Від Луки 12
1 Тим часом, як зібралась тьма народу, так що топтало одно одного, почав глаголати ученикам своїм: Перш усього остерегайтесь квасу Фарисейського, чи то лицемірства.
In the mean time great multitudes of people being gathered together about Him, so that they trode upon one another, He began to say to his disciples, Beware of the leaven of the pharisees, which is hypocrisy: for there is nothing concealed,
2 Нїчого бо нема закритого, що не відкриєть ся, анї захованого, що не виявить ся.
which shall not be discovered; nor hidden which shall not be known.
3 Тим, що ви потемки промовили, повидну чути муть; і що на ухо казали ви в коморах, проповідувати меть ся на домах.
Therefore whatsoever ye have said in darkness shall be heard in the light: and what ye have spoken in the ear in closets shall be proclaimed on the house-tops.
4 Глаголю ж вам, другам моїм: Не лякайтесь тих, що вбивають тїло, а потім не можуть більш нічого заподїяти.
Now I say unto you, my friends, Be not afraid of them, that can only kill the body, and after that have nothing more that they can do.
5 Я же покажу вам, кого лякатись: Лякайтесь того, хто, вбивши, власть має вкинути в пекло. Так, глаголю вам, того лякайтесь. (Geenna g1067)
But I will shew you whom ye should fear, ---Fear Him, who after He hath killed, hath power to cast into hell; yea, I say unto you, fear Him. (Geenna g1067)
6 Хиба пятеро горобцїв не продають за два шаги? й один же з них не забутий перед Богом.
Are not five sparrows sold for two assaries, and not one of them is forgotten before God.
7 Тільки ж і волоссє на голові вашій усе полічене. Не лякайте ся ж оце: ви многих горобцїв дорожчі.
Nay the very hairs of your head are all numbered. Be not therefore afraid; ye are of more worth than many sparrows.
8 Глаголю ж вам: Всякий, хто визнавати ме мене деред людьми, й Син чоловічий визнавати ме його перед ангелами Божими.
But I say unto you, Whosoever shall own me before men, the Son of man will also own him before the angels of God.
9 Хто ж відречеть ся мене перед людьми, того відречусь я перед ангелами Божими.
But he, that disowneth me before men, shall be disowned before the angels of God.
10 І всякий, хто скаже слово на Сина чоловічого, простить ся йому; хто ж на сьвятого Духа хулив, не простить ся.
And whosoever shall speak a word against the Son of man, it may be forgiven him; but unto him, that blasphemeth the holy Spirit, it shall not be forgiven.
11 Коли ж приведуть вас у школи, та до урядів, та до властей, не дбайте про те, як або чим боронити метесь, або що казати мете:
And when they bring you before the synagogues, and magistrates, and powers, be not solicitous how or what defence to make, or what to say:
12 бо сьвятий Дух учити ме вас тієї години, що треба говорити.
for the holy Spirit shall teach you at that very time what ye ought to say.
13 Каже ж Йому один з народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб поділив ся зо мною наслїддєм.
And one among the multitude said to Him, Master, speak to my brother to divide the inheritance with me: but He said unto him,
14 Він же рече йому: Чоловіче, хто настановив мене суддею або дїлителем над вами?
Man, who set me over you as a judge or divider?
15 Рече ж до них: Остерегайтесь і бережітесь зажерливості; бо не в тім комусь життє його, щоб надто мати з достатків своїх.
And He said unto them, See to it that ye beware of covetousness; for a man's life consisteth not in the abundance of his possessions.
16 Сказав же приповість до них, глаголючи: В одного багатого чоловіка вродила добре земля;
And He spake a parable to them, saying, The ground of a certain rich man brought forth plentifully:
17 і думає він сам собі, говорячи: Що менї робити, що не маю куди звезти овощі мої?
and he reasoned within himself, saying, What shall I do? for I have not room to lay up my corn.
18 І каже: От що зроблю: Розберу клунї мої та більші побудую, і звезу туди всі плоди мої і добро моє.
And he said, This I will do: I will pull down my barns, and build larger ones; and there I will bestow all my products and my goods.
19 І скажу душі моїй: Душе, маєш багацько добра, зложеного на лїта многі; спочивай, їж, пий, весели ся.
And I will say to my soul, Soul, thou hast plenty of goods laid up for many years, take thine ease, eat, drink, and be merry.
