Від Луки 17
1 Рече ж до учеників: Не можна не прийти поблазням; горе ж, через кого приходять!
He said then to the disciples (of Him; *no*) Impossible it is that the stumbling blocks not to come, (but *N(k)O*) woe [to him] through whom they come!
2 Лучче б йому було, коли б жорно млинове почеплено на шию йому, та й укинуто в море, нїж щоб зблазнив одного з малих сих.
It is better for him if (a stone of a mill *N(k)O*) is hung around the neck of him and he has been thrown into the sea than that he may cause to stumble little [ones] of these one.
3 Озирайтесь на себе. Коли погрішить проти тебе брат твій, докори йому й коли покаєть ся, прости йому.
do take heed to yourselves. If (now *k*) shall sin (against *k*) (you *K*) the brother of you, do rebuke him; and if he shall repent, do forgive him.
4 І коли сїм раз на день погрішить проти тебе, й сїм раз на день обернеть ся до тебе, кажучи: Каюсь; прости йому.
And if seven times in the day (he shall sin *N(k)O*) against you and seven times (day *k*) shall return (to *N(k)O*) you saying: I repent, you will forgive him.
5 І казали апостоли Господеві: Прибав нам віри.
And said the apostles to the Lord; do add to us faith!
6 Рече ж Господь: Коли б ви мали віру з зерно горчицї, то сказали б щовковинї оцій: Викоренись і посадись у морю, то послухала б вас.
Said then the Lord; If (you have *N(k)O*) faith like a grain of mustard, you have spoken then would to the mulberry tree this; do be uprooted and do be planted in the sea, and it have obeyed would you.
7 Хто ж з вас, слугу мавши, ратая чи пастуха, як ійде з поля, скаже йому зараз: Прийшовши сїдай їсти?
Which now of you a servant having plowing or shepherding, the [one] having come in out of the field will say to him; Immediately having come (do recline? *N(k)O*)
8 А чи не скаже йому: Наготов менї що вечеряти, та підперезавшись послугуй менї, поки їсти му та пити му, а потім їсти меш і пити меш ти?
But surely he will say to him; do prepare what I may eat, and having girded yourself about do serve me while I may eat and I may drink, and after these things you will eat and will drink you yourself?’
9 Чи дякує тому слузї, що зробив, що звелено йому?
Not is he thankful to the servant (that [one] *k*) because he did the [things] having been commanded (to him not I think? *K*)
10 Так і ви, коли зробите все, що звелено вам, кажіть: Що слуги ми нікчемні; бо, що повинні зробити, вробили.
Thus also you yourselves, when you may have done all the [things] having been commanded you, do say that Servants unworthy are we; (for *k*) that which (we were obliged *NK(o)*) to do we have done.
11 І сталось, як ійшов Він у Єрусалим, і проходив серединою Самариї та Галидеї,
And it came to pass in the going up (him *ko*) to Jerusalem that He himself was passing through ([the] midst *N(k)O*) of Samaria and Galilee.
12 і, як увійшов ув одно село, зустріло Його десять прокажених чоловіків, що стояли оддалеки.
And when is entering He into a certain village met with Him ten leprous men, who (stood *NK(O)*) afar off.
13 І піднесли вони голос, кажучи: Ісусе, наставниче, помилуй нас.
And they themselves lifted up [their] voice saying; Jesus Master, do have compassion on us.
14 І побачивши рече їм: Ідїть покажіть себе священикам. І сталось, як пійшли вони, очистились.
And having seen [them] He said to them; Having gone do show yourselves to the priests. And it came to pass in the going them, they were cleansed.
15 Один же з них, бачивши, що одужав, вернувсь, голосом великим прославляючи Бога,
one then of them having seen that he was healed, turned back with a voice loud glorifying God.
16 і, припав лицем до ніг Його, дякуючи Йому; а був він Самарянин.
and he fell on [his] face at the feet of Him giving thanks to Him; and he himself was a Samaritan.
17 Озвав ся ж Ісус і рече: Чи не десять очистились? девять же де?
Having answered then Jesus said; (surely *NK(o)*) the ten were cleansed? But the nine are where?
18 Не знайшлись, щоб вернувшись оддати славу Богу, тільки чужоземець сей?
