Від Луки 18
1 Сказав же й приповість їм про те, що треба по всяк час молитись, а не внивати,
Ri Jesús xutzijoj jun kꞌambꞌejabꞌal noꞌj chike ri utijoxelabꞌ chukꞌutik chi sibꞌalaj choqꞌaqꞌ wi kakibꞌan chꞌawem man kakꞌis taj ta kikꞌuꞌx.
2 глаголючи: Один суддя був у якомусь городі, й Бога ж бояв ся, і чоловіка не соромив ся.
Xubꞌij kꞌu chike: Kꞌo jun qꞌatal tzij pa jun tinimit ri man kuxiꞌj ta ribꞌ cho ri Dios, xuqujeꞌ man kuꞌnimaj ta ri winaq.
3 Вдовиця ж була одна у городі тім, і прийшла до него, кажучи: Пометись за мене над противником моїм.
Pa ri tinimit xuqujeꞌ kꞌo jun malkaꞌn ixoq ri kꞌo jun uchꞌoꞌj, xeꞌ kꞌu rukꞌ ri qꞌatal tzij chutayik chi kuqꞌat tzij puꞌwiꞌ ri ukꞌulel.
4 І не хотїв довго, потім же каже в собі: Хоч і Бога не боюсь, і чоловіка не соромлюсь,
Pune naj qꞌotaj man xraj taj xubꞌan ri qꞌatoj tzij, kꞌisbꞌal kꞌu rech xubꞌij: “Pune man kinxiꞌj ta wibꞌ cho ri Dios, xuqujeꞌ man keꞌ ta nukꞌuꞌx rukꞌ jun chike.
5 то, що докучав менї вдова ся, помщусь за неї, щоб, без перестану ходячи, не докучала менї.
Xa kꞌu rumal man kel ta we ixoq riꞌ wukꞌ, kinbꞌan waꞌ ri qꞌatoj tzij, rukꞌ jubꞌiqꞌ kinqꞌiꞌtaj are kape sibꞌalaj kꞌi mul chiwilik.”
6 Рече ж Господь: Слухайте, що суддя неправедний каже!
Xubꞌij kꞌu ri Ajawxel Jesús: Qas kichomaj rij ri xubꞌij ri itzel qꞌatal tzij.
7 Бог же чи не помстив ся б за вибраних своїх, що голосять до Него день і ніч, хоч довго терпить про них?
¿La man kꞌu kuqꞌat tzij ri Dios kukꞌ ri winaq ri uchaꞌom, we chi paqꞌij chi chaqꞌabꞌ kechꞌaw rukꞌ? ¿La kꞌamaꞌtam ta kꞌu riꞌ kutzalij uwach ri kichꞌawem?
8 Глаголю вам, що помстить ся за них незабаром. Тільки ж Син чоловічий прийшовши, чи знайде віру на землї?
Qas kubꞌan wi na riꞌ ri qꞌatoj tzij pa kiwiꞌ aninaq, pune jeriꞌ are kape ri Ukꞌojol ri Achi, ¿la kulu winaq ri kuꞌl kikꞌuꞌx che ri Dios?
9 Сказав же й до инших, що вповали на себе, що вони праведні, та гордували другими, приповість сю:
E kꞌo kꞌu jujun winaq ri kuꞌl kikꞌuꞌx chibꞌil taq kibꞌ, e sukꞌ kakinaꞌo, kaketzelaj kiwach ri e nikꞌaj winaq chik. Rumal riꞌ ri Jesús xutzijoj jun kꞌambꞌejabꞌal noꞌj chike:
10 Два чоловіки ввійшли в церкву помолитись: один Фарисей, а другий митник.
E kꞌo kebꞌ achyabꞌ, xebꞌe pa ri Templo chubꞌanik chꞌawem, ri jun fariseo, ri jun chik jun toqꞌil alkabal.
11 фарисей, ставши, так у собі молив ся: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як инші люде, здирщики, неправедні, перелюбні, або як оцей митник.
Are xubꞌan chꞌawem ri fariseo xubꞌij: “Kintyoxin che la o Dios, rumal man in junam ta kukꞌ ri eleqꞌomabꞌ taq achyabꞌ, e bꞌanal taq kꞌax, e kakabꞌ kixoqil, xuqujeꞌ man in junam ta rukꞌ we achi riꞌ we toqꞌil alkabal.
12 Я пощу два рази на тиждень, і даю десятину з усього, що придбаю.
Ri in kinqꞌip wibꞌ che nuwaꞌim kebꞌ mul pa wuqubꞌ qꞌij, xuqujeꞌ kinya ri ulajujil rech ronojel ri nuchꞌekoj.”
13 А митник, оддалеки ставши, не хотів і очей до неба звести, а бив у груди себе, кажучи: Боже, милостивий будь менї грішному.