20 Рече ж йому Бог: Безумний, сієї ночі душу твою візьмуть у тебе; що ж надбав єси, кому буде?
But God said unto him, Thou fool, this night shall thy soul be required of thee; then whose shall those things be which thou hast provided?
21 Оттак, хто скарбує для себе, а не в Бога багатіє.
So is he that heapeth up treasure for himself, and is not rich towards God.
22 Рече ж до учеників своїх: Тим глаголю вам: Не журіть ся душею вашою, що їсти мете, анї тілом, чим з'одягнетесь.
And He said to his disciples, Therefore I say unto you, be not anxious for your life, what ye shall eat; nor for the body, what ye shall put on:
23 Душа більша їжі, а тїло одежі.
the life is more than food, and the body than raiment.
24 Погляньте на круки: що не сїють і не жнуть; у них нї комори, нї клунї, а Бог годує їх; як же більше луччі ви птаства?
Consider the ravens: they neither sow nor reap; they have neither store-house nor barn, and yet God feedeth them: how much more worth are ye than the fowls?
25 Хто ж з вас, журившись, може прибавити до зросту свого один локіть?
And which of you by all his thought can add one moment to his life?
26 Коли ж ви й найменьшого не можете, то чого про инше журитесь?
If then ye cannot do even the lest, why are ye so anxious about the rest?
27 Погляньте на лилії, як вони ростуть: не працюють і не прядуть; глаголю ж вам, що й Соломон у всїй славі своїй не з'одягав ся, як одна з сих.
Consider the lilies, how they grow; they toil not, neither do they spin: and yet I tell you, that even Solomon in all his glory was not arrayed like one of these.
28 Коли ж траву, що сьогоднї на полї, а завтра буде в піч вкинута, Бог так з'одягає; то як більше вас, маловіри?
Now if God so clothe the grass which is to day in the field, and to-morrow is cast into the furnace, how much more will He clothe you, O ye of little faith?
29 І ви не шукайте що вам їсти, або що пити, й не несітесь (високо);
And seek ye not what ye shall eat, or what ye shall drink; neither be ye in careful suspense:
30 того бо всього народи сьвіту шукають; Отець же ваш знає, що треба вам сього.
for all these things the nations of the world seek after; but your Father knoweth that ye have need of these things.
31 Лучче шукайте царства Божого, а се все додасть ся вам.
Seek ye therefore the kingdom of God, and all these shall be super-added unto you.
32 Не лякай ся, мале стадо: бо вподобалось Отцеві вашому дати вам царство.
Fear not, little flock; for it is your Father's pleasure to give you the kingdom.
33 Продавайте достатки ваші, і подавайте милостиню; робіть собі сакви, що не ветшають, скарб, що не вбавляєть ся на небесах, де злодій не приступає, анї міль не їсть.
Sell what ye have, and give alms: provide yourselves bags which wax not old, a never-failing treasure in the heavens, where no thief approacheth nor moth corrupteth:
34 Де бо скарб ваш, там і серце ваше буде.
for where your treasure is, there will your heart be also.
35 Нехай будуть поясницї ваші підперезані, і сьвітильники позасьвічувані,
Let your loins be girt, and your lights burning, and
36 і ви подобні людям, що дожидають пана свого, коли вертати меть ся з весілля, щоб, як прийде та постукає, зараз одчинити йому.
ye yourselves like men waiting for their lord's return from a wedding, that they may immediately open the door to him, when he comes and knocks.
37 Блаженні слуги ті, котрих, прийшовши пан, знайде їх пильнуючих; істино глаголю вам, що піддережеть ся та й посадовить їх за стіл, і, приступивши, послугувати ме їм.
Happy are those servants, whom the master when he cometh shall find watching: verily I say unto you, that he will gird himself, and make them sit down, and will come and serve them.
38 І коли прийде о другій сторожі, або о третій сторожі прийде, і знайде так, блаженні слуги ті.
And if he come in the second watch, or in the third watch, and find them so, happy indeed are those servants.
39 Се ж знайте, що коли б знав господар, о которій годинї злодій прийде, пильнував би, й не дав би підкопати господи своєї.
And this ye know, that if the master of a house had known at what hour the thief would come, he would have watched, and not have suffered his house to be broke open:
40 Тим і ви будьте готові; бо, котрої години не думаєте, Син чоловічий прийде.
therefore be ye also ready; for the Son of man cometh at a season that ye think not of.