None was there found having returned to give glory to God only except foreigner this?
19 І рече йому: Уставши йди; віра твоя спасла тебе.
And He said to him; Having risen up do go forth; the faith of you has cured you!
20 Як же спитали Його Фарисеї, коли прийде царство Боже, відказав їм, і рече: Не прийде царство Боже з постереганнєм,
Having been asked now by the Pharisees when is coming the kingdom of God, He answered to them and said; Not comes the kingdom of God with careful observation,
21 анї казати муть: Дивись, ось воно; або: Дивись, он, бо царство Боже у вас усерединї.
nor will they say; Behold here or (behold *ko*) There. Behold for the kingdom of God in the midst of you is.
22 Рече ж де учеників: Прийдуть дні, що бажати мете один з днїв Сина чоловічого вь'дїти, та й не побачите.
He said then to the disciples; Will come days when you will desire one of the days of the Son of Man to see and not you will behold [it].
23 І казати муть вам: Дивись, ось; або: Дивись, он; не йдіть і не ганяйтесь.
And they will say to you; Behold there or Behold here. Not may go forth nor may follow.
24 Бо, як блискавиця, блиснувши з одного краю під небом, до другого краю під небом сьвітить, так буде й Син чоловічий дня свого.
As for the lightning (which *ko*) is flashing from the [one end] under (the *no*) sky to the [other end] under [the] sky shines, thus will be (also *k*) the Son of Man in the day of Him.
25 Перше ж мусить Він багато терпіти й відцураєть ся Його рід сей.
First however it behooves Him many things to suffer and to be rejected by generation this.
26 І як сталось за днїв Ноя, так буде й за днїв Сива чоловічого.
And even as it came to pass in the days (*k*) of Noah, thus will it be also in the days of the Son of man:
27 Їли, пили, женились, оддавались, аж до дня, як увійшов Ной у ковчег, і настав потоп, та й вигубив усіх.
They were eating, were drinking, were marrying, (were being given in marriage, *N(k)O*) until that day entered Noah into the ark, and came the flood and destroyed (all. *N(k)O*)
28 Так само, як сталось і за Лота; їли, пили, торгували, продавали, насаджували, будували,
Likewise (even as *N(k)O*) it came to pass in the days of Lot; they were eating, they were drinking, they were buying, they were selling, they were planting, they were building.
29 которого ж дня вийшов Лот із Содома, линуло огнем та сіркою з неба та й вигубило всіх.
in that then day went out Lot from Sodom, it rained fire and brimstone from heaven and destroyed (all; *N(k)O*)
30 Так же буде й в день, котрого Син чоловічий відкриєть ся.
According (*no*) (to these *N(k)O*) will it be in that day the Son of Man is revealed.
31 Того дня, хто буде на криші, а надібє його в хатї, нехай не злазить узяти його; й хто на полї, так само нехай не вертаєть ся назад.
In that [very] day the [one who] will be on the housetop and the goods of him in the house, not he should come down to take away them; and the [one] in (the *k*) field likewise not he should return to the [things] back.
32 Спогадайте Лотову жінку.
do remember the wife of Lot!
33 Коли хто шукати ме душу свою спасти, погубить її, а хто погубить її, оживить її.
Who[ever] if shall seek the life of him (to gain *N(K)O*) will lose it, (and *k*) who[ever] (but *no*) (maybe *N(k)O*) (shall lose *NK(o)*) (it *k*) will preserve it.
34 Глаголю вам, тієї ночі буде двоє на однім ліжку; один візьметь ся, а другий зоставить ся.
I say to you; in that night there will be two upon bed one: The one will be taken, and the other will be left.
35 Дві молоти муть укупі; одна візьметь ся, а друга зоставить ся.
There will be two [women] grinding at the same [place]; (The *no*) one will be taken, (and *k*) (and *no*) the other will be left.
36 Двоє будуть у полї; один візьметь ся, а другий зоставить ся.
(two in field; one will be taken and another it will be left *K*)
37 І озвавшись кажуть до Него: Де, Господи? Він же рече їм: Де тїло, там збирати муть ся орли.
And answering they say to Him; Where, Lord? And He said to them; Where the body [is], there (also *no*) the vultures (will be gathered. *N(k)O*)