Are kꞌu ri toqꞌil alkabal naj xkanaj wi kanoq, xa ta ne kuwaꞌjilisaj ri uwach cho ri kaj, kutꞌikitaꞌ ri uwach ukꞌuꞌx xubꞌij: “Cheꞌl kꞌuꞌx la chwe o Dios, wetaꞌm chi in ajmak.”
14 Глаголю вам: пійшов сей до дому свого оправданий більш, нїж той; бо кожен, хто несеть ся вгору, принизить ся; хто ж принижуєть ся, пійде вгору.
Qas tzij kinbꞌij chiꞌwe chi we achi riꞌ, sukꞌ ranimaꞌ xtzalij cho rachoch man je ta kꞌu ri fariseo, rumal iwetaꞌm chi xapachin ri kunimarisaj ribꞌ kanitzꞌarisax na uqꞌij, xapachin xuqujeꞌ ri kumochꞌ ribꞌ kanimarisax na uqꞌij.
15 Приносили ж йому й дїтей, щоб до них приторкнувсь; бачивши ж ученики, заказували їм.
Xekꞌam kꞌu bꞌik akꞌalabꞌ cho ri Jesús rech kuya ri uqꞌabꞌ pa kiwiꞌ. Are xkil ri tijoxelabꞌ, xeꞌkiyaj ri e kꞌamowinaq bꞌik.
16 Ісус же, покликавши їх, рече: Пустіть дїток приходити до мене й не боронїть їм; таких бо царство Боже.
Ri Jesús kꞌut xuꞌsikꞌij ri akꞌalabꞌ, kꞌa te riꞌ xubꞌij chike ri winaq: Chiya bꞌe chike ri akꞌalabꞌ kepe wukꞌ, man kiꞌqꞌil taj, rumal chi are ajchoqꞌe ri ajawarem rech ri Dios ri winaq ri kakubꞌiꞌ kikꞌuꞌx jetaq ri akꞌalabꞌ.
17 Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як дитина, не ввійде в него.
Qas tzij kinbꞌij chiꞌwe, ri man kukꞌamawaꞌj ta ri ajawarem rech ri Dios jetaq ri kubꞌan jun laj akꞌal, man kwinel ta riꞌ kok chilaꞌ.
18 І питав Його один старшина, кажучи: Учителю благий, що робивши життв вічне насліджу. (aiōnios g166)
Jun chike ri kꞌamal bꞌe xuta che ri Jesús: Utz laj ajtij, ¿jas rajawaxik kinbꞌano chi rechabꞌexik ri jun alik kꞌaslemal? (aiōnios g166)
19 Рече ж йому Ісус: Чого мене звеш благим? нїхто не благий, тільки один Бог.
Ri Jesús xubꞌij che: ¿Jas che kabꞌij chi in utz? Man kꞌo ta chi jun winaq ri utz, xwi ri Dios.
20 Заповіді знаєш: Не чини перелюбу, Не вбивай. Не кради. Не сьвідкуй криво, Поважай батька твого й матїр твою.
Awetaꞌm ri kubꞌij ri taqanik: man katzukuj ta chi jun awixoqil, man kabꞌan ta kamisanik, man katelaqꞌ taj, man kabꞌan ta bꞌanoj tzij chirij jun winaq chik, xuqujeꞌ chaꞌnimaj ri atat anan.
21 Він же каже: Се все хоронив я з малку мого.
Ri achi xubꞌij che ri Jesús: Pa ri walkꞌaꞌlal numajim la unimaxik waꞌ we ri, kꞌa xaq jeꞌ ne kinnimaj kamik.
22 Почувши ж се Ісус, рече йому: Ще одного тобі недостає: усе, що маєш, продай та й роздай убогим, і мати меш скарб на небі; та й приходь ійди слїдом за мною.
Are xuta ri Jesús ri xubꞌij ri achi che, xubꞌij: Xa chi jun jastaq kajawataj chawe, chakꞌayij kan ronojel ri kꞌo awukꞌ. Kꞌa te riꞌ chajacha ri rajil chike ri e mebꞌaibꞌ, kayaꞌtaj kꞌu na aqꞌinomal chilaꞌ chikaj. Kꞌa te riꞌ chatan loq chinatereneꞌj.
23 Він же, почувши се, став вельми сумний, був бо дуже багатий.
Are xutabꞌej rech ri achi, xkꞌaxkꞌobꞌ ri ranimaꞌ, rumal sibꞌalaj qꞌinom.
24 Побачивши ж його Ісус, що вельми сумний став, рече: Як тяжко багацтва маючи увійти в царство Боже!
Are xril ri Jesús chi xkꞌaxkꞌobꞌ ranimaꞌ xubꞌij: Sibꞌalaj kꞌax okem ke ri qꞌinomabꞌ pa ri ajawarem rech ri Dios.
25 Легше бо верблюдові кріз ушко голки пройти, нїж багатому в царство Боже ввійти.
Are man kꞌax taj kubꞌan jun kamey kikꞌow pa ri uteqꞌal ri bꞌaq rech tꞌisoꞌmabꞌal cho ri jun qꞌinom ri karaj kok pa ri ajawarem rech ri Dios.
