him over to the rule and authority of the governor.
21 І питали вони Його, кажучи: Учителю, знаємо, що право говориш, і навчаєш, і не дивиш ся на лице, а по правді на путь Божий наставляєш.
“Teacher,” they inquired, “we know that You speak and teach correctly. You show no partiality, but teach the way of God in accordance with the truth.
22 Годить ся нам кесареві данину давати, чи нї?
Is it lawful for us to pay taxes to Caesar or not?”
23 Постерігши ж їх підступ, рече до них: Що мене спокутуєте?
But Jesus saw through their duplicity and said to them,
24 Покажіть менї денария. Чиє мав обличчє і надпись? Озвавшися ж сказали: Кесареве.
“Show Me a denarius. Whose image and inscription are on it?” “Caesar’s,” they answered.
25 Він же рече їм: Оддайте ж оце кесареве кесареві, а Боже Богові.
So Jesus told them, “Give to Caesar what is Caesar’s, and to God what is God’s.”
26 І не могли вони схопити Його на слові перед народом; і, дивуючись одповіддю Його, мовчали.
And they were unable to trap Him in His words before the people; and amazed at His answer, they fell silent.
27 Приступивши ж тоді деякі з Садукеїв, котрі перечять, шо є воекресеннє, питали Його,
Then some of the Sadducees, who say there is no resurrection, came to question Him.
28 говорячи: Учителю, Мойсей написав нам: Коли чий брат умре, мавши жінку, й сей бездітний умре, щоб узяв брат його жінку й воскресив насїннє братові своєму.
“Teacher,” they said, “Moses wrote for us that if a man’s brother dies and leaves a wife but no children, the man is to marry his brother’s widow and raise up offspring for him.
29 Сім оце братів було; й первий, взявши жінку, умер бездітний.
Now there were seven brothers. The first one married a wife, but died childless.
30 І взяв другий жінку, та й сей умер бездітний.
Then the second
31 І третій узяв її, та й не зоставили дітей, і повмирали.
and the third married the widow, and in the same way all seven died, leaving no children.
32 Опісля ж усїх умерла й жінка.
And last of all, the woman died.
33 Оце ж у воскресенню кому з них буде жінкою? сім бо мали її за жінку.
So then, in the resurrection, whose wife will she be? For all seven were married to her.”
Jesus answered, “The sons of this age marry and are given in marriage. (aiōn g165)
35 которі ж удостоють ся дождати віку того й воскресення з мертвих, ті нї женять ся анї віддають заміж: (aiōn g165)
But those who are considered worthy to share in the age to come and in the resurrection from the dead will neither marry nor be given in marriage. (aiōn g165)
36 бо ані вмерти не можуть, рівні бо ангелам і сини вони Божі, воскресення синами бувши.
In fact, they can no longer die, because they are like the angels. And since they are sons of the resurrection, they are sons of God.
37 А що встають мертві, то й Мойсей показав коло купини, як зве Господа Богом Авраама, й Богом Ісаака, й Богом Якова.
Even Moses demonstrates that the dead are raised, in the passage about the burning bush. For he calls the Lord ‘the God of Abraham, the God of Isaac, and the God of Jacob.’
38 Бог же не мертвих а живих, всї бо Йому живуть.
He is not the God of the dead, but of the living, for to Him all are alive.”
39 Озвавши ся ж деякі з письменників, казали: Учителю, добре глаголав єси.
Some of the scribes answered, “Teacher, You have spoken well!”
40 І більш не сьміли питати Його нї про що.
And they did not dare to question Him any further.
41 Рече ж до них: Як се кажуть, що Христос син Давидів?
Then Jesus declared, “How can it be said that the Christ is the Son of David?
42 А сам Давид говорить у книзї псальм: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правиці в мене,
For David himself says in the book of Psalms: ‘The Lord said to my Lord, “Sit at My right hand
43 доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх.
until I make Your enemies a footstool for Your feet.”’
44 Давид оце Господом Його зве: як же Він син Його?
Thus David calls Him ‘Lord.’ So how can He be David’s son?”
45 Як же слухав увесь народ, рече ученикам своїм:
In the hearing of all the people, Jesus said to His disciples,
46 Остерегайтесь письменників, що бажають ходити в шатах, та люблять витання на торгах, та перві сїдалища по школах, та перві місця на бенкетах;
“Beware of the scribes. They like to walk around in long robes, and they love the greetings in the marketplaces, the chief seats in the synagogues, and the places of honor at banquets.
47 що жеруть доми вдовиць, і для виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.
They defraud widows of their houses, and for a show make lengthy prayers. These men will receive greater condemnation.”
