Від Луки 17
1 Рече ж до учеників: Не можна не прийти поблазням; горе ж, через кого приходять!
Jisu ninyigv lvbwlaksu vdwa minto, nyi vdwa rimur mobv rinv ngv ho lokia doore! vbvritola yvvdw bunua rimu dunv hv mvngru gubv rire!
2 Лучче б йому було, коли б жорно млинове почеплено на шию йому, та й укинуто в море, нїж щоб зблазнив одного з малих сих.
Ho nyi anga vlwng pwtv nvgo lvngpolo paklwk tvvla svlv lo orlwk namv nw gv lvgabv alvyare so gv vmi anga rimur modubv ritv svnga.
3 Озирайтесь на себе. Коли погрішить проти тебе брат твій, докори йому й коли покаєть ся, прости йому.
Vkvlvgabv hingto laka no ogugo ridudw! “Noogv achiboru vdwv rimur dubolo, ninyia yamtoka, okv nw mvngdin dukubolo, ninyia mvngnga jilaka.
4 І коли сїм раз на день погрішить проти тебе, й сїм раз на день обернеть ся до тебе, кажучи: Каюсь; прости йому.
Nw alua kanw go nam rinyingla rimur dubolo, okv riri gv dwkia no gvlo aala, ‘Ngo mvngdin dukunv vku bolo, no ninyia mvngnga jirung laka.’”
5 І казали апостоли Господеві: Прибав нам віри.
Nyitampingko vdwv Jisunyi minto, “Ngonugv mvngjwng nga kai molabv.”
6 Рече ж Господь: Коли б ви мали віру з зерно горчицї, то сказали б щовковинї оцій: Викоренись і посадись у морю, то послухала б вас.
Jisu mirwkto, “Nonu gvlo mvngjwng ngv yingmw chargobv doodu bolo, nonu so malberi singnv sum minyure, ‘No atu hv kolv lokv puchok linsula okv svmasa lo atu hv lvvlwk suto vla minbolo hv noogv minam a tvjire.
7 Хто ж з вас, слугу мавши, ратая чи пастуха, як ійде з поля, скаже йому зараз: Прийшовши сїдай їсти?
“Minchisinam go nonu gvlo akonv pakbu doodu hv rongo padungdo vmalo svlar vdwa kaaya riadungdo. Vdwlo nw rongo lokv aari kunyi, um no ninyia baapubv okv dvnam a dvto vla minridw?
8 А чи не скаже йому: Наготов менї що вечеряти, та підперезавшись послугуй менї, поки їсти му та пити му, а потім їсти меш і пити меш ти?
Vbvrirung mare! vmabvya, no ninyia minre, ‘Ngoogv dvnya dvse nga mvpvto, vbvrikunamv no noogv vji a kotoka okv ngoogv dvrilo okv tvngrilo no doya tvka; ho kochingbv no noogv dvse a dvla duku.’
9 Чи дякує тому слузї, що зробив, що звелено йому?
Minam a tvvla pakbu angv umbonyikv go panyu mapvri, panyu pvri?
10 Так і ви, коли зробите все, що звелено вам, кажіть: Що слуги ми нікчемні; бо, що повинні зробити, вробили.
Vbvdvdvbv so si nonu gvloka doolwk laka; nonugv rise a vdwlo nonu ripv kudw, minlaka, ‘Ngonu pakbu bvtwkbv rimwngnv; ngonu ngonugv rise a rimwng pvnv.’”
11 І сталось, як ійшов Він у Єрусалим, і проходив серединою Самариї та Галидеї,
Jisunyi Jerusalem bv vngrilo nw Samaria gvla Galili gv doorwsi pingkolo vngpitla vngto.
12 і, як увійшов ув одно село, зустріло Його десять прокажених чоловіків, що стояли оддалеки.
Nw nampum arwnglo vngdungrilo ho arwnam apin yaritla lvvmanv nyi vring go paami suto, bunu adulo dakto
13 І піднесли вони голос, кажучи: Ісусе, наставниче, помилуй нас.
okv goktoku, “Jisu! Tamsarnv! ngonua aya mvngpa labv!”
14 І побачивши рече їм: Ідїть покажіть себе священикам. І сталось, як пійшли вони, очистились.
Jisu bunua kaapa toku okv bunua minto, “Vngnyika okv nyibu vdwa nonua jwngkadaka kolaka.” Lamtvlo bunua darwk dukubv mvtoku.
15 Один же з них, бачивши, що одужав, вернувсь, голосом великим прославляючи Бога,
Vdwlo bunugv lokv akonv poyapvku vla himpa tokudw, nw vngkur toku, Pwknvyarnvnyi gamtv rungbv hartv toku.
16 і, припав лицем до ніг Його, дякуючи Йому; а був він Самарянин.
Nw Jisu gv lvpa lvkwng gv kvdw lo atu v gipv toku okv ninyia umbonyi vtoku. Nyi angv Samaritan go.
17 Озвав ся ж Ісус і рече: Чи не десять очистились? девять же де?
Jisu minto, “Nyi mvpu namv nyidum vring gui laka; kvvbi kia gunv ogolo?
18 Не знайшлись, щоб вернувшись оддати славу Богу, тільки чужоземець сей?
Ogubv so nyebunyi angv si Pwknvyarnvnyi umbonyi vla mimbv aadunv?”
