Від Луки 12
1 Тим часом, як зібралась тьма народу, так що топтало одно одного, почав глаголати ученикам своїм: Перш усього остерегайтесь квасу Фарисейського, чи то лицемірства.
And when great multitudes were assembled by myriads, so that they trod one upon another, Jesus began to say to his disciples: First of all, beware for yourselves of that leaven of the Pharisees, which is hypocrisy.
2 Нїчого бо нема закритого, що не відкриєть ся, анї захованого, що не виявить ся.
For there is nothing hidden, which will not be revealed; nor concealed, that will not be known.
3 Тим, що ви потемки промовили, повидну чути муть; і що на ухо казали ви в коморах, проповідувати меть ся на домах.
For whatever ye speak in the dark, will be heard in the light; and what in secret chambers, ye whisper in the ear, will be proclaimed on the house-tops.
4 Глаголю ж вам, другам моїм: Не лякайтесь тих, що вбивають тїло, а потім не можуть більш нічого заподїяти.
And to you, my friends, I say: Be not afraid of them that kill the body, and afterwards have nothing more they can do.
5 Я же покажу вам, кого лякатись: Лякайтесь того, хто, вбивши, власть має вкинути в пекло. Так, глаголю вам, того лякайтесь. (Geenna g1067)
But I will show you, of whom to be afraid: of him who, after he hath killed, hath authority to cast into hell. Yea, say I to you: be afraid of him. (Geenna g1067)
6 Хиба пятеро горобцїв не продають за два шаги? й один же з них не забутий перед Богом.
Are not five sparrows sold for two assarii? and not one of them is forgotten before God.
7 Тільки ж і волоссє на голові вашій усе полічене. Не лякайте ся ж оце: ви многих горобцїв дорожчі.
And as for you, the very hairs of your head are all numbered. Fear not, therefore; for ye are superior to many sparrows.
8 Глаголю ж вам: Всякий, хто визнавати ме мене деред людьми, й Син чоловічий визнавати ме його перед ангелами Божими.
And I say to you, that every one that shall confess me before men, the Son of man will also confess him before the angels of God.
9 Хто ж відречеть ся мене перед людьми, того відречусь я перед ангелами Божими.
But he that shall deny me before men, shall himself be denied before the angels of God.
10 І всякий, хто скаже слово на Сина чоловічого, простить ся йому; хто ж на сьвятого Духа хулив, не простить ся.
And every one that shall speak a word against the Son of man, it shall be forgiven him: but he that shall reproach the Holy Spirit, it will not be forgiven him.
11 Коли ж приведуть вас у школи, та до урядів, та до властей, не дбайте про те, як або чим боронити метесь, або що казати мете:
And when they shall bring you into the synagogues, before chiefs and men in authority, be not anxious how ye shall make defence, or what ye shall say;
12 бо сьвятий Дух учити ме вас тієї години, що треба говорити.
for the Holy Spirit will, in that hour, instruct you what to say.
13 Каже ж Йому один з народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб поділив ся зо мною наслїддєм.
And one of the assembly said to him: Teacher, tell my brother, to divide the inheritance with me.
14 Він же рече йому: Чоловіче, хто настановив мене суддею або дїлителем над вами?
But Jesus said to him: Man, who established me a judge and distributor over you?
15 Рече ж до них: Остерегайтесь і бережітесь зажерливості; бо не в тім комусь життє його, щоб надто мати з достатків своїх.
And he said to his disciples: Beware of all avarice, for life consisteth not in abundance of riches.
16 Сказав же приповість до них, глаголючи: В одного багатого чоловіка вродила добре земля;
And he spoke to them a similitude: The land of a certain rich man brought forth produce in abundance.
17 і думає він сам собі, говорячи: Що менї робити, що не маю куди звезти овощі мої?
And he considered with himself, and said: What shall I do; for I have not where I can store up my produce?
18 І каже: От що зроблю: Розберу клунї мої та більші побудую, і звезу туди всі плоди мої і добро моє.
And he said: This will I do; I will pull down my storehouses, and build them larger; and there will I store up all my corn and my good things:
19 І скажу душі моїй: Душе, маєш багацько добра, зложеного на лїта многі; спочивай, їж, пий, весели ся.
and I will say to my soul: My soul, thou hast good things in abundance, which are stored up for many years; take thy ease; eat, drink, and live in pleasure.