41 Каже ж Йому Петр: Господи, чи до нас приповість сю глаголеш, чи до всїх?
Then said Peter unto Him, Lord, dost thou speak this parable to us only, or to all others likewise?
42 Рече ж Господь: Хто єсть вірний і розумний дворецький, що поставить його пан над челяддю своєю, видавати у пору визначену харч?
And the Lord said, Who is indeed that faithful and wise steward, whom his master will set over his family to give out the measure of food in due season?
43 Блажен слуга той, котрого, пан прийшовши, знайде, що робить так.
Happy is that servant, whom his lord, when he cometh, shall find so doing.
44 По правдї глаголю вам, що над усїм достатком своїм поставить його.
Verily I tell you, that he will set him over all that he hath.
45 Коли ж слуга той скаже в серцї своїм: Барить ся пан мій прийти, та й зачне бити рабів і рабинь, їсти, та пити, та впиватись,
But if that servant say in his heart, My lord delayeth his coming; and begin to beat the men and maid-servants, and drink, and to be drunken:
46 прийде пан того слуги дня, котрого не сподїваєть ся, і години, котрої не знав, та й відлучить його, й долю його з невірними положить.
the lord of that servant will come on a day in which he does not expect him, and at a time which he is not aware of; and will cut him asunder, and appoint him his portion with the unfaithful.
47 Той же слуга, що знав волю пана свого, та й не приготовив ся, анї зробив по волї його, буде битий много.
And that servant, who knew his master's will, and did not prepare himself to do according to his will, shall be beaten with many stripes;
48 Хто ж, не знавши, зробив достойне биття, буде битий мало. Від усякого бо, кому дано багато, багато вимагати меть ся від него; а кому прибавлено багато, більш спитаєть ся від него.
but he that knew it not, and did things deserving stripes, shall be beaten with few: for to whomsoever much is given, of him will much be required; and to whom men have committed much, of him they will demand the more.
49 Огонь прийшов я кинути на землю; і чого хочу? тільки щоб запалав уже.
I am come to send fire on the earth, and how do I desire that it were already kindled?
50 Хрещеннєм же маю хреститись, і як мені важко, доки се скінчить ся!
for I have a baptism to be baptized with, and how I am straitened till it be accomplished?
51 Чи думаєте, що впокій прийшов я дати на землї? Нї, глаголю вам, а роздїленнє:
Do ye think that I am come to give peace on the earth? I tell you, nay; but rather division.
52 буде бо від нинї пятеро в одній хаті розділених, троє проти двох, і двоє проти трох.
For from this time there shall be five in one family divided, three against two and two against three:
53 Стане батько різно проти сина, а син проти батька; мати проти дочки, а дочка проти матери; свекруха проти невістки своєї, і невістка проти свекрухи своєї.
the father will be against the son, and the son against the father; the mother against the daughter, and the daughter against the mother; the mother-in-law against her daughter-in-law, and the daughter-in-law against her mother-in-law.
54 Рече ж і до народу: Як побачите хмару, що виступає від заходу, зараз кажете: Ливень буде, й буває так.
He said also to the people, When ye see a cloud rising from the west, ye presently say, there is a shower coming, and so it proves:
55 А як вітер полуденний віє, кажете, що спека буде, й буває.
and when ye observe the south-wind blowing, ye say there will be heat, and it cometh to pass.
56 Лицеміри, лице землї і неба вмієте пізнавати, часу ж сього як не розпізнаєте?
Ye hypocrites, ye know how to discern the face of the earth and of the heavens, and why do ye not discern the present time?
57 Чом же й про себе не судите право?
and why do ye not even of yourselves judge what is right?
58 Як бо йдеш із противником твоїм перед князя, то в дорозЇ дбай, щоб збутись його; щоб не потяг тебе до судді, а суддя не передав тебе слузі, а слуга не вкинув тебе в темницю.
When thou art going with thine adversary to the magistrate, endeavour while thou art in the way to be discharged, least he force thee to the judge, and the judge deliver thee to the officer, and the officer carry thee to prison.
59 Глаголю тобі, не вийдеш звідтіля, доки й останнього мідяка не віддаси.
I tell thee, thou shalt not come out from thence, till thou hast paid the very last mite.
