Від Луки 13
1 Нагодили ся ж деякі того часу, оповідуючи Йому про Галилейців, котрих кров Пилат змішав з жертвами їх.
And at that time, some came and told him of those Galileans, whose blood Pilate had mingled with their sacrifices.
2 І озвавшись Ісус, рече їм: Чи думаєте, що Галилейцї сї грішниці від усіх Галилейцїв були, що так постраждали?
And Jesus replied, and said to them: Suppose ye, that these Galileans were sinners beyond all the Galileans, because this occurred to them?
3 Нї, глаголю вам; тільки ж, коли, не покаєтесь, усї так само погинете.
No. And I say to you, That all of you also, unless ye repent, will likewise perish.
4 Або ті вісїмнайцять, що впала на них башта в Силоамі та й побила, щ думаєте, що сї були більші довжники, над усіх людей що живуть в Єрусалимі?
Or those eighteen, on whom the tower in Siloam fell, and slew them, suppose ye, that they were sinners beyond all the men inhabiting Jerusalem?
5 Нї, глаголю вам; тільки ж, коли не покаєтесь, то всі так само погинете.
No. And I say to you, That except ye resent, ye like them will all of you perish.
6 Сказав же сю приповість: Смоківницю мав хтось у винограднику своїм посаджену; й прийшов овощу шукати на нїй, та й не знайшов,
And he spoke this similitude: A man had a fig-tree that was planted in his vineyard: and he came, seeking fruits upon it, and found none.
7 Рече ж до винаря: Ось три роки; приходжу, шукаючи овощу на смоківницї сїй, та й не знаходжу. Зрубай її, на що й землю займає?
And he said to the cultivator: Lo, these three years, I have come seeking fruits on this fig-tree, and I find none. Cut it down: why should it cumber the ground?
8 Він же, озвавшись, каже йому: Господи, зостав її і на се лїто, поки прокопаю круг неї та обложу гноєм,
The cultivator said to him: My Lord, spare it this year also, until I shall work about it, and manure it.
9 чей зродить овощ; коли ж нї, тоді зрубаєш її.
And if it bear fruits, well; and if not, thou wilt cut it down: why should it live?
10 Навчав же в одній школі по суботам.
And when Jesus was teaching in one of the synagogues, on the sabbath,
11 І ось була жінка, маючи духа недуги вісїмнайцять років, і була сгорблена, й не могла зовсім випростатись.
a woman was there who had had a spirit of infirmity eighteen years; and she was bent over, and could not straighten herself at all.
12 Побачивши ж її Ісус, покликав, і рече їй: Жінко, одзволилась єси від недуги твоєї.
And Jesus saw her, and called her, and said to her: Woman, thou art released from thy infirmity.
13 І положив на неї руки, й зараз стала права, й прославляла Бога.
And he put his hand upon her; and immediately she straightened her self up, and glorified God.
14 Озвав ся ж шкільний старшина, досадуючи, що в суботу сцїлив Ісус, і каже народові: в шість днів, в котрі годить ся робити; оттодї ж приходьте, та й сцїляйтесь, а не субітнього дня.
And the chief of the synagogue, being angry that Jesus had healed on the sabbath, answered, and said to the multitude: There are six days, on which it is lawful to work; on them come ye, and be healed, and not on the sabbath day.
15 Відказав тоді йому Господь, і рече: Лицеміри, хиба не кожен з вас у суботу одвязув вода свого або осла від ясел, та веде поїти?
But Jesus replied, and said to him: Thou hypocrite! Doth not every one of you, on the sabbath, loose his ox or his ass from the stall, and lead him to water?
16 Сю ж дочку Авраамову, що вязав сатана, бач вісїмнайцять років, чи не годилось одзволити од вязила сього в день субітнїй?
And this woman, a daughter of Abraham, whom the Calumniator hath bound, lo, these eighteen years, ought she not to be loosed from this bond on the sabbath day?
17 І, як се промовив, засоромились усї противники Його, а всі люде радувались усїм славним, що сталось від Него?
And when he had said these things, all those that stood up against him were ashamed: and all the people rejoiced in all the miracles that were wrought by his hand.
18 Рече ж: Кому подобне царство Боже? й кому уподоблю його?