20 Рече ж йому Бог: Безумний, сієї ночі душу твою візьмуть у тебе; що ж надбав єси, кому буде?
But God said to him: Thou void of reason! This night, thy soul will be required of thee; and to whom will belong these things provided by thee?
21 Оттак, хто скарбує для себе, а не в Бога багатіє.
Such is he that layeth up treasures for himself, and is not rich in God.
22 Рече ж до учеників своїх: Тим глаголю вам: Не журіть ся душею вашою, що їсти мете, анї тілом, чим з'одягнетесь.
And he said to his disciples: Therefore I tell you, Be not anxious for your life, what ye shall eat; nor for your body, what ye shall put on.
23 Душа більша їжі, а тїло одежі.
For the life is more important than food, and the body than raiment.
24 Погляньте на круки: що не сїють і не жнуть; у них нї комори, нї клунї, а Бог годує їх; як же більше луччі ви птаства?
Consider the ravens, which sow not, nor reap, nor have cellars and storehouses; yet God provideth them food. How much more important now are ye, than the birds!
25 Хто ж з вас, журившись, може прибавити до зросту свого один локіть?
And which of you, by taking pains, can add one cubit to his stature?
26 Коли ж ви й найменьшого не можете, то чого про инше журитесь?
And if ye are impotent for that which is least, why are ye anxious about the rest?
27 Погляньте на лилії, як вони ростуть: не працюють і не прядуть; глаголю ж вам, що й Соломон у всїй славі своїй не з'одягав ся, як одна з сих.
Consider the lilies, how they grow: they toil not, nor do they spin. Yet I say to you, that not even Solomon in all his glory, was clothed like one of these.
28 Коли ж траву, що сьогоднї на полї, а завтра буде в піч вкинута, Бог так з'одягає; то як більше вас, маловіри?
And if God so clothe the herb, which to-day exists in the field, and to-morrow falls into the oven, how much more you, ye little in faith?
29 І ви не шукайте що вам їсти, або що пити, й не несітесь (високо);
And inquire not, what ye shall eat, or what ye shall drink; nor let your mind wander upon these things.
30 того бо всього народи сьвіту шукають; Отець же ваш знає, що треба вам сього.
For all these things the people of the world seek after; and your father knoweth that, for you also, these things are needful.
31 Лучче шукайте царства Божого, а се все додасть ся вам.
But seek ye the kingdom of God, and all these things will be added to you.
32 Не лякай ся, мале стадо: бо вподобалось Отцеві вашому дати вам царство.
Fear not, little flock; for your Father is disposed to give you the kingdom
33 Продавайте достатки ваші, і подавайте милостиню; робіть собі сакви, що не ветшають, скарб, що не вбавляєть ся на небесах, де злодій не приступає, анї міль не їсть.
Sell your property, and give alms: make for yourselves bags that do not become old, and a treasure that is not transient, in the heavens; where no thief approacheth, and no moth eateth.
34 Де бо скарб ваш, там і серце ваше буде.
For where your treasure is, there also will your heart be.
35 Нехай будуть поясницї ваші підперезані, і сьвітильники позасьвічувані,
Let your loins be girded, and your lamps burning.
36 і ви подобні людям, що дожидають пана свого, коли вертати меть ся з весілля, щоб, як прийде та постукає, зараз одчинити йому.
And be ye like persons who are waiting for their lord, when he shall return from the house of feasting, that, when he shall come and knock, they may open to him immediately.
37 Блаженні слуги ті, котрих, прийшовши пан, знайде їх пильнуючих; істино глаголю вам, що піддережеть ся та й посадовить їх за стіл, і, приступивши, послугувати ме їм.
Happy are those servants, whom their lord, when he cometh, shall find so doing. Verily I say to you: He will gird his loins, and make them recline, and will pass around and serve them.
38 І коли прийде о другій сторожі, або о третій сторожі прийде, і знайде так, блаженні слуги ті.
And if in the second watch, or in the third, he shall come and so find them, happy are those servants.
39 Се ж знайте, що коли б знав господар, о которій годинї злодій прийде, пильнував би, й не дав би підкопати господи своєї.
And this know ye, that if the lord of the house had known at what watch the thief would come, he would have been awake and would not have suffered his house to be broken into.
40 Тим і ви будьте готові; бо, котрої години не думаєте, Син чоловічий прийде.