26 Казали ж ті, що чули: То хто ж може спастись?
Ri winaq ri xetow ri xubꞌij ri Jesús, xkibꞌij: ¿Jachin kꞌu riꞌ kakwin chukolik ribꞌ?
27 Він же рече: Неможливе у людей - можливе у Бога.
Ri Jesús xubꞌij chike: Ri Dios kwinel chubꞌanik ri man kakwin ta ri achi che.
28 Каже ж Петр: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою.
Ri Pedro xubꞌij che: Chilampe la, ri uj xqaya kan ronojel ri qajastaq rumal tereneꞌxik la.
29 Він же рече їм: Істино, істино глаголю вам: Що нема нікого, хто покинув господу, або родителїв, або братів, або жінку, або дїти задля царства Божого,
Ri Jesús xubꞌij: Qas tzij kinbꞌij chiꞌwe chi ri winaq ri xuya kan rachoch, rixoqil, e rachalal, utat unan xuqujeꞌ e ralkꞌwaꞌl
31 Узявши ж дванайцятьох, рече до них: Оце йдемо в Єрусалим, і станеть ся все, що написано через, пророків, Синові чоловічому.
Ri Jesús xukꞌam bꞌik ri kabꞌlajuj utijoxelabꞌ xaq kitukel, xubꞌij chike: Chanim kujeꞌ pa Jerusalén, chilaꞌ kakꞌulmataj wi ronojel ri xkitzꞌibꞌaj ri e qꞌalajisal taq tzij rech ri Dios kakꞌulmataj na rukꞌ ri Ukꞌojol ri Achi.
32 Буде бо виданий поганам, і насьміхатимуть ся з Него, й зневажати муть Його, й плювати муть на Него,
Kajach na pa kiqꞌabꞌ ri winaq ri man aꞌj Israel taj, kayoqꞌ na, kabꞌix na kꞌax taq tzij che, kachubꞌax na upalaj.
33 і бивши убють Його; а третього дня воскресне.
Karapux na, xuqujeꞌ kakamisax na, xa kꞌu kakꞌastaj na churox qꞌij.
34 А вони нїчого того не зрозуміли; й було слово се закрите від них, і не розуміли глаголаного.
Ri tijoxelabꞌ man xkichꞌobꞌ taj ri xbꞌix chike. Rumal cher xawax chikiwach ri kel kubꞌij we jastaq riꞌ.
35 Стало ся ж, як наближав ся до Єрихона, один слїпий сидів при дорозї просячи;
Are xopan ri Jesús chuxukut ri tinimit Jericó, kꞌo jun moy tꞌuyul chuchiꞌ ri bꞌe, kuta ulimoxna.
36 чувши ж, що народ йде мимо, спитав, що б се було.
Are xuto chi e kꞌi winaq tajin kiꞌkꞌowik, xuta chike ri winaq jas ri tajin kakꞌulmatajik.
37 Сказали ж йому, що Ісус Назарянин іде мимо.
Ri winaq xkibꞌij che: Are ri Jesús aj Nazaret ri tajin kikꞌow waral.
38 І покликнув, кажучи: Ісусе, сину Давидів, помилуй мене.
Ri moy xuraqaqej uchiꞌ, xubꞌij: Jesús, Ralkꞌwaꞌl ri David, cheꞌl kuꞌx la chwe.
39 А ті, що йшли попереду, сварили на него, щоб мовчав; він же ще більш кричав: Сину Давидів, помилуй мене.
Ri winaq ri e nabꞌe apanoq choch xkibꞌij che chi katanik, xa kꞌu kꞌo na ri xubꞌan churaqik uchiꞌ: Ralkꞌwaꞌl ri David, che la kuꞌx la chwe.
40 Ставши ж Ісус, звелїв його привести до себе; як же наближив ся він, спитав його,
Xtakꞌiꞌ kꞌu ri Jesús, xtaqan chukꞌamik apanoq ri achi. Are xqet chuxukut, ri Jesús xuta che:
41 глаголючи: Що хочеш, щоб вробив тобі? Він же каже: Господи, щоб я прозрів.
¿Jas kawaj kinbꞌan chawe? Ri moy xubꞌij: Ajawxel, kawaj kinkaꞌyik.
42 А Ісус рече йому: Прозри: віра твоя спасла тебе.
Ri Jesús xubꞌij che: Chakꞌamawaꞌj ri akaꞌyebꞌal. Xatutzir rumal ri akojobꞌal.
43 І зараз прозрів, та й пійшов слїдом за Ним, прославляючи Бога; і ввесь народ, побачивши се, оддав хвалу Богові.
Aninaq xkaꞌyik, xteriꞌ kꞌu chirij ri Jesús, kuqꞌijilaꞌj ri Dios, konojel kꞌu ri winaq ri xkilo xkiqꞌijilaꞌj ri ubꞌiꞌ ri Dios.