19 І рече йому: Уставши йди; віра твоя спасла тебе.
Okv Jisu ninyia minto, “Gudungto okv vngnyika; noogv mvngjwng lokv nam alv mopvku.”
20 Як же спитали Його Фарисеї, коли прийде царство Боже, відказав їм, і рече: Не прийде царство Боже з постереганнєм,
Parisis mego Jisunyi tvkato Pwknvyarnv gv Karv ngv vdwlo aatv dunv. Ninyigv mirwksinamv, “Pwknvyarnv gv Karv ngv vbvrung vla kaadubv rimare.
21 анї казати муть: Дивись, ось воно; або: Дивись, он, бо царство Боже у вас усерединї.
Yvv akonvka minla mare, ‘kaato si kunv!’ vmalo, ‘v kunv!’; ogulvgavbolo Pwknvyarnv gv Karv ngv no gvlo doodu.”
22 Рече ж де учеників: Прийдуть дні, що бажати мете один з днїв Сина чоловічого вь'дїти, та й не побачите.
Vbvrikunamv Jisu lvbwlaksu vdwa minto, “Dw gv aariku vdwlo nonu Nyia Kuunyilo gv alu logonyi kaanwngre, vbvritola um nonu kaapa kumare.
23 І казати муть вам: Дивись, ось; або: Дивись, он; не йдіть і не ганяйтесь.
Ho hoka nyi vdwv nonua minre ‘tolobv kaatoka!’ vmalo ‘so soka kaatoka!’ vbvritola vnglinla um kaakar mabvka.
24 Бо, як блискавиця, блиснувши з одного краю під небом, до другого краю під небом сьвітить, так буде й Син чоловічий дня свого.
Dooriak gv nyidomooku lo riaklinla okv chegunv lokv chegunvbv loung monam aingbv rire nyia kuunyilo ninyigv alu hv.
25 Перше ж мусить Він багато терпіти й відцураєть ся Його рід сей.
Vbvritola atukchobv nw achialvbv hinching chingchore okv silugv nyi vdwgv toanam gubv rire.
26 І як сталось за днїв Ноя, так буде й за днїв Сива чоловічого.
Noah gv riri ho gv dw aingbv Nyia Kuunyilo gv dw hvka Vbvrire.
27 Їли, пили, женились, оддавались, аж до дня, як увійшов Ной у ковчег, і настав потоп, та й вигубив усіх.
Nyi mvnwngngv dvbwngla okv tvngbwng nyala rinyato, nyimv okv nyiga vdwv nywng nyilubv rimi sinyato, Noah gv svpw arwnglo aalwk rikulo okv isi hv tvvlula bunu mvnwngnga tvvrumla tvki toku.
28 Так само, як сталось і за Лота; їли, пили, торгували, продавали, насаджували, будували,
Ho alu hv Lot gv ririlo gv alu aing bv rire. Nyi mvnwngngv dvbwngla okv tvngbwng nyato, korvpachu rvvmi sinyato okv pyokmi sinyato, singnv lvvdung nyato okv naam mvdung nyato.
29 которого ж дня вийшов Лот із Содома, линуло огнем та сіркою з неба та й вигубило всіх.
Lot gv Sodom a vngyuri alu lo, vmv okv vmv gununvnv ngv nyidomooku tolo gvngv holula nyi mvnwngnga guki kingam toku.
30 Так же буде й в день, котрого Син чоловічий відкриєть ся.
Nyia Kuunyilo gv daklwk rikulo ho vkv aingbv rireku.”
31 Того дня, хто буде на криші, а надібє його в хатї, нехай не злазить узяти його; й хто на полї, так само нехай не вертаєть ся назад.
“Ho gv alu lo nyi gonv ninyigv namwng mwnglo lo rinv naam arwng aala ninyi gvbv rinam yikungyira mvnwngnga naadubv mvngrung mabvka; vkv aingbv nyi gonv yvv agum rongolo rinv naam aakur kuyoka.
32 Спогадайте Лотову жінку.
Lot gv nywng nga mvngpa toka!
33 Коли хто шукати ме душу свою спасти, погубить її, а хто погубить її, оживить її.
Yvvdw nyi atugv singdung nga ringdubv mvngdunv ngoore; yvvdw ninyigv singdung nga ngoomu dunv v hum ringyare.
34 Глаголю вам, тієї ночі буде двоє на однім ліжку; один візьметь ся, а другий зоставить ся.
Ho gv ayulo, ngo nonua mindu, ho hoka nyi anyigo gadw lo lvkobv yupbam la doore; akonyi naare okv akonyi kayure.
35 Дві молоти муть укупі; одна візьметь ся, а друга зоставить ся.
Nyimv anyi gonv daa hwkbasire: akonyi naaro reku okv akonyi kayu reku.
36 Двоє будуть у полї; один візьметь ся, а другий зоставить ся.
Nyi anyigo rongo mvba sila doore akonyi naaro reku okv akonyi kayu reku.”
37 І озвавшись кажуть до Него: Де, Господи? Він же рече їм: Де тїло, там збирати муть ся орли.
Lvbwlaksu vdwv ninyia tvvkato, “Ogulo, Ahtu?” Jisu mirwkto, “Ogulo svmago doopvdw hoka Pvta nyidin dvnv dookumre.”