Therefore be ye also ready; for at an hour that ye think not, the Son of man cometh.
41 Каже ж Йому Петр: Господи, чи до нас приповість сю глаголеш, чи до всїх?
Simon Cephas saith to him: Our Lord, speakest thou this similitude to us, or also to all men?
42 Рече ж Господь: Хто єсть вірний і розумний дворецький, що поставить його пан над челяддю своєю, видавати у пору визначену харч?
Jesus said to him: Who then is that faithful and wise steward, whom his lord will place over all his domestics, to give them their portion in due time?
43 Блажен слуга той, котрого, пан прийшовши, знайде, що робить так.
Happy is that servant whom his lord, when he cometh, shall find so doing.
44 По правдї глаголю вам, що над усїм достатком своїм поставить його.
Verily I say to you: He will place him over all his possessions.
45 Коли ж слуга той скаже в серцї своїм: Барить ся пан мій прийти, та й зачне бити рабів і рабинь, їсти, та пити, та впиватись,
But if that servant shall say in his heart, My lord delayeth his coming; and shall begin to smite the servants and the maidens of his lord; and shall begin to eat and to drink and be drunk;
46 прийде пан того слуги дня, котрого не сподїваєть ся, і години, котрої не знав, та й відлучить його, й долю його з невірними положить.
the lord of that servant will come in a day he thinketh not, and in an hour he knoweth not, and will cut him in two; and will assign him his portion with them that are unfaithful.
47 Той же слуга, що знав волю пана свого, та й не приготовив ся, анї зробив по волї його, буде битий много.
And the servant that knew his lord's pleasure, and did not prepare for him according to his pleasure, shall be beaten with many stripes.
48 Хто ж, не знавши, зробив достойне биття, буде битий мало. Від усякого бо, кому дано багато, багато вимагати меть ся від него; а кому прибавлено багато, більш спитаєть ся від него.
But he that knew not, yet did that which deserved stripes, shall be beaten with few stripes. For to whomsoever much is given, from him will much be required; and to whom much is committed, the more will be required at his hand.
49 Огонь прийшов я кинути на землю; і чого хочу? тільки щоб запалав уже.
I have come to cast fire on the earth; and I would, that it already burned.
50 Хрещеннєм же маю хреститись, і як мені важко, доки се скінчить ся!
And I have a baptism to be baptized with; and I am much pressed until it be accomplished.
51 Чи думаєте, що впокій прийшов я дати на землї? Нї, глаголю вам, а роздїленнє:
Suppose ye, that I have come to produce tranquillity on the earth? I tell you, No: but division.
52 буде бо від нинї пятеро в одній хаті розділених, троє проти двох, і двоє проти трох.
For from this time, there will be five persons in one house, who will be divided, three against two, and two against three.
53 Стане батько різно проти сина, а син проти батька; мати проти дочки, а дочка проти матери; свекруха проти невістки своєї, і невістка проти свекрухи своєї.
For a father will be divided against his son, and a son against his father; a mother against her daughter, and a daughter against her mother; a mother-in-law against her daughter-in-law, and a daughter-in-law against her mother-in-law.
54 Рече ж і до народу: Як побачите хмару, що виступає від заходу, зараз кажете: Ливень буде, й буває так.
And he said to the multitudes: When you see a cloud rising out of the west, ye at once say: Rain is coming; and it is so.
55 А як вітер полуденний віє, кажете, що спека буде, й буває.
And when a south wind bloweth, ye say: It will be hot: and it is so.
56 Лицеміри, лице землї і неба вмієте пізнавати, часу ж сього як не розпізнаєте?
Ye hypocrites, ye know how to distinguish the aspect of the heavens and the earth; and why can ye not distinguish the present time?
57 Чом же й про себе не судите право?
And why do ye not, of yourselves, judge correctly?
58 Як бо йдеш із противником твоїм перед князя, то в дорозЇ дбай, щоб збутись його; щоб не потяг тебе до судді, а суддя не передав тебе слузі, а слуга не вкинув тебе в темницю.
And when thou goest with thy adversary to the ruler, while on the way, make effort to be released by him; lest he bring thee to the judge and the judge deliver thee to the exactor, and the exactor cast thee into prison.
59 Глаголю тобі, не вийдеш звідтіля, доки й останнього мідяка не віддаси.
For verily I say to thee: Thou wilt not come out thence, until thou pay the last mite.