And Jesus said: To what is the kingdom of God like? and with what shall I compare it?
19 Подобне воно зерну горчицї, що взявши чоловік, кинув у город свій, і виросло воно, й стало дерево велике; й птаство небесне кублилось між гіллєм його.
It is like a grain of mustard, which a man took and cast into his garden; and it grew, and became a large tree; and a bird of heaven made her nest in its branches.
20 І знов рече: Кому уподоблю царство Боже?
Jesus said again: With what shall I compare the kingdom of God?
21 Подобне воно квасу, що взявши жінка, розчинила у трох мірках борошна, поки вкисне все.
It is like leaven, which a woman took and hid in three seahs of meal, until the whole was fermented.
22 І проходив через городи й села, навчаючи й верстаючи дорогу до Єрусалиму.
And he travelled through the villages and cities, teaching and going towards Jerusalem.
23 Каже ж один Йому: Господи, чи тих мало, що спасають ся? Він же рече до них:
And a person asked him, whether they were few who would have life?
24 Силкуйтесь увійти тісними ворітьми; бо многі, глаголю вам, шукати муть увійти, та й не здолїють.
And Jesus said to them: Strive to enter the narrow gate: for I say to you, many will seek to enter, and will not be able.
25 І, як устане господар та зачинить двері, а ви зачнете, стоячи знадвору, стукати в двері, говорячи: Господи, Господи, відчини нам, то озвавшись, скаже вам: Не знаю вас, звідкіля ви;
From the time that the lord of the house shall rise and close the door, then ye will stand without, and knock at the door; and ye will begin to say: Our Lord, our Lord, open to us and he will answer, and say: I tell you, I know you not, whence ye are.
26 тоді станете казати: Ми їли перед Тобою й пили, й по улицях наших навчав єси.
And ye will begin to say: We have eaten and drunken before thee; and thou hast taught in our streets.
27 І скаже: Глаголю вам, що не знаю вас, звідкіля ви: уступіть ся від мене, всї, що робите неправду.
And he will say to you: I know you not, whence ye are: depart from me, ye doers of falsehood.
28 Там буде плач і скреготаннє зубів, як побачите Авраама, та Ісаака, та Якова і всіх пророків у царстві Божому, себе ж вигнаних геть.
There will be weeping and gnashing of teeth, when ye will see Abraham, and Isaac, and Jacob, and all the prophets, in the kingdom of God; and yourselves will be thrust out.
29 І прийдуть од сходу й заходу, і від півночі й полудня, та й сядуть у царстві Божому:
And they will come from the east and from the west, and from the south and from the north, and will recline in the kingdom of God.
30 І ось є останнї, що будуть перві, й перві, що будуть останні.
And lo, there are last that will be first, and there are first that will be last.
31 Того дня приступили деякі Фарисеї, кажучи Йому: Зійди звідсїля, бо Ірод хоче Тебе вбити.
On the same day came some of the Pharisees, and said to him: Go, depart hence; for Herod purposeth to kill thee.
32 І рече їм: Ідїть та скажіть лисиці тій: Ось виганяю біси, й сцїлення роблю сьогодні й завтра, а третього дня скінчаю ся.
Jesus said to them: Go ye and tell that fox, Behold, I cast out demons and perform cures, to-day and to-morrow, and on the third day I shall be consummated.
33 Тільки ж мушу сьогодні і завтра й дальшого дня ходити, бо не можна пророкові загинути осторонь Єрусалиму.
But I must labor to-day and to-morrow, and on the following day I will go; because it cannot be, that a prophet should perish away from Jerusalem.
34 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і каменуєш посланих до тебе! скільки раз хотїв я зібрати діти твої, як курка своє гнїздо під крила, й не схотіли.
O Jerusalem, Jerusalem, that killest the prophets, and stonest them that are sent to thee; how many times would I have gathered thy children, as a hen that gathereth her young under her wings, and ye would not?
35 Оце ж оставляєть ся вам господа ваша пуста; істино ж глаголю вам: Що не побачите мене, доки прийде час, що скажете: Благословен грядущий в імя Господнє.
Behold, your house is left to you desolate. For I say to you: Ye will not see me, until ye will say, Blessed is he that cometh in the name of the Lord.
